Постанова

від 03.12.2013 по справі 908/3069/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.12.2013 р. справа №908/3069/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Колядко Т.М., Принцевської Н.М. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І. за участю представників: від позивача: Максимов О.М. за довіреністю №4 від 31.07.2013р. від відповідача:не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргупублічного акціонерного товариства ХайдельбергЦемент Україна», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського судуЗапорізької області від 30.10.2013р. по справі№908/3069/13 (суддя Хуторной В.М.) за позовомпублічного акціонерного товариства ХайдельбергЦемент Україна», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжбуддеталь», м. Запоріжжя простягнення суми

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство ХайдельбергЦемент Україна», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжбуддеталь», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу цементу №106 від 01.01.2013р. в сумі 522830,71 грн., з яких 478601,6 грн. основний борг, 36697,18 грн. пеня та 7531,93 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.11.2013р. позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжбуддеталь», м. Запоріжжя на користь публічного акціонерного товариства ХайдельбергЦемент Україна», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області заборгованість в сумі 438101,60грн., 3% річних в сумі 7531,93грн., пеню в сумі 36694,69 та судовий збір в розмірі 10352,03грн. В решті позову відмовлено.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.11.2013р. виправлено допущену у 25 абзаці мотивувальної частини рішення описку, замість суми 36685,67грн. вважати суму 36694,69грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції у мотивувальній частині рішення визначено суму пені у розмірі 36685,67грн., проте, як у резолютивній частині зазначено 36694,69грн. Вважає, що господарським судом при обчисленні пені не враховані приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Представник позивача у судове засідання прибув, проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, направив клопотання про відкладання розгляду справи з підстав неможливості прибуття у судове засідання уповноваженого представника у зв'язку з відрядженням.

Колегія суддів вважає дане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки до заявленого клопотання відповідачем не надані відповідні докази в обґрунтування заявленого клопотання. Крім того, за матеріалами справи відповідач є юридичною особою, та у разі неможливості прибуття у судове засідання представника, який залучений до участі у іншому судовому процесі, підприємство має можливість направити до судового засідання будь-якого іншого представника.

За таких обставин судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого статтями 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши повноважного представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

01.01.2013р. між публічним акціонерним товариством "ХайдельбергЦемент Україна" (Продавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжбуддеталь», м. Запоріжжя укладено договір купівлі - продажу цементу №106 (надалі Договір №106), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити "Цемент" (надалі - товар), в кількості, за ціною, строками та на умовах поставки згідно положень цього Договору, заявок до нього та Додатків, що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1 Договору №106).

Пунктом 2.1 Договору №106 сторони погодили, що ціна, вартість, марка товару, тип його пакування та кількість наведені в Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна товару наведена без урахування витрат на транспортування. Витрати продавця по сплаті залізничного тарифу сплачується Покупцем додатково одночасно з оплатою товару.

За умовами пункту 2.2 Договору №106, поставка товару Продавцем на підставі письмової заявки Покупця є узгодженою поставкою товару відповідно до умов цього Договору. Ціна товару в такому випадку приймається згідно до Додатку, який передбачає відповідний вид транспортування.

Відповідно до пункту 3.1 Договору №106, Продавець зобов'язаний відвантажити партію товару Покупцю протягом п'яти банківських днів з моменту отримання належно оформленої письмової заявки Покупця на відвантаження товару.

За умовами пункту 5.2 Договору №106, Продавець виставляє Покупцю рахунок - фактуру із зазначенням вартості товару та залізничного тарифу протягом 1 (одного) дня з моменту відвантаження партії товару Покупцю.

Згідно з пунктом 9.1 Договору №106, цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2013р.

Предметом позовних вимог є стягнення боргу за товар, який поставлений на підставі договору купівлі - продажу цементу №106 від 01.01.2013р.

Оцінивши зміст спірного договору, колегія суддів зазначає, що господарський суд дійшов правильного висновку, що останній за правовою природою є договором купівлі-продажу (поставки), який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами у додатку 1 від 01.01.2013р. до договору №106 від 01.01.2013р., яким передбачено, що дата остаточного розрахунку - на протязі 21 календарного дня від дати відвантаження.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З матеріалів справи вбачається, що за письмовою заявкою відповідача №312 від 09.01.2013р. позивачем відвантажено товару (цемент) в загальній кількості 576000 кг, що підтверджується накладними: №45955994 (вагон №97251227) - 72000 кг; № 45966371 (вагон №97227581) - 72000 кг.; № 45956000 (вагон №97273882) - 72000 кг; № 45955978 (вагон №97238257) - 72000 кг; №45966389 (вагон №97253777) - 72000 кг; №45966363 (вагон №97247241) - 72000 кг; №45955960 (вагон № 97182075) - 72000 кг, всього на суму 488601,60 грн.

Виставлений позивачем рахунок - фактуру 1400200641/13 від 12.01.2013р. на суму 488601,60грн. відповідачем сплачено частково в сумі 10000грн., що підтверджується копією банківської виписки.

Факт отримання відповідачем товару за договором №106 від 01.01.2013р. на загальну суму 488601,60грн. підтверджується вищепереліченими накладними та довідкою Державного підприємства "Придніпровська залізниця" від 02.08.2013р. з переліком номерів вагонів та накладних.

Додатком №1 від 01.01.2013р. до договору №106 від 01.01.2013р. сторони погодили дату остаточного розрахунку, а саме на протязі 21 календарного дня від дати відвантаження.

