Ухвала

від 26.11.2013 по справі 2а-1970/4002/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р. Справа № 876/12142/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року у справі за позовом Прокурора Зборівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі до спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод» про стягнення заборгованості,-

встановила:

У грудні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод» про стягнення заборгованості в сумі 37037,37грн., в тому числі: 3583,15 грн. зі сплати страхових внесків та 33454,22 грн. зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідач всупереч п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 33454,22 грн. та в порушення Закону (в редакції на час виникнення боргу), в зв'язку з несвоєчасністю сплати страхових внесків виникла заборгованість в сумі 3583,15грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод» в користь управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі заборгованість в сумі 37037,37 грн., в тому числі: 33454,22 грн. по єдиному соціальному внеску, які стягнути на р/р 37192049001907 УДК в Зборівському районі код 23588616, 3583,15 грн. по сплаті страхових внесків, які стягнути на р/р 25603323101209 у Тернопільському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк», МФО 338545, код 21156522.

Постанову суду першої інстанції оскаржило спільне мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод». Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем всупереч вимогам п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не у повному обсязі проводилась сплата єдиного внеску до Пенсійного фонду України у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 33454,22грн.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця).

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Таким чином, відповідачем своєчасно не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, чим порушено вимоги статей 6 та 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Разом з тим, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 3583,15грн. Заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості, карткою особового рахунку платника страхових внесків та копіями рішень і вимог Пенсійного фонду України в Зборівському районі.

Відповідно до абз. 6 ч.7 розділу 8 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Аналізуючи наведене, апеляційний суд прийшов до переконання, що за відповідачем рахується не сплачена в добровільному порядку заборгованість в загальній сумі 37037,37грн. яка підлягає стягненню в судовому порядку, в тому числі: 33454,22грн. зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та 3583,15грн. зі сплати страхових внесків.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року у справі №2а-1970/4002/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.11.2013 року