Постанова

від 19.11.2013 по справі 808/8434/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року (12 год. 09 хв.)Справа № 808/8434/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

за участю секретаря судового засідання Я.М. Муха

за участю представників

від позивача Білюшов В.М.

від відповідача Варьонов А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000232700 від 09.07.2013

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічне акціонерне товариства «Карлсберг Україна» (далі - позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000232700 від 09.07.2013.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, вважає, що податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства. Адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000232700 від 09.07.2013.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в запереченнях. Вважає прийняті податкові повідомлення - рішення правомірними. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 27.06.2013 за №1/27- 0/00377511 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна», з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB "ДТС-Логістик" за період 01,11.2011 по 31.03.2012, TOB «Газпромсталь» за період 01.04.2012 по 31.05.2012.

На підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 27.06.2013 р. № 1/27-0/00377511 (далі - акт перевірки), відповідачем з посиланням на п. 44.1 ст. 44, пп.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000232700 від 09.07.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 344 820 грн., у тому числі основний платіж - 229 880 грн., штрафні санкції - 114 940 грн.

Позивачем це податкове повідомлення-рішення було оскаржено у адміністративному порядку, але рішеннями вищих податкових органів скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін.

В акті перевірки відповідачем були проаналізовані господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами - ТОВ «ДТС-Логістік» та ТОВ «Газпромсталь». Фактично висновки у акті перевірки ґрунтуються на припущенні що не було реального здійснення господарських операції придбання товарів та послуг у контрагентів ПАТ «Карлсберг Україна» - ТОВ «ДТС-Логістік» та ТОВ «Газпромсталь».

Доказами цього перевіряючи вважають наявність податкової інформації - актів контролюючих органів: ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 20.07.2012 р. № 298/2200/37088337 про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «ДТС-Логістік» та ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 23.04.2013р. № 761/22.2.09/34296202 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Газпромсталь».

На підставі цього перевіряючи не враховують наявні у позивача документи на підтвердження витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з цими контрагентами та відповідачем зроблений висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту у розмірі 229 880 грн.

Щодо підстав для проведення перевірки судом встановлено наступне.

Як вказано у акті перевірки, документальна позапланова невиїзна перевірка була здійснена згідно з пп. 75.1.2 ст. 75, пп. 78.1.1 ст. 78 та ст. 79 ПКУ.

Згідно пп. 75.1.2 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, визначених Кодексом. Пп. 78.1.1 ПКУ встановлена можливість документальної позапланової перевірки, якщо платник податку не надасть пояснення та документи в обґрунтування на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

У акті перевірки немає відомостей про те, що позивачем порушено ці вимоги. Більш того, в акті перевірки та у наказі відповідача від 20.06.2013 р. № 288 на проведення перевірки вказано, що на письмові запити відповідача позивач надавав документи та пояснення. Відповідно у відповідача не було ніяких підстав для проведення перевірки.

Таким чином, перевірка проведена без належних підстав.

Відповідно до п. п. 78.4 ст. 78 ПКУ право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у разі, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

На порушення вимог п. 78.4 ст. 78 ПКУ повідомлення про призначення перевірки відповідачем було надіслано позивачеві 21.06.2013 р., тобто вже після початку перевірки та отримано позивачем 27.06.2013 р., тобто за добу до її закінчення, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушений порядок призначення та проведення перевірки.

Щодо порушень встановлених у Акті перевірки судом встановлено наступне.

За перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ДТС-Логістік» та ТОВ «Газпромсталь».

Судом встановлено, що в акті перевірки перелічені усі договори, які позивач надав на запит відповідача. Крім цього позивачем також були надані для перевірки усі первинні документи на підтвердження виконання цих договорів. Будь-яких зауважень до змісту та оформлення первинних документів у акті перевірки не зазначається. У позивача не було та немає інформації про те, які відносини були та є у зазначених контрагентів - постачальників товарів та послуг з іншими підприємствами, про які йдеться у акті перевірки. Важливим є те, що зобов'язання контрагентом позивача були виконані в повному обсязі. Будь-яких доказів протилежного перевіряючи в акті перевірки не наводять.

