Постанова

від 02.12.2013 по справі 818/8702/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 р. Справа № 818/8702/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.

за участю секретаря судового засідання - А.Г. Вольської ,

представника позивача - К.М. Голубцової,

представника відповідача - С.В. Сумцової,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Кролевецький маслозавод" до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Глухівської ОДПІ в Сумській області № 0000372200 від 05.11.2013 р. про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в загальній сумі 1 368 670 грн., із них за основним платежем - 1 095 008 грн. та 273 752 грн. штрафні (фінансові) санкції і свої вимоги мотивує тим, що за результатами перевірки, відповідачем складено 14.10.2013 р. акт № 432/23/05464744 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Кролевецький маслозавод" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні експортних операцій за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2013 р. та 14.10.2013 р. " (далі - акт перевірки) на підставі якого і було винесено вищевказане податкове повідомлення-рішення.

Підставами для винесення податкового повідомлення-рішення стали висновки в акті перевірки про те, що ПрАТ "Кролевецький маслозавод" в порушення вимог п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п. 198.1 - 198.3 ст. 198, п.200.1 ст.200 ПК України завищено податковий кредит на 1 095 008 грн.

В акті перевірки йдеться посилання на ч. 1 ст. 203, ст. ч.1, 2 ст. 215, ЦК України, відповідно до якого вчинені позивачем протягом перевіреного періоду правочини з ТОВ "Алеана", ДП "Старокостянтинівський молочний завод", ТОВ "Молочник" не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Невірно застосовуючи законодавство відповідач самостійно визнає правочини (договори) нікчемними, які були укладені позивачем з контрагентами та робить висновок про те, що за період, що перевірявся, позивач завищив податковий кредит на суму 1 095 008 грн. Закон не дає право органу державної податкової служби самостійно, у позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини й дані, указані платником в податкових деклараціях.

Позивач вважає всі правочини (договори), укладені з контрагентами, правомірними і такими, що відповідають діючому законодавству, реальність цих правочинів підтверджується первинною документацією: договорами поставки товару, накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями та іншими документами, тому сума податку на додану вартість правомірно включена до складу податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та пояснював, що податкове повідомлення-рішення від 05.11.2013 р. № 0000372200 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки операції з купівлі-продажу виробів з поліпропілену, із придбання продукції переробки молока були не спричиняють реального настання правових наслідків. Ціна на товар (без ПДВ) при передачі товару була нижче собівартості даної продукції, тобто підприємство завідомо погоджувалось реалізувати товар собі зі збитками. У задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Підприємство позивача офіційно зареєстроване як суб'єкт господарювання 28.02.1996 р. та включене до Єдиного державного реєстру, що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 600957 від 30.11.2012 р.

В період з 01 по 10 жовтня 2013 р. відповідачем - Глухівською ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ "Кролевецький маслозавод" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні експортних операцій за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2013 р., за наслідками якої 14.10.2013 р. складено акт перевірки № 432/23/05464744 (т. 1 а. с. 12-61), де було зазначено про порушення платником податків пункту п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п.п. 198.1 - 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 1 095 008 грн., в тому числі: за січень 2012 р. на суму 117 856,8 грн., лютий 2012 р. - 59 303,49 грн., березень 2012 р. - 194 481, 1 грн., квітень 2012 - 128 299,1 грн., червень 2012 р. - 31 399,48 грн., липень 2012 р.- 38 786,67 грн., серпень 2012 р. - 379 719,4 грн., червень 2013 р. - 39 666,67 грн., липень 2013 р. - 41 399,21 грн., серпень 2013 р. на суму 64 096,14 грн.

В акті перевірки вказано про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності переміщення товару на склад позивача, зберігання та відвантаження ним на експорт товару, з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання та зроблено висновок про те, що відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. ч.1, 2 ст. 215, ЦК України правочини, вчинені підприємством протягом перевіреного періоду з ТОВ "Алеана", ДП "Старокостянтинівський молочний завод", ТОВ "Молочник" не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Із копії податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 05.11.2013 р. № 0000372200 вбачається, що позивачу на підставі акту перевірки відповідачем збільшено ПрАТ "Кролевецький маслозавод" суму грошового зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 1368670 грн., із них за основним платежем - 1 095 008 грн. та 273 752 грн. штрафні (фінансові) санкції ( т.1 а.с.8).

Згідно 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 встановлено, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

В акті перевірки зроблено висновки про нікчемність договорів поставки товару від 23.09.2011 р. №39 між ПрАТ "Кролевецький маслозавод" та ТОВ "Алена", від 20.08.2012 р. № 20/08 та від 28.06.2013 р. № 28/6-13 між ПрАТ "Кролевецький маслозавод" та ДП "Старокостянтинівський молочний завод", від 31.12.2010 р. №13/01/11 між ПрАТ "Кролевецький маслозавод" та ТОВ "Молочник", внаслідок невідповідності його вимогам ч. 1 і ч.5 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України, оскільки вони не спричиняють реального настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок так як здійснювалися з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, і тому є нікчемними.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 202 ЦК України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 4 статті 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тому основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав договори поставки ПрАТ "Кролевецький маслозавод" з його контрагентами недійсними.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України і до них відносяться:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 57.3. ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли платником податків не виконуються умови, визначені п. 57.3 ст. 57 Кодексу, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного терміну набувають статусу податкового боргу.

