Постанова

від 11.03.2011 по справі 18400/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "11" березня 2011 р.        справа № 2а-32/09/1170 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Туркіної Л.П.                     суддів:                     Мельника В.В.  Проценко О.А. за участю секретаря судового засідання:          Потапові К.О.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" на постанову: Кіровоградського окружного адміністративного суду  від  05 листопада 2009 р.   у справі № 2а-32/09/1170  (категорія статобліку- 2.11.1)           за позовом: Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут"           до: Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції       про: визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, - Встановив Спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» ( далі СП ТОВ «Світловодськпобут»)  звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним прийняте Світловодською об'єднаною податковою інспекцією податкове повідомлення- рішення від 13.04.2006 року №0000232310/0 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 95001,63 грн. застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 62556,31 грн., визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 04.05.2006 року №0000232310/1 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 95001,63 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 62556,31 грн., визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 07.07.2006 року №0000232310/2 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 95001,63 грн., застосування штрафних (фінансових) санкції в розмірі 62556,31 грн.           Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.11.2009 року у задоволенні позову відмовлено. Виходячи з того, що в акті перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідачем було зафіксовано факт настання при здійсненні позивачем господарської діяльності негативного фінансового результату ( отримання збитків внаслідок здійснення операцій з купівлі-продажу будівельних матеріалів), суд дійшов висновку щодо правомірності визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 95001,63 грн.та застосування на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 62556,31 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, СП ТОВ «Світловодськпобут» звернулося до апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов – задовольнити. Позивач вказує, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права та прийнято внаслідок неповного з'ясування  обставин справи. Так, постанова суду, на думку позивача, не відповідає нормам ст.4,п.5.1ст.5, п.п.1.21, 1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких будь-які витрати від здійснення господарської діяльності, підлягають включенню до складу валових витрат  при обчисленні  податку на прибуток та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. Господарська  діяльність, в розумінні податкового законодавства, направлена на отримання доходу та не передбачає його оцінку з огляду на отримання при цьому прибутку. Позивач зазначає, що згідно пункту 5.11 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Крім того, право платника податків віднести до складу валових витрат витрати, пов'язані зі сплатою нарахованих йому відсотків по борговим зобов'язанням, прямо передбачене п. п. 5.5  ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Господарські операції між позивачем, ТОВ „Легіон і К" та ПП „Адоніс", в тому числі і в частині нарахування та сплати відсотків, не мали на меті отримання позивачем збитків, а навпаки, були направлені на отримання позивачем користі від їх здійснення. А, отже, дані операції є господарськими.           Крім того, як зазначає позивач, податкове повідомлення – рішення взагалі суперечить вимогам п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону  "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі – Закон №2181), оскільки здійснено за відсутності факту донарахування податкового зобов'язання.           Відповідач заперечень на апеляційну скаргу не надав, направив клопотання про розгляд справи за відсутності представника ОДПУ.           У судовому засіданні представник позивача доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.           Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши апеляційну скаргу та інші матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.           