Рішення

від 26.11.2013 по справі 901/3745/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.2013Справа №901/3745/13

За позовом державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (вул. Народного ополчення, 3, м. Київ, Солом'янський район, 032151) в особі Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (вул. Київська 77/4, м. Сімферополь, АР Крим, 95034)

до відповідача - виконавчого комітету Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, м. Алушти, АР Крим, 98516)

про стягнення 41 791,82 грн.

Суддя І.І.Дворний.

Представники від сторін:

від позивача - Лещинська Н.В, довіреність №1763 від 07.11.2013, представник;

від відповідача - Масленникова А.Г, довіреність №б/н від 04.07.2013, представник.

Суть спору : 11 жовтня 2013 року державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про стягнення з виконавчого комітету Алуштинської міської ради заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти №00-01-14-0988 від 31 травня 2011 року в розмірі 43124,58 грн. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 193 Господарського кодексу України, статей 11, 509, 525, 526, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані порушенням з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору №00-01-14-0988 від 31 травня 2011 року про закупівлю послуг за державні кошти в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2013 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

У судове засідання, що відбулось 26 листопада 2013 року, з'явився представник позивача, який в порядку приписів статей 22 та 78 Господарського процесуального кодексу України надав суду заяву про відмову від частини позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1332,76 грн.

Так, відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог і в подальшому розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

Представник відповідача, у свою чергу, надав суду відзив на позовну заяву в якому повідомив суд, що не заперечує проти сплати основної суми боргу та пояснив, що після отримання акту виконаних робіт на суму 41791,82 грн. він 21 вересня 2012 року до Управління державної казначейської служби України у м. Алушті Автономної Республіки Крим направив лист №387/09 про реєстрацію договору від 31 травня 2011 року за №00-01-14-0988 та додаткової угоди від 31 грудня 2011 року з договором, актом виконаних робіт та супровідним листом згідно з якими, у зв'язку з виконанням робіт з встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря, виконавчий комітет Алуштинської міської ради, просив зареєструвати договір №00-01-14-0988 від 31 травня 2011 року. Втім, після розгляду даних документів із Управління державної казначейської служби надійшов лист від 25 вересня 2012 року за №51-05.0-12.2/1192, у якому відповідно до статей 2, 43, 78, 112 Бюджетного кодексу України повідомлено, що взяття бюджетних зобов'язань (укладання договорів) та здійснення платежів в 2012 році має здійснюватись згідно бюджетних асигнувань даного бюджетного періоду (01.01.2012-31.12.2012), бюджетні зобов'язання за договором 2011 року відносяться до попереднього бюджетного періоду, а строк дії договору від закінчився 31 грудня 2011 року. Згідно з умовами договору він не є перехідним, календарний план виконання робіт не передбачає виконання робіт та сплату видатків в 2012 році, тому договір не можливо прийняти до роботи.

З огляду на викладені обставини, виконавчий комітет Алуштинської міської ради стверджує, що він здійснив усі можливі заходи, щодо сплати основного боргу за договором на суму 41791,82 грн., але через відмову Управління державної казначейської служби України у м. Алушті АРК щодо реєстрації, зазначені кошти позивачу перераховані не були.

Разом з тим, відповідач заперечує проти вимог про стягнення 3% річних, оскільки затримка виплати суми боргу виникла не з вини виконавчого комітету Алуштинської міської ради, а у зв'язку з відмовою у реєстрації фінансового зобов'язання Управлінням державної казначейської служби України у м. Алушті Автономної Республіки Крим.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається. При цьому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

31 травня 2011 року виконавчий комітет Алуштинської міської ради (за договором замовник) та державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі Кримської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (за договором виконавець) уклали договір №00-01-14-0988 про закупівлю послуг за державні кошти, відповідно до розділу 1 якого, виконавець зобов'язався у 2011 році надати послуги по дослідженню та розробці в галузі геодезії і розробці корисних копалин, код ДК 015-97: І.214 замовникові, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги як виконання робіт по розробці проекту землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря (з встановленням в ній пляжної зони), технічної документації по виносу в натуру меж прибережної захисної смуги Чорного моря і технічної документації по виносу в натуру меж пляжної зони, виконання робіт по розробці проекту землеустрою щодо встановлення меж охоронних захисних смуг впродовж річок у межах міста, (р. Улу Узень, р. Демерджи, р. Вереси) і технічної документації по встановленню меж охоронних зон річок (винос в натуру).

Кількісні характеристики виконуваних за цим договором послуг згідно з технічними вимогами замовника в межах м. Алушта.

