Постанова

від 27.02.2014 по справі 820/5390/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 р. Справа № 820/5390/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін: позивача - Моїсеєнко К.О., Поддашкіної О.Ю., Андрієнка А.О.,

відповідача - Калініної О.О., Міщук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. по справі № 820/5390/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "ЕЛАКС" (далі по тексту - ПрАТ «Елакс»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби (далі по тексту - СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 21 серпня 2012 року № 0000380046 про донарахування ПДВ та № 0000390046 про донарахування податку на прибуток підприємств.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 21 серпня 2012 року № 0000380046 щодо донарахування ПДВ та № 0000390046 щодо донарахування податку на прибуток підприємств, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2013 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 12 червня 2013 року касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби - задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2013 року - скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У даній ухвалі судом касаційної інстанції зазначено, що судами першої та апеляційної інстанції поставка товару належним чином не перевірялись, тобто, не з'ясовано, чи мали операції з придбання та реалізації товарів реальний характер, як перевозились та зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок), чи були такі операції взагалі можливими з урахуванням оперативності їх проведення. Також не досліджувались первинні бухгалтерські документи (угоди оренди чи відповідального зберігання товару, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт тощо), які підтверджують реалізацію та зберігання товару за період проведення зазначених господарських операцій з ТОВ «Альфа-буд-2005».

Частиною 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Отже, в даному апеляційному провадженні справа розглядається з урахуванням наведених висновків суду касаційної інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 року прийнято до розгляду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Протокольною ухвалою суду від 16.07.2013 року здійснено заміну первинного відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на належного - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів, відповідач).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 р. по справі № 820/5390/13-а у задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 р. по справі № 820/5390/13-а, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ПрАТ «Елакс» задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що правомірність формування ПрАТ "ЕЛАКС" податкового кредиту та відображення складу валових витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, підтверджено належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Альфа-Буд-2005" за перевіряємий період. У зв'язку з чим вважає необґрунтованими висновки акту перевірки позивача №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р. про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат, а прийняті на підставі цих висновків податкові повідомлення-рішення № 0000380046 та № 0000390046 від 21 серпня 2012 року - безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 р. по справі № 820/5390/13-а скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що, позивачем, ПрАТ "ЕЛАКС" занижено податок на додану вартість на загальну суму 749870,78 грн. та податок на прибуток всього на суму - 927398,14 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Альфа-Буд-2005" за перевіряємий період, оскільки встановлено відсутність реального вчинення господарських операцій з вказаним контрагентом позивача, а отже, на думку відповідача, спірні правочини є нікчемними. У зв'язку з чим, вважає висновки акту перевірки №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р. - вірними, та не вбачає підстав для скасування прийнятих на підставі зазначеного акту податкових повідомлень-рішень № 0000380046 та № 0000390046 від 21 серпня 2012 року.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, Приватне акціонерне товариство "ЕЛАКС" (далі ПрАТ "ЕЛАКС"), пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи, код 22648813, місцезнаходження: вул. Академіка Проскури, буд. 1, корпус 12, м. Харків, 61070, що підтверджується Витягом та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2 а.с. 171-172, 173), перебуває на обліку як платник податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Також, судом першої інстанції відповідно до нової редакції статуту ПрАТ "ЕЛАКС" встановлено, що позачерговими загальними зборами акціонерів товариства (протокол № 1 від 08.02.2011 р.) на підставі вимог діючого законодавства було прийнято рішення про зміну найменування закритого акціонерного товариства "ЕЛАКС" на приватне акціонерне товариство "ЕЛАКС". Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 04.04.2011 року (т. 2 а.с. 174-189).

31.07.2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби (повноваження якої перешли до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача (код ЄДРПОУ 22648813) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Альфа-Буд-2005", код ЄДРПОУ 33448330, за період серпень, жовтень, листопад 2009 року та з податку на прибуток за 2009, 2010, 2011 роки.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р. (т. 1 а.с. 15-40).

Зазначеним актом зафіксовано наступні порушення позивачем:

1) підпунктів 7.4.1, 7.4.4. та 7.4.5 пункту 7.4, статті 7 Закону України від 03.04.1997р. 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями, по взаємовідносинах з ТОВ "АЛЬФА-БУД-2005" завищено податковий кредит за серпень, жовтень та листопад 2009 року на загальну суму ПДВ 749870,78 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет на 749870,78 грн., за серпень, жовтень та листопад 2009 року, у тому числі по періодам: серпень 2009 року - 161666,67 грн., жовтень 2009 року - 97980,16 грн., листопад 2009 року - 490223,95 грн., разом 749870,78 грн.;

2) статей 3 та 5 Закону України "Про оподаткуванні прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (зі змінами і доповненнями) та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 138.1, п. 138.4, п. 138,8, п. 138.6 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами і доповненнями), занижено податок на прибуток в періодах, що перевірялися, на загальну суму 927398,14 грн., у тому числі по періодам: 2009 рік 12318,75 грн., І квартал 2010 року 126130,50 грн., півріччя 2010 року 23389,0 грн., 3 квартал 2010 року 572205,0 грн., 2010 рік 67341,25 грн., І квартал 2011 року 11699,50 грн., ІІ квартал 2011 року 10302,39 грн., ІІ-ІІІ квартали 2011 року 58057,52 грн., ІІ-ІV квартали 2011 року 45954,23 грн., разом 927398,14 грн.

