Рішення

від 25.11.2013 по справі 901/1291/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 901/1291/13 25.11.13

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача :

Спіцин Ігор Олегович

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Представники сторін:

від позивача: Середюк Б.Л. - представник за довіреністю № 09/05-120 від 04.03.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду Автономної Республіки Крим передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до товариство з обмеженою відповідальністю "Рейдер" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, між ним та Спіциним Ігорем Олеговичем укладений договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20733 від 31.08.2007 року із змінами та доповненнями внесеними в зазначений договір згідно додаткової угоди від 27.03.2009 року.

В порушення умов договору, Спіцини Ігор Олегович не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за кредитним договором №20733 від 31.08.2007 року в розмірі 816 859,97 доларів США,що за курсом НБУ складає 6 529 161,74 грн.

31.03.2009 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Рейдер" було укладено іпотечний договір №229.

Позивач направляв позичальнику та іпотекодавцю повідомлення-вимоги (претензії) від 18.01.2013 року №08/01-145, №08/01-144 відповідно, щодо повернення заборгованості по кредиту та відсотків за користування ним, однак відповіді на них банк не отримав.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства, боржник не виконав взяті на себе зобов'язання по поверненні кредитів та сплаті всіх платежів, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 року порушено провадження у справі № 901/1291/13, справу призначено до розгляду та залучено до участі у справі Спіцина Ігоря Олеговича в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 року, справу № 901/1291/13 передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.06.2013 року справі № 901/1291/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.07.2013 року.

В судовому засіданні 16.07.2013 року, у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 12.08.2013 року.

Розпорядження Голови господарського суду м. Києва від 12.08.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Мудрого С.М. у відпустці, справу № 901/1291/13 передано на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.08.2013 року (суддя Сташків Р.Б.) прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 16.09.2013 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду м. Києва від 09.09.2013 року, у зв'язку з виходом судді Мудрого С.М. з відпустки, справу № 901/1291/13 передано на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.09.2013 року (суддя Мудрий С.М.) прийнято справу до провадження.

У судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 04.11.2013 року представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.11.2013 року задоволено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. Продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

В судове засідання 25.11.2013 року представник відповідача та третьої особи не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

31.08.2007 року між акціонерним банком «Енергобанк» та Спіциним Ігорем Олеговичем укладено договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733.

Згідно з п.1.2 статуту публічного акціонерного товариства «Енергобанк» затверджено рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «Енергобанк», протокол №29 від 12 червня 2012 року, попереднє найменування банку (акціонерний банк «Енергобанк») у зв'язку з приведенням у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року №514-VI рішенням загальних зборів акціонерів банку від 28.05.2010 року змінено в частині зазначення типу товариства (публічне акціонерне товариство «Енергобанк»).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 27.03.2009 року, банк відкриває позичальнику мультивалютну не відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 639 307,62 доларів США на строк з 31 серпня 2007 року по 30 серпня 2010 року на поточні потреби.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 3.1 кредитного договору, позичальник сплачує банку за користування кредитними коштами 16 відсотків річних по гривні та 13 відсотків річних по доларах США.

Пунктом 3.3 кредитного договору передбачено, що банк нараховує проценти із розрахунку встановленої у договорі процентної ставки і фактичної суми наданого позичальнику кредиту щомісячно в останній робочий день місяця за календарний місяць, а також в день повного погашення кредитної лінії. База розрахунку відсотків - 365(366) календарних днів. Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами щомісячно, не пізніше 05 числа місяця, що слідує за поточним, шляхом внесення або перерахування грошових коштів в валюті договору на рахунок № 37396912, відкритий в установі банку, при цьому датою сплати процентів вважається дата зарахування сплаченої суми на вказаний рахунок.

У випадку виникнення простроченої заборгованості по кредитній лінії, позичальник зобов'язаний сплатити банку відсотки із розрахунку 28 (двадцять вісім) відсотків річних по гривні та 18 (вісімнадцять) відсотків річних по долару США і фактичної суми непогашеної заборгованості за весь період до повного погашення кредитної лінії.

Згідно з п. 3.4 кредитного договору, повне погашення кредитної лінії позичальник виконує не пізніше 30 серпня 2010 року. Погашення відбувається шляхом внесення або перерахування грошових коштів в валюті договору на рахунок № 37396912, відкритий в установі банку, при цьому датою повернення кредиту вважається дата фактичного зарахування коштів на вказаний рахунок.

На виконання зобов'язань за кредитним договором банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 639 307,62 дол. США грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позичальника.

Відповідно до п. 3.5 договору кредиту, позичальник зобов'язався забезпечити своєчасне повернення кредитних коштів згідно з п.п. 1.1, 3.4 даного договору та сплату відсотків за користування кредитною лінією згідно з п. 3.3 даного договору.

18.01.2013 року позивач звернувся до Спіцина Ігоря Олеговича з повідомленням-вимогою вих.. №08/01-145 щодо повернення повної суми заборгованості за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 року. Проте, зазначена вимога залишена позичальником без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 04.04.2013 року в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 816 859,97 дол. США, що за офіційним курсом гривні до долара США становить 6 529 161,74 грн., з яких 639 307,62 дол. США заборгованість за кредитом, 177 552,35 дол. США заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 04.04.2013 року факт наявності заборгованості за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 року по кредиту та по відсоткам нарахованим за період з 31.08.2007 по 03.04.2013 року в розмірі 816 859,97 дол. США, що за офіційним курсом гривні до долара США становить 6 529 161,74 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

31.03.2009 року між акціонерним банком «Енергобанк» (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рейдер» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. та зареєстрований за №230.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно ст. 7 ЗУ "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Пункт 1.1 договору іпотеки передбачає, що цей договір забезпечує вимогу іпотеко держателя, що випливає з договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеного між іпотеко держателем та боржником, за умовами якого іпотекодержатель відкриває боржникові мультивалютну не відновлювальну відкличну лінію в сумі 639 307,62 дол. США на строк з 31 серпня 2007 року по 30 серпня 2010 року на поточні потреби, а боржник зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредит в строк, передбачений договором, сплачувати щомісячні відсотки за користування кредитом відповідно до умов цього кредитного договору, а також можливу неустойку та інші витрати у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору в повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, що передбачене умовами кредитного договору.

