Ухвала

від 26.11.2013 по справі 2215/3950/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2215/3950/2012

Провадження № 22-ц/792/2478/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Костенка А.М.,

суддів: Гринчука Р.С., Фанди В.П.,

при секретарі Чебан О.М.,

з участю представника відповідача - Матковського М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Регіон Хмельницький", третя особа без самостійних вимог на предмет спору - управління Держземагенства у Старокостянтинівському районі про визнання недійним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації з апеляційної скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Регіон Хмельницький" на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2013 року, -

встановила:

В грудні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ТОВ „Агро-Регіон Хмельницький" (далі - товариство) з уточненими під час судового розгляду позовними вимогами про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 7 серпня 2012 року та скасування його державної реєстрації вказавши, що спірного договору не підписувала, оскільки на її думку підпис належить її чоловікові ОСОБА_3, який не мав повноважень на укладення договору.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2013 року позов було задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,1411 га, розташованої на території Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області (кадастровий номер 6824284700:03:021:0185), укладений 7 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ „Агро-Регіон Хмельницький". Скасовано державну реєстрацію вказаного договору оренди, проведену управлінням Держкомзему у Старокостянтинівському районі 23 серпня 2012 року за № 682420004009838. Стягнуто з товариства на користь ОСОБА_2 1007,78 грн. судових витрат.

Головуючий у першій інстанції - Сагайдак І.М. Справа № 2215/3950/2013

Провадження № 22-ц/792/2478/13

Доповідач - Гринчук Р.С. Категорія № 19, 23

Суд виходив з того, що відповідно до висновку почеркознавчої експертизи підпис на оспорюваному правочині вчинено не позивачем , а іншою особою.

В апеляційній скарзі товариство просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

На обґрунтування доводів скарги апелянт зазначив, що суд неповно провів оцінку доказів, оскільки не врахував, що ОСОБА_2 була обізнана з існуванням договору, тривалий час отримувала кошти від оренди земельної ділянки, погоджуючись таким чином з його умовами; підтвердженням укладення договору є його державна реєстрація.

В суді представник підприємства підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,1411 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району.

23 серпня 2012 року управлінням Держкомзему у Старокостянтинівському районі був зареєстрований договір оренди від 7 серпня 2012 року, відповідно до якого вказану земельну ділянку було передано в оренду товариству строком на 6 років.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд правильно виходив з того, що висновком судової почеркознавчої експертизи №86П від 23 вересня 2013 року, який не був спростований в суді відповідачем, було встановлено, що підписи на спірному правочині вчинені не ОСОБА_2, а іншою особою, тому у відповідності до вимог ч. 3 ст. 203, ст. 204, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України оспорюваний договір є недійсним.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів .

Відповідно до ч . 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи докази в їх сукупності суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що спірний договір не був підписаний позивачем.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Таким чином судом було об'єктивно встановлено, що волевиявлення ОСОБА_2 на укладення спірного договору оренди земельної ділянки не було і дій по його укладенню остання не вчиняла.

Заперечуючи проти позову відповідач не спростував доводів та доказів позивачки.

Доводи апелянта висновків суду не спростовують, оскільки об'єктивних даних існування між товариством та ОСОБА_2 договірних відносин з приводу оренди спірної земельної ділянки матеріали справи не містять.

Розподіл судових витрат між сторонами був проведений з дотриманням вимог ст. 88 ЦПК України.

Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Регіон Хмельницький" відхилити.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук