Постанова

від 02.12.2013 по справі 821/4217/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 р. Справа № 821/4217/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Теплотехніка" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

встановив:

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Херсонській області (далі - позивач, Держспоживінспекція) звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Теплотехніка» (далі - відповідач, ТОВ «Фірма «Теплотехніка»), в якому просить застосувати заходи реагування з державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності шляхом припинення (заборони) відповідачу реалізації:

партії бензину автомобільного підвищеної якості А-92 Євро, клас С, вид ІІ, сертифікат UA1.035.0193654-11, дата виготовлення - 11.09.2013р., виробник ПАТ «Укртатнафта», Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3 - у кількості 26,830 тон згідно накладної №801 від 12.09.2013р.;

партії бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Євро (код УКТЗЕД 2710114599), в/ц 74938705, паспорт якості №425 від 21.06.2013р., виробник «LUKOIL NEFTOCHIM BOURGAS AD», 8104 Bourgas Indastrial zone Bulgaria, у кількості 60,242 тон згідно накладної №18-08 від 09.08.2013р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведеної позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства про захист прав споживачів складено акт перевірки №00000370 від 16.09.2013р. та відібрані зразки зазначених вище нафтопродуктів на належній ТОВ «Фірма «Теплотехніка» АЗС №1, розташованій за адресою: м. Гола Пристань, вул. 1-го Травня, 296.

Згідно із протоколами випробувань від 04.10.2013р. №№ 741 і 742 зразки вказаних нафтопродуктів визнано такими, що не відповідають вимогам нормативних документів по показнику детонаційної стійкості та вмісту сірки, що відповідно до вимог ст.ст. 6, 14, 26 Закону України «Про захист прав споживачів» є підставою для застосування заходів реагування та припинення реалізації товарів.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, в якому також підтримано позовні вимоги.

Відповідачем надано заперечення на позов, у яких він просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що на час звернення позивача до суду партії нафтопродуктів, щодо яких постановлено вимогу припинити реалізацію, вже були реалізовані, а тому відсутній сам предмет спору. Також відповідач просить розглянути справу без участі його представника.

Згідно із ч.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу №137 від 12.09.2013р., направлення від 16.09.2013р. №00000488, згоди Держспоживінспекції України від 09.09.2013р. №6/2-123, працівниками позивача проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів на належній ТОВ «Фірма «Теплотехніка» АЗС №1, розташованій за адресою: м. Гола Пристань, вул. 1-го Травня, 296, оформлену актом перевірки від 16.09.2013р. №00000370.

Крім того, позивачем на підставі рішення від 16.09.2013р. №50 здійснено відбір зразків продукції - бензину А-92 Євро, клас С, вид ІІ, сертифікат UA1.035.0193654-11, дата виготовлення - 11.09.2013р., виробник ПАТ «Укртатнафта», Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, та А-95 Євро (код УКТЗЕД 2710114599), в/ц 74938705, паспорт якості №425 від 21.06.2013р., виробник «LUKOIL NEFTOCHIM BOURGAS AD», 8104 Bourgas Indastrial zone Bulgaria, оформлений актом від 16.09.2013р. № 65.

Згідно із протоколом випробувань від 04.10.2013р. №741 випробувального центру «10 Хіммотологічний центр» зразки продукції - бензину А-92 Євро, клас С, вид ІІ, не відповідають вимогам нормативних документів - ДСТУ4839:2007 за показниками: «Детонаційна стійкість: октанове число за моторним методом; октанове число за дослідним методом» та «вміст сірки».

Згідно із протоколом випробувань від 04.10.2013р. №742 випробувального центру «10 Хіммотологічний центр» зразки продукції - А-95 Євро не відповідають вимогам нормативних документів - ДСТУ4839:2007 за показниками: «вміст сірки».

Вказані протоколи випробувань отримані позивачем 24.10.2013р., позов подано до суду 06.11.2013р.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

За змістом ч. 3 ст. 5 Закону України від 12.05.1991 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів» та абз. 3 п. 1 «Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів», затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №465/2011, Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган у справах захисту прав споживачів, а також його територіальні органи мають право в тому числі: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання копії необхідних документів; давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону тощо.

Крім того, ч.ч. 7, 8 ст. 26 вказаного Закону передбачені такі повноваження спеціально уповноваженого центрального органу у справах захисту прав споживачів, а також його територіальних органів, як:

- забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції: на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів; на яку в нормативно-правових актах та нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності); ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість; на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув; яка є фальсифікованою;

- приймати рішення про: припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків.

Порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності державними органами у сфері захисту прав споживачів встановлено Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 № 310 згідно якого пунктом 4.1 передбачено, що за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень посадовими особами, які проводили перевірку, приймаються рішення, зокрема, про заборону реалізації продукції та припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов'язковим.

Відповідно до п.п. п.п. 2-5 Положення про порядок припинення (заборони) господарюючими суб'єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 25 січня 1995 року №26/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), рішення про припинення (заборону) господарюючим суб'єктом відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, приймається з метою запобігання порушенням прав споживачів на безпеку, належну якість товарів (робіт, послуг) та на необхідну, доступну і достовірну інформацію про товари, а також заподіянню шкоди цими товарами (роботами, послугами) життю, здоров'ю, майну споживачів чи навколишньому природному середовищу.

Рішення про припинення (заборону) відвантаження, реалізації (продажу) товарів, виконання робіт і надання послуг приймається службовою особою державного органу у справах захисту прав споживачів у разі виявлення безпосередньо під час перевірки діяльності господарюючого суб'єкта сфери торгівлі, громадського харчування і послуг: товарів, робіт, послуг, якість яких не відповідає вимогам нормативних документів.

Рішення службової особи оформляється у вигляді припису, який є невід'ємною частиною акта перевірки. Форма акта затверджується Державним комітетом України у справах захисту прав споживачів.

Аналізуючи зміст ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» в цілому та її частин 7-8 окремо, у сукупності з іншими наведеними правовими нормами, суд приходить до висновку, що заборона реалізації товару та припинення реалізації товару є окремими видами заходів реагування за наслідками державного нагляду, які мають різні правові умови для їх вжиття та наслідки їх застосування.

З цього приводу слід зазначити, що до компетенції адміністративного суду відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст.ст. 18, 183-2, 183-6 КАС України є застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням, а саме - повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

На думку суду, припинення реалізації товару відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» не є фактично забороною реалізації такого товару, оскільки не має незворотного характеру.

Отже, позивач на підставі ч.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ч.8 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та 2-5 Положення про порядок припинення (заборони) господарюючими суб'єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 25 січня 1995 року №26/95-ВР наділений повноваженнями самостійно вирішувати питання про припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, приймаючи з цього приводу рішення у формі припису.

Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для застосування обраних позивачем заходів реагування саме за постановою суду, оскільки прийняття рішень про застосування таких заходів є компетенцією Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області.

Крім того, суд звертає увагу на те, що з наданих відповідачем документів щодо реалізації пального на належних йому АЗС вбачається, що партії нафтопродуктів, реалізацію яких просить припинити позивач, наразі відсутні фізично, оскільки реалізовані відповідачем на протязі вересня-жовтня 2013р., тобто ще до моменту звернення Держспоживінспекції до суду із даним позовом. Таким чином, на даний час предмет спору фактично відсутній.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову через відсутність підстав для застосування за постановою адміністративного суду тих заходів реагування, які просить застосувати позивач.

Керуючись ст. ст. 158, 161-163, 183-2 КАС України, суд -

постановив :

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 5.1.2