Відповідно до даного договору іпотеки, ТОВ «Рейдер» передало в іпотеку банку нерухоме майно, а саме їдальню дитячого оздоровчого табору «Коктебель», що знаходиться за адресою: АРК, м. Феодосія, смт. Курортне, вул. Курортна 4 та складається з столової (літ. А) площею 1631,4 кв.м., підвалу (літ. А.) площею 29,8 м.кв, навісу (літ. а),загальною площею 1661,0 кв.м. та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу ВСТ 411633 від 10.05.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г., за реєстровим номером 1477 та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» 29.05.2006 року за реєстровим № 46 в книзі №1.

Згідно ч. 1 статті 12 ЗУ "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 33 ЗУ "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 3 статті 33 ЗУ "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 35 ЗУ "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 2.1.4 договору іпотеки, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з чинним законодавством у випадку, якщо в момент настання терміну виконання основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою згідно з цим договором, воно не буде виконане, письмово попередивши про це іпотекодавця.

У відповідності до п. 4.1 договору іпотеки, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Листом вих.. №08/01-144 від 18.01.2013 року позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «Рейдер» з повідомленням-вимогою щодо повернення повної суми заборгованості за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 року.

Відповідно до п. 4.3 договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 4.4.1 договору іпотеки передбачено, що у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за цим договором у встановлений строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.

Згідно з п. 4.4.5 договору іпотеки, право визначення способу задоволення вимог належить іпотекодержателю.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у Спіцина Ігоря Олеговича заборгованості за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 року по кредиту та по відсоткам нарахованим за період з 31.08.2007 по 03.04.2013 року в розмірі 816 859,97 дол. США, що за офіційним курсом гривні до долара США становить 6 529 161,74 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і позичальником та відповідачем не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 року між акціонерним банком «Енергобанк» (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рейдер" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. та зареєстрований за №230, тому позовні вимоги позивача про звернення стягнення на передане в іпотеку майно в рахунок погашення заборгованості у Спіцина Ігоря Олеговича визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню шляхом проведення реалізації на прилюдних торгах.

Відповідно до ч.1 статті 39 ЗУ "Про іпотеку» та ч.2 статті 25 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Встановити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом їх продажу на прилюдних торгах.

Відповідно до звіту про оцінку вартості майна №10-09-13 від 20.09.2013 року проведеної ТОВ «Українська оціночна компанія», ринкова вартість об'єкту оцінки (частини нежитлових приміщень дитячого оздоровчого табору «Коктебель», що знаходиться земельній ділянці, статус якої не визначений: будівля їдальні (літ. А) загальною площею 1631,4 кв.м., підвал під (літ. А.) загальною площею 29,80 м.кв, споруда навісу (літ. а) загальною площею 1661,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АРК, м. Феодосія, смт. Курортне, вул. Курортна 4) становить 1 690 800,00 грн. з ПДВ або 1 409 000,00 грн. без ПДВ.

Таким чином, початкова ціна предмета іпотеки - їдальні дитячого оздоровчого табору «Коктебель», що знаходиться за адресою: АРК, м. Феодосія, смт. Курортне, вул. Курортна 4 та складається з столової (літ. А) площею 1631,4 кв.м., підвалу (літ. А.) площею 29,8 м.кв, навісу (літ. а),загальною площею 1661,0 кв.м. для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження становить 1 409 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. та зареєстрований за №230, укладений між акціонерним банком «Енергобанк» (04071, м. Київ, вул.. Воздвиженська, 56, ідентифікаційний код 19357762) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рейдер" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11-В, ідентифікаційний код 30372059), предметом якого є нерухоме майно, а саме їдальню дитячого оздоровчого табору «Коктебель», що знаходиться за адресою: АРК, м. Феодосія, смт. Курортне, вул. Курортна 4 та складається з столової (літ. А) площею 1631,4 кв.м., підвалу (літ. А.) площею 29,8 м.кв, навісу (літ. а),загальною площею 1661,0 кв.м. належить товариству з обмеженою відповідальністю "Рейдер" на підставі договору купівлі-продажу ВСТ 411633 від 10.05.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г., за реєстровим номером 1477 та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» 29.05.2006 року за реєстровим № 46 в книзі №1 в рахунок задоволення грошових вимог до Спіцина Ігоря Олеговича (02152, м. Київ, вул.. Бучми 8, кв. 299, ідентифікаційний номер 2555910873) заборгованості за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20733 від 31.08.2007 року по кредиту та по відсоткам в розмірі 816 859,97 дол. США, що за офіційним курсом гривні до долара США становить 6 529 161,74 грн.

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки - їдальні дитячого оздоровчого табору «Коктебель», що знаходиться за адресою: АРК, м. Феодосія, смт. Курортне, вул. Курортна 4 та складається з столової (літ. А) площею 1631,4 кв.м., підвалу (літ. А.) площею 29,8 м.кв, навісу (літ. а),загальною площею 1661,0 кв.м., шляхом її продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 1 409 000,00 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдер" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11-В, ідентифікаційний код 30372059) на користь публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (04071, м. Київ, вул.. Воздвиженська, 56, ідентифікаційний код 19357762) 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять ) грн. 00 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 02.12.2013 року

Суддя С.М.Мудрий