Рішення

від 25.11.2013 по справі 916/2793/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2013 р.Справа № 916/2793/13

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.М.

за участю представників сторін :

Від позивача: Стеценко О.П., адвокат;

Від відповідача: Моісєєв Д.А. за довіреністю № 76 від 26.06.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2793/13:

за позовом: Приватного підприємства «ХАММЕР ГРУПП»,

до відповідача: Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»

про стягнення 531 223, 55 грн., -

у с т а н о в и в :

Приватне підприємство «ХАММЕР ГРУПП» ( далі - Позивач ) звернулось до Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» господарського суду Одеської області із позовом до Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» (далі - Відповідач) про стягнення 524 800 грн. посилаючись на наступне.

15.05.2013 р. між сторонами у справі укладений договір поставки шин № 426-0 (далі - Договір), згідно якого позивач по товарно - транспортній накладній № 11 від 02.07.2013 р. за довіреністю на отримання шин (промислових) № 891 від 11 червня 2013 р. та видатковій накладній № РН-0000011 від 2 липня 2013 р. поставив відповідачеві автопокришки Альянс 20, 5К Е-3 у кількості 16 шт. за ціною 32800 грн. за штуку на загальну суму 524 800 грн.

Відповідно до п.п.4.1, 5.1 Договору відповідач мав оплатити поставлений товар протягом 15-ти банківських днів від дати поставки товару (дати товарно - транспортної накладної) - тобто до 24.07.2013 р. включно.

Вказаний товар відповідачем досі не сплачений. Відповідно до п. 8.4 Договору, за прострочення оплати вартості товару відповідач сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки Нацбанку України від суми платежу. Станом на 10.10.2013 р. розмір пені складає 6423.55 грн. ( прострочення 68 днів, сума пені - 68 х 524800 : 100 х 0,018).

З посиланням на приписи ч.1 ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 530, ч.1 ст. 692, ч.2 ст. 712 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 524 800 грн., пені в сумі 6423, 55 грн. та судовий збір.

Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги - надав змінену позовну заяву в порядку ст. 22 ГПК України, в якій він просить разом із сумою основного боргу в розмірі 524 800 грн. стягнути пеню в розмірі 11027,99 грн., судовий збір в сумі 10700,56 та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10 300 грн.

В обгрунтування стягнення послуг адвоката позивачем надані: платіжне доручення № 49 від 30 жовтня 2013 р. про перерахування Стеценко Олегу Петровичу 10300 грн. за адвокатські послуги; договір (оригінал ) про надання послуг на ведення справі у суді від 29 жовтня 2013 р. укладений між ПП „Хамер Групп" та адвокатом Стеценко О.П., ордер (оригінал) серії ОД № 186108 від 30.10.2013р. виписаний адвокатом Стеценко О.П. на надання правової допомоги ПП „Хамер Групп", свідоцтво ( копія) № 1014 від 11.12.2002 р. видане Стеценко О.П. на право зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідач із вимогами позивача згоден частково. Надав відзив на позов, у якому зазначив, що ним згідно платіжного доручення № 424 від 14 листопада 2013 р. сплачено 200 000 грн. - частка боргу за автопокришки, згідно договору № 426 від 15.05.20123 р. У зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства просить відстрочити стягнення залишку боргу в сумі 324 800 грн. на три роки, посилаючись на ст. 83 ГПК України, а також на те, що згідно звіту за 9 місяців 2013 р. підприємство має чистий збиток в розмірі 64 355 000 грн. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1734 підприємство входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Також просить зменшити в 10 разів розмір пені так як на його думу її розмір занадто великий. При цьому посилається на приписи ст. 83 ГПК України., ч.3 ст.551 ЦК України та на ст. 233 ГК України. Також просить зменшити суму витрат на послуги адвоката до 1000 грн., посилаючись на те, що заявлена до стягнення сума витрат на адвоката в розмірі 10300 на його думку значно завищена порівняно з ціною позову. При цьому посилається на ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 р.