Згідно зазначених вище накладних датою відвантаження цементу є 12.01.2013 р. та з урахуванням приписів Додатку №1 до Договору №106, останній день оплати за отриманий товар є 02.02.2013 р.

У виставленому позивачем рахунку - фактурі також зазначено, що термін оплати 21 день від дати виставлення фактури до дня - 02.02.2013 р.

Проте, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, за отриманий товар (цемент) розрахувався частково і 20.03.2013р. сплатив 10000 грн., що підтверджується банківською випискою, чим порушив умови договору.

Таким чином, господарський суд дійшов правильного висновку, що вимога про стягнення заборгованості в сумі 478601,60 грн. є законною та обґрунтованою.

Проте, на день розгляду справи в суді відповідачем частково погашено борг в сумі 40500грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №793 від 11.10.2013р. на суму 13500грн., №810 від 21.10.2013р. на суму 13500грн. та №836 від 28.10.2013р. на суму 13500грн., а тому суд першої інстанції правомірно припинив позов в частині стягнення боргу в сумі 40500грн. на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 438101,60грн. у зв'язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

Крім вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 36697,18 грн. та 3% річних в сумі 7531,93 грн.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні статті 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до пункту 6.3 договору сторони погодили, що при порушенні строків розрахунків, передбачених в п. 5.1 та п. 5.3 даного Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується та сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення оплати від неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) суми, а також збитки від інфляції, 3% річних та інші збитки Продавця у зв'язку з неналежним виконанням Покупцем своїх обов'язків, включаючи упущену вигоду.

Отже, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Проте, згідно з додатком №1 від 01.01.2013р. до договору №106 від 01.01.2013р. сторони погодили дату остаточного розрахунку, а саме: на протязі 21 календарного дня від дати відвантаження і згідно наявних у матеріалах справи накладних датою відвантаження цементу є 12.01.2013р., виходячи з умов договору останнім днем оплати за отриманий товар є 02.02.2013 р. Тобто, прострочення виконання зобов'язань та право на нарахування пені виникає з 03.02.2013р., а не з 04.02.2013р., як було помилково визначено судом першої інстанції та позивачем.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з того, що зобов'язання відповідачем мало бути виконане 02.02.2013р., нарахування пені повинно здійснюватись за період з 03.02.2013р. по 03.08.2013р., а не по 13.08.2013р., що також невірно було визначено господарським судом.

Але враховуючи, що позивач просить стягнути пеню та з 04.02.2013р. та господарський суд, виходячи з приписів пункту 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, не наділений правом виходити за межі позовних вимог, у даному випадку колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про нарахування пені саме з 04.02.2013р.

Таким чином, відповідно до умов договору та приписів законодавства за період з 04.02.2013р. по 03.08.2013р. підлягає стягненню пеня у розмірі 35 059,74грн., виходячи з наступного розрахунку:

У період з 04.02.2013р. по 19.03.2013р. заборгованість по сплаті складала 488601,60грн. Прострочення 44 дні. Пеня за несвоєчасне внесення плати складає: 488601,60грн. х 0,0411% х 44дні = 8834,99грн.

У період з 20.03.2013р. по 09.06.2013р. заборгованість по сплаті складала 478601,60грн. Прострочення 82 днів. Пеня за несвоєчасне внесення плати складає: 478601,60грн. х 0,0411% х 82 дні = 16128,22грн.

Відповідно до Постанови правління Національного банку України від 06.06.2013р. №209 «Про регулювання грошово-кредитного ринку», облікова ставка НБУ з 10.06.2013р. встановлена у розмірі 7% річних. За кожен день пені нараховується: 7% х 2/365 днів = 0,0383%.

У період з 10.06.2013р. по 03.08.2013р. заборгованість по сплаті складала 478601,60грн. Прострочення 55 днів. Пеня за несвоєчасне внесення плати складає: 478601,60грн. х 0,0383% х 55 дні = 10096,53грн.

Разом пеня за порушення строків оплати за період з 04.02.2013р. по 03.08.2013р. складає 8834,99грн. + 16128,22 + 10096,53грн. = 35059,74грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань за договором та заявлені позовні вимоги, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних за період з 04.02.2013р. по 13.08.2013р. у розмірі 7531,93грн.

Виходячи з наведеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 30.10.2013р. у справі №908/3069/13 підлягає зміні, а апеляційна скарга публічного акціонерного товариства ХайдельбергЦемент Україна», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області - частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ХайдельбергЦемент Україна», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Запорізької області від 30.10.2013р. у справі №908/3069/13 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.10.2013р. у справі №908/3069/13 - змінити.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства ХайдельбергЦемент Україна», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжбуддеталь», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу цементу №106 від 01.01.2013р. в сумі 522830,71 грн., з яких 478601,6 грн. основний борг, 36697,18 грн. пеня та 7531,93 грн. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжбуддеталь» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 18, код ЄДР 36648404) на користь публічного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна» (50055, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Акціонерна, буд. 1, код ЄДР 00292923) заборгованість в сумі 438101,60грн., 3% річних в сумі 7531,93 грн., пеню в сумі 35059,74грн. та судовий збір за подання позову в розмірі 9613,87грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна» (50055, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Акціонерна, буд. 1, код ЄДР 00292923) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжбуддеталь» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 18, код ЄДР 36648404) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 16,35грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Т.М. Колядко

Н.М. Принцевська

Надруковано 5 прим.: 1. Позивачу; 2. Відповідачу; 3. У справу, 4. ДАГС, 5. ГСЗО