Ухвала

від 26.11.2013 по справі 809/1816/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р. Справа № 876/12053/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року у справі за позовом Приватного сільськогосподарського виробничо-торгового підприємства фірми "Квілт" до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

У червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Коломийської ОДПІ про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000232200 від 23.05.2013 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що висновки, викладені в акті перевірки Коломийської об`єднаної Державної податкової інспекції та прийняте податкове повідомлення-рішення №0000232200 від 23.05.2013 року є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи, а також відповідачем безпідставно збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, червень, серпень та грудень 2010 року в розмірі 90525,00 грн., оскільки у позивача наявні всі необхідні первинні документи для підтвердження чинності правочинів та правомірності формування податкового кредиту та віднесення затрат на придбання товару до валових витрат підприємства. Просив позов задоволити.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коломийської об`єднаної державної податкової інспекції №0000232200 від 23.05.2013 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Коломийська об'єднана державна податкова інспекція. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Коломийською ОДПІ з 19.04.2013 року по 25.04.2013 року проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ПСВТП "Квілт" з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ «Косівське РБУ-5», за період 05.2010 року, 06.2010 року, 08.2010 року та 12.2010 року їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки складено акт № 1479/220/25073081 від 08 травня 2013 року.

На підставі вказаного акту, відповідачем 23.05.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000232200, яким за порушення позивачем п.54.3 ст.і 54 гл. 4 розд. II ПК України та відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на суму 135787,50 грн., з яких за основним платежем 90525,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 45262,50 грн.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що в ході перевірки ПСВТП "Квілт" надало перевіряючій особі первинні документи, які передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: договір на виконання підрядних робіт від 07.04.2010 року №3, податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, типова форма № КБ-2В, банківські виписки та платіжні доручення, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, типова форма № КБ-3, що спростовують висновки викладені в акті перевірки щодо вчинених позивачем порушень та підтверджують реальність господарських відносин.

Таким чином у ПСВТП "Квілт" наявні всі первинні документи, які підтверджують виконання господарських операцій (договір, акти, платіжні доручення, податкові накладні).

Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись з висновками щодо нікчемності правочину (договору на виконання підрядних робіт між ПСВТП "Квілт" та ТзОВ "Косівське РБУ-5") з огляду на наступне.

Оскільки посилання відповідача на відсутність реальності продажу товарів (робіт, послуг) ТзОВ "Косівське РБУ-5" ПСВТП "Квілт" в період з 01.04.2010 року по 31.12.12.2010 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, відтак не є тими доказами, які вказують на нікчемність правочину укладеного між ПСВТП "Квілт" та ТзОВ "Косівське РБУ-5".

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що використання працівниками Коломийської ОДПІ, як підстави для встановлення нікчемності правочину, здійсненого ПСВТП "Квілт" з ТзОВ "Косівське РБУ-5", даних отриманих відповідачем від ДПІ Сихівського району м. Львова, а саме акта перевірки №43756/7/15-3 від 13.10.2011року про результати планової документальної перевірки ПП "Львівресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства ПДВ взаємовідносин з покупцями в т.ч. ТзОВ "Косівське РБУ-5", не може слугувати вагомим доказом удаваності такого правочину, оскільки на момент здійснення господарської операції позивача з ТзОВ "Косівське РБУ-5" такий суб'єкт господарювання був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на обліку платників податків та мав свідоцтво платника ПДВ, відомості про місцезнаходження ТзОВ "Косівське РБУ-5" містилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

ПСВТП "Квілт" 07 квітня 2010 року уклало договір №3 з товариством з обмеженою відповідальністю "Косівське РБУ-5" на виконання підрядних робіт ТзОВ "Косівське РБУ-5" відповідно до ліцензії серії АВ № 332779 виданої управлінням містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 29.08.2007 року № 21, товариство займається будівельною діяльністю. Ліцензія видана терміном на п`ять років, а саме: з 29 серпня 2007 року по 29 серпня 2012 року.

Щодо твердження про недійсність правочину, укладеного позивачем з ТзОВ "Косівське РБУ-5", то суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, а саме: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані па використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває, під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПСВТП "Квілт" в ході проведення перевірки податкового органу у повному обсязі були надані первинні документи й податкові накладні, які оформлені у повній відповідності з нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 і Порядку заповнення податковій накладній № 165, що відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" свідчать, про повноту й достовірність задекларованих сум валових витрат і податкового кредиту.

Згідно ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлено жодних вимог до форми і виду документів, які б відносилися до цілей податкового обліку.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року у справі №809/1816/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.11.2013 року