Як встановлено судом першої інстанції, та не спростовується сторонами, за результатами комплексної планової документальної перевірки дотримання товариством вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2005р. встановлено, що товариством у вересні 2005р. до податкового кредиту включено податок на додану вартість в сумі 95001,63 грн. згідно з податковою накладною від 30.09.2006р. №53, виданою ТОВ "Легіон і К" на підставі договору товарного кредиту від 04.05.2005р. №01/05 по нарахованих відсотках по цьому кредиту в загальній сумі 570009,81 грн. Відповідно до договору купівлі-продажу від 29.09.2005р. товариство реалізувало ПП "Адоніс" придбані попередньо у ТОВ "Легіон і К" товари на загальну суму 570000 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 95 000 грн. Розрахунок з ТОВ "Легіон і К" проведено товариством частково у вексельній формі, частково грошовими коштами, а саме: шляхом передачі векселя №7130011426913 (емітент ТОВ НВФ "Керол") номінальною вартість 1045000 грн. та перерахування грошових коштів в сумі 20 000 грн. згідно з платіжними дорученнями. ПП "Адоніс" розрахунок з товариством проведено шляхом передачі векселя №7130011426913 (емітент ТОВ НВФ "Керол"), номінальною вартістю 1045000 грн. з дисконтом 475 000 грн. Викладені обставини дали підстави для висновків податкової інспекції про порушення товариством вимог п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо завищення обсягу валових витрат у III кварталі 2005 року на 475000 грн., у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат збитків по операції з купівлі-продажу будівельних матеріалів, які не використані в господарській діяльності платника податків на суму відсотків по товарному кредиту. Наведені висновки призвели і до встановлення податковою інспекцією порушення товариством п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає у завищенні товариством податкового кредиту у вересні 2005 року на 95001,63 грн. внаслідок віднесення до складу останнього обсягу податку на додану вартість, нарахованого на відсотки по товарному кредиту на підставі податкової накладної від 30.09.2005р. №53, виданої ТОВ "Легіон і К" 13.04.2006р. відповідачем прийнято податкове повідомленнй-рішення №0000232310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 158215,50 грн., у тому числі 95440 - основний платіж, 62775,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. За результатами процедури адміністративного оскарження податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення №0000232310/1 від 04.05.2006р. та №0000232310/2 від 07.07.2006р. з визначенням податкового зобов'язання товариства по такому ж податку у вказаних вище розмірах. Дослідивши матеріали справи та операції позивача з контрагентами ТОВ "Легіон і К" та ПП "Адоніс", колегія суддів встановила наступне. Згідно договору товарного кредиту від 04.05.2005р. №01/05 ТОВ "Легіон і К" (кредитор) зобов'язується передати ТОВ СП "Світловодськпобут" (займач) у власність товари згідно актів приймання-передачі, на умовах відстрочення кінцевої оплати та під відсоток, а позивач зобов'язується прийняти товари і сплатити відсотки за відстрочення.     Згідно п.1.2 вказаного договору ТОВ "Легіон і К" надає ТОВ СП "Світловодськпобуг" відстрочення кінцевого розрахунку до 30.11.2005р. За надання відстрочення позивач сплачує кредитору відсотки у розмірі 0,05 % від вартості несплачених товарів (як варіант - відсотки встановлюються у фіксованій сумі). Відсотки за відстрочення сплачуються щомісячно. Відповідно до вищевказаного договору у вересні 2005р. ТОВ "Легіон і К" нараховано відсотки по товарному кредиту у сумі 570009,81 грн., в т.ч. ПДВ 95001,63 грн. Згідно податкової накладної від 30.09.2005р. №53 ПДВ у сумі 95001,63 грн. включено ТОВ СП "Світловодськпобут" до складу податкового кредиту з ПДВ у вересні 2005р. Розрахунок з ТОВ "Легіон і К" проведено частково у вексельній формі, частково - грошовими коштами. Згідно акту приймання-передачі від 29.09.2005р. №1, ТОВ СП "Світловодськпобут" передало ТОВ "Легіон і К" вексель №7130011426913 (емітент ТОВ НВФ "Керол", і.к. 32412716) номінальною вартістю 1045000,0 грн. ТОВ СП „Світловодськпобут" проведено розрахунок з ТОВ "Легіон і К" грошовими коштами на загальну суму 20000,0 грн., в т.ч. згідно платіжних доручень: -          від 29.12.2005р. №1593 на загальну суму 10000,0 грн.; -          від 29.12.2005р. № 1598 на загальну суму 10000,0 грн. Згідно договору купівлі-продажу від 29.09.2005р. ТОВ СП "Світловодськпобут" реалізувало ПП "Адоніс" (і.к.23231481) придбані у ТОВ "Легіон і К" ТМЦ згідно накладної від 29.09.2005р. №РН-0000100 на загальну суму 570000,0 грн., в т.ч. ПДВ 95000,0 грн. Розрахунок з ПП "Адоніс" проведено у вексельній формі. Згідно акту приймання- передачі від 29.09.2005р. №1 ПП "Адоніс" передало ТОВ СП "Світловодськпобут" вексель №7130011426913 (емітент ТОВ НВФ "Керол", і.