На підставі вищенаведених висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000380046 від 21.08.2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 937338,48 грн., з яких за основним платежем - 749870,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 187467,70 грн. (т. 1 а.с. 41);

№ 0000390046 від 21.08.2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1127745,27 грн., з яких за основним платежем - 927398,14 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 200347,13 грн. (т. 1 а.с. 43).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх оскарження.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, обґрунтованими та такими, що прийняті відповідачем з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог пп.пп.7.4.1, 7.4.4. та 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст.3, 5 Закону України "Про оподаткуванні прибутку підприємств", п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 138.1, п. 138.4, п. 138,8, п. 138.6 ст. 138 Податкового Кодексу України, та, відповідно, завищення податкового кредиту на загальну суму 749870,78 грн., заниження податку на прибуток в періодах, що перевірялися, на загальну суму 927398,14 грн., слугувало твердження відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем ПрАТ «Елакс» та постачальником ТОВ "АЛЬФА-БУД-2005".

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними та такими, що не є підставою для збільшення позивачеві грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні відносини щодо правомірності формування позивачем валових витрат за ІV квартал 2009 року, І-ІV квартали 2010 року та І квартал 2011 року виникли до 01.04.2011 року (набрання чинності розділом ХІV Податкового кодексу України), застосуванню при наданні оцінки правомірності формування такого показника податкового обліку підлягають положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в той час як порядок та підстави формування витрат та валового доходу за ІІ-ІV квартали 2011 року унормовано Податковим кодексом України.

Зважаючи на те, що спірні відносини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за серпень, жовтень та листопад 2009 року склалися до 01.01.2011 року (набрання чинності розділом Податковим кодексом України), застосуванню при наданні оцінки правомірності формування такого показника податкового обліку підлягають положення Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

При цьому, колегія суддів відмічає, що підстави та порядок проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, регламентовано Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних відносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Положеннями підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наведеним приписам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" кореспондують відповідні норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (покупець) та ТОВ "Альфа-Буд-2005" (постачальник) був укладений договір поставки № Э1221 від 27 серпня 2009 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити покупцю кабельно-провідникову продукцію виробництва Tele-Fonika Kable S.A. та системи кабельних трас виробництва BAKS (Польща), а покупець зобов'язаний прийняти та здійснити оплату вказаної продукції за номенклатурою, кількістю та цінами, що обумовлені в Специфікації, які є невід'ємною частиною цього договору (т. 1 а.с. 50-52).

Пунктом 2.1 вказаного договору визначено, що поставка продукції здійснюється постачальником на умовах DDP на адресу Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, Хмельницьке шосе, 1-А, згідно з Інкотермс-2000. Ця умова поставки означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця.

Отже, згідно з умовами вказаного договору замовником вантажоперевезення було ТОВ "Альфа-Буд-2005".

Відповідно до умов договору поставки № Э1221 від 27 серпня 2009 року номенклатура, загальна кількість, ціна за одиницю, загальна вартість та строки поставки продукції, яка підлягала поставці, визначалися сторонами договору у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору поставки.

На виконання досягнутої домовленості позивачем придбано у ТОВ «Альфа-Буд 2005» кабельно-провідникову продукцію згідно специфікації №1 від 28.08.2009 р. до договору, яка включає перелік продукції на загальну суму 1557880,96 грн., у тому числі ПДВ 259646,83 грн. (т. 1 а.с. 53) та рахунку-фактури № 908271 від 27.08.2009 року на загальну суму 1557880,96 грн., у тому числі ПДВ 259646,83 грн. (т. 1 ст. 123).

На підтвердження виконання вищевказаного договору поставки представником позивача надано до матеріалів справи копії сертифікатів відповідності на кабель електричний, кабель силовий, провід із ПВХ ізоляцією, та елементи систем кріплення кабеля, товарно-транспортної накладної № 06/10/09 від 06.10.2009 р., видаткової накладної № 908271 від 06.10.2009 р. на суму 57165,44 грн. та податкової накладної № 908271 від 31.08.2009 року на суму 970000,0 грн. (у тому числі ПДВ 161666,67 грн.) - на суму попередньої оплати; товарно-транспортної накладної № 23/10/09 від 23.10.2009 р., видаткової накладної № 9082711 від 23.10.2009 року на суму 1407354,12 грн. та податкової накладної № 9082711 від 23.10.2009 року на суму 494519,56 грн. (у тому числі ПДВ 82419,93 грн.) - на суму різниці між проведеною попередньою оплатою та вартістю фактично поставленого товару; товарно-транспортної накладної № 27/10/09 від 27.10.2009 р., видаткової накладної № 9082712 від 27 жовтня 2009 року на суму 93361,39 грн. та податкової накладної № 908272 від 27.10.2009 року на суму 93361,39 грн. (у тому числі ПДВ 15560,23 грн.) - на суму проведеної поставки (т.1, а.с.60, 70, 71, 73, 74, 75, 83, 85, 87, 127-136).

Оплата придбаної продукції підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок, довідкою з установи банку щодо розрахунку позивача з контрагентом у безготівковій формі, шляхом перерахування на рахунок постачальника грошових коштів відповідно до платіжних доручень: № 1174 від 31.08.2009 року на загальну суму 970000,0 грн. та № 1664 від 11.11.2009 року на загальну суму 587880,95 грн. (т.1, а.с.60, 63, 137).