Сторони домовились, що обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків за взаємною згодою сторін.

У відповідності до пункту 3.1 договору ціна цього договору становить 1098909,68 грн. згідно з затвердженим кошторисом у тому числі ПДВ: 183151,61 грн. При цьому, ціна договору визначається з урахуванням Закону України "Про податок на додану вартість" і може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Відповідно до умов пункту 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року або до повного виконання зобов'язань по договору.

Як стверджує позивач, обов'язки за вищезазначеним договором ним виконувались належним чином у встановлені строки.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання зобов'язань за договором виконавець фактично виконав, а замовник прийняв послуги на загальну суму 1010790,48 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі робіт від 21 липня 2011 року на суму 113947,70 грн., від 21 липня 2011 року на суму 50060,40 грн., від 21 липня 2011 року на суму 76598,82 грн., від 21 липня 2011 року на суму 48213,12 грн., від 27 жовтня 2011 року на суму 4260,00 грн., від 01 листопада 2011 року на суму 324940,21 грн., від 01 листопада 2011 року на суму 160262,38 грн., від 01 листопада 2011 року на суму 49596,20 грн., від 01 листопада 2011 року на суму 48564,00 грн., від 01 листопада 2011 року на суму 4260,00 грн., від 09 грудня 2011 року на суму 33001,21 грн., від 28 грудня 2011 року на суму 55294,62 грн. та від 03 вересня 2012 року на суму 41791,82 грн.

У розділі IV договору сторони узгодили порядок здійснення оплати наданих послуг.

Так, згідно пункту 4.1. після підписання даного договору замовник зобов'язався протягом 5-ти банківських днів сплатити на банківський рахунок виконавця передплату на виконання робіт, передбачених умовами договору, у розмірі 30 відсотків від загальної вартості договору, що складає 329672,90 грн.

Виконавець протягом 30 календарних днів з дня надходження коштів, як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з актом виконаних робіт або проміжним актом про використання коштів за призначенням (пункт 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.3 договору, оплата вартості передплати, передбаченої пунктом 4.1. договору, включається до повної оплати вартості робіт. Повна оплата вартості робіт здійснюється замовником протягом 5-ти банківських днів з дня підписання ним акта здавання-приймання виконаних робіт. Сторони домовились, що оплата робіт може здійснюватись поетапно на підставі оформлених належним чином актів здавання-приймання виконаних робіт по кожному етапу відповідно до календарного плану (пункт 4.4. договору).

Матеріали справи свідчать про те, що станом на 01 вересня 2013 року оплата послуг за складання технічної документації з виносу у натуру ПЗП Чорного моря у м. Алушті на суму 41791,82 грн. (згідно з актом від 03.09.2012 р.) на розрахунковий рахунок виконавця не надійшла.

Звертаючись із даною позовною заявою до суду позивач наполягає на тому, що основний борг замовника перед ним за договором складає 41791,82 грн.

З метою досудового врегулювання господарського спору 26 червня 2013 року позивач направив відповідачу претензію №27 у якій просив останнього сплатити заборгованість.

У відповіді на претензію від 19 серпня 2013 року №996/02-19-1807 відповідач підтвердив наявність основного боргу за договором на суму 41791,82 грн. та зазначив, що виконані роботи не були відображені на обліку виконавчого комітету, у зв'язку чим можливість провести відповідні розрахунки відсутня.

Несплата заборгованості у добровільному порядку і послугувала підставою для звернення позивача до суду з вимогою про примусове стягнення грошових коштів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно статті 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором про надання послуг, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Умови договору позивачем виконані у повному обсязі, заперечення з боку відповідача щодо якості наданих позивачем послуг та докази невиконання робіт відсутні, докази зворотного на момент розгляду спору відповідачем представлені не були. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті послуги складає 41791,82 грн.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості в розмірі 41791,82 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору №00-01-14-0988 про закупівлю послуг за державні кошти від 31 травня 2011 року в частині повної та своєчасної оплати за спожиті послуги. За таких обставин, вказана сума боргу є підтвердженою та підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Господарські витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у сумі 1720,50 грн. (мінімальна ставка судового збору, що підлягає сплати за цим позовом) суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26 листопада 2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 02 грудня 2013 року.

Керуючись ч. 3 ст. 50, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з виконавчого комітету Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, м. Алушти, АР Крим, 98516, код 04055736) на користь державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (вул. Народного ополчення, 3, м. Київ, Солом'янський район, 032151, код 21616582) в особі Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (вул. Київська 77/4, м. Сімферополь, АР Крим, 95034, код 26485549) 41791,82 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний