Рішення

від 26.11.2013 по справі 908/2563/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 26/87/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2013 Справа № 908/2563/13

за позовом - Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави: Запорізького державного підприємства "Радіоприлад", м. Запоріжжя

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЛ Інвест", м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міністерства доходів у Запорізькій області (вул. Оранжерейна, буд. 23, м. Запоріжжя, 69050)

про стягнення 357 876,05 грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

Позивача - Литвиненко Ж.М., довіреність №36 від 24.01.2011.

Відповідача - Іванов К.О., довіреність від 30.07.2012.

Від прокуратури - Зубков В.С.

Розглядаються вимоги позивача до відповідача про стягнення 357 876,05 грн., згідно з договором купівлі-продажу від 25.12.2006 року.

Ухвалою суду від 31.07.2013 р. порушено провадження у справі № 908/2563/13, судове засідання призначено на 15.08.2013 р.

Ухвалою суду від 15.08.2013. судове засідання було відкладено на 28.08.2013., у зв'язку з неявкою представника позивача.

Ухвалою від 28.08.2013. було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міністерства доходів у Запорізькій області. Судове засідання призначено на 17.10.2013.

Ухвалою суду від 11.10.2013. розгляд справи було перенесено на 29.10.2013, у зв'язку з відрядженням судді.

У судове засідання, відкрите 29.10.2013. представники позивача не прибули.

28.10.2013. до суду надійшло клопотання від позивача у порядку ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою суду від 29.10.2013. строк розгляду справи було продовжено. Розгляд справи призначено на 05.11.2013.

У судовому засіданні, відкритому 05.11.2013. представниками сторін надано письмове клопотання у порядку ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою суду від 05.11.2013. строк розгляду спору продовжено на 15 днів. Розгляд справи призначено на 26.11.2013.

У судовому засіданні, відкритому 26.11.2013. представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст.ст. 11, 13, 16, 22, 322, 355, 356, 360, 1212 ЦК України, ст.ст. 20,174 Господарського кодексу України.

Зокрема, позивач зазначив: згідно договору купівлі-продажу від 25.12.2006, завіреним нотаріально та зареєстрованим в реєстрі за № 3-3175, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ» правонаступником якого є ТОВ «ЗТЛ Інвест», перейшло право власності на 83/100 частини корпуса № 23, розташованого в м. Запоріжжі, проспект Леніна, 3. Об'єкт нерухомості знаходяться на земельній ділянці площею 15200 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 3.

Згідно рішення міськвиконкому від 26.02.2001 № 84/4 ЗДП «Радіоприлад» була надана земельна ділянка, в тому числі і під об'єктами нерухомості, включаючи 83/100 частини корпуса № 23, розташованого в м. Запоріжжі, проспект Леніна, 3, що перейшли у власність відповідача, в постійне користування.

Проте до цього часу власником земельної ділянки під будівлею залишається держава, що підтверджується листом управління земельних ресурсів у м. Запоріжжя Запорізької області від 09.01.2008 № ОЮ2/10923.

Приписами п. 1.2. договору купівлі-продажу від 25.12.2006 року передбачено площу об'єктів, яка складає розмір ділянки, на якій ці об'єкти розташовані, а також зазначена адреса місцезнаходження.

Пунктом 6.1. договору купівлі-продажу від 25.12.2006 передбачені умови відповідальності за неналежне виконання обов'язків.

Згідно з пунктом 4.3 договору купівлі-продажу зміст статей 120, 125, 126 Земельного кодексу нотаріусом роз'яснено, що Покупець зобов'язаний переоформити право користування земельною ділянкою відповідно діючого законодавства України. До надання розрахунку податку на землю в податковий орган або до оформлення права користування (власності) земельною ділянкою Покупець компенсує Продавцю витрати, пов'язані з користуванням земельною ділянкою за окремим договором.

03 січня 2007 року, відповідно до п. 4.3 договору купівлі-продажу від 25.12.2006 року, сторонами укладена угода про відшкодування витрат ЗДП «Радіоприлад» за використання земельних ресурсів.

З 2007 позивач неналежно виконував свої грошові зобов'язання, в зв'язку з чим ЗДП «Радіоприлад» неодноразово застосовувало до нього заходи досудового врегулювання спору.

Внаслідок неналежного виконання ТОВ «ЗТЛ Інвест» своїх грошових зобов'язань за угодою від 03 січня 2007 року і наявності заборгованості з відшкодування витрат з використання земельних ресурсів, ЗДП «Радіоприлад» звернулося до суду за захистом своїх порушених прав з вимогою про стягнення заборгованості (справа №4/178/09-27/101/10-13/231/10).