Транспортування придбаного товару здійснювалось у відповідності до товарно-транспортних накладних № 23/10/09 від 23.10.2009 р., № 27/10/09 від 27.10.2009 р., в яких вантажовідправником та замовником (платником) вказано - ПП «Альфа-буд-2005», вантажоодержувачем - ЗАТ «Елакс» (в подальшому - ПрАТ «Елакс», пункт навантаження - м. Київ, вул.. Оранжерейна, 3 (що відповідає адресі місцезнаходження ТОВ «Альфа-буд-2005»), пункт розвантаження - Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, Хмельницьке шосе, 1-А (т.1, а.с.85, 87).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Альфа-Буд-2005" був укладений договір поставки № 1-11-09/Э1243 від 6 листопада 2009 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити покупцю кабельно-провідникову продукцію виробництва Tele-Fonika Kable S.A. та системи кабельних трас виробництва BAKS (Польща), а покупець зобов'язаний прийняти та здійснити оплату вказаної продукції за номенклатурою, кількістю та цінами, що обумовлені в Специфікації, які є невід'ємною частиною цього договору (т. 1 а.с. 54-56).

Пунктом 2.1. вказаного договору визначено, що поставка продукції здійснюється постачальником на умовах DDP на адресу Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, Хмельницьке шосе, 1-А, згідно з Інкотермс-2000.

Отже, згідно з умовами вказаного договору замовником вантажоперевезення було ТОВ "Альфа-Буд-2005".

Як встановлено договором № 1-11-09/Э1243 від 6 листопада 2009 року, номенклатура, загальна кількість, ціна за одиницю, загальна вартість та строки поставки продукції, яка підлягала поставці, визначалися сторонами договору у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору поставки.

Позивачем, на виконання досягнутої домовленості, було придбано у ТОВ «Альфа-буд-2005» кабельно-провідникову продукцію, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії специфікації № 1 від 06.11.2009 року до договору, яка включає перелік продукції на загальну суму 2932438,51 грн., у тому числі ПДВ 488739,75 грн. (т.1, а.с.57); рахунку-фактури № 911061 від 6 листопада 2009 року на загальну суму 2932438,51 грн., у тому числі ПДВ 488739,75 грн. (т.1, а.с.124); сертифікатів відповідності на кабель електричний, кабель силовий, провід із ПВХ ізоляцією, та елементи систем кріплення кабеля; товарно-транспортної накладної № 13/11/09 від 13.11.2009 р., видаткової накладної № 911061 від 13 листопада 2009 року на суму 523484,06 грн. (т.1, а.с.76), податкових накладних: № 911061 від 06.11.2009 року на суму 300000,0 грн. (у тому числі ПДВ 50000,0 грн.) - на суму попередньої оплати (т.1, а.с.67), № 911062 від 13 листопада 2009 року на суму 223484,06 грн. (в тому числі ПДВ 37247,34 грн.) - за фактом здійсненої поставки (т.1, а.с.68); видаткової накладної № 911063 від 20 листопада 2009 року на суму 449389,07 грн. (т.1, а.с.77); видаткових накладних № 911066 від 02.12.2009 року на суму 95174,70 грн., № 91064 на суму 1864390,68 коп., № 91051 на суму 8905,20 грн. (т.1, а.с.78-80) та податкових накладних № 911063 від 16.11.2009 року на суму 1276515,94 грн. (у тому числі ПДВ 212752,66 грн.), № 911070 від 26.11.2009 року на суму 1132438,51 грн. (у тому числі ПДВ 188739,75 грн.) та № 911251 від 26.11.2009 року на суму 8905,20 грн. (в тому числі ПДВ 1484,20 грн.) (т.1, а.с.69, 72, 82).

Транспортування придбаного товару здійснювалось за рахунок продавця ТОВ «Альфа-буд-2005», що узгоджується з умовами договору № 1-11-09/Э1243 від 6 листопада 2009 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних № 20/11/09 від 20.11.2009 року, № 02-1/12/09 від 02.12.2009 року на суму 1150028,50 грн. та № 02-2/12/09 від 02.12.2009 року на суму 818441,08 грн. (т.1, а.с.81, 84, 86), у яких замовником (платником) і вантажовідправником вказано ТОВ «Альфа-буд-2005», вантажоодержувачем - ЗАТ «Елакс», пунктом навантаження - м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, пунктом розвантаження - Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, Хмельницьке шосе, 1-А.

Придбаний товар позивачем оплачено у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень: № 172 від 06.11.2009 року на загальну суму 150000,0 грн., № 1624 від 06.11.2009 року на загальну суму 150000,0 грн., № 1698 від 06.11.2009 року на загальну суму 1500000,0 грн., № 1759 від 26.11.2009 року на загальну суму 1132438,51грн., № 1324 від 26.11.2009 року на загальну суму 8905,20грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки (т.1, а.с.61, 62, 64, 65), та довідка з установи банку щодо розрахунку позивача з контрагентом у безготівковій формі, шляхом перерахування на рахунок постачальника грошових коштів.

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), а податкові накладні - згідно з нормами пп.7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи суду першої інстанції про неналежне документальне оформлення господарських операцій за договором поставки № Э1221 від 27 серпня 2009 року, з посиланням на те, що рахунок-фактура до договору був виписаний 27.08.2009 року, тобто, раніше специфікації №1 від 28.08.2009 р., в той час як узгодження номенклатури, загальної кількості, ціни за одиницю, загальної вартості та строків поставки продукції повинно здійснюватись саме згідно специфікації, оскільки згідно з умовами п.4.1 вказаного договору, поставка товару здійснюється на умовах передоплати, тобто, виписування рахунку-фактури та його оплата повинно передувати фактичному отриманню товару.

