Постанова

від 02.12.2013 по справі 815/7626/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року 14год.50хв. Справа № 815/7626/13-а

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Іванова Е.А.

секретар Сердюк І.С.

за участю представників: позивача Леснічевського Р.Г.

відповідача Кочина І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2011 року №0000092302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 841499,82 грн., виданого ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у податкового органу не було законодавчо встановлених підстав приймати оскаржуване податкове повідомлення-рішення, керуючись припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, а твердження податкового органу, що договори між TOB "СП "Аквавінтекс" та TOB "Галатея-К" (код ЄДРПОУ 37608336), TOB "Бастіон-K" (код ЄДРПОУ 37608309), були укладені з порушенням ст.203,215,228 ЦК України в частині недодержання правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, не підкріплено належними доказами чи рішенням суду про визнання їх такими.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні та надав заперечення проти позовних вимог у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що позивачем неправомірно сформований податковий кредит по взаємовідносинам з TOB "Галатея-К" (код ЄДРПОУ 37608336), TOB "Бастіон-K" (код ЄДРПОУ 37608309) оскільки угоди останніх мають ознаки нікчемності.

Вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ДПІ у Овідіопольському районі була проведена позапланова невиїзна перевірка TOB "СП "Аквавінтекс" з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за равень, червень, липень 2011 року.

За результатами перевірки ДПІ у Овідіопольському районі був складений акт від 19.10.2011 року №2177/7/23-2/25040503, яким встановлено порушення позивачем п. 198.3, ст..198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у загальній сумі 707852,82 грн., у т.ч. травень 2011 року у сумі 164327,67 грн., червень 2011 року у сумі 276235,14 грн. та липень 2011 року у сумі 267290,01 грн.(т.1, а.с. 15-20).

На підставі вказаного акту ДПІ у Овідіопольському районі було винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2011 року № 0000092302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 707857,82 грн. основного платежу та 133647 грн. штрафних санкцій (т.1, а.с.21).

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З податкових декларацій з податку на додану вартість за травень 2011 року вбачається, що позивач задекларував податкового кредиту у розмірі 364428 грн., за червень 2011 року 426934 грн. та за липень 2011 року у сумі 439749 грн..

З додатку № 5 - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів вбачається, що одними із контрагентів позивача у травні, червні та липні 2011 року були TOB "Галатея-К", TOB "Бастіон-K", по взаємовідносинам з якими позивач сформував податковий кредит у розмірі 707852,82 грн..

Судом встановлено, що між TOB "СП "Аквавінтекс" та ТОВ «Бастіон - К» та ТОВ «Галатея - К» в період з травня по липень 2011 року були укладені наступні договори: договір поставки №20/18 від 01.07.2011 року про поставку товару із ТОВ «Галатея - К»; договір поставки №0205 від 01.05.2011 року про поставку товару із ТОВ «Бастіон - К»; договір підряду №20/12 від 01.07.2011 року із ТОВ «Бастіон - К» про виконання будівельно - ремонтних робіт на території ТОВ "СП "Аквавінтекс" в смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126; договір підряду №20/11 від 05.05.2011 року із ТОВ «Галатея - К» про виконання будівельно - ремонтних робіт на території ТОВ "СП "Аквавінтекс" в смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126.

На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ «Галатея - К» були виписані ТОВ "СП "Аквавінтекс" податкові накладні №27 від 18.07.2011 року на загальну суму 143640 грн. у тому числі ПДВ у сумі 23940 грн., №48 від 31.05.2011 року на загальну суму 772900 грн. у тому числі ПДВ у сумі 128816,67 грн., №31 від 30.06.2011 року на загальну суму 1560280 грн. у тому числі ПДВ у сумі 260046,67 грн..

Також на виконання умов вищевказаних договорів ТОВ «Бастіон - К» були виписані ТОВ "СП "Аквавінтекс" податкові накладні №16 від 02.06.2011 року на загальну суму 97130,81 грн. у тому числі ПДВ у сумі 16188,47 грн., №67 від 10.05.2011 року на загальну суму 213066 грн. у тому числі ПДВ у сумі 35511 грн., №62 від 31.07.2011 року на загальну суму 113200 грн. у тому числі ПДВ у сумі 18866,67 грн., №60 від 31.07.2011 року на загальну суму 572400 грн. у тому числі ПДВ у сумі 95400 грн., №61 від 31.07.2011 року на загальну суму 428260 грн. у тому числі ПДВ у сумі 71376,67 грн., №59 від 31.07.2011 року на загальну суму 346240 грн. у тому числі ПДВ у сумі 57706,67 грн.

Також на підтвердження виконання умов договору представником позивача були надані копії актів приймання будівельних робіт, копії видаткових накладних №РН-000067 від 10.05.2011 року, №РН-000016 від 02.06.2011 року, №РН-0000027 від 18.07.2011 року, копії податкових декларацій з ПДВ за період з травня по липень 2011 року.

Всі документи щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами наявні в матеріалах справи та були надані перевіряючим під час здійснення перевірки, знаходять своє відображення в бухгалтерському обліку позивача.

Судом встановлено, що єдиним мотивом для судження відповідача про відсутність реальності здійснення позивачем господарської операції з TOB "Галатея-К" (код ЄДРПОУ 37608336), TOB "Бастіон-K" (код ЄДРПОУ 37608309) є висновки інших органів податкової служби, а саме ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

Проте, суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено поняття господарської діяльності, відповідно до якої під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що договори з контрагентами TOB "Галатея-К" (код ЄДРПОУ 37608336), TOB "Бастіон-K" (код ЄДРПОУ 37608309) укладені у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, актами приймання будівельних робіт, а тому робить висновок, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.. 3 ГК України.

Договори, укладені позивачем та його контрагентами, відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також данні договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними, та доказів, що це спростовують відповідач не надав.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку, повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є вірним, виходячи з загальних засад судочинства.

Проте, кримінальна справа відносно керівників та засновників TOB "Галатея-К" (код ЄДРПОУ 37608336), TOB "Бастіон-K" (код ЄДРПОУ 37608309) за ознаками фіктивного підприємництва не порушувалася та вирок не приймався, зокрема доказів цього суду не надано.

Відповідно до ч 1. ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновок щодо нереальності поставок має бути підтверджений з боку ДПІ лише відсутністю саме первинних документів у позивача, які мають містити відомості про господарську операцію та підтверджувати її здійснення , а саме договору, накладних на отримання товару, податкових накладних, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано і до перевірки і під час судового розгляду справи всі первинні документи, що підтверджують факт господарської діяльності з TOB "Галатея-К" (код ЄДРПОУ 37608336), TOB "Бастіон-K" (код ЄДРПОУ 37608309), а саме договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти прийняття робіт.

З довідок ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 12.09.2011 року №333/23-6/37608309, від 12.09.2011р. №327/23-6/37608309 та акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 26.09.2011р. №376/23-1/37608309 зафіксовано, що у ТОВ «Бастіон-К»: відсутні основні фонди, товарно-матеріальні цінності, трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, а саме в частині зберігання, відвантаження, перевезення товарів та здійснення фінансово-господарської діяльності.

Також згідно довідок ДПІ у Суворовському районі м. Одеси 12.09.11 №334/23-6/37608336, від 12.09.2011 року №328/23-6/37608336, акту перевірки від 23.09.2011р. №366/23-1/37608336 та листа ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 30.11.2011 року №33596/8/23-608 у ТОВ «Галатея-К» відсутні основні фонди, товарно-матеріальні цінності, трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, а саме в частині зберігання, відвантаження, перевезення товарів та здійснення фінансово-господарської діяльності.

Тобто перевірки TOB "Галатея-К" (код ЄДРПОУ 37608336), TOB "Бастіон-K" (код ЄДРПОУ 37608309) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами здійснювалися не на підставі первинних документів та висновки акту також не ґрунтуються на первинних документах.

В зв'язку з чим податковим органом зроблений висновок в акті перевірки, що операції ТОВ «СП «Аквавінтекс» з TOB "Галатея-К» та TOB "Бастіон-K" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Таким чином, усі висновки в акті перевірки щодо нереальності угод контрагентів позивача TOB "Галатея-К" та TOB "Бастіон-K", а отже і угоди з позивачем та завищення у зв'язку цим позивачем податкового кредиту не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського й податкового обліку, а тому ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області не могло посилатися на вищевказані акти перевірок, як на підставу відсутності реальності господарських операцій між позивачем та TOB "Галатея-К» та TOB "Бастіон-K".

Суд бере також до уваги і те, що на час здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом - постачальником, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровані як платники податку на додану вартість. Виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальником чи недостовірність його відомостей.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31 січня 2011 р. № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат"до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що "чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання". Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії"(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 року залишено без змін постанову Одеського окружного адміністратвиного суду від 22.08.2012 року по справі №1570/2756/2012, якою позов ТОВ «СП «Аквавінтекс» до ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області задоволено, та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 року №0000702301 на підставі якого ТОВ «СП «Аквавінтекс» збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року на суму 521032 грн.

Предметом розгляду даної справи серед інших, також були договори підряду укладені ТОВ «СП «Аквавінткес» з контрагентами, а саме договір підряду №20/12 від 01.07.2011 року із ТОВ «Бастіон - К» про виконання будівельно - ремонтних робіт на території ТОВ "СП "Аквавінтекс" в смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126 та договір підряду №20/11 від 05.05.2011 року із ТОВ «Галатея - К» про виконання будівельно - ремонтних робіт на території ТОВ "СП "Аквавінтекс" в смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126, під час розгляду якої, суд дійшов висновку що дані правочини не мають ознаки нікчемності, договора носили реальний характер з метою настання правових наслідків, а висновки податкового органу про порушення ТОВ «СП «Аквавінтекс» податкового законодавства України в результаті чого було занижено суми ПДВ не відповідають закону та є безпідставними.

Відповідно до п 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд враховує також і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази, зокрема й акти перевірки податкового органу, цю обставини підтвердити не можуть в силу прямого припису закону, а отже, й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, ці обставин повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.

Таким чином податкове повідомлення-рішення від 01.11.2011 року №0000092302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 841499,82 грн. винесене неправомірно та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що судом встановлено фактичне здійснення операції з контрагентами TOB "Галатея-К" та TOB "Бастіон-K", у позивача наявні всі первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами, а також те, що висновки податкового органу визначені в акті перевірки ґрунтуються лише на актах перевірок контрагентів, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «СП Аквавінтекс» обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Овідіопольському районі Одеській області від 01.11.2011 р. №0000092302.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 02 грудня 2013 року.

Суддя Е.А.Іванов

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Овідіопольському районі Одеській області від 01.11.2011 р. №0000092302.

02 грудня 2013 року.