Постанова

від 28.11.2013 по справі 2а-8965/12/070/2

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2013 р. 15:13 Справа №2а-8965/12/070/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Баценко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Євпаторії»

до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Соколов М.В., представник, довіреність № б/н від 15.11.2012 року;

від відповідача - не з'явився;

Суть спору: Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з вимогами до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим ДПС України (далі ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим ДПС України №0000842302 від 10.08.2012 року та № 0000822302 від 10.08.2012 року. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість", ПК України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.08.2012 року суддею Алексєєвою Т.В. відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 05.09.2012 року призначено по справі комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу.

Ухвалою суду від 05.09.2012 року зупинено провадження у справі № 2а-8965/12/0170/23 до одержання судом результатів експертизи.

Згідно з протоколом розподілу справи між суддями Окружного адміністративного суду АР Крим № 81 від 18.01.2013 року, справу призначено головуючому судді Яковлєву С.В.

Ухвалою суду від 18.01.2013 року прийнято адміністративну справу за позовом Кримського Республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія" до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, до провадження судді Окружного адміністративного суду АР Крим Яковлєва С.В.

Ухвалою суду від 30.10.2013 року поновлено провадження у справі за позовом Кримського Республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія" до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, проведено заміну відповідача у справі на належного відповідача - Євпаторійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів (далі відповідач).

Ухвалою суду від 13.11.2013 року проведено заміну позивача у справі на його правонаступника - Кримське республіканське підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Євпаторії».

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 28.11.2013 року, наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, про час та дні їх проведення повідомлений належним чином.

Представник позивача вважав можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Суд вислухавши думку представника позивача, враховуючи належним чином повідомлення відповідача про дні та місце проведення судового розгляду, відсутність клопотань про відкладення судового засідання, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками ДПІ, правонаступником якої є відповідач, згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, на виконання наказу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим ДПС України від 17.07.2012 року № 500, окремого доручення голови ДПС в АР Крим № 1/22-020/3 від 21.06.2012 року, була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на прибуток та ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої 30.07.2012 року був складений акт № 1071/22-01/03348011.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.1., п.п. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9 п.п. 5.3 ст. 5, п. 8.1, п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну сум 111413, 00 грн. по взаємовідносинам з наступними контрагентами - БВП «Строитель-плюс», ТОВ «БК «Акрополь», Фірма «Капітель плюс», КП «Альянс»; п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6, п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у результаті чого встановлено заниження ПДВ на 190482,00 грн. по взаємовідносинам з наступними контрагентами - БВП «Строитель-плюс», ТОВ «БК «Акрополь», Фірма «Капітель плюс», КП «Альянс».

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки податковим органом 10.08.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000842302, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 109186,00 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 24932,75 грн., №0000822302, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 176867,00 грн., застосовані фінансові санкції у розмірі 44216,75 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На час проведення позивачем господарської діяльності у січні 2009 р.- грудні 2010 року платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

У п.1.4. ст.1 цього Закону вказувалось, що під поставкою товарів визначались будь-які операції, що здійснювались згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачали передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачалось відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставкою послуг визначалось будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим зобов'язанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2 п. 7 ст. 7 Закону).

На час проведення відповідачем перевірки позивача набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено,що розділ ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Приймаючи до уваги те,що відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток в тому числі з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, суд вважає, що підлягають застосуванню норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про додану вартість» та ПК України.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3)

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку мав право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорам.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно зп. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріали справи свідчать про те, що податковий орган в акті перевірки № 1071/22-01/03348011 від 30.07.2012 року, зазначив, що позивач за період часу, що перевірявся, безпідставно занизив податок на прибуток на загальну суму 111413, 00 грн. та ПДВ на суму 190482,00 грн., шляхом зменшення отриманого доходу на суму податків, перерахованих БВП «Строитель-плюс», ТОВ «БК «Акрополь», Фірма «Капітель плюс», КП «Альянс», за придбаний товар (отримані послуги).

Відповідач наполягав на тому, що діяльність зазначених контрагентів позивача не мала реального товарного характеру, позивачем безпідставно сформовано валові витрати та податковий кредит за рахунок відносин з ними, що, в свою чергу, призвело до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.

Матеріали справи свідчать про те, що в період часу 26.02.2009 року по 05.11.2009 року між позивачем та Фірмою «Капітель плюс» укладено низку договорів, копії яких залучено до матеріалів справи, згідно якими контрагент зобов'язується виконати поточний ремонт водопровідно-каналізаційних труб, виготовлення комплекту меблів, встановлення ролетів, металево пластикових блоків, проведене поточний ремонт приміщень, на загальну суму 117482,00 грн., ПДВ - 19580,36 грн.

До матеріалів справи залучені документи бухгалтерського та податкового обліку, акти приймання виконаних підрядних робіт, які підтверджують факт виконання контрагентом - Фірмою «Капітель плюс», укладених з позивачем договорів, докази оплати їх вартості (в тому числі перерахування ПДВ), обліку придбаних меблів платником податків.

На виконання ухвали суду від 05.09.2012 року по справі проведено судово-економічну експертизи, висновок якої залучено до матеріалів справи.

Експертами встановлено, що до податкового кредиту підприємством правомірно віднесено податок на додану вартість по правовідносинам з Фірмою «Капітель плюс» на загальну суму 19 580,30 грн. у тому числі сума ПДВ 19544,52 грн. яка надає право на формування податкового кредиту.

Судом встановлено, що в період часу 18.05.2009 року по 28.04.2010 року між позивачем та БВП «Строитель-плюс» укладено низку договорів, копії яких залучено до матеріалів справи, згідно якими контрагент зобов'язується здійснити ремонтні роботи, перевезення архівної документації, виготовлення і пристрій меблі, поточний ремонт приміщень, заміну водопроводу, обшивку дверей, влаштування металоконструкцій і стелажів, пристрій ролет, пристрій навісів з полікарбонату, монтаж метало пластикових конструкцій, ремонт системи опалення, на загальну сум 640097,07 грн., ПДВ - 106682,78 грн.

Факт виконання робіт підтверджується експертами при проведенні по справі експертизи, що відображено у висновку №100 судово-економічної експертизи від 28.10.2013 року.

Позивачем у судових засіданнях надано копії документів бухгалтерського та податкового обліку, акти приймання виконаних підрядних робіт, які підтверджують факт виконання контрагентом - БВП «Строитель-плюс», умов укладених з позивачем договорів, докази оплати їх вартості ( в тому числі перерахування ПДВ).

До матеріалів справи залучено копію договору № 925 від 08.12.2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «БК «Акрополь», згідно якого останній зобов'язується здійснити монтаж блоку, загальна сума договору 19080,22 грн., ПДВ - 3180,04 грн.

Відповідно до форми КБ-2 акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (Форма КБ-3), копія якого залучена до матеріалів справи, ТОВ «БК «Акрополь» виконало умови договору № 925 від 08.12.2009 року, а позивач, в свою чергу, прийняв та сплатив вартість виконаних робіт, в тому числі перерахував ПДВ.

Експертами, у висновку №100 судово-економічної експертизи від 28.10.2013 року, встановлено, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість, сформований ним на підставі виконання робіт (надання послуг) ТОВ «БК «Акрополь», на загальну суму 3180,04 грн. у тому числі сума ПДВ 3180,04 грн. яка надає право на формування податкового кредиту.

Матеріали справи свідчать про те, що у період з 26.02.2009 року по15.12.2009 року між позивачем та КП «Альянс» укладено ряд договорів, копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до умов цих договорів останній зобов'язується здійснити поточний ремонт приміщень позивача, виготовлення та монтаж металевих конструкцій дерев'яних решіток, КСПП-124*1,2 (600 шт.), ККТ (1 шт.), КРТ (1 шт.), обмірні креслення і розробку робочого проекту АПС і ОП, проведення пусконалагоджувальних робіт обладнання автоматичної пожежної сигналізації в приміщенні БРТІ п. Роздольне, монтажно-налагоджувальні роботи з влаштування охоронно-пожежної сигналізації в приміщенні БРТІ п. Роздольне, проведення пусконалагоджувальних робіт обладнання автоматичної пожежної сигналізації в приміщенні БРТІ п. Чорноморське, монтажно-налагоджувальні роботи з влаштування охоронно-пожежної сигналізації в приміщенні БРТІ п. Чорноморське, поточний ремонт приміщень, проект опалення в приміщенні БРТІ у м. Євпаторія, проект вентиляції в приміщенні БРТІ у м. Євпаторія, проект відеоспостереження в приміщенні БРТІ у м. Євпаторія, проект комп'ютерних сітей в приміщенні БРТІ у м. Євпаторія, сантехнічні роботи, встановлення відеоспостереження, встановлення огородження та встановлення турнікету КРТ БРТІ, установка контролю доступу, на загальну суму 371577,93 грн. (ПДВ - 61929,65 грн.)

Позивачем на підтвердження факту виконання КП «Альянс» умов договорів надано копії документів бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт, які підтверджують факт прийняття позивачем виконаних робіт, огляд замовленого обладнання, докази оплати їх вартості ( в тому числі перерахування ПДВ).

Експертним висновком №100 судово-економічної експертизи від 28.10.2013 року підтверджується правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість, сформованого ним на підставі виконання робіт (надання послуг) КП «Альянс», на загальну суму 61 929,79 грн. у тому числі сума ПДВ 61 748,47 грн. яка надає право на формування податкового кредиту.

При проведені експертизи було встановлено, що всього оплата за даними регістрів бухгалтерського обліку за період 2009 червень 2010 року по постачальникам БВП «Строитель Плюс», ТОВ БУ «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс» склала 1171 476,02 грн., яка підтверджена банківськими виписками.

Документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» висновки Державної податкової інспекції в м. Євпаторія АР Крим ДПС України викладені в акті перевірки № 1071/22-01/03348011 від 30.07.2012 р. щодо завищення податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 111413,00 грн. не підтверджується та щодо завищення податку на додану вартість на загальну суму 190482,00 грн. не підтверджується.

Вивчивши надані позивачем документи, експертний висновок, приймаючи до уваги ненадання податковим органом відомостей щодо спростовування зазначених вище тверджень, викладених в експертному висновку, суд вважає доведеним факт придбання та отримання від БВП «Строитель-плюс», ТОВ «БК «Акрополь», Фірма «Капітель плюс», КП «Альянс» в період часу, що перевірявся, товару (послуг) в обсягах, відображених позивачем в бухгалтерській та податковій звітності, правомірності віднесення сплаченої їх вартості до складу валових витрат підприємства, в наслідок чого висновки податкового органу щодо взаємовідносин з цими контрагентами, викладені в акті перевірки № 1071/22-01/03348011 від 30.07.2012 року, не відповідають дійсним обставинам справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено протиправність висновків податкового органу, викладених акті перевірки № 1071/22-01/03348011 від 30.07.2012 року, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 28.11.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 04.12.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим ДПС України від 10.08.2012 року № 0000842302 та № 0000822302.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Євпаторії» (м. Євпаторія, Новоселівське шосе, 1Г, ЄДРПОУ 03348011) 2204,00 грн. (дві тисячі двісті чотири гривні 00 коп.) судового збору та 22000,00 грн. (двадцять дві тисячі 00 коп.) витрат на проведення судово-економічної експертизи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.