Враховуючи те, що вартість товару, який придбавався позивачем, чітко визначена у самому договорі - 1557880,96 грн., цю ж суму вказано у рахунку-фактурі, при цьому, дата виписки рахунку-фактури відповідає даті укладення-договору - 27.08.2009 року, колегія суддів вважає, що вищенаведені судження суду першої інстанції не є свідченням безтоварності господарської операції між позивачем та ТОВ «Альфа-буд-2005» за договором № Э1221 від 27 серпня 2009 року.

Крім того, слід відмітити, що зауважень з приводу оформлення специфікації та рахунку-фактури по даній господарській операції в акті перевірки №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 року не викладено. Розбіжність між датою оформлення специфікації та датою рахунку-фактури не були підставою для зменшення позивачеві податкового кредиту або валових витрат.

Щодо посилань суду першої інстанції на розбіжності між даними акту перевірки та наданою до матеріалів справи копією специфікації № 1 від 06.11.2009 року щодо суми придбаного за цією специфікацією товару, та зробленого на цій підставі висновку про те, що до перевірки та до матеріалів справи надані різні копії специфікацій № 1 від 06.11.2009 року до договору № 1-11-09/Э1243 від 06.11.2009 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до акту перевірки вартість товарів згідно зі специфікацією № 1 від 06.11.2009 року до договору № 1-11-09/Э1243 від 06.11.2009 року, копія якої була надана ПрАТ "Елакс" до перевірки, складає 2941343,71 грн., що відповідає первинній документації, наданої до перевірки, проте вартість товарів відповідно до специфікації № 1 від 06.11.2009 року до договору № 1-11-09/Э1243 від 06.11.2009 року, копія якої надана ПрАТ "Елакс" до суду та долучена до матеріалів справи, складає 2932438,51 грн.

Згідно з поясненнями представника позивача, фактично розбіжність між сумою договору № 1-11-09/Э1243 від 06.11.2009 року (2932438,51 грн.) та сумою, на яку позивачем було надано первинну документацію (2941343,71 грн.), відсутня, оскільки придбання товару на суму 8905,20 грн. відбувалось поза межами вказаного договору, а оплата здійснювалась на підставі рахунку-фактури № 911251 від 25.11.2009 р.

Однак, такі пояснення не були взяті до уваги судом першої інстанції, що і призвело до помилкового висновку.

Слід відмітити, що в акті перевірки відсутні зауваження щодо оформлення специфікації або первинних документів.

Крім того, оскільки в акті перевірки для визначення суми завищеного, на думку перевіряючого, податкового кредиту, взято за основу суму більшу, ніж вказана у договорі та первинній документації, наданій до матеріалів справи (2941343,71 грн. замість 2932438,51 грн.), така розбіжність свідчить лише про зайве нарахування позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ в акті перевірки, а не про безтоварність господарської операції з поставки ТМЦ за договором № 1-11-09/Э1243 від 06.11.2009 року.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що такі твердження не є підставою вважати господарську операцію такою, що не мала реального характеру, та не є підставою для збільшення позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем по справі, що кабельно-провідникова продукція та системи кабельних трас були придбані позивачем у ТОВ «Альфа-буд-2005» з метою виконання власних господарських зобов'язань перед ВАТ "Подільський цемент", що виникли у зв'язку з укладенням між ними договорів генерального підряду № Э1236 від 6 серпня 2009 року та № Э1210 від 6 серпня 2009 року, за умовами яких замовник (ВАТ "Подільський цемент") доручає, а генпідрядник (ПАТ «Елакс») зобов'язується власними і залученими силами і засобами виконати роботи з постачання, монтажу та випробування обладнання на об'єкті - електромеханічній частині інсталяцій та підключень в Зоні 1 та Зоні 3 будівництва нової сухої лінії на території ВАТ "Подільський цемент", що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці (т. 1 а.с. 138-159, т. 2 а.с. 26-47).

В рамках виконання вищевказаних робіт за договором сторонами було оформлено акти виконаних підрядних робіт, копії яких надано до матеріалів справи:

- за Договором підряду 1: Акт № 1 виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року; Акт № 3 виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року; Акт № 5 виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року; Акт № 5 виконаних підрядних робіт за січень 2010 року; Акт № 6 виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року; Акт № 7 виконаних підрядних робіт за березень 2010 року; Акт № 8 виконаних підрядних робіт за березень 2010 року; Акт № 9 виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року; Акт № 10 виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року; Акт № 12 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 13 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 14 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 15 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 16 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 17 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 18 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 19 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 20 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 22 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 23 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 25 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 27 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 28 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 30 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 32 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 33 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 35 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 37 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 38 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 39 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 41 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 42 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 44 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 45 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 46 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 47 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 48 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 51 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 52 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 53 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 54 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 55 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 57 виконаних підрядних робіт за січень 2011 року; Акт № 65 виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року; Акт № 67 виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року; Акт № 69 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року; Акт № 73 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року; Акт № 74 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року; Акт № 77 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 80 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 81 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 86 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 88 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 89 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 90 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 92 виконаних підрядних робіт за червень 2011 року; Акт № 99 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 101 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 102 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 104 виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року; Акт № 107 виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року (т.1, а.с.163-250, т.2, а.с.1-25);

