Рішення

від 02.12.2013 по справі 916/2780/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р.Справа № 916/2780/13

За позовом: Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційної фірми „Укрсервіс"

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача: Парнєва К.Й., голова сільради згідно рішення Кіровської сільської ради №4 від 19.03.2012р.; Ляхова І.Г., довіреність від 02.12.2013р.

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні 02.12.2013р. приймали участь:

від позивача: Парнєва К.Й., голова сільради згідно рішення Кіровської сільської ради №4 від 19.03.2012р.; Ляхова І.Г., довіреність від 02.12.2013р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: про внесення змін до п.7 договору оренди землі від 11.10.2007р., укладеного між Кіровською сільською радою та ТОВ „ВКФ „Укрсервіс", виклавши його в наступній редакції: „Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки землі, що становить 64 366,50 грн. (шістдесят чотири тисячі триста шістдесят шість гривень 50 копійок) в рік на розрахунковий рахунок №33210812700279 ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, ОКПО 13050300, одержувач УДК в Комінтернівському районі для юридичних осіб.".

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, в їх обґрунтування зазначає, що 11.10.2007р. між Кіровською сільською радою та ТОВ „ВКФ „Укрсервіс" було укладено договір оренди земельної ділянки, за яким позивач передав відповідачу у користування земельно ділянку. Відповідно до п.7 договору від 11.10.2007р. орендна плата за землю вноситься у грошовій формі у розмірі 2200грн. на рік за земельну ділянку. Положеннями п.10 договору від 11.10.2007р. встановлено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. У грудні 2007 року було затверджено нормативну грошову оцінку земель населених пунктів Кіровської сільської ради. Позивач звертався до відповідача з листами про внесення змін до вказаного договору в частині розміру орендної плати, однак, відповідач згоди на це не висловив, що і стало підставою для позивача звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив наступне:

11.10.2007р. між Кіровською сільською радою (орендодавець) та ТОВ „ВКФ „Укрсервіс" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для експлуатації та обслуговування цілісного комплексу консервного цеху по вул. Заводській,27, в с. Ониськове, на території Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, на підставі рішення Кіровської сільської ради від 30.03.2007р. №64-V. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,375га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась. Договір укладено на 50 років (п.п.1, 2, 3, 4, 6 договору).

У відповідності до п.п.7, 8 договору від 11.10.2007р. орендна плата за землю вноситься у грошовій формі у розмірі 2200грн. в рік за всю земельну ділянку, на розрахунковий рахунок №33210812700279 ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011 ОКПО 13050300, одержувач - УДК в Комінтернівському районі для юридичних осіб. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації.

За умовами п.10 договору від 11.10.2007р. розміри орендної плати переглядаються щорічно, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідно до п.29 договору від 11.10.2007р. зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Договір оренди земельної ділянки від 11.10.2007р. зареєстровано у Комінтернівському районному відділі ОРФ ЦДЗК 30.10.2007р. за №040752400001.

Земельну ділянку відповідачем отримано в оренду згідно акту приймання-передачі від 17.09.2007р.

Із довідок Кіровської сільської ради №02/ВК-11-470 від 01.11.2013р., ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області №772/9/15 від 19.01.2012р. вбачається, що у відповідача відсутня заборгованість по орендній платі.

Згідно листа Управління Держземагентства у Комінтернівському районі №306-о від 11.03.2013р. у відношенні земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Кіровська сільська рада, с. Ониськове, вул. Заводська,27, на якій розміщений цілісний комплекс консервного цеху, встановлено нормативну грошову оцінку за 1 кв.м. 156,04 грн. станом на 01.01.2013р. За Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3184-0 від 21.11.2013р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що орендується відповідачем за спірним договором, становить 2 163453,38грн.

Листами №02/ВК-20-333 від 05.09.2012р., №02/ВК-20-379 від 04.10.2012р., №02/ВК-20-411 від 02.11.2012р. позивач звертався до відповідача із вимогою про внесення змін до договору оренди від 11.10.2007р., відповіді на які не отримав.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані стороною докази та викладену нею правову позицію, суд вбачає підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.626, ст.627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч.1 ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За положеннями ст.1 Закону України „Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998р. оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положення ч.ч.1, 2 ст.21 Закону України „Про оренду землі" визначають, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст.30 Закону України „Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до пп.288.5.1., п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Згідно п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ст.ст.272, 273 цього Кодексу.

Так, положення п.2.18. Постанови Пленуму ВГСУ „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р. визначають, що вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Відповідно до п.2.19. Постанови Пленуму ВГСУ „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р. у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі". Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору). При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, суд дійшов висновку, що передбачений сторонами у договорі оренди від 11.10.2007р. розмір орендної плати є меншим від встановленого чинним законодавством та з врахуванням визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно Витягу №3184-0 від 21.11.2013р. у розмірі 2163453,38грн., вважає за доцільне внести зміни до укладеного 11.10.2007р. між Кіровською сільською радою та ТОВ „ВКФ „Укрсервіс" договору, виклавши його п.7 в запропонованій позивачем редакції.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищевикладені обставини справи, з урахуванням положень чинного законодавства, суд, задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги повністю.

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України оплата судового збору в сумі 1147 грн. покладається на відповідача.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, у постанові ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 визначено, що суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 02.12.2013р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та витязі з ЄДРЮОФОП станом на 06.11.2013р., суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Внести зміни до п.7 договору оренди землі від 11.10.2007р., укладеного між Кіровською сільською радою (67520, Одеська область, Комінтернівський район, с. Кірове, вул. Кірова,4, код 04379686) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Укрсервіс" (65111, м. Одеса, вул. Паустовського,15, кв.85, код 24529863), виклавши його в наступній редакції: „Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки землі, що становить 64 366,50 грн. (шістдесят чотири тисячі триста шістдесят шість гривень 50 копійок) в рік на розрахунковий рахунок №33210812700279 ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, ОКПО 13050300, одержувач УДК в Комінтернівському районі для юридичних осіб.".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Укрсервіс" (65111, м. Одеса, вул. Паустовського,15, кв.85, код 24529863) на користь Кіровської сільської ради (67520, Одеська область, Комінтернівський район, с. Кірове, вул. Кірова,4, код 04379686) 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 04.12.2013р.

Суддя Малярчук І.А.