Ухвала

від 28.11.2013 по справі 803/1068/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 876/9726/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,

з участю секретаря Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотерс» ЛТД до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в :

У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сотерс" ЛТД (далі - ТзОВ "Сотерс" ЛТД) звернулося з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - ОДПІ) про скасування та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 20 вересня 2012 року № 0000742300, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3200248,75 грн. та № 0000732300, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 30670,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач покликається на те, що проведена перевірка відбулась з порушенням норм чинного законодавства, висновки перевірки не відповідають дійсним обставинам, зокрема ТзОВ "Сотерс" ЛТД не являється власником транспортних засобів, а тому не здійснювала їх реалізацію та не отримувала жодних коштів, а отже донарахування податку є неправомірним. Крім того, кримінальну справу щодо директора підприємства ОСОБА_1 було закрито через відсутність складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, тому твердження ОДПІ про порушення ТзОВ "Сотерс" ЛТД податкового законодавства не відповідає дійсності.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що встановлений в акті перевірки факт власності на транспортні засоби ТзОВ "Сотерс" ЛТД, а також здійснення господарської діяльності з реалізації імпортованих транспортних засобів підтверджується матеріалами справи. Висновки судово-економічної експертизи не доводять протиправність прийнятих повідомлень-рішень, а отже, дії ОДПІ щодо нарахування грошового зобов'язання є правомірними.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач оскаржив постанову в апеляційному порядку. Зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано всі обставини справи, у зв'язку із чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 березня 2011 року, за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності ТзОВ "Сотерс" ЛТД, старшим слідчим ОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області Михалком Т.М. порушено кримінальну справу № 55-021-11 відносно директора ТзОВ "Сотерс" ЛТД ОСОБА_1 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України, відносно підприємця ОСОБА_3 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 201 КК України та відносно невстановлених осіб за фактом підробки документів за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України (а.с.24-26).

12 серпня 2011 року постановою старшого слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області Михалком Т.М. призначено по кримінальній справі № 55-021-11 позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ та по податку на прибуток ТзОВ "Сотерс" ЛТД за період діяльності з 01 січня 2010 року по 01 грудня 2010 року, в тому числі по взаємовідносинах із підприємцем ОСОБА_3 (а.с. 79).

З 09 листопада по 15 листопада 2011 року МДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ "Сотерс" ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ та по податку на прибуток, в тому числі по взаємовідносинах з приватним підприємцем ОСОБА_3

Оскільки усі документи первинного бухгалтерського обліку та оргтехніку вилучено посадовими особами ДПА у Волинській області для долучення до кримінальної справи, то при проведенні позапланової документальної невиїзної перевірки ТзОВ "Сотерс" ЛТД використано документи, що знаходились в матеріалах кримінальної справи № 55-021-11(а.с.83-85).

За результатами перевірки складено акт № 1404/23-21744489 від 22 листопада 2011 року, яким встановлені порушення: пункту 4.1, абзацу 1 пункту 4.3 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ТзОВ "Сотерс" ЛТД занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2560199 грн.; порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств».

Зазначений вище акт був оскаржений в адміністративному порядку, проте порушень законодавства при проведенні перевірки виявлено не було.

26 червня 2012 року кримінальну справу № 55-021-11 за окремим епізодом - умисне ухилення службовими особами ТзОВ "Сотерс" ЛТД від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України закрито за відсутністю складу злочину (а.с.92-93).

За ознаками вчинення злочину передбаченого статтею 358 КК України матеріали кримінальної справи № 55-021-11 направлено за підслідністю у слідчий відділ Луцького МВ УМВС України у Волинській області. Постановою від 26 липня 2012 року досудове слідство у даній кримінальній справі зупинено на підставі пункту 3 статті 206 Кримінально-процесуального кодексу України(а.с.90, 156).

На підставі акту перевірки ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 20 вересня 2012 року: № 0000742300, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 3200248,75 грн., з них: 2560199 грн. за основним платежем та 640049,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000732300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 30670 грн., з них 24536 грн. за основним платежем та 6134 грн. штрафних санкцій.

Матеріалами справи підтверджується, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ТзОВ "Сотерс" ЛТД 01 грудня 2009 року було укладено договір комісії № 1. Відповідно до умов вказаного договору ТзОВ "Сотерс" (Комітент) доручило підприємцю ОСОБА_3 (Комісіонеру) укласти договори на придбання товарів в третіх осіб на зовнішньоекономічному ринку від свого імені і за рахунок Комітента; виконати всі обов'язки і здійснити всі права, що випливають з контрактів, укладених із третіми особами; провести всі необхідні дії щодо виконання вимог митного контролю, оформлення та декларування товару. За договором товар, придбаний Комісіонером, є власністю Комітента. За виконання послуг по придбанню товару, Комітент зобов'язався виплачувати Комісіонеру комісійну винагороду, в розмірі 300 грн. в т.ч. ПДВ за кожну товарну партію.

На виконання умов договору комісії підприємцем ОСОБА_3 укладено контракти з іноземними юридичними особами - нерезидентами (а.с. 32), предметом яких є продаж нерезидентом товарів (транспортних засобів) і згідно із вантажно-митними деклараціями на митну територію України для ТзОВ "Сотерс" ЛТД ввезено транспортні засоби в кількості 209 шт., загальна фактурна вартість яких становить 4 066 219,98 грн., митна вартість становить 11 515 305 грн.

У графі 9 вантажно-митних декларацій зазначено осіб, відповідальних за фінансове врегулювання, а саме: фізична особа - підприємець ОСОБА_3, та у доповненні до гр. 9 вказано комітента - ТзОВ "Сотерс" ЛТД (Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська,3, код ЄДРПОУ 21744489),якому належать ввезені транспортні засоби.

Порядок заповнення граф вантажної митної декларації визначено Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Держмитслужби України від 09 липня 1997 року № 307, відповідно до якої у графі 8 "Одержувач/Імпортер" наводяться відомості про одержувача товарів відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що підтверджує наміри сторін.

У графі 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). При декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов'язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості про комісіонера, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про комітента.

У всіх зазначених вантажно-митних деклараціях на зворотній стороні в доповненні до графи 9 вказано комітента - СП ТзОВ "Сотерс" ЛТД, якому належать ввезені транспортні засоби.

Підставою для митного оформлення транспортних засобів, ввезених підприємцем ОСОБА_3 на територію України є товаро-супровідні документи (ВМД, інвойси, договори комісії, бріфи, контракти з додатками, сертифікати відповідності на вантажні автомобілі). Зазначені матеріали свідчать про фактичне ввезення транспортних засобів на територію України та здійснення процедури митного оформлення.

Встановлені у ході перевірки факти повністю спростовують твердження позивача, що договір комісії від 01 грудня 2009 року № 1 не виконувався. Підтвердженням цьому є також свідчення ОСОБА_3, що договір комісії виконувався в частині поставки транспортних засобів ТзОВ "Сотерс" ЛТД та проведення їх митного оформлення (а.с. 33).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що саме ТзОВ "Сотерс" ЛТД є власником ввезених на митну територію України комісіонером ОСОБА_3 транспортних засобів, які в подальшому були реалізовані на території України. Проте, операції по реалізації імпортованих автотранспортних засобів не відображались в реєстрах бухгалтерського та податкового обліку, а також в деклараціях з ПДВ, поданих до ОДПІ.

Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97) ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) є об'єктом обкладання ПДВ. При цьому з метою оподаткування до імпорту також прирівнюється, зокрема, ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно).

Право власності на товари, які ввозяться на митну територію України за договорами комісії, зберігається за комітентом, що визначено статтею 1018 Цивільного кодексу, відповідно до якої майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 та пункту 2.4 статті 2 Закону № 168/97 платником ПДВ є будь-яка особа, що імпортує товари на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України.

Тобто, при імпортуванні на митну територію України товарів згідно із договором комісії сплата ПДВ може здійснюватись як безпосередньо комітентом (власником товару), так і комісіонером. У разі якщо сплата ПДВ при імпортуванні на митну територію України товарів за договором комісії здійснюється комісіонером, то і податковому обліку такі операції відображаються у такий спосіб.

У разі імпорту товарів на митну територію України документом, що засвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ, або погашений податковий вексель (підпункт 7.2.7 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97).

З урахуванням зазначених норм законодавства у посередника-імпортера, який здійснює ввезення товарів за дорученням іншої особи, право на податковий кредит з сплаченими під час ввезення імпортних товарів сумами податку виникає на підставі вантажної митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства, після сплати ПДВ за цією вантажною митною декларацією та перерахування коштів на користь нерезидента або надання йому інших видів компенсації вартості імпортованих товарів.

При подальшій передачі ввезених за дорученням та за рахунок іншої особи імпортних товарів податкові зобов'язання нараховуються відповідно до пунктів 4.1, 4.3 статті 4 Закону № 168/97 на дату такої передачі.

Відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону № 168/97 для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону № 168/97 та митного законодавства та встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При подальшій реалізації імпортного товару податкові зобов'язання визначаються за правилами, встановленими пунктом 4.1 статті 4 Закону № 168/97, а саме, у разі, якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижче за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, тобто не нижче договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування.

Згідно із підпунктом 7.3.1. пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як вбачається із відомостей щодо придбання та реалізації транспортних засобів ТзОВ "Сотерс" ЛТД за 2010 рік (а.с. 137-139) податковим органом вірно вирахувано суму ПДВ, яка підлягає до сплати позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем порушено пункт 4.1, абзац перший пункту 4.3. статті 4, підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) - не відображено операцій з реалізації транспортних засобів, занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 2 564 257 грн., та враховуючи суму від'ємного значення по показниках податкових декларацій з ПДВ сума податку, що підлягає сплаті становить 2 560 199 грн.

Згідно із пунктом 4.1. статті 4 Закону України від 28 грудня 1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334/94) валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

За ст. 1 Закону № 334/94 під продажем товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

В результаті невідображення у складі валових доходів від продажу транспортних засобів фізичним та юридичним особам - резидентам України в порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1. статті 4 Закону № 334/94 ТзОВ "Сотерс" ЛТД занижено дохід від продажу товарів за 2010 рік на загальну суму 5317774 грн.

Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Витрати понесені у зв'язку з придбанням транспортних засобів складаються з фактурної вартості товарів, яка сплачуються згідно з договором постачальнику, та сум ввізного мита, сплаченого під час митного оформлення товарів в 2010 році та становлять 5219628 грн., в тому числі 4029050 грн. фактурної вартості товарів та 1190578 грн. ввізного мита.

В порушення пунктів 5.1, 5.2 статті 5 Закону № 334/94 ТзОВ "Сотерс" ЛТД не включило до складу валових витрат, витрати на придбання транспортних засобів по договору комісії, укладеного із з підприємцем ОСОБА_3, в результаті чого занизило валові витрати підприємства за 2010 рік на загальну суму 5219628 грн. В результаті встановлення заниження валового доходу та завищення валових витрат підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 24536 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в результаті встановлення заниження валового доходу та завищення валових витрат підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 24 536 грн.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку обліку, створення та ведення реєстру підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 361 від 5 серпня 2010 року (далі - Порядок № 361), суб'єкт господарювання для отримання бланкової продукції ДАІ або облікованих у ДАІ біржових угод подає до У(В)ДАІ або до ДДАІ засвідчені в установленому порядку копії документів, які підтверджують право власності, користування (землею, приміщеннями місця проведення діяльності, приміщеннями для проведення передпродажної підготовки і сервісного обслуговування, а також зберігання товару).

Посадовими особами ДДАІ на підставі заяви суб'єкта господарювання щодо видачі бланкової продукції ДАІ або облікованих у ДАІ біржових угод, доручення, виписаного на ім'я особи, відповідальної за діяльність суб'єкта господарювання, паспорта громадянина або іншого документа, що засвідчує його особу, здійснюється видача бланкової продукції ДАІ або облікованих у ДАІ біржових угод.

Як вбачається із актів перевірок діяльності організації, що здійснює торгівлю транспортними засобами, оформлених за результатами перевірок дотримання ТзОВ "Сотерс" ЛТД умов провадження відповідної торгової діяльності, довідки-рахунки в ДДАІ отримувались, зокрема,ОСОБА_1, та бланки довідок-рахунків оплачувались позивачем із дотриманням вимог Порядку № 361 (а.с. 164-169).

На реалізацію транспортних засобів ТзОВ "Сотерс" ЛТД виписувало покупцям довідки-рахунки встановленого зразка. Бланки довідок рахунків є документами суворої звітності та видаються при продажу транспортних засобів або їх номерних агрегатів торгівельною організацією. В довідках-рахунках вказано, що покупцю продано і передано автомобіль певної марки, вказано його номер шасі та вартість автомобіля. Довідки рахунки скріплені печаткою ТзОВ "Сотерс" ЛТД та підписами керівника і бухгалтера підприємства. Власником імпортованих транспортних засобів, згідно вказаних ВМД, у журналі реєстрації довідок-рахунків вказано ТзОВ "Сотерс" ЛТД.

На думку суду, наведені обставини підтверджують факт здійснення позивачем господарської діяльності із реалізації імпортованих транспортних засобів і отримання відповідного доходу. При цьому суб'єктом господарювання не дотримано вимог положень податкового законодавства щодо декларування таких доходів та сплати податків до бюджету держави, що і було виявлено контролюючим органом, зафіксовано у акті перевірки № 1404/23-21744489 від 22 листопада 2011 року та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями № 0000732300, № 0000742300 від 20 вересня 2012 року, зобов'язано їх сплатити.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України однією з обставин, що зумовлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні. Наведене положення не містить вказівки на конкретно визначені статті КК України, за якими має бути порушено кримінальну справу та доручено провести перевірку для цілей її виконання податковими органами.

Як передбачено пунктом 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Пункт 86.9 цієї ж статті ПК України передбачає, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до підпункту 86.8 пункту 86 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Виходячи із змісту, суті і призначення цієї норми, такі приписи щодо не надіслання податкових повідомлень застосовуються у разі, якщо перевірка призначена відповідно до вимог КПК України або закону про оперативно-розшукову діяльність. Ця норма не містить застережень, що призначення такої перевірки повинно бути пов'язано із вчиненням злочинів за конкретно визначеними статтями КК України або з конкретно визначеним предметом вчиненого злочину. У даному випадку, при застосуванні цієї норми має значення факт призначення слідчими органами перевірки стосовно конкретного платника податків, за результатами якої платнику може бути розраховано грошове зобов'язання. На переконання суду, в даному випадку зазначена норма є спеціальною щодо обставин, з якими пов'язано її застосування, та дій податкового органу, що вчиняються за наявності таких обставин у зв'язку з проведенням перевірки.

Відповідно до норми пункту 86.9 статті 89 ПК України, пов'язаної із нормою, закріпленою у пункті 58.4 статті 58 ПК України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, податковий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України зобов'язаний дотримуватись вищевказаних норм.

Як встановлено в судовому засіданні Ковельською ОДПІ постанову про закриття кримінальної справи № 55-021-11, порушеної відносно директора ТзОВ "Сотерс" ЛТД ОСОБА_1 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 212 КК України отримано 14 вересня 2012 року, що стверджується листом заступника начальника УПМ - начальника слідчого відділу ДПС у Волинській області № 4464/7/09-010 від 07 вересня 2012 року (а.с. 181). Оскаржувані податкові повідомлення-рішення контролюючим органом прийнято 20 вересня 2012 року, отже, відповідно до статті 86 ПК України, суд вважає, що відповідачем не порушено строку прийняття податкового повідомлення-рішення.

Отже, норми вказаних статей ПК України можуть застосовуватись до тих правовідносин, що регулюються цим Кодексом, а як вбачається із оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 20 вересня 2012 року № 0000732300, № 0000742300 останні прийняті у зв'язку із порушенням позивачем у 2010 році діючих на той час вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Фактично податковим органом досліджувалась правомірність формування позивачем податкового обліку в період, коли Податковий Кодекс ще не набрав чинності, а встановлені порушення не можуть звільнити платника податків від відповідальності за вчинені порушення у сфері оподаткування в силу тієї обставини, яка визначена пунктом 86.9 статті 86 ПК України.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що 15 липня 2011 року старшим слідчим ОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області Михалком Т.М. кримінальну справу № 55-021-11 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ознаками вчинення злочинів, передбачених частиною 3 статті 212 КК України, частиною 1 статті 201 КК України закрито за відсутністю в їх діях складу злочину і порушено кримінальну справу за фактом вчинення невстановленими особами злочинів, передбачених частиною 3 статті 212 КК України, частиною 1 статті 358 КК України (а.с.27-28). Податкова перевірка була призначена 12 серпня 2011 року, тобто після закриття кримінальної справи.

За результатами перевірки суб'єкта господарювання, хоча й призначеної відповідно до вимог КПК України, але коли розслідування не стосується посадової особи платника податків що перевіряється, податкове повідомлення-рішення приймається на загальних підставах. Так як постанова слідчого була прийнята для розслідування кримінальної справи про вчинення невстановленими особами злочинів, передбачених частиною 3 статті 212 КК України, частиною 1 статті 358 КК України, то повідомлення-рішення було прийняте ОДПІ на загальних підставах і є правомірним.

Відповідно до вимог п. 54.3.2 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотерс» ЛТД слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотерс» ЛТД залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року в адміністративній справі №803/1068/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді В.Я.Качмар

О.І.Мікула