за Договором підряду 2: Акт № 1 виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року; Акт № 3 виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року; Акт № 6 виконаних підрядних робіт за січень 2010 року; Акт № 7 виконаних підрядних робіт за січень 2010 року; Акт № 8 виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року; Акт № 9 виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року; Акт № 10 виконаних підрядних робіт за березень 2010 року; Акт № 11 виконаних підрядних робіт за березень 2010 року; Акт № 12 виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року; Акт № 13 виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року; Акт № 14 виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року; Акт № 16 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 17 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 18 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 19 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 20 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 21 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 22 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 23 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 24 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 25 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 26 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 27 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 28 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 29 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 30 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 31 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 32 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 33 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 34 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 35 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 36 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 37 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 38 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 39 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 40 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 42 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 43 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 44 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 45 виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року; Акт № 46 виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року; Акт № 47 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року; Акт № 48 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року; Акт № 50 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 51 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 52 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 53 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 56 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 57 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 58 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 59 виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року; Акт № 60 виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року; Акт № 61 виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року; Акт № 62 виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року; Акт № 63 виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року; Акт № 64 виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року; Акт № 65 виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року; Акт № 66 виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року (т.2, а.с.51-162).

Зі змісту наявних в матеріалах справи копій актів виконаних підрядних робіт (т.1, а.с.163-250, т.2, а.с.1-162) вбачається, що останні містять номенклатуру, обсяг, кількість, вартість виконаних робіт (предмет виконання робіт -монтаж; об'єкт монтажу; місце проведення монтажу; об'єм робіт з початку будівництва; об'єм робіт за поточний місяць; розподіл монтажних робіт за видами використаних матеріалів та обладнання; вартість обладнання та матеріалів за договором; працезатрати, включаючи машини та механізми за договором; вартість обладнання та матеріалів за поточний період - місяць; працезатрати, включаючи машини та механізми за поточний період - місяць; найменування конкретних робіт та обсяг витрат.

При цьому за наслідками приймання - передачі виконаних підрядних робіт, у відповідності та на підставі актів виконаних підрядних робіт між сторонами належним чином оформлювалися довідки про вартість виконаних підрядних робіт, які дублюють положення пунктів актів виконаних робіт в частині визначення вартості виконаних робіт (а саме, всього вартість робіт, податок на додану вартість (20 %), всього вартість робіт з урахуванням ПДВ).

Слід відмітити, що з вказаних актів вбачається використання при проведенні монтажних робіт продукції, придбаної позивачем у ТОВ «Альфа-буд-2005».

Також, представником позивача надано до матеріалів справи копії податкових накладних, виписаних позивачем замовнику ЗАТ «Подільський цемент», виписок з банківського рахунку позивача на підтвердження оплати, а також копії довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 якими підтверджується факт виконання монтажних робіт за договорами підряду із ТОВ «Подільський цемент». (т.2, а.с.163-170, т.5, а.с.144-250, т.6, а.с.1-250, т.7, а.с.1-250, т.8, а.с.1-250, т.9, а.с.1-250, т.10, а.с.1-13, т.11, а.с.12-78).

Наданими до матеріалів актами виконаних робіт, довідками вартості виконаних робіт, у повному обсязі підтверджено як фактичне виконання угоди із закупівлі ТМЦ у TOB «Альфа-буд-2005», так і подальше використання таких ТМЦ за цільовим призначенням на виконання договорів підряду з ВАТ «Подільський цемент».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими твердження суду першої інстанції з приводу неналежного оформлення результатів виконання підрядних робіт за договорами між ПрАТ «Елакс» та ТОВ «Подільський цемент» (неможливість встановити з актів, які саме монтажні роботи були виконані позивачем та в якому обсязі, ненадання довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3), що, на думку суду першої інстанції, ставить під сумнів реальність виконання підрядних робіт, оскільки у спірних відносинах предметом доказування є перш за все реальність господарських операцій з поставки позивачеві товарів контрагентом ТОВ «Альфа-буд-2005», за результатами відносин з яким ПрАТ «Елакс» сформовано податковий кредит та валові витрати.

Крім того, слід вказати, що копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт надані позивачем до матеріалів справи. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що судом першої інстанції використано повноваження, закріпленими у ч. 4 ст. 11 КАС України та поставлено питання про витребування довідок про вартість виконаних робіт.

Твердження суду першої інстанції про те, що роботи на об'єкті ВАТ "Подільський цемент" були виконані позивачем до укладання договору генерального підряду № Э1236 від 6 серпня 2009 року, з посиланням на наявність в матеріалах справи копії Акту № 12 виконаних підрядних робіт, датованого квітнем 2009 року (т. 1 а.с. 178-179), не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи з огляду на наявність в матеріалах справи копій довідки про вартість виконаних підрядних робіт, зміст якої узгоджується зі спірним актом, та належного оформлення інших первинних документів з питань взаємовідносин ПрАТ «Елакс» із ТОВ «Подільський цемент», датованих після 06.08.2009 року.

Крім того, окремі неточності у заповненні одного з актів прийому-передачі робіт не є свідченням відсутності реального характеру господарських операцій за договором підряду № Э1236 від 6 серпня 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання договірних відносин, які виникли між ПрАТ "ЕЛАКС" та ВАТ "Подільський цемент", доставку кабельної продукції ТОВ "Альфа-Буд-2005" було здійснено за адресою: с. Гуменці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область. Для приймання товару до с. Гуменці згідно з наказами директора ПрАТ "ЕЛАКС" направлялись у відрядження начальник відділу маркетингу ОСОБА_8 та менеджер ОСОБА_9, факт перебування яких з позивачем у трудових відносинах підтверджується долученими до матеріалів справи наказами, копіями трудових книжок (т. 5 а.с. 18, 21, 22, 23-24, 29-30, 136-137, 138, 139, 140-141). Крім того, представником позивача надано до суду посвідчення на відрядження вказаних осіб, а також витяги з журналу довіреностей та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Альфа-Буд-2005" (т. 5 а.с. 23-24, 25-26, 27-28, 140-141, 142-143).

Також, з пояснень представника позивача вбачається, що відповідальною особою за зберігання товару на об'єкті будівництва в с. Гуменці був призначений наказом директора ПрАТ "ЕЛАКС" та направлений у відрядження майстер - ОСОБА_10, факт перебування якого з позивачем у трудових відносинах підтверджується долученими до матеріалів справи наказами, копією трудової книжки (т. 5 а.с. 18, 33-35, 36, 37, 43-44).

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій представником позивача надано до матеріалів справи копії наказів про відрядження працівників ПрАТ "ЕЛАКС" ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 до с. Гуменці для здійснення підрядних робіт на об'єкті будівництва, відповідно до умов договорів генерального підряду, укладених між ПрАТ "ЕЛАКС" та ВАТ "Подільський цемент" (т. 5 а.с. 38-42, 110-135, 208-219).

Колегія суддів зазначає, що оприбуткування та рух товару, придбаного позивачем у ТОВ "Альфа-Буд-2005", на складі відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку бухгалтерського обліку 202 за період з вересня по грудень 2009р. (т. 4 а.с. 54-108, т.5, а.с.58-76).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальника ТОВ «Альфа-буд-2005» на ПрАТ «ЕЛАКС» було оформлено на підставі відповідних видаткових накладних від постачальника. При цьому на кожну отриману партію ТМЦ від ПрАТ «ЕЛАКС» були видані довіреності, оформлені у відповідності до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за № 293 /1318, в яких міститься посилання на номер та дату відповідного рахунку-фактури, та витягу з журналу реєстрації довіреностей (т.5, а.с.25-27, 142-143).

Також, в матеріалах справи наявні копії накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (т.5, а.с.-62, т.11, а.с.247-249), актів про виконання матеріалів і обладнання в монтажу (виробництві), складених майстром ОСОБА_10, який, як вбачається з матеріалів справи, перебував у відрядженні на ТОВ «Подільський цемент», пов'язаному із виконанням електромонтажних робіт згідно з договорами генерального підряду між позивачем та вищевказаним замовником (т.5, а.с.63-76, т.11, а.с.250-276).

З пояснень представника позивача судом апеляційної інстанції встановлено, що облік запасів на складі ПрАТ «ЕЛАКС» ведеться електронному вигляді; у зв'язку з великою кількістю видів номенклатури та номенклатурних груп запасів, облік запасів за картками складського обліку у паперовому вигляді (за формою М-12) не ведеться, оскільки, за змістом п.4 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених Наказом Міністерства Фінансів України від 10 січня 2007р. №2, ведення обліку запасів на складі за допомогою вищевказаних карток є рекомендованим, однак не обов'язковим. Лімітно-забірні картки (за формою М-8. М-9) для оформлення вибуття запасів ПрАТ «ЕЛАКС» не використовуються, оскільки використання у виробництві ПрАТ «ЕЛАКС» запасів не передбачає встановлення лімітів на їх відпуск.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє посилання суду першої інстанції на недотримання позивачем вимог п.п.3, 4 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених Наказом Міністерства Фінансів України від 10 січня 2007р. №2, та вважає, що оприбуткування позивачем в бухгалтерському обліку товарів, придбаних у ТОВ «Альфа-буд-2005», належним чином підтверджено матеріалами справи.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність використання позивачем придбаної продукції у ТОВ "Альфа-Буд-2005" з ІV кв. 2009 р. до вересня 2011 р. включно відповідно до наданих до матеріалів справи актів приймання-передачі підрядних робіт, складених між ПрАТ "ЕЛАКС" та ВАТ "Подільський цемент" на виконання умов договорів підряду № Э1236 від 06.08.2009 р. та № Э1210 від 06.08.2009р., та, як наслідок - про відсутність доказів фактичного використання придбаної позивачем у ТОВ "Альфа-Буд-2005" продукції при здійсненні власної господарської діяльності, з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції зазначено, що відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. N 291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999р. за №893/4186, Рахунок 20 "Виробничі запаси" призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва. За дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.

Рахунок 20 має такі субрахунки: 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби".

З посиланням на оборотно-сальдову відомість по рахунку бухгалтерського обліку 202, судом першої інстанції вказано, що за період з вересня по грудень 2009 р. по номенклатурі та найменуванні продукції, яка придбана ПрАТ "ЕЛАКС" у ТОВ "Альфа-Буд-20005", початкове сальдо згідно даних бухгалтерського обліку становить 0 грн., тобто на підприємстві станом на 1 вересня 2009 р. відсутні залишки продукції згідно номенклатури.

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю за дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" відображено надходження запасів на підприємство від постачальників та їх оприбуткування на складі. (Д-т 20 рах К-т 63 рах.). В той же час, в оборотно-сальдовій відомості по 202 рахунку зафіксовано по кредиту рахунка вибуття та списання товарно-матеріальних цінностей на виробничі витрати, які згідно з номенклатурою придбані у ТОВ "Альфа-Буд-2005". В результаті чого, відповідно до даних, які містяться в оборотно-сальдової відомості, залишок товарно-матеріальних цінностей на складі на кінець періоду відсутній.

Тобто, за висновком суду першої інстанції, продукція, яка придбана у ТОВ "Альфа-Буд-2005", згідно з даними бухгалтерського обліку ПрАТ "ЕЛАКС" в періоді з вересня 2009 р. по грудень 2009 р., оприбуткована на складі підприємства та використана в процесі виробництва в повному обсязі, залишки продукції на складі підприємства станом на кінець періоду, тобто грудень 2009 р. відсутні.

