Ухвала

від 30.07.2013 по справі 820/1853/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 р.Справа № 820/1853/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. по справі № 820/1853/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хадо-Технологія"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хадо-Технологія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0009452305 від 27.11.2012р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: приписів Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС в листопаді 2012 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ «СУГ ВОСТОК», код ЄДРПОУ 36901445, за період: лютий, березень, квітень 2011 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 19.11.2012р. № 5289/2201/31233443 (а.с. 18-34 том 1), згідно висновків якого встановлено завищення від'ємного значення суми податкового зобов'язання за сумою податкового кредиту з ПДВ звітного періоду декларації з ПДВ за лютий 2011 року на суму 31190,00 грн., березень 2011 року на суму 8205,00 грн., квітень 2011 року на суму 30790,00 грн. та, як наслідок, завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника банку (рядок 23.1 декларації) в загальній сумі 70185,00 грн., в тому числі:за квітень 2011 року (реєстраційний номер 9002407501 від 20.04.2011р.) в сумі 31190,00 грн., за квітень 2011 року (реєстраційний номер 9003575754 від 20.05.2011р.) в сумі 8205,00 грн., травень 2011 року (реєстраційний номер 9004281835 від 20.06.2011р.) в сумі 30790,00 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 27.11.2012р. № 0009452305 (а.с. 35 том 1), відповідно до якого позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70185,00 грн. (в тому числі штрафні санкції 1,00 грн.).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень та необхідність нарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій, відповідач виходив з того, що в перевіреному періоді позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «СУГ ВОСТОК».

При цьому, відповідачем було отримано від ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС за місцем знаходження контрагента ТОВ «СУГ ВОСТОК» акт від 27.02.2012р. № 672/235/36901445 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «СУГ ВОСТОК» (код ЄДРПОУ 36901445) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.12.2009р. по 07.02.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 31.12.2009р. по 07.02.2012р.». Згідно висновків вказаного акту встановлено порушення ТОВ «СУГ ВОСТОК» вимог ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «СУГ ВОСТОК».

Відповідач дійшов висновку, що господарські правовідносини ТОВ «СУГ ВОСТОК» з позивачем не мали реального характеру, що позбавляє позивача права відносити суми ПДВ, сплачені за ними, до податкового кредиту з ПДВ відповідних періодів.

Однак, що судовим розглядом підтверджено укладення між позивачем (покупець) і ТОВ «СУГ ВОСТОК» (постачальник) договору поставки № 59СУГ-11 від 01.02.2011 року.

В порядку виконання зобов'язань за вказаним договором ТОВ «СУГ ВОСТОК» поставило позивачу скраплений газ. Фактичне виконання зобов'язань за договором підтверджується копіями документів, наданих позивачем до суду, зокрема: видатковою накладною № СВ-1101/02-6тр від 01.02.2011р. на суму 35769,98 грн., товарно-транспортною накладною СВ-1101/02-6тр від 01.02.2011 р., видатковою накладною № СВ-1109/02-Зо від 09.02.2011 р. на суму 36660,00 грн., товарно-транспортною накладною № СВ-1109/02-Зо від 01.02.2011р., видатковою накладною № СВ-1118/02-5тр від 18.02.2011 р. на суму 45531,92 грн., товарно-транспортною накладною № СВ-1118/02-5тр від 18.02.2011 р., видатковою накладною № СВ-1128/02-4о від 28.02.2011 року на суму 39529,98 грн., товарно-транспортною накладною № СВ-1128/02-4о від 28.02.2011 року, видатковою накладною № СВ-1128/02-5о від 28.02.2011 року на суму 29647,49 грн., товарно-транспортною накладною № СВ-1128/02-5о від 28.02.2011 року, видатковою накладною № СВ-1109/03-1тр від 09.03.2011 року на суму 19284,41 грн., товарно-транспортною накладною № СВ-1109/03-1тр від 09.03.2011 року, видатковою накладною № СВ-1109/03-4тр від 09.03.2011 року на суму 29799,82 грн., товарно-транспортною накладною № СВ-1109/03-4тр від 09.03.2011 року, видатковою накладною № СВ-1109/03-5тр від 09.03.2011 року на суму 148,00 грн., товарно-транспортною накладною № СВ-1109/03-5тр від 09.03.2011 року, видатковою накладною № СВ-1104/04-Зтр від 04.04.2011 року на суму 41553,00 грн., товарно-транспортною накладною № СВ-1104/04-Зтр від 04.04.2011 року, видатковою накладною № СВ-1108/04-5лс від 08.04.2011 року на суму 48600,00 грн., товарно-транспортною накладною № СВ-1108/04-5лс від 08.04.2011 року, видатковою накладною № СВ-1120/04-2лс від 20.04.2011 року на суму 49800,02 грн., товарно-транспортною накладною № СВ-1120/04-2лс від 20.04.2011 року, видатковою накладною № СВ-1120/04-Злс від 20.04.2011 року на суму 44786,82 грн., товарно-транспортною накладною № СВ-1120/04-Злс від 20.04.2011 року.

Крім того позивачем надано до суду копію паспорту на газ вуглеводний скраплений паливний для комунально-побутового споживання марки СПБТ за ДСТУ 4047-2011.

В зв'язку з виконанням договору позивачу постачальником виписано податкову накладну № 16 від 01.02.2011 р. на суму ПДВ 5961,66 грн., податкову накладну № 140 від 09.02.2011 р. на суму ПДВ 6110,00 грн., податкову накладну № 263 від 18.02.2011 року на суму ПДВ 7588,65 грн., податкову накладну № 388 від 28.02.2011 року на суму ПДВ 6588,33 грн., податкову накладну № 374 від 28.02.2011 року на суму ПДВ 4941,25 грн., податкову накладну № 139 від 09.03.2011 року на суму ПДВ 3214,07 грн., податкову накладну № 140 від 09.03.2011 року на суму ПДВ 4966,64 грн., податкову накладну № 141 від 09.03.2011 року на суму ПДВ 24,67 грн., податкову накладну № 14 від 04.04.2011 року на суму ПДВ 6925,50 грн., податкову накладну № 46 від 08.04.2011 року на суму ПДВ 8100,00 грн., податкову накладну № 104 від 20.04.2011 року на суму ПДВ 15764,47 грн.

Сторони у справі не заперечують фактичну наявність виписаних та належним чином оформлених податкових накладних.

За поставлений товар позивач здійснив повну оплату грошовими коштами, в тому числі з урахуванням ПДВ, що підтверджується копіями платіжних доручень.

В подальшому придбаний у ТОВ «СУГ ВОСТОК» скраплений газ був використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме поставлений іншим юридичним особам - ТОВ «Контакт-98», ТОВ «Бєлком».

Доставка товару здійснювалась силами та за рахунок ТОВ «СУГ-Восток» за місцезнаходженням покупців позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними: № СВ-1101/02-6тр від 01.02.2011 року; № СВ-1109/02-Зо від 01.09.2011 року; № СВ-1118/02-5тр від 18.02.2011 року; № СВ-1128/02-4о від 28.02.2011 року; № СВ-1128/02-5о від 28.02.2011 року; № СВ-1109/03-1 тр від 09.03.2011 року; № СВ-1109/03-4тр від 09.03.2011 року; № СВ-1109/03-5тр від 09.03.2011 року; № СВ-1104/04-Зтр від 04.04.2011 року; № СВ-1108/04-5лс від 08.04.2011 року; № СВ-1120/04т2лс від 20.04.2011 року; № СВ-1120/04-Злс від 20.04.2011 року. Фактичне перевезення здійснено перевізником ТОВ «Пропан Трейд», між яким та ТОВ «СУГ-Восток» укладено договір про надання автотранспортних послуг № ПР 02/ТУ-11 від 01.01.2011 року. Виконання перевізником зобов'язань за договором підтверджується актами здачі-прийняття робіт.

Для надання послуг з внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів ТОВ «Пропан Трейд» має ліцензію Серія АВ № 375169, видану Міністерством транспорту та зв'язку, копія якої наявна в матеріалах справи. На виконання робіт підвищеної небезпеки ТОВ «Пропан Трейд» має дозвіл № 156.11.63-50.50.0, виданий Державний комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, копія якого наявна в матеріалах справи .

На ємкості в яких перевозився газ, ТОВ «Пропан Трейд» має відповідні паспорти та посвідчення. Ємкості зареєстровані в Територіальному управлінні Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Харківській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України : 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем доказів нереальності даної господарської операції, що здійснена платником податку на додану вартість та доказів наявності умислу хоча б у однієї із сторін станом на момент укладення угоди, спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, суду не надано.

Вироками судів, які набрали законної сили, ознаки узгоджених кримінально - карних дій в діях працівників позивача та його контрагента не встановлені.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на весь обсяг поставленого товару, які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Факт належної оплати за виконані роботи сторонами у справі не заперечується.

При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року по справі № 820/1853/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. по справі № 820/1853/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.