Відповідно до Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 29 травня 2012 року по справі №5009/302/12, яка залишена без змін постановою ВГСУ від 15 серпня 2012 року, вказана угода від 03 січня 2007 року визнана недійсною. Отже, дана угода як підстава для стягнення грошових коштів в рахунок відшкодування витрат по сплаті державним підприємством земельного податку за вказаною угодою відпала.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.02.2013 у справі № 4/178/09-27/101/10-13/231/10 провадження припинено.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку стало відомо, що відповідачем частку нерухомого майна площею 4305 кв.м. реалізовано іншій особі. Копію договору купівлі - продажу нерухомості від 13.11.2008 було надано в матеріали справи під час розгляду справи господарським судом Запорізької області 28.02.2013 року у справі №4/178/09-27/101/10-13/231/10.

Аналізуючи викладені обставини, необхідно прийти до висновку, що в даному випадку має місце спільне володіння позивачем та відповідачем майном, оскільки за договором купівлі-продажу від 25.12.2006, завіреним нотаріально та зареєстрованим в реєстрі за № 3-3175, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ» правонаступником якого є ТОВ «ЗТЛ Інвест», перейшло право власності на 83/100 частини корпуса № 23, розташованого в м. Запоріжжі, проспект Леніна, 3.

На виконання умов п. 4.3. договору купівлі - продажу від 25.12.2006, розрахунок по сплаті за землю відповідач подав до ДПІ тільки в листопаді 2011 року. При цьому, в розрахунку не зазначений попередній до листопада 2011р. період для сплати земельного податку, уточнюючого розрахунку також відповідачем не подавалося.

В свою чергу, ЗДП «Радіоприлад» на виконання умов п. 4.3. договору купівлі-продажу добросовісно сплачував до державного бюджету України земельний податок за землю, на якій розміщені об'єкти нерухомості, належні відповідачу, як співвласнику, але ТОВ «ЗТЛ Інвест» так і не компенсував державному підприємству витрати, які здійснив позивач до того моменту, поки відповідач не подав податковий розрахунок до ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя.

Так, згідно розрахунку суми позову до розрахунку № 2/К. за період з квітня 2008 року по вересень 2010 року Запорізькому державному підприємству «Радіоприлад» не відшкодовано відповідачем в розмірі 357 876 грн. 05 коп.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ Інвест», м. Запоріжжя було подано позов до господарського суду Запорізької області про визнання частково недійсним п. 4.3 договору купівлі-продажу від 25.12.2006, укладеного між позивачем та Запорізьким державним підприємством «Радіоприлад», м. Запоріжжя, а саме: п.4.3 договору другий абзац починаючи з другого речення.

Запорізьким апеляційним господарським судом 16.09.2009 у справі № 10/199/09 прийнято рішення, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ Інвест» м. Запоріжжя, відмовлено. Даним судовим рішенням встановлено законність п.4.3 договору купівлі-продажу від 25.12.2006 року.

27 березня 2007 року листом вих. № ЗГиЧ-762 на ім'я міського голови ЗДП «Радіоприлад» погодило вилучення частини земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, придбане ТОВ «ЗТЛ» за договором купівлі-продажу від 25.12.2006.

Листом від 19 липня 2007 року вих. № 21/658 Запорізький міський відділ ДП «Центр земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» відмовив в оформленні договору оренди земельної ділянки з ТОВ «ЗТЛ Інвест». Листом від 16.11.2007 вих. № ЗГиЧ-2912 державне підприємство звернулося до голови міської ради щодо надання дозволу на оформлення відводу в оренду земельної ділянки. 14 січня 2008 року на ЗДП «Радіоприлад» надійшов лист начальника управління земельних ресурсів у м. Запоріжжі вих. № 01-02/10923. в якому зазначено, що у відповідності до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу вилучення та передача земельної ділянки із користування ЗДП «Радіоприлад» на сьогодні неможлива.

Позивач вважає, що перелічені звернення ЗДП «Радіоприлад» свідчать про належне виконання державним підприємством зобов'язання за договором купівлі-продажу щодо сприяння у переоформленні документів стосовно земельної ділянки.

Також постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16 вересня 2009 року у справі № 10/199/09 встановлено невиконання ТОВ «ЗТЛ Інвест» умов п. 4.3 договору купівлі-продажу, тобто судом встановлено вину позивача.

Відповідно до ст. ст. 355, 356 ЦК України:

- майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

- Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві

власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Приписами ст. 322 ЦК України встановлено обов'язок власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Оскільки майно, яке перебуває на праві спільної часткової власності, належить усім співвласникам, цілком очевидно, що останні зобов'язані нести витрати щодо управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів та нести відповідальність за зобов'язаннями, пов'язаними зі спільним майном, у межах своєї частки у праві спільної часткової власності.

Кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто із співвласників укладає право чин або здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник або співвласники, які зробили необхідні витрати на утримання майна, мають право вимагати від іншого співвласника або співвласників їх відшкодування.

