Ухвала

від 13.03.2014 по справі 815/7626/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

13 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7626/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В. судді -Осіпова Ю.В. судді -Жука С.І. при секретарі -Синявській І.В. за участю представника апелянта -Кочина І.А. за участю представника позивача -Носенка І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Позивач ТОВ «Спільне підприємство «Аквавінтекс» 04.11.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2011 року №0000092302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 841499,82 гривень, виданого ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що у податкового органу не було законодавчо встановлених підстав приймати оскаржуване податкове повідомлення-рішення, керуючись припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, а твердження податкового органу, що договори між TOB "СП "Аквавінтекс" та TOB "Галатея-К" (код ЄДРПОУ 37608336), TOB "Бастіон-K" (код ЄДРПОУ 37608309), були укладені з порушенням ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, не підкріплено належними доказами чи рішенням суду про визнання їх такими.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні та надав заперечення проти позовних вимог у письмовому вигляді (т. 1, а.с.60-62).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Овідіопольському районі Одеській області від 01.11.2011 року №0000092302.

В апеляційній скарзі ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що ДПІ у Овідіопольському районі була проведена позапланова невиїзна перевірка TOB "СП "Аквавінтекс" з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, червень, липень 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки ДПІ у Овідіопольському районі був складений акт від 19.10.2011 року №2177/7/23-2/25040503, яким встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у загальній сумі 707852,82 гривні, у т.ч. травень 2011 року у сумі 164327,67 гривень, червень 2011 року у сумі 276235,14 гривень та липень 2011 року у сумі 267290,01 гривень (т. 1, а.с. 15-20).

Згідно матеріалів справи, на підставі вказаного акту ДПІ у Овідіопольському районі було винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2011 року № 0000092302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 707857,82 гривень основного платежу та 133647 гривень штрафних санкцій (т. 1, а.с. 21).

Відповідно до ст. 14.1.181 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Статтею 14.1.156 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З податкових декларацій з податку на додану вартість за травень 2011 року вбачається, що позивач задекларував податкового кредиту у розмірі 364428 гривень, за червень 2011 року 426934 гривні та за липень 2011 року у сумі 439749 гривень.

З додатку № 5 - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів вбачається, що одними із контрагентів позивача у травні, червні та липні 2011 року були TOB "Галатея-К", TOB "Бастіон-K", по взаємовідносинам з якими позивач сформував податковий кредит у розмірі 707852,82 гривні.

Судом 1-ї інстанції було вірно встановлено, що між TOB "СП "Аквавінтекс" та ТОВ «Бастіон-К» та ТОВ «Галатея-К» в період з травня по липень 2011 року були укладені наступні договори: договір поставки №20/18 від 01.07.2011 року про поставку товару із ТОВ «Галатея - К»; договір поставки №0205 від 01.05.2011 року про поставку товару із ТОВ «Бастіон - К»; договір підряду №20/12 від 01.07.2011 року із ТОВ «Бастіон - К» про виконання будівельно-ремонтних робіт на території ТОВ "СП "Аквавінтекс" в смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126; договір підряду №20/11 від 05.05.2011 року із ТОВ «Галатея - К» про виконання будівельно-ремонтних робіт на території ТОВ "СП "Аквавінтекс" в смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126 (т. 1, а.с. 141-150).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищевказаних договорів ТОВ «Галатея-К» були виписані ТОВ "СП "Аквавінтекс" податкові накладні №27 від 18.07.2011 року на загальну суму 143640 гривень у тому числі ПДВ у сумі 23940 гривень, №48 від 31.05.2011 року на загальну суму 772900 гривень у тому числі ПДВ у сумі 128816,67 гривень, №31 від 30.06.2011 року на загальну суму 1560280 гривень у тому числі ПДВ у сумі 260046,67 гривень (т. 2, а.с. 97, 102- 103).

Також на виконання умов вищевказаних договорів ТОВ «Бастіон-К» були виписані ТОВ "СП "Аквавінтекс" податкові накладні №16 від 02.06.2011 року на загальну суму 97130,81 гривень, у тому числі ПДВ у сумі 16188,47 гривень, №67 від 10.05.2011 року на загальну суму 213066 гривень, у тому числі ПДВ у сумі 35511 гривень, №62 від 31.07.2011 року на загальну суму 113200 гривень, у тому числі ПДВ у сумі 18866,67 гривень, №60 від 31.07.2011 року на загальну суму 572400 гривень, у тому числі ПДВ у сумі 95400 гривень, №61 від 31.07.2011 року на загальну суму 428260 гривень, у тому числі ПДВ у сумі 71376,67 гривень, №59 від 31.07.2011 року на загальну суму 346240 гривень, у тому числі ПДВ у сумі 57706,67 гривень (т. 2, а.с. 93, 95, 98-101).

Також на підтвердження виконання умов договору до суду були надані копії актів приймання будівельних робіт, копії видаткових накладних №РН-000067 від 10.05.2011 року, №РН-000016 від 02.06.2011 року, №РН-0000027 від 18.07.2011 року, копії податкових декларацій з ПДВ за період з травня по липень 2011 року.

