Рішення

від 27.11.2013 по справі 910/7330/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7330/13 27.11.13

За позовомЗаступника прокурора міста Києва до 1. Київської міської ради 2. Дочірнього підприємства «ОАЗІС» провизнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради та визнання відсутності права Головуючий суддя Босий В.П.

Судді Літвінова М.Є.

Мандичев Д.В.

Представники сторін:

прокурор:Лядецька Л.В. від відповідача 1:не з'явився від відповідача 2:не з'явився

Обставини справи:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Дочірнього підприємства «ОАЗІС» (надалі - «Підприємство») про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради та визнання відсутності права.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Київської міської ради № 1169/4607 від 08.07.2010 р. є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки при його прийнятті були порушені норми чинного законодавства України. Крім того, прокурором заявлено вимогу про визнання відсутності у Підприємства права користування земельною ділянкою площею 0,17 га, кадастровий номер 8000000000:82:075:0041, вартістю 5 490 936,18 грн., що розташована на вул. Січневого повстання, 26 у Печерському районі м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.05.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. розгляд справи відкладено до 19.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2013 р. вирішено розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 19.06.2013 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), судді: Бойко Р.В., Мандичев Д.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 24.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2013 р. розгляд справи відкладено до 14.08.2013 р. у зв'язку із неявкою представників відповідачів та невиконанням ними вимог ухвали суду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 14.08.2013 р. у зв'язку із перебуванням суддів Босого В.П. та Бойка Р.В. у відпустці, справу №910/7330/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: Стасюк С.В. (головуючий), Ломака В.С., Мандичев Д.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 18.09.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.09.2013 р. у зв'язку із поверненням судді Босого В.П. з відпустки, справу №910/7330/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Ломака В.С., Мандичев Д.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи відкладено на 16.10.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.10.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Ломаки В.С. у відрядженні, справу №910/7330/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Літвінова М.Є., Мандичев Д.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 27.11.2013 р.

В судове засідання прокурор з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов повністю.

Представник відповідача 1, повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень №274488262, в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача 2 за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 83, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16683120 від 19.06.2013 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідачі були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради №314/2889 від 21.04.2005 р. «Про передачу дочірньому підприємству «ОАЗІС» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з підземним паркінгом на вул. Січневого повстання, 26 у Печерському районі м. Києва» Підприємству затверджено проект відведення земельної ділянки, передано у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянки площею 0,17 га для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з підземним паркінгом на вул. Січневого повстання, 26 у Печерському районі м. Києва за рахунок земель, не наданих у власність чи користування.

На підставі вказаного рішення 16.09.2005 р. між Київською міською радою (орендодавець) та Підприємством (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - «Договір оренди»), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 20.09.2005 р. за №82-6-00317.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Січневого повстання, 26 у Печерському районі м. Києва; розмір - 1736 кв.м; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з підземним паркінгом; кадастровий номер - 8000000000:82:075:0041.

Строк дії Договору оренди встановлений у п. 3.1, відповідно до якого договір укладено на 5 років.

08.07.2010 р. Київською міською радою було прийнято рішення №1169/4607 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.09.2005 №82-6-00317», відповідно до якого було внесено зміни до Договору оренди, а саме: п. 3.1 викладено у такій редакції: «Договір укладено на 15 років».

Спір у справі виник у зв'язку із тим, що, на думку прокурора, прийняте рішення Київської міської ради №1169/4607 від 08.07.2010 р. є незаконним та підлягає скасуванню.

Зокрема, прокурор зазначає, що всупереч нормам чинного законодавства рішення про надання Підприємству спірної земельної ділянки в довгострокову оренду (на 15 років) Київською міською радою не приймалося, проект відведення такої земельної ділянки не затверджувався, а тому продовження дії Договору оренди э безпідставним.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм вбачається, що реалізуючи надані Конституцією та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин, Київська міська рада зобов'язана діяти виключно в межах наданих їй повноважень та в інтересах її територіальної громади, дотримуючись приписів законодавства України у своїй діяльності.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Київської міської ради №314/2889 від 21.04.2005 р. відповідачу затверджено проект відведення земельної ділянки, передано у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянки площею 0,17 га для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з підземним паркінгом на вул. Січневого повстання, 26 у Печерському районі м. Києва, на підставі якого було укладено Договір оренди.

Тобто, матеріалами справи підтверджується затвердження Київською міською радою проект відведення спірної ділянки Підприємству для передання такої земельної ділянки в оренду строком на 5 років.

08.07.2010 р. Київською міською радою було прийнято рішення №1169/4607 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.09.2005 №82-6-00317», відповідно до якого було внесено зміни до Договору оренди, а саме: п. 3.1 викладено у такій редакції: «Договір укладено на 15 років».

Згідно з ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Приписами частини 6 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

При цьому суд відзначає, що відповідачем не надано, а матеріали справи не містять доказів розроблення та погодження у встановленому порядку проекту відведення земельної ділянки, що знаходиться по вул. Січневого повстання, 26 у Печерському районі м. Києва, з метою передання її Підприємству в оренду строком на 15 років .

За таких обставин, рішення Київської міської ради №1169/4607 від 08.07.2010 р. є таким, що прийняте всупереч приписам Земельного кодексу України.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради №1169/4607 від 08.07.2010 р. «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.09.2005 №82-6-00317».

Крім того, оскільки судом встановлено наявність підстав для визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради №1169/4607 від 08.07.2010 р., для належного захисту інтересів держави та територіальної громади міста Києва суд вважає за можливе задовольнити вимогу прокурора про визнання відсутності у Підприємства права користування земельною ділянкою площею 0,17 га, кадастровий номер 8000000000:82:075:0041, вартістю 5 490 936,18 грн., що розташована на вул. Січневого повстання, 26 у Печерському районі м. Києва.

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду прокурором суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Ст. 36 1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Частиною 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що звернення Заступник прокурора міста Києва в якості позивача з позовною заявою зумовлене тим, що центральний орган виконавчої влади у сфері земельних відносин (Державне агентство земельних ресурсів України) позбавлено функцій контролю за використанням і охороною земель, а створена для виконання вказаних завдань Державна інспекція сільського господарства України не наділена повноваженнями звернення до суду із відповідними позовами.

Враховуючи викладене, Заступник прокурора міста Києва правомірно згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Заступника прокурора міста Києва задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради №1169/4607 від 08.07.2010 р. «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.09.2005 №82-6-00317».

3. Визнати відсутність у Дочірнього підприємства «ОАЗІС» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 83; ідентифікаційний код 21681412) права користування земельною ділянкою площею 0,17 га, кадастровий номер 8000000000:82:075:0041, вартістю 5 490 936,18 грн., що розташована на вул. Січневого повстання, 26 у Печерському районі м. Києва.

4. Стягнути з Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883131) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

5. Стягнути з Дочірнього підприємства «ОАЗІС» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 83; ідентифікаційний код 21681412) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді М.Є. Літвінова

Д.В. Мандичев