В засіданні суду оголошено перерва з 20 по 25 листопада 2013 р. згідно правил ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Як випливає із матеріалів справи приведені позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими доказами: вказаним договором, специфікацією, товарно - транспортною накладною, довіреністю на отримання шин (промислових), видатковою накладною № РН-0000011 від 2 липня 2013 р., рахунком - фактурою № СФ-0000006 від 17 травня 2013 р.

Факт отримання шин за вказаними довіреністю та накладною підтверджується печаткою відповідача у накладній та ним не оспорюється.

Станом на день розгляду справи відповідачем сплачено за отримані шини 200 000 грн., відповідно до приведеного вище платіжного доручення. Таким чином залишок боргу складає 324 800 грн., який відповідач повинен сплатити позивачеві відповідно до умов договору та приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення пені господарський суд погоджується з ним та вважає правильним.

Щодо заперечень відповідача про зменшення суми на оплату послуг адвоката до 1000 грн. господарський суд зазначає таке.

Статтею 30 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI ( далі -Закон) передбачено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Зміст статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012 р. фактично повністю повторює зміст ст. 33 вказаного Закону.

Згідно п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002 р., яким вирішується питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, - господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

В даному випадку адвокатом Стеценко О.П. виконано роботи з підготовки позовної заяви та прийнято участь в трьох судових засідання. При цьому господарський суд зазначає, що даний спір є простим розрахунковим, не потребує вивчення великої кількості нормативних та доказових документів, спір фактично вирішено в другому судовому засіданні в межах двомісячного строку.

З огляду на наведене господарський суд вважає необхідним обмежити відшкодування витрат позивача на послуги адвоката Стеценко О.П. у даній справі в сумі 2500 грн.

Щодо прохання відповідача зменшити розмір пені, господарський суд це клопотання відхиляє, оскільки не вбачає правових підстав для зменшення її розміру. Крім того відповідачем не надано доказів, які б свідчили про необхідність зменшення її розміру в 10 разів. Також господарський суд зазначає, що відповідачем в обгрунтування зменшення суми пені, зазначено ч.3 ст. 551 ЦК України та ст.233 ГК України, які регулюють зменшення розміру пені при стягненні збитків. У даному ж спорі йдеться про стягнення пені за прострочення оплати боргу за отриманий товар, а не про стягнення збитків.

Щодо прохання відповідача про відстрочення виконання рішення на 3 роки, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства, господарський суд зазначає, що відповідач є діючим підприємством, згідно наданого фінансового звіту підприємство веде звичайну господарську діяльність. Наявність певних збитків у підприємства, на думку господарського суду, не є підставою для надання відстрочення виконання рішення на три роки. Окрім того, відповідач, в обгрунтування надання відстрочки виконання рішення саме на троки, взагалі не обгрунтував підстави для її надання, а лише посилався на ст. 83 ГПК України, яка надає право господарському суду відстрочити виконання рішення.

У зв'язку із сплатою відповідачем частки боргу в сумі 200 000 грн. (платіжне доручення № 4264 від 14.11.2013р.), то в цієї частині вимог провадження у справі слід припинити.

Відповідно до п. 4.10 Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 4.10. Питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду господарський суд вирішує у резолютивній частині рішення, яке приймається по суті справи. Відповідні процесуальні дії суд може вчиняти й шляхом винесення відповідної ухвали як окремого процесуального документа, продовжуючи розгляд справи в іншій частині.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги приватного підприємства «ХАММЕР ГРУПП» - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь приватного підприємства «ХАММЕР ГРУПП» (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, с.м.т. Олександрівка, вул. Леніна, буд. 20, код ЄДРПОУ 33647675) - суму основного боргу в розмірі 324 800 (триста двадцять чотири тисячі вісімсот) грн., пені в розмірі 11027 (одинадцять тисяч двадцять сім) грн. 99 коп., витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. та судовий збір в сумі 10 716 (десять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 56 коп.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог ПП «ХАММЕР ГРУПП» до Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» про стягнення 200 000 грн. заборгованості.

В іншій частині вимог - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2013р.

Суддя Никифорчук М.І.