Рішення

від 28.11.2013 по справі 917/2041/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2013 р. Справа №917/2041/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", б-р Верховної Ради, 7, м. Київ, 02100, адреса для листування: вул. 1100-річчя Полтави, 12, м. Полтава, 36000

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод технологічного обладнання, вул. Заводська, 3, м. Полтава, 36007

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест", вул. Шевченка, 44, м. Полтава, 36039

про стягнення 3 283 867,53 грн.

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: Джумеля Н.Г. № 10/06-06 від 17.09.2013 р.

від відповідачів: 1. Веклич О.В., довіреність № 1-юр від 27.11.2013 р. 2. не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з Відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором № 0043/07/25- KLI від 07.09.2007 р. у розмірі 3 283 867,53 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 2 112 500,00 грн.; заборгованість по сплаті процентів за фактичне користування кредитом - 1 131 840,91 грн.; пеня за порушення строків сплати процентів - 39 526,62 грн.

07.11.2013 р. відповідно до ст. 22 ГПК України позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути солідарно з Відповідачів заборгованість станом на 11 жовтня 2013 р. у розмірі 3 569 041,04 грн., з яких: 2 112 500,00 грн. - заборгованість за кредитом, 1 418 330,71 грн. заборгованість по сплаті процентів, 38 210,33 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів.

Суд приймає вказану заяву до розгляду.

У разі прийняття судом зміни кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Представник Позивача в судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволенні у повному обсязі.

Відповідач - 1 у відзиві на позовну заяву (вх. № 16971 від 27.11.2013 р.) заборгованість визнав у повному обсязі.

Представник Відповідача - 2 у судове засідання не з'явився, ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направлені Відповідачу - 2 за адресою, зазначеною у позовній заяві, повернулися на адресу суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання та вибуттям адресата.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест" є: м. Полтава, вул. Шевченка, будинок, 44, що співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у Постанові № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (ч. 3 п. 3.9.1) у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином Відповідача - 2 про дату, час і місце судового розгляду, а неявка представника Відповідача - 2 не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається без його участі за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

07 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" (надалі за текстом - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод технологічного обладнання" (надалі за текстом - Відповідач - 1) укладений Кредитний договір № 0043/07/2 (а. с. 49 - 51).

Відповідно до п. 1.1 Банк надає Позичальнику (Відповідачу - 1 у справі) кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для рефінансування позичкової заборгованості в Філії ВАТ "Укрексімбанк" (м. Полтава) та для поповнення обігових коштів фінансування виробничих витрат, модернізацію та придбання основних засобів, обладнання) з максимальним лімітом заборгованості в сумі 1 500 000,00 грн., зі строком користування кредитними коштами до 06 вересня 2008 року, зі сплатою 17,0% річних.

Відповідно до Додаткової угоди № 6 від 26.12.2008 р. (а. с. 59) ліміт кредитування змінено до 2 200 000,00 грн.

Згідно з Додатковою угодою № 12 від 06.10.2009 р. строк користування кредитними коштами змінено (продовжено) до 03 вересня 2010 року, плату за користування кредитними коштами встановлено в розмірі 25,0% річних ( а. с. 70).

На виконання умов Кредитного договору Позивачем, надані кредитні кошти Відповідачу - 1.

Згідно з п.п. 2.3., 2.4., 3.3.6. Кредитного договору Відповідач - 1 зобов'язаний забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих відсотків та інших платежів, в строки та порядок, передбачені умовами додаткових угод, укладених між сторонами Кредитного договору.

Проте, Позичальник (Відповідач - 1) свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на 11 жовтня 2013 року утворилась прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 2 112 500,00 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 1 418 330,71 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного Кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно з частиною 1 та частиною 2 статей 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку Відповідача - 1 щодо своєчасного здійснення повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

У якості забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 за Кредитним договором 21.01.2009 р. між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест" (Відповідач - 2) укладено Договір поруки № 0043/07/25-KLI/S-3 (а. с. 78).

Відповідно до умов Договору поруки Відповідач - 2 зобов'язувався відповідати перед Позивачем за невиконання зобов'язань за Кредитним договором Відповідачем - 1 щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та можливої неустойки.

Згідно з п. 2.2. Договору поруки Відповідач - 2 відповідає своїми грошовими коштами та всім майном.

Пунктом 3.1. Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання зобов'язань по Кредитному договору та цьому Договору Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Статтю 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідно до вимог ст. ст. 528, 543, 554 ЦК України Відповідач - 2, який поручився за виконання Відповідачем - 1 кредитного договору, є солідарним Боржником Позивача поряд з Відповідачем - 1.

Пунктом 5.2. Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Відповідачем-1 умов договору Позивач надсилає рекомендованим листом Позичальнику вимогу про повернення кредитних коштів. У випадку непогашення в 15 - денний термін з дати надіслання такої вимоги Позивач має право звернути стягнення на предмет забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з невиконанням Відповідачем - 1 умов Кредитного договору Позивач 18.02.2013 р. на адресу Відповідача - 1 рекомендованим листом надіслав вимогу № 62/3.7/3000 про погашення заборгованості за Кредитним договором, яку отримано Відповідачем-1 22.02.2013 р.

Також, на адресу Відповідача - 2 рекомендованим листом позивач надіслав вимогу № 61/3.7/3000 про погашення заборгованості за Кредитним договором, яку отримано Відповідачем-2 05.03.2013 p., але, як зазначає позивач, заборгованість Відповідача - 1 перед Позивачем не погашена.

Відповідач - 1 у відзиві на позовну заяву зазначив, що зобов'язання за Кредитним договором не були виконані у зв'язку з відсутністю грошових коштів.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитом у розмірі 2 112 500,00 грн. та заборгованості по сплаті процентів у розмірі 1 418 330,71 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору Позичальник (Відповідач - 1) зобов'язувався за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом сплачувати пеню.

Як вбачається з наданого розрахунку, доданого до заяви про збільшення розміру позовних вимог, Позивач нарахував Відповідачу - 1 пеню за період з 11.10.2012 р. - по 10.10.2013 р.

Проте, суд не погоджується з вказаним періодом, нарахування пені, оскільки частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено порядок нарахування штрафних санкцій, а саме: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За перерахунком, здійсненим судом, до стягнення на користь Позивача підлягає 10 248,83 грн. пені за період з 11.10.2012 р. по 11.04.2013 р. включно.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод технологічного обладнання , вул. Заводська, 3, м. Полтава, 36007 (ідентифікаційний код 32460838), р/р 26000300001797 в ПАТ "Банк Форум", МФО 322948) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест" , вул. Шевченка, 44, м. Полтава, 36039, (ідентифікаційний код 31562218), р/р 260023070 у АКБ "Полтава Банк" МФО 331489 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", б-р Верховної Ради, 7, м. Київ, 02100, адреса для листування: вул. 1100-річчя Полтави, 12, м. Полтава, 36000 (ідентифікаційний код 21574573) - 2112500,00 грн. заборгованості за кредитом, 1418330,71 грн. заборгованості по оплаті процентів, 10248,83 грн. пені, 68 280,83 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. У частині стягнення пені в розмірі 27961,50 грн. у позові відмовити.

Суддя Сірош Д.М.

Повне рішення складено 03.12.13 р.