Судом 1-ї інстанції було обґрунтовано встановлено, що єдиною підставою для висновку відповідача про відсутність реальності здійснення позивачем господарської операції з TOB "Галатея-К" (код ЄДРПОУ 37608336), TOB "Бастіон-K" (код ЄДРПОУ 37608309) є довідки інших органів податкової служби, а саме ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, про відсутність у цих Товариств необхідних умов для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Частиною 2 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Виходячи з вищевикладеного, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що договори з контрагентами TOB "Галатея-К" (код ЄДРПОУ 37608336), TOB "Бастіон-K" (код ЄДРПОУ 37608309) укладені у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, актами приймання будівельних робіт, а тому сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст. 3 ГК України.

Договори, укладені позивачем та його контрагентами, відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також данні договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними, та доказів, що це спростовують відповідач не надав.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку, повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Однак, кримінальна справа відносно керівників та засновників TOB "Галатея-К" (код ЄДРПОУ 37608336), TOB "Бастіон-K" (код ЄДРПОУ 37608309) за ознаками фіктивного підприємництва не порушувалася та вирок не приймався.

Відповідно до ч 1. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновок щодо нереальності поставок має бути підтверджений з боку ДПІ лише відсутністю саме первинних документів у позивача, які мають містити відомості про господарську операцію та підтверджувати її здійснення, а саме договору, накладних на отримання товару, податкових накладних, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано (як до перевірки так і під час розгляду справи) всі первинні документи, що підтверджують факт господарської діяльності з TOB "Галатея-К" (код ЄДРПОУ 37608336), TOB "Бастіон-K" (код ЄДРПОУ 37608309), а саме договори, видаткові накладні, податкові накладні і акти прийняття робіт.

З довідок ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 12.09.2011 року №333/23-6/37608309, від 12.09.2011 року №327/23-6/37608309 та акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 26.09.2011 року №376/23-1/37608309 вбачається, що у ТОВ «Бастіон-К»: відсутні основні фонди, товарно-матеріальні цінності, трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, а саме в частині зберігання, відвантаження, перевезення товарів та здійснення фінансово-господарської діяльності.

Також згідно довідок ДПІ у Суворовському районі м. Одеси 12.09.2011 року №334/23-6/37608336, від 12.09.2011 року №328/23-6/37608336, акту перевірки від 23.09.2011 року №366/23-1/37608336 та листа ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 30.11.2011 року №33596/8/23-608 у ТОВ «Галатея-К» відсутні основні фонди, товарно-матеріальні цінності, трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, а саме в частині зберігання, відвантаження, перевезення товарів та здійснення фінансово-господарської діяльності.

Тобто перевірки TOB "Галатея-К" (код ЄДРПОУ 37608336), TOB "Бастіон-K" (код ЄДРПОУ 37608309) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами здійснювалися не на підставі первинних документів та висновки акту також не ґрунтуються на первинних документах.

В зв'язку з чим відповідачем і був зроблений висновок в акті перевірки, що операції ТОВ «СП «Аквавінтекс» з TOB «Галатея-К» та TOB "Бастіон-K" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Таким чином, усі висновки в акті перевірки щодо нереальності угод контрагентів позивача TOB "Галатея-К" та TOB "Бастіон-K", а отже і угоди з позивачем та завищення у зв'язку цим позивачем податкового кредиту не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського й податкового обліку, а тому ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області не могло посилатися на вищевказані акти перевірок, як на підставу відсутності реальності господарських операцій між позивачем та TOB "Галатея-К» та TOB "Бастіон-K".

Суд 1-ї інстанції вірно прийняв до уваги і те, що на час здійснення господарської операції між позивачем та контрагентами-постачальниками, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровані як платники податку на додану вартість. Виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальником чи недостовірність його відомостей.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

В матеріалах справи знаходиться ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 року, якою залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року по справі №1570/2756/2012, якою позов ТОВ «СП «Аквавінтекс» до ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області було задоволено, та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 року №0000702301 на підставі якого ТОВ «СП «Аквавінтекс» збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року на суму 521032 гривні (т. 1 , а.с. 29-48).

Предметом розгляду даної справи серед інших, також були договори підряду укладені ТОВ «СП «Аквавінткес» з контрагентами, а саме договір підряду №20/12 від 01.07.2011 року із ТОВ «Бастіон-К» про виконання будівельно-ремонтних робіт на території ТОВ "СП "Аквавінтекс" в смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126 та договір підряду №20/11 від 05.05.2011 року із ТОВ «Галатея-К» про виконання будівельно-ремонтних робіт на території ТОВ "СП "Аквавінтекс" в смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126, під час розгляду якої, суд дійшов висновку що дані правочини не мають ознаки нікчемності, договори носили реальний характер з метою настання правових наслідків, а висновки податкового органу про порушення ТОВ «СП «Аквавінтекс» податкового законодавства України в результаті чого було занижено суми ПДВ не відповідають закону та є безпідставними.

Відповідно до п 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Судом 1-ї інстанції було обґрунтовано зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази, зокрема й акти перевірки податкового органу, цю обставини підтвердити не можуть в силу прямого припису закону, а отже, й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги стосовно порушення позивачем строків звернення з позовом до суду (передбачених ст. 99 КАС України) колегія суддів не приймає до уваги. Податковий кодекс України набрав чинності 01.01.2011 року.

Статтею 102 ПК України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 ПК України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення. Поряд із цим абзацом 2 пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що в разі, коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги. При цьому згідно з абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 зазначеного Кодексу процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (див. лист ВАСУ № 203/11/13-11 від 10.02.2011 року).

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя: /підпис/Ю.В. Яковлев Суддя: /підпис/Ю.В. Осіпов Суддя: /підпис/С.І. Жук