Ухвала

від 28.11.2013 по справі 129/1385/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/1385/13-ц Провадження № 22-ц/772/3904/2013Головуючий в суді першої інстанції:Дєдов С. М. Категорія: 23Доповідач: Сорока Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Сороки Л.А.

суддів: Стеблюк Л.П., Нікушина В.П.,

при секретарі: Іщук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 28.10.2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" про розірвання договорів оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулась в суд з вказаним позовом, який мотивувала тим, що вона є власником земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області за межами населеного пункту площею 3,0091 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 155936, та площею 2,9544 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 155937. 28 березня між нею та СВК «Нива»було укладено договори оренди відповідно до яких позивач передала вказані земельні ділянки в строкове платне користування строком на 5 років відповідачу. Позивач зазначає, що відповідно до п.5 Договорів нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 94219, 15 грн. Відповідно до п. 9 Договорів плата вноситься орендарем у формі та розмірі - 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 2826, 57 грн. щорічно до 31 грудня.

Відповідно до довідки № 120 від 16 квітня 2013 р. нарахована орендна плата за земельну ділянку складає 2100 грн. за 2012 рік, погашено орендної плати за 2012 р. 1982 грн. позивач вказує, що вона фактично отримала за кожну орендовану земельну ділянку тонну пшениці, яку відповідачем було оцінено в розмірі 1982 грн. при цьому було явно перевищено вартість пшениці (оскільки вартість тонни пшениці на момент отримання нею плати за земельну ділянку була набагато меншою). Таким чином, вона недоотримала за 2012 р. орендну плату, а відтак відповідачем не виконано своїх зобов'язань за Договором. На пропозиції позивача розірвати Договори відповідач відреагував відмовою, що послужило підставою для звернення в суд з даним позовом.

ОСОБА_2 посилаючись на істотне порушення умов договорів відповідачем просила суд:

- розірвати договір оренди земельної ділянки площею 3,0091 га, кадастровий номер земельної ділянки 0520880900:02:004:0023, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 155936 укладений між ОСОБА_2 та СВК «Нива»;

- розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,9544 га, кадастровий номер земельної ділянки 0520880900:02:004:0024, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 155937 укладений між ОСОБА_2 та СВК «Нива».

Рішенням суду від 28.10.2013 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким повністю задовольнити її позовні вимоги. При цьому скаржник посилається на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Згідно з ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.03.2012 року строком на 5 років між позивачем та орендарем СВК «Нива» укладено договори оренди, відповідно до яких ОСОБА_2 передала в оренду відповідачу, належні їй на підставі державних актів на право власності, земельні ділянки площею 3,0091 га та 2,9544 га.

На думку позивача зазначені договори підлягають розірванню через істотне порушення умов договору відповідачем, а саме несвоєчасним виконанням орендарем свого обов'язку зі сплати орендної плати за користування цими земельними ділянками.

За змістом ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання, цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду та інші умови.

Частиною 2 ст. 15 цього Закону встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно зазначив, що орендар в установленому договорами розмірі сплатив орендодавцю орендну плату за 2012 рік за користування зазначеними земельними ділянками. Так, в червні 2012 р. СВК «Нива» в рахунок оплати щорічної орендної плати за 2012 р. за використання зазначених двох земельних ділянок передало позивачу 2 тони зерна пшениці вартістю 1600 грн за 1 тону; 29.03.2012 р. в рахунок оплати щорічної орендної плати за 2012 р. за використання зазначених двох земельних ділянок виконано ОСОБА_2 роботи з культивації земельної ділянки площею 0,05 га, вартість яких склала 30 грн. (а/с 52); 17.04.2013 р. в рахунок оплати щорічної орендної плати за 2012 р. за використання зазначених двох земельних ділянок сплачено 67 грн., за видачу витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, необхідну для укладення даних договорів (а/с 53); 06.04.2013 р. в рахунок оплати щорічної орендної плати за 2012 р. за використання зазначених двох земельних ділянок орендарем сплачено 1 466 грн. 63 коп (а/с74). Також кооперативом протягом 2012 р. і першого півріччя 2013 р. було сплачено за платника податку з доходів фізичних осіб - ОСОБА_2 848 грн. вказаного податку, який було нараховано позивачу на підставі отриманого нею прибутку у виді орендної плати за 2012 р. Жодних боргів по сплаті орендної плати перед ОСОБА_2 СВК «Нива» не має.

За правилами ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Скаржниця не надала суду доказів того, що вартість отриманої нею пшениці відповідачем була завищена.

Враховуючи наведене суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для розірвання договорів, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 28.10.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: