Постанова

від 15.01.2014 по справі 908/2563/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.01.2014 р. справа №908/2563/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сгара Е.В., суддівБудко Н.В., Москальової І.В., при секретарі Задорожній А.Г. за участю представників сторін: прокурор (скаржник): від позивача: від відповідача: від третьої особи: Бекіров Р.З. - посвідчення №12556 Литвиненко Ж.М. - довір. Іванов К.О. - довір. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 26.11.2013р. (повний текст складено 03.12.2013р.) по справі№ 908/2563/13 (суддя Юлдашев О.О.) за позовомЗапорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ Інвест», м.Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору про Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міністерства доходів у Запорізькій області стягнення 357 876,05грн., В С Т А Н О В И В:

Запорізький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся в інтересах держави в особі Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», м.Запоріжжя до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ Інвест», м.Запоріжжя про стягнення 357 876,05грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.11.2013р. у позові відмовлено з посиланням на відсутність підстав для задоволення вимог позивача, оскільки позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, а тому є неналежним відповідачем.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Запорізький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.11.2013р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ Інвест» на користь Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» 357 876,05грн.

Скаржник посилається на те, що при ухваленні рішення по справі місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, невірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Прокурор та представник Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» підтримали апеляційну скаргу та просять рішення господарського суду Запорізької області від 26.11.2013р. у справі №908/2563/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ Інвест» проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вважає, що оскаржуване рішення є законним та просить апеляційний суд залишити його без змін.

Державна податкова інспекція у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міністерства доходів у Запорізькій області у судове засідання представника не направила, хоча про розгляд скарги була повідомлена належним чином.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2006р. між Запорізьким державним підприємством «Радіоприлад» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ» (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ Інвест», покупець) був укладений договір купівлі-продажу, засвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №3-3175 (далі за текстом - договір купівлі-продажу від 25.12.2006р.), згідно умов якого останній придбав у власність 83/100 частини корпуса №23, інв. №100023, загальною площею 13143,3кв.м, залізобетонні плити, що знаходяться за адресою: місто Запоріжжя, проспект Леніна, будинок 3, і перебуває на балансі ЗДП «Радіоприлад», а саме: перший, другий, третій, четвертий, п'ятий поверхи і техповерх.

Згідно пункту 4.1. договору купівлі-продажу від 25.12.2006р., право власності на об'єкти переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору та його державної реєстрації.

В пункті 4.3. договору купівлі-продажу від 25.12.2006р. зазначено, що зміст статей 120, 125, 126 Земельного кодексу України сторонам нотаріусом роз'яснено. Покупець зобов'язаний переоформити право користування земельною ділянкою відповідно діючого законодавства України. До надання розрахунку податку на землю в податковий орган або до оформлення права користування (власності) земельною ділянкою Покупець компенсує Продавцю витрати, пов'язані з користуванням земельною ділянкою за окремим договором.

Відповідно до зазначеного пункту, 03.01.2007р. між Запорізьким державним підприємством «Радіоприлад» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ» (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ Інвест») була укладена угода про відшкодування витрат ЗДП «Радіоприлад» за використання земельних ресурсів.

В пункті 1.1. угоди від 03.01.2007р. передбачено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ» зобов'язалось відшкодовувати Запорізькому державному підприємству «Радіоприлад», як балансоутримувачу, витрати за використання земельних ресурсів за дільницю території загальною площею 15200кв.м, розташованої за адресою: 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 3.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ Інвест» зверталось до господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» про визнання угоди про відшкодування витрат ЗДП «Радіоприлад» за використання земельних ресурсів від 03.01.2007р. недійсною. Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.03.2012р. у справі №5009/302/12 у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ Інвест» було відмовлено. Проте, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2012р. у справі №5009/302/12 рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2012р. було скасовано та прийнято нове рішення, яким угоду про відшкодування витрат ЗДП «Радіоприлад» за використання земельних ресурсів від 03.01.2007р., укладену між Запорізьким державним підприємством «Радіоприлад» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ», визнано недійсною.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, в даному випадку має місце спільне володіння позивачем та відповідачем нерухомим майном, зважаючи на те, що останній придбав за договором купівлі-продажу від 25.12.2006р. 83/100 частини корпусу №23.

Звертаючись з вимогами щодо стягнення з відповідача витрат на утримання майна, прокурор та позивач посилались на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 25.12.2006р. щодо відшкодування зазначених витрат за період з квітня 2008р. по вересень 2010р.

Як зазначалось вище, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог.

За результатами перегляду матеріалів справи в апеляційному порядку колегія суддів виходить з наступного:

В статті 2 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на вересень 2010р.) визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно ч.2 ст.5 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на вересень 2010р.), суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач , у тому числі орендар.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка загальною площею 15200кв.м., як у спірний період так і на момент розгляду апеляційної скарги, перебуває у користуванні Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» , про що свідчить Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001694 (том-1, а.с.88-92).

Відповідно п. е) ч.1 ст.141 Земельного кодексу України, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

В статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

Проте, доказів переоформлення права користування спірною земельною ділянкою до суду не надано.

Із вищезазначеного вбачається, що за умовами договору купівлі-продажу від 25.12.2006р. сторони домовились, що до надання розрахунку податку на землю в податковий орган або до оформлення права користування (власності) земельною ділянкою Покупець компенсує Продавцю витрати, пов'язані з користуванням земельною ділянкою за окремим договором.

Як зазначив позивач, розрахунок по сплаті за землю відповідач подав до державної податкової інспекції лише в листопаді 2011р. Доказів оформлення відповідачем права користування або права власності за земельну ділянку, на якій розташований придбаний ним об'єкт нерухомості, до матеріалів справи не надано. Заявлені до стягнення з відповідача витрати на утримання майна виникли за період з квітня 2008р. по вересень 2010р. , а отже до надання розрахунку податку на землю в податковий орган та до оформлення права користування (власності) земельною ділянкою. Таким чином, виходячи з умов договору купівлі-продажу від 25.12.2006р., відшкодування витрат, пов'язаних з користуванням земельною ділянкою, повинно проводитись за окремим договором.

Угода, укладена між сторонами про відшкодування витрат ЗДП «Радіоприлад» за використання земельних ресурсів від 03.01.2007р., в судовому порядку була визнана недійсною. Доказів існування між сторонами будь-яких інших договірних відносин стосовно відшкодування зазначених витрат суду не представлено.

До того ж, Закон України «Про оренду землі» не відносить землекористувачів, яким земельні ділянки надані в постійне користування, до числа орендодавців землі. Також, Закон не надає права землекористувачу, якому земельна ділянка надана в постійне користування, стягувати плату за її використання , якщо вона не надалась в оренду, суборенду, тощо у порядку, визнаному законом. (абз.2 п.4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №14).

Згідно ст.15 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на вересень 2010р.), власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Як зазначалось вище, докази оформлення за відповідачем права користування частиною земельної ділянки або оформлення орендних правовідносин з землекористувачем відсутні.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у позивача правових підстав для звернення з вимогами щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з користуванням земельною ділянкою, оскільки користувачем земельної ділянки, на якій розташована частина придбаного відповідачем об'єкту нерухомості, на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції залишається Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад».

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Разом з цим, твердження суду першої інстанції, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, та зазначення, що відповідачем повинна бути Державна податкова інспекція у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міністерства доходів у Запорізькій області є помилковим, з огляду на наступне:

Предметом позову є відшкодування позивачеві витрат, пов'язаних з користуванням земельною ділянкою, на якій розташована частина придбаного відповідачем об'єкту нерухомості, за період з квітня 2008р. по вересень 2010р.

У даному випадку не заявлені вимоги щодо повернення надлишково перерахованого земельного податку, а тому відповідачем у позовній заяві є саме товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ Інвест» (покупець частини об'єкту нерухомості).

Доводи, викладені прокурором в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що резолютивна частина рішення господарського суду Запорізької області від 26.11.2013р. у справі № 908/2563/13 щодо відмови у задоволенні позову підлягає залишенню без змін з мотивів, викладених у даній постанові, а апеляційну скаргу Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, м.Запоріжжя залишає без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, м.Запоріжжя - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.11.2013р. у справі № 908/2563/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.В. Сгара

Судді: Н.В. Будко

І.В. Москальова