cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" грудня 2013 р.Справа № 916/2727/13
За позовом Іллічівський судноремонтний завод у формі товариства з обмеженою відповідальністю;
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз працівників судноремонта"
про стягнення 41498,4грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: позивач, Іллічівський судноремонтний завод у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення 41 498,30 гривень з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз працівників судноремонта".
Ухвалою суду від 10 жовтня 2013 року було порушено провадження у справі №916/2727/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 28 жовтня 2013 року.
Представник позивача у судовому засіданні 28 жовтня 2013 року надав до суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 30 000 гривень, пеню в сумі 9 374,91 гривень, річні в сумі 1939,70 гривень та інфляційні в сумі 94,54 гривень.
Крім того позивачем заявлено вимогу щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти які знаходяться на розрахункових рахунках відповідача в сумі 43 129,65 гривень, вказана заява задоволена частково, стосовно зменшення позовних вимог, у задоволенні заходів забезпечення позову відмовлено.
Представник позивача 26.11.2013 року надав копії платіжних доручень щодо перерахування коштів відповідачем за виконанні роботи позивачем, які задучено до матеріалів справи.
Представник відповідача в жодне засідання суду не з'явився. Був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать своєчасно відправлені ухвали господарського суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, а також поштові повідомлення відповідача за наявною у справі адресою, які наявні у справі. Причини неявки відповідач суду не повідомив.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за правилами ст. 75 ГПК України, тобто за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 2 грудня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
6 грудня 2012 року між Іллічівським судноремонтним заводом у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі Завод/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз працівників судноремонта" (далі Замовник/Відповідач) укладено договір № 51742 (далі Договір), згідно пп. 1.1 якого Замовник передає, а Завод приймає замовлення на доковий ремонт, згідно ремонтної відомості м/б „Бригадир" (надалі судно).
Відповідно акту приймання судна до ремонту від 30.12.2012 року судно м/б «Бригадир» було прийнято до ремонту. Орієнтовна вартість ремонтних робіт згідно п.3.1. Договору склала 379.420,62 грн..
Згідно з п.5.1 Договору розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником у три етапи: перший етап - у розмірі 110.000,00 гривень як передоплата для придбання матеріалів на протязі 3 банківських днів з моменту постановки судна на завод; другий етап - 70% вартості робіт згідно виконавчої калькуляції із врахуванням передоплати, після підписання акту приймання-передачі і до виходу судна з заводу; третій етап - залишок вартості, згідно до виконавчої калькуляції, на протязі 30 днів після підписання Акту приймання-передачі.
На виконання п. 3.3 Договору, який встановлює, що кінцева сума, що підлягає до сплати Заводу, визначається виконавчим кошторисом і протоколом узгодження ціни, був підписаний Протокол узгодження ціни на ремонт м/б «Бригадир» № 6, в якому сторонами була узгоджена загальна ціна в розмірі 415.125.17 грн.. із врахуванням ПДВ.
Сторонами була підписана ремонтна відомість щодо ремонту м/б «Бригадир» в якій сторонами, зокрема, погоджено загальну ціну ремонту в розмірі 415 125.17 грн.. із врахуванням ПДВ.
Відповідачем на виконання вказаного договору було здійснено оплату згідно платіжних доручень №578 від 27.12.2012 року на суму 110 000 гривень, № 580 від 27.12.2012 року на суму 49 000 гривень та №581 від 28.12.2012 року 41 000 гривень, всього на суму 200 000 гривень.
Сторони 12.02.2013 року підписали акт приймання судна з ремонту № 11.
Акт приймання судна з ремонту було підписано сторонами 12.02.1012 року, а вже 13.02.2012 року м/б «Бригадир» вийшов за межі території заводу, що підтверджується довідкою старшого диспетчера ТОВ «ІСРЗ» від 04.10.2013 року. 70 % від загальної вартості ремонту в сумі 415.125.17 грн. становлять 290.587,62 грн.. Відповідачем було здійснено передоплату в розмірі 200 000 гривень, таким чином, загальна сума сплачених відповідачем коштів на 13.02.2013 р. становила 200.000,00 грн., відповідно борг становив 90 587.62 гривень.
