Рішення

від 26.11.2013 по справі 905/6593/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.2013 Справа № 905/6593/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Інститут Донецький Промтранспроект» м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОКАПІТАЛ» м.Донецьк

про стягнення 62407,86грн., у тому числі: заборгованості в сумі 61086,72грн., інфляційних витрат в сумі 116,05грн., 3%річних в сумі 1205,09грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Матюхіна І.К. за довіреністю від 25.09.2013р., Рисс А.Л. за довіреністю від 25.09.2013р.,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

12.09.2013року Приватне акціонерне товариство «Інститут Донецький Промтранспроект» м.Донецьк (далі - ПрАТ «ІДП») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОКАПІТАЛ» м.Донецьк (далі - ТОВ «ЕНЕРГОКАПІТАЛ») з вимогами про стягнення 62407,86грн., у тому числі: заборгованості в сумі 61086,72грн., інфляційних витрат в сумі 116,05грн., 3%річних в сумі 1205,09грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №1291.00 від 02.08.2011року та додаткової угоди №1 до нього позивачем виконані роботи, між сторонами договору підписано відповідні акти здачі -приймання , однак у порушення вимог договору відповідач оплату виконаних робіт частково на суму 61086,72грн. не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 18.09.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ПрАТ «ІДП» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/6593/13.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №1291.00 від 02.08.2011року, додаткової угоди №1 від 18.07.2012року, кошторисів №1, календарного плану робіт, технічного завдання, накладних №10 від 03.07.2012року, №15 від 16.07.2012року, №20 від 31.10.2011року, №18 від 31.07.2012року, актів здачі - приймання проектної продукції №26/11, №27/11, №47/12, №49/12, банківських виписок щодо руху за рахунком позивача, листів №169/02-07 від 15.10.2012року, №482 від 31.10.2012року, Статуту позивача, виписки з ЄДРПОУ ААВ №821837 на позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 526, 625, 854 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 61, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

21.10.2013року відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому заявив письмове клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що відповідач не отримав копію позовної заяви з додатками, внаслідок чого не має можливості пояснити своє ставлення щодо заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 21.10.2013року уповноваженому представнику відповідача під підпис вручено копію позовної заяви з додатками, про що наявна відмітка у протоколі судового засідання.

Суд розпочав розгляд справи по суті у судовому засіданні 30.10.2013року.

30.10.2013року відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за умовами договору Виконавець виконував роботи за договором, але враховуючи ускладнення, які виникли у Замовника з незалежних від нього причин розрахунки з Виконавцем робіт планувались з моменту пуску в роботу промислового комплексу; згідно бухгалтерського обліку підприємства на даний час заборгованість перед позивачем відсутня, оскільки відсутні окремі документи первинного обліку, а саме, акти здачі - приймання проектної продукції 47/12, №49/12 .

У судовому засіданні 26.11.2013року представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 26.11.2013року не з'явився, про дату та час судового розгляду справи повідомлений судом належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 30.10.2013року), яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представників позивача, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

02.08.2011року між ПрАТ «ІДП» (Виконавець) та ТОВ «ЕНЕРГОКАПІТАЛ» (Замовник) укладено договір №1291.00, за умовами п.п.1.1.,1.3 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання Робочого проект «Промисловий комплекс по утилізації шламових відходів вугільного та металургійного виробництва» Розділ: Залізничний транспорт», а Виконавець виконує роботи у обсязі та складі згідно затвердженого технічного завдання.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладанням печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

Як передбачено сторонами у п.10.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання. Дія цього договору закінчується після виконання Виконавцем всіх зобов'язань за договором та здійсненням Замовником остаточного розрахунку.(п.10.2 договору).

Замовник надає Виконавцю технічне завдання на виконання проектних робіт (п.1.2 договору).

Строки виконання роботи приймаються у відповідності з календарним планом (додатком №2).

Вартість робіт за даним договором складає у відповідності з кошторисом: 151390грн.80коп., у тому числі ПДВ 20% - 9101грн.28коп.( п.3.1 договору).

Матеріали справи містять належним чином засвідчені копії кошторису №1, календарного плану робіт та технічного завдання на розробку робочого проекту «Промисловий комплекс по утилізації шламових відходів вугільного та металургійного виробництва» Розділ: Залізничний транспорт», що є невід'ємними частинами договору №1291.00 від 02.08.2011року та які підписані сторонами без заперечень.

Згідно п.8.2 договору всі поправки до цього договору мають силу виключно, якщо вони зроблені у письмовій формі та підписані сторонами.

18.07.2012року між ПрАТ «ІДП» (Виконавець) та ТОВ «ЕНЕРГОКАПІТАЛ» (Замовник) підписану додаткову угоду №1, згідно п. 1 якої Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання проектної документації на стадії КМ по заміні залізобетонного прольотного спорудження розвантажувальної естакади на металеве.