ПрАТ "Кролевецький маслозавод" з метою зберігання молока та молочних продуктів в інших містах України, зокрема у м. Житомир, у м. Старокостянтинів та у м. Обухів, уклало договори зберігання від 28.06.2013 р. № 2з-2013 із ДП "Старокостянтинівський молочний завод", від 04.01.2013 р. №515-4 з ТОВ "Молочник", від 23.09.2013 №43 із ТОВ "Молочник" відповідно (т. 1 а.с. 130, 244-245, т.2 а.с.192-193).

За допомогою складських приміщень зберігача позивач веде подальшу господарську діяльність із реалізації продукції. Тобто, позивач відповідає ознакам підприємства та здійснює систематичну комерційну діяльність.

01.07.2013 р. ПрАТ "Кролевецький маслозавод" підписано договір комісії №01/07-КРЛ з ПП "Укрпродекспорт", згідно умов якого комісіонер зобов'язувався за дорученням комітента за винагороду укладати від власного імені зовнішньоекономічні договору купівлі - продажу товарів, найменування, ціна і кількість яких визначається сторонами у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною. Даний договір діяв на момент здійснення поставки товару (т.1 а.с. 131-132).

23.08.2013 р., 24.07.2013 позивачем на адресу ПП "Укрпродекспорт" направлено листи, відповідно до яких позивач розпорядився про прийняття від ДП "Старокостянтинівський молочний завод" товарів за вищезазначеним договором на адресу ПП "Укрпродекспорт" (т.1 а.с.121, 151).

Реальність виконання договорів поставки товару від 20.08.2012 р. № 20/08 та від 28.06.2013 р. № 28/6-13 укладених між ПрАТ "Кролевецький маслозавод" та ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (т.1 а.с.109-111, 127-128) підтверджується копіями видаткових, податкових накладних, копіями розрахунків, копіями актів прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг), звітами комісіонера (т.1 а.с.84-170).

14.03.2013 р. ПрАТ "Кролевецький маслозавод" підписано договір комісії №14/03-КРЛ з ПП "Укрпродекспорт", згідно умов якого комісіонер зобов'язувався за дорученням комітента за винагороду укладати від власного імені зовнішньоекономічні договору купівлі - продажу товарів, найменування, ціна і кількість яких визначається сторонами у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною. (т.1 а.с. 241-243).

Реальність виконання договору поставки товару від 31.12.2010 р. №13/01/11 між ПрАТ "Кролевецький маслозавод" та ТОВ "Молочник" (т.1 а.с.247-248) підтверджується копіями видаткових, податкових накладних, копіями розрахунків, копіями актів прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг), звітами комісіонера (т.1 а.с.171-249).

23.09.2013 р. ПрАТ "Кролевецький маслозавод" підписано договір комісії №24 з ДП з іноземними інвестиціями "Укрпластавтомат", згідно умов якого комітент доручає комісіонеру, а комісіонер зобов'язується від свого імені та за рахунок комітента здійснити митне оформлення на експорт до Російської Федерації та поставку товарів, які належать комітенту на правах власності, третім особам - резидентам Російської Федерації (т. 2 а.с.17-21).

Реальність виконання договору поставки товару від 23.09.2011 р. № 39 між ПрАТ "Кролевецький маслозавод" та ТОВ "Алена" (т.2 а.с. 194-197) підтверджується копіями видаткових, податкових накладних, копіями розрахунків, копіями актів приймання - передачі зі зберігання, звітами комісіонера (т.2 а.с.22-249, т.3 а.с.1-23).

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем.

Згідно із п. п. 11.6, 11.7 Правил, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

В даному випадку вантажовідправником було ДП "Старокостянтинівський молочний завод", ТОВ "Молочник", а вантажоодержувачем - ПП "Укрпроекспорт".

Таким чином, у покупця - ПрАТ "Кролевецький маслозавод" відсутні обов'язки щодо постачання товару, а продавець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару до місця призначення. А тому товарно-транспортні накладні у позивача відсутні правомірно. Крім того, такі товарно-транспортні накладні не являються обов'язковими для зберігання оскільки не відносяться до документів первинного бухгалтерського обліку та, тим більше податкового обліку.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин, дія якого поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, визначено, що бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності, зокрема, є: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до частини 1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесені відповідні зміни.

Відповідачем не надано доказів того, що при укладанні договорів поставки між позивачем і його контрагентами хоча б одна із сторін мала намір порушити публічний порядок. А при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України належить враховувати вину, яка виражалася б в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Таких доказів не добуто і про їх існування не відомо.

В судовому засіданні представник відповідача не надала будь-яких доказів наявності кримінального провадження відносно посадових осіб за використання заздалегідь підроблених документів.

На підставі викладеного суд визнає, що відповідачем не доведено існування як на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення так і на день розгляду судом справи обґрунтованих підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а також визнавати дії позивача порушенням податкового законодавства та нараховувати за них штрафні (фінансові) санкції.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Кролевецький маслозавод" до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Глухівської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0000372200 від 05 листопада 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання Приватному акціонерному товариству "Кролевецький маслозавод" з податку на додану вартість в загальній сумі 1368670 (один мільйон триста шістдесят вісім тисяч шістсот сімдесят) грн., із них за основним платежем - 1095008 (один мільйон дев'яносто п'ять тисяч вісім) грн. та 273752 (двісті сімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2013 року.

Суддя (підпис) М.М. Шаповал

З оригіналом згідно

Суддя М.М. Шаповал