к. 32412716), номінальною вартістю 1045000,0 грн. з дисконтом 475000.0 грн. Згідно даних декларацій про прибуток ТОВ СП „Світловодськпобут" по операціях з купівлі-продажу вищевказаних будівельних матеріалів на умовах товарного кредиту відображено наступним чином: -          обсяг придбання матеріалів у ТОВ "Легіон і К" відображено у складі валових витрат, пов"язаних з придбанням товарів, робіт, послуг у II кварталі 2005р. в сумі 475000.0 грн.: -          обсяг нарахованих відсотків по договору товарного кредиту з ТОВ "Легіон і К" відображено у складі валових витрат у III кварталі 2005р. в сумі 475000,00 грн.; - обсяг реалізованих товарів на адресу ПП "Адоніс" відображено у складі валового доходу від продажу товарів, робіт, послуг у III кварталі 2005р. в сумі 475000,00 грн. Згідно п.1.32 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон про прибуток), господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.            Відповідно до п. 5. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. N 290, наявність доходу визнається в разі збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. При цьому критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської  операції (операцій).          І Вищевказані операції позивача з купівлі та продажу будівельних матеріалів є збитковими, як в  бухгалтерському, так і в податковому обліку підприємства. Фінансовий результат від даних операцій - збиток у сумі 475000,00 гри. Дані операції не призвели до збільшення активів або зменшення зобов'язання. Результатом названих операцій є зменшення власного капіталу. Відповідно до висновків суду касаційної  інстанції, викладених в ухвалі від 25.11.2008р. (а.с.40-43,т.2), при відчуженні  товарів (робіт, послуг), придбаних на умовах товарного кредиту « позивачу слід здійснювати господарську операцію з врахуванням п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Як свідчить акт перевірки, позивач не обґрунтував та не підтвердив документально наявність економічних причин продажу товару за ціною нижчою, ніж витрати на їх придбання. Оскільки одержання доходу виключно чи переважно за рахунок зменшення сплати та відшкодування з бюджету ПДВ при розрахунках  за проданий товар векселями не можна розглядати у якості доходу, передбаченого п.1.32 ст.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», то керуючись п.1.32 ст.1 цього Закону та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», податкова правомірно дійшла висновку щодо необхідності визначення податкового зобов'язання у сумі 95001 грн. 63 коп. Що стосується штрафних санкцій, слід зазначити наступне. В оскаржуваних позивачем податкових повідомленнях-рішеннях зазначено, що штрафна санкція застосована до позивача на підставі п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Згідно вказаної норми Закону, єдиною підставою для нарахування сум штрафних санкцій визначено обставину нарахування суми податкового зобов'язання (основного платежу) податковим органом. Оскільки нарахування ПДВ здійснено в сумі 95 001,63 грн., до позивача підлягала б застосуванню штрафна санкція в максимальній сумі 47 500,82 гривень (50 % від суми донарахування). Таким чином, нарахування відповідачем штрафу в розмірі 15055,49 гривень (62556,31 грн. - 47500,82 грн.) не відповідає нормам п.п.17.1.3 ст. 17 Закону №2181. На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині скасування податкових повідомлень – рішень на суму завищених штрафних санкцій.           Виходячи з викладеного та приймаючи до уваги, що судом першої інстанції не враховано норми ст. 17 Закону №2181, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" задовольнити частково. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 р. – скасувати. Позов задовольнити частково. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції від 13.04.2006 р. № 0000232310/0, від 04.05.2006 року №0000232310/1, від 07.07.2006 року №0000232310/2  в частині визначення Спільному підприємству товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" штрафних санкцій у сумі 15055, 49 грн.    В решті залишити названі податкові повідомлення-рішення без змін, позовні вимоги - без задоволення. Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" задовольнити частково. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 р. – скасувати. Позов задовольнити частково.  Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції від 13.04.2006 р. № 0000232310/0, від 04.05.2006 року №0000232310/1, від 07.07.2006 року №0000232310/2  в частині визначення Спільному підприємству товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" штрафних санкцій у сумі 15055, 49 грн.  В решті залишити названі податкові повідомлення-рішення без змін, позовні вимоги- без задоволення.            Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.           Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України. Головуючий:                                                            Л.П. Туркіна           Суддя:                                                            В.В. Мельник           Суддя:                                                            О.А. Проценко