Вартість робіт за вказаною додатковою угодою складає 15 586грн.80коп., у тому числі ПДВ - 2 597грн.80коп. та визначена згідно кошторису, що є невід'ємною частиною даної додаткової угоди.

Сторонами договору підписаний кошторис №1 до додаткової угоди, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Порядок здачі та приймання робіт визначено розділом 4 договору, який передбачає, що після виконання робіт у обсязі, який визначений у розділі 1 договору, Виконавець надає Замовнику акт здачі - приймання робіт, 4 екземпляра документації, Замовника розглядає вказані акт та документацію протягом 15 днів з моменту їх отримання. Якщо робота прийнята, Замовник направляє Виконавцю підписаний акт здачі - приймання робіт.

ПрАТ «ІДП» та ТОВ «ЕНЕРГОКАПІТАЛ» на виконання зазначеного договору підписано акти здачі - приймання проектної продукції №26/11, №27/11, акт здачі - приймання Робочого проекту: «Промисловий комплекс по утилізації шламових відходів вугільного та металургійного виробництва» Розділ: Залізничний транспорт» №47/12, та на виконання додаткової угоди до нього акт здачі - приймання проектної продукції №49/12.

Суд зазначає, що акт №47/12 є підсумковим актом здачі - приймання Робочого проекту, всі роботи, які виконувались за договором №1291.00 від 02.08.2011року та прийняті згідно актів №26/11, №27/11 включені до нього.

Акти містять посилання на договір №1291.00 від 02.08.2011року та додаткову угоду до нього, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в актах, на підставі вказаного договору та додаткової угоди.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості. Даний факт сторонами у справі не оспорюється.

Факт виконання робіт у обсягах, зазначених в актах, відповідачем будь-якими доказами не спростовано. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт на момент їх прийняття.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №1291.00 від 02.08.2011року та додаткової угоди до нього.

Акти №47/12 та №49/12 не містять конкретної дати їх підписання, однак зазначений рік підписання « 2012», внаслідок чого, за відсутності доказів протилежного, суд погоджується з доводами позивача, та вважає датою підписання вказаних актів останній день 2012року - 31.12.2012року.

Крім того, сторонами договору з посиланням на його умови підписані накладні №№10,15,18,20, за якими відповідачем отримана технічна документація, виготовлення якої є предметом договору №1291.00 від 02.08.2011року та додаткової угоди до нього.

Відповідач частково оплатив вартість виконаних робіт в сумі 99 607грн.68коп., що підтверджується копіями банківських виписок з рахунку позивача, які залучені до матеріалів справи. Також відомості про факт оплати робіт в зазначеній сумі містяться безпосередньо в акті №47/12, визначено, що належить до оплати 45 499грн.92коп.

Листом №169/02-07 від 15.10.2012року позивач просив відповідача сплатити заборгованість в сумі 61086грн.72коп., яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань відповідача щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт за договором та додатковою угодою до нього.

Листом №482 від 31.10.2012року, який наданий у відповідь на лист №169/02-07 від 15.10.2012року, відповідач, гарантував погашення заборгованості позивачу у повному обсязі після вводу промислового комплексу у експлуатацію.

Предмет позовних вимог - стягнення з відповідача заборгованості в сумі 61086грн.72коп., яка складається з заборгованості за договором в сумі 45 499грн.92коп. та заборгованості за додатковою угодою до нього в сумі 15 586грн.80коп., інфляційних витрат в сумі 116грн.05коп., 3%річних в сумі 1205грн.09коп.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 61086грн.72коп. підлягають задоволенню, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами виходячи з наступного.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п.3.1 договору оплата здійснюється в два етапи: аванс в розмірі: 100% інженерно - геодезичні вишукування - 13129грн.20коп., 30% вартості проектних робіт - 41 478грн.48коп., всього 54607грн.68коп.; кінцевий розрахунок здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі робочого проекту.

Вартість виконаних робіт в сумі 99 607грн.68коп. відповідач сплатив, що підтверджується належними доказами у справі, про факт оплати робіт в зазначеній сумі зазначено безпосередньо в акті №47/12, відповідно належить до оплати 45 499грн.92коп.

Виходячи з постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями» №514 від 03.12.2003р . під банківським днем слід розуміти день, коли банківська система України дозволяє перераховування коштів.

Режим роботи банківської системи встановлено Листом Національного банку України «Про регламент роботи у період завершення звітного року» №25-211/2768/11900 від 18.12.2012року, зокрема, першим банківським днем у 2013році є 03.01.2013року.

З огляду на визначену судом дату підписання акту приймання здачі - приймання Робочого проекту №47/12 - 31.12.2012року, враховуючи той факт, що першим банківським днем у 2013році є 03.01.2013року, приймаючи до уваги, що святкові та вихідні дні не є банківськими днями, відповідач мав здійснити оплату вартості виконаних робіт за договором в строк до 17.01.2013року включно.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати вартості виконаних за договором робіт на суму 45 499грн.92коп.

За умовами п.4 додаткової угоди №1 до договору оплата здійснюється в два етапи: аванс у розмірі 6000грн., у тому числі ПДВ20% - 1000грн. на підставі виставленого Виконавцем рахунку; кінцевий розрахунок - протягом 10 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання - здачі проектної документації, визначеної п.1 даної додаткової угоди №1.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем попередньої оплати, внаслідок чого, виходячи з встановленої дати підписання акту здачі - приймання проектної продукції №49/12, кінцевий строк оплати даних робіт 10 календарних днів з 31.12.2012року - 10.01.2013року включно.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати вартості виконаних робіт на суму 15 586грн.80коп.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №1291.00 від 02.08.2011року та додаткової угоди до нього, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 61086грн.72коп., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 61086грн.72коп.

Застереження відповідача, що міститься у відзиві на позовну заяву, відносно відсутності у нього первісних документів, зокрема, актів №47/12 та №49/12 та, як наслідок, відсутність облікування заборгованості за даними актами у бухгалтерському обліку підприємства, не приймається судом як недоведене належними доказами у справі.

Навпаки, як свідчить лист №482 від 31.10.2012року у відповідача наявні дані щодо заборгованості, він її визнає та гарантує погашення заборгованості позивачу у повному обсязі після вводу промислового комплексу у експлуатацію.

Відповідно ТОВ «ЕНЕРГОКАПІТАЛ» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку, порушене право позивача підлягає захистові, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині судом задовольняються.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст.625 ЦК України інфляційні нарахування в сумі 116грн.05коп. за період з січня 2013року по червень 2013року, 3%річних в сумі 1205грн.09коп., які нараховані на заборгованість в сумі 45 499грн.92коп. за період з 15.01.2013року по 10.09.2013року, на заборгованість в сумі 15586грн.80коп. - за період з 11.01.2013року по 10.09.2013року.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування інфляційних та 3%річних.

Однак суд прийшов до висновку, що позивачем невірно здійснений розрахунок зазначених сум виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи зазначене, з огляду на кінцевий строк оплати за актом №47/12 - 17.01.2013року та період стягнення заявлений позивачем, позивач має право на нарахування інфляційних витрат, які розраховані на суму 45 499грн.92коп., починаючи з лютого 2013року.

Здійснивши перерахунок суми інфляційних нарахувань на суму 45 499грн.92коп. за період лютий - червень 2013року, суд зазначає, що у згадуваний період мала місце дефляція, тому підстави для стягнення інфляційних за цей період відсутні.

Що стосується інфляційних нарахувань на суму 15586грн.80коп. за період січень - червень 2013року, суд, здійснивши перерахунок даної суми, прийшов до висновку, що стягненню з відповідача підлягає 31грн.16коп.

Суд прийшов до висновку, що позивач невірно визначив період, за який він має право на нарахування 3% річних, зокрема, з огляду на кінцевий строк оплати за актом №47/12 - 17.01.2013року, вірним періодом є 18.01.2013року - 10.09.2013року, та за даний період 3% річних на суму 45 499грн.92коп. складає 882грн.57коп.

Здійснивши перерахунок 3% річних на суму 15586грн.80коп. за період 11.01.2013року по 10.09.2013року, суд приймає розрахунок позивача як вірний та вважає, що стягненню підлягає сума 311грн.30коп.

З огляду на вищезазначене, суд позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних задовольняє частково, а саме, стягненню підлягають інфляційні нарахування в сумі 31грн.16коп. та 3%річних в сумі 1193грн.87коп., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тобто, судовий збір в сумі 1717грн.92коп.підлягає стягненню з відповідача, в решті покладається на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Інститут Донецький Промтранспроект» м.Донецьк до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОКАПІТАЛ» м.Донецьк про стягнення 62407грн.86коп., у тому числі: заборгованості в сумі 61086грн.72коп., інфляційних витрат в сумі 116грн.05коп., 3%річних в сумі 1205грн.09коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОКАПІТАЛ» (86145, Донецька область, вул.Чкалова, буд.2, ідентифікаційний код 32672040) на користь Приватного акціонерного товариства «Інститут Донецький Промтранспроект» (83050, м.Донецьк, вул. Рози Люксембург, буд. 26а, ідентифікаційний код 02494851) заборгованість в сумі 61086грн.72коп., інфляційні нарахування в сумі 31грн.16коп., 3%річних в сумі 1193грн.87коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1717грн.92коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 26.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 02.12.2013року.

Суддя А.М. Осадча