Крім того відповідачем згідно платіжних доручень №622 від 24.05.2013 року на суму 40 000 гривень, №629 від 30.05.2013 року на суму 55 000 гривень, №644 від 07.06.2013 року на суму 55 000 гривень та №647 від 14.06.2013 року на суму 35 125,17 гривень було проведено часткову оплату, залишок боргу складає 30 000 гривень.
За порушення взятих зобов'язань позивачем нараховано пеню в сумі 9 374,91 гривень, річні в сумі 1939,70 гривень та інфляційні в сумі 94,54 гривень.
Взяті зобов'язання за договором позивач виконав належним чином у відповідні строки та без зауважень зі сторони замовника, а відповідач у свою чергу прийняв роботи, але оплату провів частково у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість в сумі 30 000 гривень, крім того позивачем нараховані штрафні санкції, що і змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушено права.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.
6 грудня 2012 року між Іллічівським судноремонтним заводом у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз працівників судноремонта" укладено договір № 51742. Акту приймання судна до ремонту від 30.12.2012 року судно м/б «Бригадир» було прийнято до ремонту. Акт приймання судна з ремонту було підписано сторонами 12.02.1012 року, а вже 13.02.2012 року м/б «Бригадир» вийшов за межі території заводу, що підтверджується довідкою старшого диспетчера ТОВ «ІСРЗ» від 04.10.2013 року.
Сторонами була підписана ремонтна відомість щодо ремонту м/б «Бригадир» якою погоджено загальну ціну ремонту в розмірі 415 125.17 грн.. із врахуванням ПДВ.
Відповідач оплату провів частково, що підтверджується копіями платіжних доручень, які залучено до матеріалів справи та на момент звернення з позовом заборгованість складала 30 000 гривень.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 232 ГК України, учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, може заявити вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення, а також відсотки за неправомірне користування чужими коштами. Згідно ч. 4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.
Пунктом 6.2 Договору встановлена відповідальність Замовника в разі прострочення термінів остаточних розрахунків, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, при цьому загальна сума пені не має перевищувати 10 % від вартості ремонту.
Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Таким чином, розмір пені, згідно підрахунку позивача складає 9374,91 гривень, та за підрахунком суду сума пені складає 8 882,32 гривень яка і підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином за підрахунком суду розмір річних які підлягають стягненню з відповідача складає 1891,90 гривень та інфляційні в сумі 94,54 гривень.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими і речовими доказами.
Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, приймаючи до уваги вищесказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю та стягнення з відповідача суми заборгованості 30 000 гривень, пені в сумі 8 882,32 гривень, 3% річних в сумі 1891,90 гривень, збитків від інфляції у розмірі 94,54 гривень.
У відповідності до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз працівників судноремонта" (68003, м. Іллічівськ, вул. Гайдара,6 кв.27, код ЄДРПОУ 32511955, п/р 26003060466526 в Південному ГРУ „Приватбанк" у м. Іллічівськ, МФО 328704) на користь Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю (68093 Одеська область м. Іллічівськ, с. Малодолинське вул.. Космонавтів,61, код ЄДРПОУ 32333962, п/р 26003010123227 в ПАТ „Банк Восток" м.Дніпропетровськ, МФО 307123) заборгованість в сумі 30 000 /тридцять тисяч/ гривень, пеню в сумі 8882 /вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві/ гривни 32 копійки, 3% річних в сумі 1891 /одна тисяча вісімсот дев'яносто одна/ гривна 90 копійок, збитки від інфляції у розмірі 94 /дев'яносто чотири/ гривни 54 копійки, судовий збір в сумі 1720 /одна тисяча сімсот двадцять/ гривень 50 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 3 грудня 2013 року.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Накази видати після набрання рішення законної сили.
Суддя Гуляк Г.І.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2013 |
Оприлюднено | 03.12.2013 |
Номер документу | 35695480 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Гуляк Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні