Постанова

від 12.11.2013 по справі 820/5390/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 листопада 2013 р. № 820/5390/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Романенко Т.С.,

за участю: представника позивача - Житнього О.О.,

представника відповідача - Черніченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "ЕЛАКС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 21 серпня 2012 року № 0000380046 щодо донарахування ПДВ та № 0000390046 щодо донарахування податку на прибуток підприємств.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 21 серпня 2012 року № 0000380046 щодо донарахування ПДВ та № 0000390046 щодо донарахування податку на прибуток підприємств, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2013 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 12 червня 2013 року касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби - задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2013 року - скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 року прийнято до розгляду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Протокольною ухвалою суду від 16.07.2013 року здійснено заміну первинного відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на належного - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. На підставі акту перевірки №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000380046 та № 0000390046 від 21 серпня 2012 року. Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача, зроблені в акті перевірки, у зв'язку з чим просив суд скасувати вказані податкові повідомлення-рішення, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. На думку позивача, формування ПрАТ "ЕЛАКС" податкового кредиту та відображення складу валових витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, підтверджено належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Альфа-Буд-2005" за перевіряємий період.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких послався на обґрунтованість висновків акту перевірки №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р. та прийнятих на підставі зазначеного акту податкових повідомлень-рішень. Зазначив, що, позивачем, ПрАТ "ЕЛАКС", занижено: податок на додану вартість на загальну суму 749870,78 грн. та податок на прибуток всього на суму - 927398,14 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Альфа-Буд-2005" за перевіряємий період, оскільки встановлено відсутність реального вчинення господарських операцій з вказаним контрагентом позивача, а отже, на думку відповідача, спірні правочини є нікчемними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, приватне акціонерне товариство "ЕЛАКС" (далі ПрАТ "ЕЛАКС"), пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи, код 22648813, місцезнаходження: вул. Академіка Проскури, буд. 1, корпус 12, м. Харків, 61070, що підтверджується Витягом та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2 а.с. 171-172, 173), перебуває на обліку як платник податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Також, судом відповідно до нової редакції статуту ПрАТ "ЕЛАКС" встановлено, що позачерговими загальними зборами акціонерів товариства (протоко № 1 від 08.02.2011 р.) на підставі вимог діючого законодавства було прийнято рішення про зміну найменування закритого акціонерного товариства "ЕЛАКС" на приватне акціонерне товариство "ЕЛАКС". Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 04.04.2011 року (т. 2 а.с. 174-189).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби (повноваження якої перешли до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача (код ЄДРПОУ 22648813) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Альфа-Буд-2005", код ЄДРПОУ 33448330, за період серпень, жовтень, листопад 2009 року та з податку на прибуток за 2009, 2010, 2011 роки.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р. (т. 1 а.с. 15-40).

Згідно висновків акту перевірки №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р. встановлено наступні порушення позивачем:

1) підпунктів 7.4.1, 7.4.4. та 7.4.5 пункту 7.4, статті 7 Закону України від 03.04.1997р. 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями, по взаємовідносинах з ТОВ "АЛЬФА-БУД-2005" завищено податковий кредит за серпень, жовтень та листопад 2009 року на загальну суму ПДВ 749870,78 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет на 749870,78 грн., за серпень, жовтень та листопад 2009 року, у тому числі по періодам: серпень 2009 року - 161666,67 грн., жовтень 2009 року - 97980,16 грн., листопад 2009 року - 490223,95 грн., разом 749870,78 грн.;

2) статей 3 та 5 Закону України "Про оподаткуванні прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (зі змінами і доповненнями) та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 138.1, п. 138.4, п. 138,8, п. 138.6 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами і доповненнями), занижено податок на прибуток в періодах, що перевірялися, на загальну суму 927398,14 грн., у тому числі по періодам: 2009 рік 12318,75 грн., І квартал 2010 року 126130,50 грн., півріччя 2010 року 23389,0 грн., 3 квартал 2010 року 572205,0 грн., 2010 рік 67341,25 грн., І квартал 2011 року 11699,50 грн., ІІ квартал 2011 року 10302,39 грн., ІІ-ІІІ квартали 2011 року 58057,52 грн., ІІ-ІV квартали 2011 року 45954,23 грн., разом 927398,14 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ПрАТ "ЕЛАКС" відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000380046 від 21.08.2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 937338,48 грн., з яких за основним платежем 749870,78 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 187467,70 грн. (т. 1 а.с. 41);

№ 0000390046 від 21.08.2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1127745,27 грн., з яких за основним платежем 927398,14 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 200347,13 грн. (т. 1 а.с. 43).

Суд, перевіряючи висновки вказаного вище акту перевірки, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ "Альфа-Буд-2005" (постачальник) був укладений договір поставки № Э1221 від 27 серпня 2009 року , відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити покупцю кабельно-провідникову продукцію виробництва Tele-Fonika Kable S.A. та системи кабельних трас виробництва BAKS (Польща), а покупець зобов'язаний прийняти та здійснити оплату вказаної продукції за номенклатурою, кількістю та цінами, що обумовлені в Специфікації, які є невід'ємною частиною цього договору (т. 1 а.с. 50-52).

Пунктом 2.1 вказаного договору визначено, що поставка продукції здійснюється постачальником на умовах DDP на адресу Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, Хмельницьке шосе, 1-А, згідно з Інкотермс-2000. Ця умова поставки означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця.

Отже, згідно з умовами вказаного договору замовником вантажоперевезення було ТОВ "Альфа-Буд-2005".

Відповідно до умов договору поставки № Э1221 від 27 серпня 2009 року номенклатура, загальна кількість, ціна за одиницю, загальна вартість та строки поставки продукції, яка підлягала поставці, визначалися сторонами договору у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору поставки.

На підтвердження виконання вказаного договору поставки представником позивача надано суду специфікацію №1 від 28.08.2009 р. до договору, яка включає перелік продукції на загальну суму 1557880,96 грн., у тому числі ПДВ 259646,83 грн. (т. 1 а.с. 53) та рахунок-фактуру № 908271 від 27.08.2009 року на загальну суму 1557880,96 грн., у тому числі ПДВ 259646,83 грн. (т. 1 ст. 123).

Суд зазначає, що відповідно до умов договору поставки узгодження номенклатури, загальної кількості, ціни за одиницю, загальної вартості та строків поставки продукції повинно здійснюватись згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, проте як вбачається з матеріалів справи рахунок-фактура до договору був виписаний 27.08.2009 року, тоді як узгодження необхідних умов відбулось 28.08.2009 р., про що свідчить долучена до матеріалів справи специфікація №1 від 28.08.2009 р.

Крім того, представником позивача на підтвердження виконання вищевказаного договору поставки надано до суду: сертифікати відповідності на кабель електричний, кабель силовий, провід із ПВХ ізоляцією, та елементи систем кріплення кабеля; товарно-транспортну накладну № 06/10/09 від 06.10.2009 р., видаткову накладну № 908271 від 06.10.2009 р. на суму 57165,44 грн. та податкову накладну № 908271 від 31.08.2009 року на суму 970000,0 грн. (у тому числі ПДВ 161666,67 грн.) - на суму попередньої оплати; товарно-транспортну накладну № 23/10/09 від 23.10.2009 р., видаткову накладну № 9082711 від 23.10.2009 року на суму 1407354,12 грн. та податкову накладну № 9082711 від 23.10.2009 року на суму 494519,56 грн. (у тому числі ПДВ 82419,93 грн.) - на суму різниці між проведеною попередньою оплатою та вартістю фактично поставленого товару; товарно-транспортну накладну № 27/10/09 від 27.10.2009 р., видаткову накладну № 9082712 від 27 жовтня 2009 року на суму 93361,39 грн. та податкову накладну № 908272 від 27.10.2009 року на суму 93361,39 грн. (у тому числі ПДВ 15560,23 грн.) - на суму проведеної поставки.

На підтвердження оплати продукції, отриманої від ТОВ "Альфа-Буд-2005" за вказаним договором поставки, представником позивача надано суду довідку з установи банку щодо розрахунку позивача з контрагентом у безготівковій формі, шляхом перерахування на рахунок постачальника грошових коштів відповідно до платіжних доручень: № 1174 від 31.08.2009 року на загальну суму 970000,0 грн. та № 1664 від 11.11.2009 року на загальну суму 587880,95 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Альфа-Буд-2005" був укладений договір поставки № 1-11-09/Э1243 від 6 листопада 2009 року , відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити покупцю кабельно-провідникову продукцію виробництва Tele-Fonika Kable S.A. та системи кабельних трас виробництва BAKS (Польща), а покупець зобов'язаний прийняти та здійснити оплату вказаної продукції за номенклатурою, кількістю та цінами, що обумовлені в Специфікації, які є невід'ємною частиною цього договору (т. 1 а.с. 54-56).

Пунктом 2.1. вказаного договору визначено, що поставка продукції здійснюється постачальником на умовах DDP на адресу Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, Хмельницьке шосе, 1-А, згідно з Інкотермс-2000.

Отже, згідно з умовами вказаного договору замовником вантажоперевезення було ТОВ "Альфа-Буд-2005".

Відповідно до умов договору поставки № 1-11-09/Э1243 від 6 листопада 2009 року, номенклатура, загальна кількість, ціна за одиницю, загальна вартість та строки поставки продукції, яка підлягала поставці, визначалися сторонами договору у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору поставки.

На підтвердження виконання вказаного договору поставки представником позивача надано суду наступні документи: специфікацію № 1 від 06.11.2009 року до договору, яка включає перелік продукції на загальну суму 2932438,51 грн., у тому числі ПДВ 488739,75 грн.; рахунок-фактуру № 911061 від 6 листопада 2009 року на загальну суму 2932438,51 грн., у тому числі ПДВ 488739,75 грн.; сертифікати відповідності на кабель електричний, кабель силовий, провід із ПВХ ізоляцією, та елементи систем кріплення кабеля; товарно-транспортну накладну № 13/11/09 від 13.11.2009 р., видаткову накладну № 911061 від 13 листопада 2009 року на суму 523484,06 грн., податкові накладні: № 911061 від 06.11.2009 року на суму 300000,0 грн. (у тому числі ПДВ 50000,0 грн.) - на суму попередньої оплати, № 911062 від 13 листопада 2009 року на суму 223484,06 грн. (в тому числі ПДВ 37247,34 грн.) - за фактом здійсненої поставки; товарно-транспортну накладну № 20/11/09 від 20.11.2009 року, видаткову накладну № 911063 від 20 листопада 2009 року на суму 449389,07 грн.; товарно-транспортну накладну № 02-1/12/09 від 02.12.2009 року на суму 1150028,50 грн. та товарно-транспортну накладну № 02-2/12/09 від 02.12.2009 року на суму 818441,08 грн., видаткові накладні № 911066 від 02.12.2009 року на суму 95174,70 грн., № 91064 на суму 1864390,68 коп., № 91051 на суму 8905,20 грн. та податкові накладні № 911063 від 16.11.2009 року на суму 1276515,94 грн. (у тому числі ПДВ 212752,66 грн.), № 911070 від 26.11.2009 р на суму 1132438,51 грн. (у тому числі ПДВ 188739,75 грн.) та № 911251 від 26.11.2009 року на суму 8905,20 грн. (в тому числі ПДВ 1484,20 грн.).

Однак, суд звертає увагу, що відповідно до акту перевірки вартість товарів згідно специфікації № 1 від 06.11.2009 року до договору № 1-11-09/Э1243 від 06.11.2009 року, копія якої була надана ПрАТ «Елакс» до перевірки, складає 2941343,71 грн., що відповідає первинній документації, наданої до перевірки, проте вартість товарів відповідно до специфікації № 1 від 06.11.2009 року до договору № 1-11-09/Э1243 від 06.11.2009 року, копія якої надана ПрАТ «Елакс» до суду та долучена до матеріалів справи, складає 2932438,51 грн. Тобто, ПрАТ «Елакс» до перевірки та до суду надано різні копії специфікацій № 1 від 06.11.2009 року до договору № 1-11-09/Э1243 від 06.11.2009 року. Належних пояснень щодо зазначеної обставини представником позивача до суду не надано.

Пояснення представника позивача про те, що фактично розбіжність між сумою договору № 1-11-09/Э1243 від 06.11.2009 року (2932438,51 грн.) та сумою, на яку позивачем було надано первинну документацію (2941343,71 грн.), відсутня, оскільки придбання товару на суму 8905,20 грн. відбувалось поза межами вказаного договору, а оплата здійснювалась на підставі рахунку-фактури № 911251 від 25.11.2009 р., не спростовують наявності двох різних специфікацій № 1 від 06.11.2009 року до договору № 1-11-09/Э1243 від 06.11.2009 року.

На підтвердження оплати продукції, отриманої від ТОВ "Альфа-Буд-2005" за вказаним договором поставки, представником позивача надано суду довідку з установи банку щодо розрахунку позивача з контрагентом у безготівковій формі, шляхом перерахування на рахунок постачальника грошових коштів відповідно до платіжних доручень: № 172 від 06.11.2009 року на загальну суму 150000,0 грн., № 1624 від 06.11.2009 року на загальну суму 150000,0 грн., № 1698 від 06.11.2009 року на загальну суму 1500000,0 грн., № 1759 від 26.11.2009 року на загальну суму 1132438,51грн., № 1324 від 26.11.2009 року на загальну суму 8905,20грн.

Представником позивача на підтвердження використання у господарській діяльності ПрАТ "ЕЛАКС" продукції, придбаної за договорами поставки, укладеними між позивачем та ТОВ "Альфа-Буд-2005", надано до суду копії договорів, які укладені між позивачем (генпідрядник) та ВАТ "Подільський цемент" (замовник), а саме:

- договір генерального підряду № Э1236 від 6 серпня 2009 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується власними і залученими силами і засобами виконати роботи з постачання, монтажу та випробування обладнання на об'єкті - електромеханічній частині інсталяцій та підключень в Зоні 3 будівництва нової сухої лінії на території ВАТ "Подільський цемент", що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці (т. 1 а.с. 138-159);

- договір генерального підряду № Э1210 від 6 серпня 2009 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується власними і залученими силами і засобами виконати роботи з постачання, монтажу та випробування обладнання на об'єкті - електромеханічній частині інсталяцій та підключень в Зоні 1 будівництва нової сухої лінії на території ВАТ "Подільський цемент", що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці (т. 2 а.с. 26-47).

Також, надані податкові накладні, виписки з банківського рахунку позивача на підтвердження оплати та акти виконаних підрядних робіт, зокрема:

- за Договором підряду 1: Акт № 1 виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року; Акт № 3 виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року; Акт № 5 виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року; Акт № 5 виконаних підрядних робіт за січень 2010 року; Акт № 6 виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року; Акт № 7 виконаних підрядних робіт за березень 2010 року; Акт № 8 виконаних підрядних робіт за березень 2010 року; Акт № 9 виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року; Акт № 10 виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року; Акт № 12 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 13 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 14 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 15 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 16 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 17 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 18 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 19 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 20 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 22 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 23 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 25 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 27 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 28 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 30 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 32 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 33 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 35 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 37 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 38 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 39 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 41 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 42 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 44 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 45 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 46 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 47 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 48 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 51 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 52 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 53 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 54 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 55 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 57 виконаних підрядних робіт за січень 2011 року; Акт № 65 виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року; Акт № 67 виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року; Акт № 69 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року; Акт № 73 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року; Акт № 74 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року; Акт № 77 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 80 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 81 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 86 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 88 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 89 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 90 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 92 виконаних підрядних робіт за червень 2011 року; Акт № 99 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 101 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 102 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 104 виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року; Акт № 107 виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року;

за Договором підряду 2: Акт № 1 виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року; Акт № 3 виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року; Акт № 6 виконаних підрядних робіт за січень 2010 року; Акт № 7 виконаних підрядних робіт за січень 2010 року; Акт № 8 виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року; Акт № 9 виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року; Акт № 10 виконаних підрядних робіт за березень 2010 року; Акт № 11 виконаних підрядних робіт за березень 2010 року; Акт № 12 виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року; Акт № 13 виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року; Акт № 14 виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року; Акт № 16 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 17 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 18 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 19 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 20 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 21 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 22 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 23 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 24 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 25 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 26 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 27 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 28 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 29 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 30 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 31 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 32 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 33 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 34 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 35 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 36 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 37 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 38 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 39 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 40 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 42 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 43 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 44 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 45 виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року; Акт № 46 виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року; Акт № 47 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року; Акт № 48 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року; Акт № 50 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 51 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 52 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 53 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 56 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 57 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 58 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 59 виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року; Акт № 60 виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року; Акт № 61 виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року; Акт № 62 виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року; Акт № 63 виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року; Акт № 64 виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року; Акт № 65 виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року; Акт № 66 виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься Акт № 12 виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року до договору генерального підряду № Э1236 від 6 серпня 2009 року (т. 1 а.с. 178-179), тобто роботи на об'єкті ВАТ «Подільський цемент» були виконані позивачем до укладання вказаного договору. Належних пояснень з вказаної обставини представником позивача до суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до пояснень представника позивача з метою виконання договірних відносин, які виникли між ПрАТ "ЕЛАКС" та ВАТ «Подільський цемент», доставку кабельної продукції ТОВ "Альфа-Буд-2005" було здійснено за адресою: с. Гуменці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область. Для приймання товару до с. Гуменці згідно з наказами директора ПрАТ "ЕЛАКС" направлялись у відрядження начальник відділу маркетингу ОСОБА_1 та менеджер ОСОБА_2, факт перебування яких з позивачем у трудових відносинах підтверджується долученими до матеріалів справи наказами, копіями трудових книжок (т. 5 а.с. 18, 21, 22, 23-24, 29-30, 136-137, 138, 139, 140-141). Крім того, представником позивача надано до суду посвідчення на відрядження вказаних осіб, а також витяги з журналу довіреностей та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Альфа-Буд-2005" (т. 5 а.с. 23-24, 25-26, 27-28, 140-141, 142-143).

Також, з пояснень представника позивача вбачається, що відповідальною особою за зберігання товару на об'єкті будівництва в с. Гуменці був призначений наказом директора ПрАТ "ЕЛАКС" та направлений у відрядження майстер - ОСОБА_3, факт перебування якого з позивачем у трудових відносинах підтверджується долученими до матеріалів справи наказами, копією трудової книжки (т. 5 а.с. 18, 33-35, 36, 37, 43-44). За кожний календарний місяць ОСОБА_3 складав акт про використання матеріалів та обладнання під час виконання підрядних робіт, на підставі інформації про використані матеріальні цінності позивачем складався акт виконаних робіт.

Крім того, на підтвердження реальності здійснених господарських операцій представником позивача надано до суду копії наказів про відрядження працівників ПрАТ "ЕЛАКС" ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 до с. Гуменці для здійснення підрядних робіт на об'єкті будівництва, відповідно до умов договорів генерального підряду, укладених між ПрАТ "ЕЛАКС" та ВАТ «Подільський цемент» (т. 5 а.с. 38-42, 110-135, 208-219).

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом III "Податок на прибуток підприємств".

Згідно з п.1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. При цьому, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 1 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що до 31.03.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР (з урахуванням змін і доповнень, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрати платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з ч. 4 п. 5.3.9. ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт: наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до абз.1 п.44.2. статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають були фактично здійснені і підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Щодо встановлених в акті перевірки порушень підпунктів 7.4.1, 7.4.4. та 7.4.5 пункту 7.4, статті 7 Закону України від 03.04.1997р. 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000380046 від 21.08.2012 року, суд зазначає наступне.

Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України № 168/97ВР) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків і не суперечать спеціальному Закону.

Відповідно до п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, Законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Приписами п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97ВР встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції вчинено не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Верховний Суд України у постанові від 27.03.2012 по справі № 21-737во10 зауважив, що факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись такими обставинами, зокрема:

- неможливістю реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

На підтвердження оприбуткування та руху товару, придбаного позивачем у ТОВ «Альфа-Буд-2005», на складі представником позивача надано до суду оборотно-сальдові відомості по рахунку бухгалтерського обліку 202 за період з вересня по грудень 2009р. (т. 4 а.с. 54-108).

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. N 291 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999р. за №893/4186, встановлено призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних.

Відповідно до вищезазначеної Інструкції Рахунок 20 "Виробничі запаси" призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.

За дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.

Рахунок 20 має такі субрахунки: 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби".

Згідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 202 за період з вересня по грудень 2009 р. по номенклатурі та найменуванні продукції, яка придбана ПрАТ "ЕЛАКС" у ТОВ «Альфа-Буд-20005», початкове сальдо згідно даних бухгалтерського обліку становить 0 грн., тобто на підприємстві станом на 1 вересня 2009 р. відсутні залишки продукції згідно номенклатури.

Згідно оборотно-сальдової відомості за дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" відображено надходження запасів на підприємство від постачальників та їх оприбуткування на складі. (Д-т 20 рах К-т 63 рах.). В той же час, в оборотно-сальдовій відомості по 202 рахунку відображено по кредиту рахунка вибуття та списання товарно-матеріальних цінностей на виробничі витрати, які згідно номенклатурі придбані у ТОВ «Альфа-Буд-2005». В результаті чого, відповідно до даних, які містяться в оборотно-сальдової відомості, залишок товарно-матеріальних цінностей на складі на кінець періоду відсутній.

Тобто, продукція, яка придбана у ТОВ «Альфа-Буд-2005», згідно даних бухгалтерського обліку ПрАТ "ЕЛАКС" в періоді з вересня 2009 р. по грудень 2009 р. оприбуткована на складі підприємства та використана в процесі виробництва в повному обсязі, залишки продукції на складі підприємства станом на кінець періоду, тобто грудень 2009 р. відсутні.

Вищезазначені дані бухгалтерського обліку суперечать доводам позивача про той факт, що ним нібито було використано придбану продукцію у ТОВ «Альфа-Буд-2005» з ІV кв. 2009 р. до вересня 2011 р. включно відповідно до наданих до матеріалів справи актів приймання-передачі підрядних робіт, складених між ПрАТ "ЕЛАКС" та ВАТ «Подільський цемент», відповідно до договорів підряду № Э1236 від 06.08.2009 р. та № Э1210 від 06.08.2009р.

Крім того, суд зазначає, що позивачем на підтвердження оприбуткування товарів на складі підприємства та їх подальшого списання зі складу не надано жодного документа складського обліку.

Так, Наказом Міністерства Фінансів України від 10 січня 2007р. №2 затверджено Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, відповідно до яких документальне оформлення операцій руху запасів оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером. Однак, позивачем не надано до суду документів, що підтверджують приймання та оприбуткування запасів, а саме: товарно-транспортних накладних з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибуткових ордерів.

Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів. Також, для оформлення вибуття запасів, відпуск у виробництво яких здійснюється на основі встановлених лімітів застосовуються лімітно-забірні картки (форми М-8, М-9, затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 N 193). Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано складських документів, що підтверджують внутрішнє переміщення запасів, та документів, що підтверджують вибуття запасів.

Також, згідно з п. 4 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів облік запасів на складі може здійснюватися із застосуванням картки складського обліку матеріалів (форма М-12, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 N 193). У визначений термін матеріально відповідальні особи подають усі первинні документи з надходження та вибуття запасів до бухгалтерської служби. Матеріальний звіт (форма М-19, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 N 193) з відображенням у ньому наявності і руху запасів складають і подають до бухгалтерської служби. Позивачем не надано до суду копій карток складського обліку та копій Матеріальних звітів матеріально-відповідальних осіб, які проводили приймання продукції від ТОВ «Альфа-Буд-2005».

Отже, представником позивача не надано до суду достатніх доказів щодо зберігання та списання зі складу продукції, придбаної у ТОВ «Альфа-Буд-2005».

Таким чином, представником позивача не надано до суду доказів, що підтверджують реалізацію та зберігання товару за перевіряємий період проведених господарських операцій з ТОВ «Альфа-Буд-2005», а отже відсутні докази фактичного використання придбаної позивачем у ТОВ «Альфа-Буд-2005» продукції при здійсненні власної господарської діяльності.

Також суд зазначає, що за наявними у матеріалах справи первинними документами достовірно підтверджується факт реалізації позивачем частини продукції, придбаної у ТОВ "Альфа-Буд-2005" за ціною, нижчою ніж ціна їх придбання.

А саме, 1) кабельний лоток KPJ 50H30/3 придбано позивачем за ціною 86,19 грн. без ПДВ, та відповідно до податкових накладних, виписаних позивачем, реалізовано ВАТ «Подільський цемент» за ціною - 26,51 грн. без ПДВ, 2) кабельний лоток KPJ 100H42/3 придбано позивачем за ціною 117,72 грн. без ПДВ та відповідно до податкових накладних, виписаних позивачем, реалізовано ВАТ «Подільський цемент» за ціною - 36,21 грн. без ПДВ, 3) кабельний лоток KPJ 200H60/3 придбано позивачем за ціною 188,49 грн. без ПДВ та відповідно до податкових накладних, виписаних позивачем, реалізовано ВАТ «Подільський цемент» за ціною - 57,99 грн. без ПДВ, 4) кришку лотка KPJ 50/3 придбано позивачем за ціною 40,08 грн. без ПДВ, доказів реалізації вказаного товару ВАТ «Подільський цемент» позивачем до суду не надано, 5) кришку лотка KPJ 100/3 придбано позивачем за ціною 71,13 грн. без ПДВ та відповідно до податкових накладних, виписаних позивачем, реалізовано ВАТ «Подільський цемент» за ціною - 21,88 грн. без ПДВ, 6) кришку лотка PKJ 200/3 придбано позивачем за ціною 129,24 грн. без ПДВ, доказів реалізації вказаного товару ВАТ «Подільський цемент» позивачем до суду не надано, 7) упрочненний кронштейн WWS 100 придбано позивачем за ціною 16,71 грн. без ПДВ та відповідно до податкових накладних, виписаних позивачем, реалізовано ВАТ «Подільський цемент» за ціною - 15,41 грн. без ПДВ, 8) упрочненний кронштейн WWS 200 придбано позивачем за ціною 21,06 грн. без ПДВ та відповідно до податкових накладних, виписаних позивачем, реалізовано ВАТ «Подільський цемент» за ціною - 19,43 грн. без ПДВ, 9) упрочненний кронштейн WWS 300 придбано позивачем за ціною 27,55 грн. без ПДВ та відповідно до податкових накладних, виписаних позивачем, реалізовано ВАТ «Подільський цемент» за ціною - 25,43 грн. без ПДВ, 10) упрочненний кронштейн WWS 400 придбано позивачем за ціною 34,25 грн. без ПДВ та відповідно до податкових накладних, виписаних позивачем, реалізовано ВАТ «Подільський цемент» за ціною - 31,61 грн. без ПДВ, 11) кабель YnKY 3х185+95 придбано позивачем за ціною 989,20 грн. без ПДВ, доказів реалізації вказаного товару ВАТ «Подільський цемент» позивачем до суду не надано.

Крім того, з документів, наданих представником позивача в обґрунтування позовних вимог відсутня інформація щодо подальшої реалізації придбаного позивачем у ТОВ "Альфа-Буд-2005" товару, а саме: кришки лотка KPJ 50/3, кришки лотка PKJ 200/3 та кабелю YnKY 3х185+95, які в свою чергу за даними оборотно-сальдової відомості позивача по рахунку бухгалтерського обліку 202 за період з вересня по грудень 2009 р. були списані зі складу позивача.

На підставі встановленого та з урахуванням положень податкового законодавства суд зазначає, що право платника на включення витрат до податкового кредиту та валових витрат підприємства безпосередньо визначається зв'язком цих витрат з господарською діяльністю та спрямованістю цих витрат на отримання доходу, а тому завідоме ненаправлення операції на отримання доходу є обставиною, що виключає можливість віднесення витрат за такими збитковими операціями до валових витрат та правомірність формування податкового кредиту за наслідками здійснення таких операцій.

Щодо документів, наданих представником позивача на підтвердження використання ПрАТ "ЕЛАКС" товару, придбаного за договорами поставки, укладеними між позивачем та ТОВ "Альфа-Буд-2005", за зобов'язаннями позивача перед ВАТ "Подільський цемент" суд зазначає наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи та пояснень представника позивача, між позивачем (генпідрядник) та ВАТ "Подільський цемент" (замовник) були укладені договори генерального підряду № Э1236 від 6 серпня 2009 року та № Э1210 від 6 серпня 2009 року, відповідно до умов яких замовник доручає, а генпідрядник зобов'язався власними і залученими силами і засобами виконати роботи з постачання, монтажу та випробування обладнання на об'єкті - електромеханічній частині інсталяцій та підключень відповідно в Зоні 1 та Зоні 3 будівництва нової сухої лінії на території ВАТ "Подільський цемент", що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці.

Згідно із приписами ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Суд зазначає, що у зв'язку з затвердженням доповнень до Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 та зміною бази обчислення окремих складових кошторисної вартості будівництва наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) були затверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», і запроваджено їх застосування з 01 липня 2002 року. Зазначені типові форми первинних облікових документів у будівництві були чинними до 04 грудня 2009 року.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04 грудня 2009 року № 554 «Про затвердження типових (примірних) форм первинних документів з обліку в будівництві» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було затверджено типові (примірні) форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», що додаються. Запроваджено застосування типових (примірних) форм первинних облікових документів у будівництві з моменту прийняття наказу про їх затвердження.

Довідка про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 складається у відповідності і на підставі акту виконаних підрядних робіт КБ-2в і дублює положення його пунктів в частині визначення вартості виконаних робіт (а саме, всього вартість робіт, податок на додану вартість (20 %), всього вартість робіт з урахуванням ПДВ).

Згідно з положеннями розділу 7 «Документація» договорів генерального підряду від 06.08.2009 року № Э1236 та № Э1210, укладених між позивачем та ВАТ "Подільський цемент", генпідрядник (ПрАТ "ЕЛАКС") повинен забезпечити повне, кваліфіковане, точне та своєчасне ведення Виконавчої документації, копії якої повинні бути передані замовнику разом із Актом приймання робіт. Відповідно до п. 8.1 розділу 8 «Порядок здачі-приймання робіт» вказаних договорів роботи вважатимуться завершеними в повному обсязі та переданими замовнику у гарантійну експлуатацію після їх прийняття та підписання замовником остаточної Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма КБ-3). Пунктом 8.7 вказаного розділу договорів визначено, що щомісячні проміжні Довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 готуються до передостаннього числа кожного місяця відповідальним керівником генпідрядника разом з оформленою належним чином Виконавчою документацією, включаючи документацію контролю якості. Замовник повертає генпідряднику підписану Довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма КБ-3) протягом 5 днів, або, в разі відмови, надає йому перелік вмотивованих зауважень. Підпис відповідального спостерігача замовника є фактом підтвердження обсягів виконаних робіт.

Отже, суд зазначає, що акти приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №КБ-3, складання яких є обов'язковим при здійснення будівельних робіт згідно з вимогами наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04 грудня 2009 року №554, згідно роз'яснень Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (листи від 08.12.2009 №12/19-2-9/11-5008, від 09.03.2010 №12/19-2-9-21-2368, від 06.05.2010 №2/12-20/4993) є первинним документом бухгалтерського обліку у будівництві.

Проте, представником позивача надано до суду лише акти виконаних робіт зі змісту яких неможливо встановити, які саме монтажні роботи були виконані позивачем та в якому обсязі, що також ставить під сумніви реальність виконання підрядних робіт. Належних пояснень щодо відсутності довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 представником позивача не надано.

Також суд зазначає, що відповідно до розділу 2 «Договірні документи» договорів генерального підряду від 06.08.2009 року № Э1236 та № Э1210, укладених між позивачем та ВАТ "Подільський цемент", невід'ємними частинами вказаних договорів є:

- пакет підписаної та звіреної печаткою генпідрядника тендерної документації на електромеханічну частину інсталяцій за підключень відповідно в Зоні 1 та Зоні 3 будівництва нової сухої лінії на території ВАТ «Подільський цемент» з основними узгодженими об'ємами робіт і одиничними розцінками та узгодженою загальною вартістю робіт (Додаток 1),

- графік виконання робіт генпідрядника, який містить в собі узгодження Контрольні терміни (Додаток 2),

- вимоги замовника з техніки безпеки та охорони довкілля (Додаток 3),

- вимоги замовника до якості виконання робіт та матеріалів - проектна документація (Додаток 4),

- протоколи будівельних нарад з замовником, які підписані уповноваженим представником відповідального спостерігача від замовника та відповідальним керівником від генпідрядника (Додаток 5).

Однак, вказані документи, які є невід'ємними частинами вищезазначених договорів, позивачем до суду не надані та причини неможливості їх надання не зазначені.

Суд зазначає, що лише акти виконаних робіт не можуть бути беззаперечними доказами реального виконання правочину між сторонами, оскільки саме по собі складання актів прийняття виконаних будівельних робіт без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для формування валових витрат та отримання права на податковий кредит.

Крім того, до матеріалів справи судом долучено наданий представником позивача висновок експертного економічного дослідження Харківського науково-дослідного інституту ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 6157 від 12.07.2013 р., якому суд надає оцінку в сукупності з іншими наявними у справі доказами. На експертне економічне дослідження ПрАТ "ЕЛАКС" було поставлено питання: «Чи підтверджуються документально висновки Акту СДПІ по роботі з ВПП м. Харкова ДПС від 31.07.2012 р. № 288/46-0/22648813 «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ПрАТ "ЕЛАКС" (код ЄДРПОУ 22648813) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Альфа-Буд-2005", код ЄДРПОУ 33448330, за період серпень, жовтень, листопад 2009 року та з податку на прибуток за 2009, 2010, 2011 року?». Відповідно до вказаного висновку експертного економічного дослідження - дослідження правових висновків акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП м. Харкова ДПС від 31.07.2012 р. № 288/46-0/22648813 про нікчемність, недійсність, фактичного непроведення відповідних господарських операцій, щодо документів як таких, що не мають юридичної сили стосовно наведених господарських операцій - виходить за межі компетенції експерта-економіста. Об'єктами експертного економічного дослідження є виключно документи, що фіксують проведення певних господарських операцій та подальше їх відображення у бухгалтерському, податковому обліку та звітності. Таким чином, експертом-економістом проводилось дослідження щодо висновків акту СДПІ по роботі з ВПП м. Харкова ДПС від 31.07.2012 р. № 288/46-0/22648813 стосовно документального підтвердження правильності відображення господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку. Крім того, відповідно до вказаного висновку - в межах компетенції експерта-економіста відсутні підстави не враховувати первинні документи, надані ПрАТ "ЕЛАКС" до експертного дослідження (сторінки 4, 7 вказаного висновку - т. 4 а.с. 176, 179).

Отже, з урахуванням вищевстановлених обставин, суд не приймає до уваги висновок експертного економічного дослідження № 6157 від 12.07.2013 р. за висновками якого, наданими на дослідження документами не підтверджуються висновки акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП м. Харкова ДПС від 31.07.2012 р. № 288/46-0/22648813 про порушення ПрАТ "ЕЛАКС" податкового законодавства, оскільки питання реальності господарських операцій експертом не досліджувалось.

Щодо посилання представника позивача в обґрунтування позовних вимог на довідку відповідача від 06.03.2012 року № 298/23-01/22648813 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ "ЕЛАКС" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа-Буд-2005», ТОВ «Торговий дім «Нобліс» за період з 01.03.2008 р. по 31.05.2011 р. суд зазначає, що відповідно до положень чинного законодавства довідка - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків, є носієм доказової інформації, а фактично за своєю сутністю є суб'єктивною думкою перевіряючих. Отже, вказана довідка не приймається судом в якості належного доказу в розумінні ст. 86 КАС України.

Також судом не приймаються посилання позивача в обґрунтування позовних вимог, як на підставу визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, скасування в судовому порядку наказу відповідача №331 від 20.07.2012 року "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства "Елакс" з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2013 р., адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування наказу - задоволено в повному обсязі, скасовано наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби №331 від 20.07.2012 року "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства "Елакс".

Проте, суд зазначає, що скасування наказу на проведення перевірки після фактичного її проведення не може бути достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень за умови доведеності фактів порушень податкового законодавства особою, яка перевіряється.

Формальна наявність в матеріалах справи актів виконаних робіт, видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур, а також банківських виписок щодо здійснення грошових платежів, не є достатнім, беззаперечним документальним та фактичним підтвердженням дійсного проведення господарських операцій, що вказує на відсутність підстав для формування валових витрат і податкового кредиту.

Отже, суд погоджується з висновками перевірки щодо відсутності належного документального підтвердження реального здійснення позивачем господарських операцій.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що господарські операції із придбання та реалізації товару за укладеними позивачем угодами не мали реального характеру, позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо зберігання та списання зі складу товару, придбаного позивачем у ТОВ «Альфа-Буд-2005», судом не встановлено наявності ділової мети придбання та продажу позивачем товарів, крім того, вищезазначені господарські операції не підтверджуються з огляду на оперативність їх здійснення, що свідчить про відсутність умов для настання фактичних результатів відповідної господарської діяльності.

Також, суд зазначає, що нормативно-обґрунтованими є посилання позивача про відсутність, визначених ст.ст. 215, 216 ЦК підстав для визнання недійсними вищезазначених договорів, укладених між позивачем та його контрагентом, оскільки відсутнє необхідне в такому випадку судове рішення про визнання вказаних правочинів недійсними. Також, вірними є твердження позивача про відсутність достатніх підстав для визнання правочину нікчемним, оскільки відповідачем не надано суду належних доказів наявності завідомо умисної мети і факту спрямованості вищезазначених договорів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим ч. 1 ст. 228 ЦК пов'язує порушення публічного порядку.

Між тим, помилкові твердження відповідача щодо недійсності або нікчемності правочинів, в даному випадку, не спростовують відсутність належних первинних документів та недоведений у ході розгляду справи факт реального виконання ПрАТ "ЕЛАКС" досліджених господарських операцій.

За таких обставин лише помилковість посилань відповідача на нікчемність правочинів не може бути достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки висновок про відсутність належних первинних документів і недоведеність фактичної поставки продукції, зберігання її та використання в подальшому у господарській діяльності не пов'язується лише з визнанням правочину недійсним, а підтверджується іншими наявними у справі та дослідженими судом доказами.

Зазначення позивачем того, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентом, загалом є вірною, але в даному випадку це не спростовує допущені саме позивачем порушення податкового законодавства, адже саме ним відображено в податковому обліку операції без належного їх документального підтвердження.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № 0000380046 та № 0000390046 від 21.08.2012 року, суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що фактично скасування податкового повідомлення-рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже, у задоволенні позовних вимог в частині визнання податкових повідомлень-рішень № 0000380046 та № 0000390046 від 21.08.2012 року протиправними слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною та саме вимога про скасування рішення суб'єкта владних повноважень є належним способом захисту порушених прав позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000380046 та № 0000390046 від 21.08.2012 року слід відмовити в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2013 року.

Суддя К.О. Севастьяненко