За таких обставин, зробивши необхідні витрати на утримання майна в сумі 357 876 грн. 05 коп., ЗДП «Радіоприлад» набуло право вимагати від відповідача їх відшкодування.

У даному випадку правовою підставою - є вимога про відшкодування грошової суми за утримання майна у вигляді відшкодування витрат по сплаті земельного податку, на якій розміщено спільне майно, яка на день розгляду справи відповідачем не сплачена, що свідчить про відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна відповідача.

З вказаних вище підстав позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 357 876,05 грн.

Відповідач заперечив проти позову посилаючись на те, що позивачем подано позов до неналежного відповідача. На думку останнього позивач має звернутись до Міністерства доходів та зборів щодо перерахунку переплаченого земельного податку, або зарахування його в рахунок майбутніх платежів. Свою позицію відповідач виклав у наданому суду відзиві.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За письмовим узгодженням представників сторін судове засідання ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу від 25.12.2006, згідно якого до відповідача, перейшло право власності на 83/100 частини корпуса № 23, розташованого в м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3. Об'єкт нерухомості знаходяться на земельній ділянці площею 15 200 кв.м.

Згідно рішення міськвиконкому від 26.02.2001 № 84/4 ЗДП «Радіоприлад» була надана земельна ділянка, в т.ч. і під об'єктами нерухомості, включаючи 83/100 частини корпуса № 23, розташованого в м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3, що перейшли у власність відповідача, в постійне користування.

Згідно листа управління земельних ресурсів у м. Запоріжжя Запорізької області від 09.01.2008 № ОЮ2/10923 власником цієї земельною ділянки до цього часу залишається держава.

Згідно з пунктом 4.3 договору купівлі-продажу зміст статей 120, 125, 126 Земельного кодексу нотаріусом роз'яснено, що Покупець зобов'язаний переоформити право користування земельною ділянкою відповідно діючого законодавства України. До надання розрахунку податку на землю в податковий орган або до оформлення права користування (власності) земельною ділянкою Покупець компенсує Продавцю витрати, пов'язані з користуванням земельною ділянкою за окремим договором.

03.01.2007., відповідно до п. 4.3 договору, сторонами укладена угода про відшкодування витрат ЗДП «Радіоприлад» за використання земельних ресурсів.

У подальшому, 29.05.2012. постановою Донецького апеляційного господарського суду вказана угода була визнана недійсною.

Як вбачається із матеріалів справи, розрахунок по сплаті за землю відповідач подав до ДПІ у листопаді місяці 2011 року.

Попередній період для сплати земельного податку відповідачем не подавався.

Судом встановлено, що ЗДП «Радіоприлад» сплачував земельний податок, за земельну ділянку розташовану за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3, у т.ч., як зауважує Позивач і за Відповідача.

Сума сплаченого земельного податку складає 357 876, 05 грн., як вказує позивач саме цю суму повинен сплатити йому відповідач, як співвласнику нерухомого майна, яке знаходиться в спільній частковій власності з Відповідачем.

Отже, Позивач вважає, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати йому сплачений земельний податок у сумі 357 876,05 грн.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» (діяв на час спірних відносин) Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» плата (податок) за землю відноситься до загальнодержавних податків.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю» (діяв на час спірних відносин) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Як вбачається з рішення міськвиконкому від 26.02.2001 № 84/4 (на нього позивач посилається в позові) ЗДП «Радіоприлад» була надана в постійне користування земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3, на якій зокрема знаходиться об'єкт нерухомості, який перебуває в спільній частковій власності (корпус № 23, в якому 83/100 належить Відповідачу, інша частина належить Позивачу).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.

Згідно ч. 1 ст. 14 зазначеного закону Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Отже, Позивач, відповідно до вимог закону зобов'язаний був обчислити суму земельного податку, без урахування частини площі будівлі - корпуса № 23, який належить Відповідачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про плату за землю», у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Право власності на зазначений об'єкт нерухомості відповідно до договору купівлі - продажу від 25.12.2006 р. перейшло до Позивача у 2006 році. Отже, за таких обставин Позивач зобов'язаний був сплачувати земельний податок за продану частину будівлі лише за 2006 р.

Подальша сплата земельного податку, за продану частину будівлі є нічим іншим як надміру сплаченою сумою податку, яка відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» підлягає поверненню за письмовою заявою платника або за його бажанням зараховується до сплати податку за наступний рік.

Таким чином, судом встановлено, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, а отже, є неналежним відповідачем.

Відповідачем повинна бути Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міністерства доходів у Запорізькій області.

Отже, доводи позивача спростовуються вищевикладеним.

А тому, не вбачається правових підстав для стягнення з ТОВ «ЗТЛ Інвест» на користь ЗДП «Радіоприлад» відшкодування витрат за використання земельних ресурсів.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

Враховуючи викладене, позивачу в позові слід відмовити.

Судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення підписано та оформлено відповідно

до статті 84 ГПК України 03.12.2013.