Посилання в акті перевірки на порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України не є обґрунтованим з огляду на наступне.

В п. 44.1 ст. 44 та п. 198.6 ст. 198 ПКУ зазначається, що відсутність первинних документів, у тому числі і податкової накладної є порушенням чинного законодавства. Але у позивача усі документи є в наявності та у акті перевірки ніяких зауважень до їх змісту та оформленню не встановлено. Тому, суд вважає посилання на ці норми права є безпідставним.

Щодо порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України. По взаємовідносинам позивача з ТОВ «ДТС-Логістік» у акті зазначається, що це підприємство у період поставки товарів та послуг позивачу мало господарські відносини з підприємством ПП «ТЦ Продсервіс», зустрічну звірку з яким провести не вдалось та директор якого нібито за винагороду погодився стати засновником та директором, але зовсім іншого підприємства - ТОВ «Санта-Н».

Крім того, в акті перевірки наводяться відомості про перевірки ще низки підприємств, які мали взаємовідносини з контрагентом постачальника позивача. Але в акті немає доказів того, що ці контрагенти контрагента постачальника позивача були задіяні у постачанні саме тих товарів та послуг, які отримав позивачем від ТОВ «ДТС-Логістік». В акті перевірки не міститься доказів того, що постачальник ТОВ «ДТС-Логістік» отримав саме ці товари та послуги від ПП «ТЦ Продсервіс».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що висновки в акті перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з ТОВ «ДТС-Логістік» необґрунтовані та безпідставні.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Газпромсталь» судом встановлено наступне.

В акті перевірки наводяться відомості про перевірки деяких підприємств, але взагалі не вказується на пов'язаність цих підприємств не лише з позивачем, а навіть з ТОВ «Газпромсталь», за виключенням перевірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», яку провести не вдалось.

Крім того, відповідач зазначив, що TOB «Газпромсталь» не є виробником поставленої продукції. Постачальник TOB «Газпромсталь» - TOB «Компанія «Мармур ЛТД» не має об'єктів оподаткування при визначені доходів та витрат (послуг) за період з 01.01.2012 року по 30.10.2012 року, відповідно до Акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013 № 531/22.4-13/37817014.

Тобто, відповідач зазначає, що взаємовідносини ПА Т «Карлсберг Україна» - TOB «Газпромсталь» - TOB «Компанія «Мармур ЛТД» також не підтверджуються по ланцюгу постачання.

Перевіркою TOB «Газпромсталь» та TOB «Компанія «Мармур ЛТД» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

На підставі зазначеного відповідачем зроблено висновок про те, що позивачем порушено пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, у зв'язку із чим завищено податковий кредит по взаємовідносинах з TOB «Газпромсталь».

Із зазначеними порушеннями суд не згодний з огляду на наступне.

Правовідносини між позивачем та TOB «Газпромсталь» склались на підставі договорів постачання, відповідно до якого постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього договору передавати у власність продукцію, вказану в Спеціфікаціії та заявках покупця, а покупець прийняти і вчасно оплачувати її вартість.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій були надані наступні документи: договір постачання № 04/05-12 від 04.05.2012, договір постачання № 06/06-10 від 10.04.2013, податкові накладні та видаткові накладні.

Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зміст вище зазначеної норми Закону дає підстави стверджувати, що вказана норма містить імперативну норму, тобто у разі, якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Стосовно того, що контрагенти позивача або їх посадові особи порушують (за даними податкових органів) вимоги податкового та іншого законодавства суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 47 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Враховуючи вищевикладене, позивач правомірно сформував податковий кредит з по взаємовідносинах з ТОВ «ДТС - Логістік» та ТОВ «Газпромсталь» на загальну суму 229 880 грн., в результаті чого відсутнє заниження податку на додану вартість на загальну вартість 229 880 грн.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 11,161-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000232700 від 09.07.2013.

Стягнути з Державного Бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» судовий збір у розмірі 2294 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі виготовлено 28.11.2013.

Суддя О.В. Конишева