Так, в період з вересня по грудень 2009 року номенклатура товару, що був придбаний ПрАТ «ЕЛАКС» у TOB «Альфа - буд - 2005» була оприбуткована на складі (Дт 20, Кт 63).

В той же час, в оборотно - сальдовій відомості по рахунку 202 відображено по кредиту рахунка вибуття товарно-матеріальних цінностей, а саме: номенклатури, що була придбана ПрАТ «ЕЛАКС» у TOB «Альфа - буд- 2005», як передача у незавершене виробництво, згідно з накладними вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) (Дт 23, Кт 20), копії яких наявні в матеріалах справи.

Придбана ПрАТ «ЕЛАКС» у TOB «Альфа-буд-2005» номенклатура товарів, що була передана у незавершене виробництво для виконання зобов'язань за договорами з ВАТ «Подільський цемент», була використана у монтажі в період з вересня 2009 року по грудень 2011 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії актів про використання матеріалів та обладнання в монтажі (виробництві).

Крім того, відповідачем в акті перевірки не заперечується того, що придбані у ТОВ «Альфа - буд- 2005» ТМЦ використані позивачем протягом вересня 2009 - грудня 2011 року.

Щодо тверджень суду першої інстанції про реалізацію позивачем частини товарів, придбаних у ТОВ «Альфа-буд-2005», за ціною, нижчою ніж ціна їх придбання, колегія суддів зазначає, що договорів про подальшу реалізацію отриманого від ТОВ «Альфа-буд-2005» товару ПрАТ «Елакс» не укладало. Фактично придбання ТМЦ здійснювалось з метою виконання положень укладених з ВАТ «Подільський цемент» договорів підряду, які є окремою категорією цивільно - правових угод, що не пов'язані з реалізацією товарів.

При цьому, за змістом положень ст.ст.317, 318 Господарського кодексу України забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

Оскільки договорами підряду іншого не передбачено, отримані від TOB «Альфа-буд-2005» ТМЦ у повному обсязі були використані на виконання умов договорів підряду між позивачем та ВАТ «Подільський цемент», при цьому прибуток від виконання договору позивач планував отримати та фактично отримав не від реалізації конкретних ТМЦ, а від результатів виконаних підрядних робіт.

Крім того, колегія суддів зауважує, що зниження вартості незначної кількості використаних ТМЦ (11 позицій) за такою ціною не є свідченням відсутності реального характеру господарських операцій ані за договором поставки ТМЦ із ТОВ «Альфа-буд-2005», ані за договорами підряду з подальшим використанням придбаних ТМЦ, і не було підставою винесення відповідачем оскаржуваних податкових - повідомлень рішень.

Між тим, факт використання всього обсягу отриманих від TOB «Альфа-буд-2005» ТМЦ на виконання договорів підряду № 31210 та №31236, укладених між ПрАТ «EJIAKC» та ВАТ „Подільський цемент'', об'єктом яких є електромеханічна частина інсталяцій та підключень в Зоні 1 та Зоні 3 будівництва нової сухої лінії на території ВАТ "Подільский цемент", повністю підтверджено матеріалами справи.

З приводу висновків суду першої інстанції про відсутність факту подальшої реалізації окремих товарів (кришки лотка KPJ 50/3, кришки лотка PKJ 200/3 та кабелю YnKY 3х185+95), які за даними оборотно-сальдової відомості позивача по рахунку бухгалтерського обліку 202 за період з вересня по грудень 2009 р. були списані зі складу позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, факт використання вищевказаних ТМЦ підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) ТМЦ №31236 від 20.11.2009 року, №31210-6(7) від 23.10.2009 року, актами використання матеріалів та актами виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року, жовтень 2010 року, грудень 2010 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, липень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року (т.5, а.с.61, 63, 67, т.2, а.с.95, 97, 99, 101, 104, 106, 108, 111, 113-127, 139-151).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає хибним та таким, що спростовується матеріалами справи, висновок суду першої інстанції про не підтвердження використання товарів, придбаних у ТОВ «Альфа-буд-2005», у власній господарській діяльності ПрАТ «Елакс».

Колегія суддів зазначає, що висновок про відсутність реального характеру господарських операцій за угодами між ПрАТ «Елакс» та ТОВ «Альфа-буд-2005» зроблено відповідачем по справі з посиланням на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 25.05.2012 року № 479/22-80/33448330 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Альфа-буд-2005», в якому зроблено висновок про нікчемність угод, укладених вищевказаним підприємством, зазначено про необхідність зменшення задекларованих ним податкових зобов'язань за період серпень 2009-червень 2010 року до 0 грн., відсутність у ТОВ «Альфа-буд-2005» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань; відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Крім того, відповідач в акті перевірки №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р. в обґрунтування висновку про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за результатами відносин із вказаним контрагентом послався на ненадання ПрАТ «Елакс» товарно-транспортних накладних, які б підтверджували отримання товарно-матеріальних цінностей, та документів на підтвердження оприбуткування ТМЦ.

Між тим, вказані доводи спростовуються наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних, а також документів щодо оприбуткування ТМЦ, придбаних у ТОВ «Альфа-буд-2005» (довіреностей на отримання ТМЦ, оборотно-сальдових відомостей, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актів про виконання матеріалів і обладнання в монтажу (виробництві).

При цьому, колегія суддів зазначає, що твердження відповідача в акті перевірки про відсутність у ТОВ «Альфа-буд-2005» власних транспортних засобів не спростовує факту транспортування придбаних товарів, оскільки, як вбачається, автопідприємствами у наданих позивачем товарно-транспортних накладних зазначено ОСОБА_14, СПД ФО ОСОБА_23, ПП ОСОБА_7, СПД ОСОБА_15, ПП «ОСОБА_16», СПД «ОСОБА_17», ПП ОСОБА_18, а ТОВ «Альфа-буд-2005» є замовником (платником) та вантажовідправником ТМЦ, що узгоджується з умовами договорів поставки № Э1221 від 27 серпня 2009 року та № 1-11-09/Э1243 від 6 листопада 2009 року.

Щодо висновку про нікчемність угод між ПрАТ «Елакс» та ТОВ «Альфа-буд-2005», колегія суддів зазначає, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг), у т.ч. і по ланцюгу.

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Колегія суддів зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово -господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

З огляду на приписи п.п. 5.2, 6 Порядку №984, колегія суддів дійшла висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Колегія суддів відмічає, що в порушення наведених норм Порядку № 984, невиїзна документальна перевірка ТОВ «Альфа-буд-2005», за результатами якої ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було складено акт від 25.05.2012 року № 479/22-80/33448330, в якому зроблено висновок про нікчемність угод, укладених вищевказаним підприємством, була проведена виключно на підставі даних автоматизованих інформаційних систем, без аналізу первинних документів.

При цьому, податковим органом не надано суду прийнятих за наслідками проведеної перевірки ТОВ «Альфа-буд-2005» податкових повідомлень-рішень, якими б вказаному підприємству були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарських операцій з позивачем у справі.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, слід вказати, що перевірку проведено та складено акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 479/22-80/33448330 у 2012 році, тобто, після завершення господарських відносин позивача з вказаним контрагентом, а тому вказаний акт не є належним доказом відсутності реального характеру господарських операцій між ПрАТ «Елакс» та ТОВ «Альфа-буд-2005».

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії висновку експертного економічного дослідження Харківського науково-дослідного інституту ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 6157 від 12.07.2013 р., в обсязі наданих документів, у межах компетенції експерта-економіста, виходячи з відсутності у податковому законодавстві України порядку відображення в податковому обліку наслідків нікчемності правочинів, відсутності судових рішень, щодо визнання наданих на дослідження документів недійсними висновки акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП м. Харкова ДПС від 31.07.2012 р. № 288/46-0/22648813 про недотримання вимог статей 3 та 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами і доповненнями) та пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.4, п.138.8, п.138.6 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (зі змінами і доповненнями), по взаємовідносинах з ТОВ «Альфа-буд-2005», в результаті чого занижено податок на прибуток в періодах, що перевірялися, на загальну суму 927398,14 грн. та про недотримання вимог підпунктів 7.4.1 , 7.4.4 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами і доповненнями, по взаємовідносинах із ТОВ «Альфа-буд-2005», в результаті чого завищено податковий кредит за серпень, жовтень та листопад 2009 року на загальну суму ПДВ 749870,78 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет на 749870,78 грн. за серпень, жовтень та листопад 2009 року, документально не підтверджуються (т.4, а.с.171-189).

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати за результатами відносин із ТОВ «Альфа-буд-2005» по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в зв`язку із придбанням товарів, використаних у власній господарській діяльності позивача.

Колегія суддів зауважує, що згідно з довідкою відповідача від 06.03.2012 року № 298/23-01/22648813 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ "ЕЛАКС" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Альфа-Буд-2005", ТОВ "Торговий дім "Нобліс" за період з 01.03.2008 р. по 31.05.2011 р. (тобто, за той же період, що охоплено спірною перевіркою, за результатами якої складено акт №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р.), документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Альфа-буд-2005» та ТОВ «Торговий дім «Нобліс», їх вид, якість та розрахунки; встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Альфа-буд-2005» та ТОВ «Торговий дім «Нобліс» (т.3, а.с.108-112).

Крім того, в матеріалах справи наявні копії актів СДПІ ВПП у м. Харкові від 17.06.2010 року № 2200/23-1/22648813 про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Елакс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року (т.2, а.с.195-221), від 09.07.2012 р. № 251/46103/22648813 про результати документальної планової перевірки ПрАТ «Елакс» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року (т.3, а.с.1-66), не зафіксовано порушень податкового законодавства, завищення податкового кредиту або валових витрат за результатами відносин позивача із ТОВ «Альфа-буд-2005».

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на це, суд при вирішенні даної справи враховує існуючу практику Європейського Суду з прав людини щодо зобов'язань зі сплати ПДВ.

Так, у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано податковий кредит за результатами відносин із ТОВ "Альфа-буд-2005" по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в зв`язку із замовленням робіт, призначених для використання у власній господарській діяльності позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 21.08.2012 року № 0000380046 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 937338,48 грн., з яких за основним платежем - 749870,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 187467,70 грн., та № 0000390046 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1127745,27 грн., з яких за основним платежем -927398,14 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 200347,13 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 р. по справі № 820/5390/13-а підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог ПрАТ «Елакс».

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п.п.1, 3, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. по справі № 820/5390/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби від 21 серпня 2012 року № 0000380046 та № 0000390046.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" (код ЄДРПОУ 22648813, 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, корпус 12) сплачений судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 2146 (дві тисячі сорок шість) грн. 00 коп. та за подання апеляційної скарги в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04.03.2014 р.