Рішення

від 28.11.2013 по справі 906/1328/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" листопада 2013 р. Справа № 906/1328/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Янушевський Роман, довіреність від 07.09.2013р.,

від відповідача: Демчик Н.О., довіреність від 12.11.2013р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Бюро технічних послуг Кшиштоф Новіцкі (Лежани, місцевість Пястове, Польща)

до Приватного підприємства "Укрхольц" (м.Новоград-Волинський, Житомирська область)

про стягнення 599570,92 грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог)

Бюро технічних послуг Кшиштоф Новіцкі (Лежани, місцевість Пястове, Польща) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Укрхольц" (м.Новоград-Волинський Житомирської області) про стягнення 625172,00грн., з яких 583765 грн. - еквівалент 73062 доларів США згідно офіційного курсу НБУ - передплати за контрактом №12 від 16.02.2011р. та 41407 грн. - еквівалент 5182 доларів США згідно офіційного курсу НБУ - 3% річних від простроченої суми.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.09.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/1328/13 та призначено її розгляд на 29.10.2013 р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання для участі у справі представника відповідача, від якого повернулась неврученою кореспонденція з ухвалою суду з відміткою поштового відділення "За закінченням терміну зберігання" ухвалою суду від 29.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 14.11.2013 р.

14.11.2013р. від представника позивача до суду з супровідним листом- клопотанням для долучення до матеріалів справи надійшов витяг з сайту Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", відповідно до якого ПП "Укрхольц" у стані припинення не перебуває, юридична адреса не змінювалась (а.с.50,51).

Представник позивача в судове засідання 14.11.2013р. не з'явився.

Представник відповідача в засіданні суду 14.11.2013р. зазначила, що відповідач позов визнає частково, оскільки позивачем при зверненні до суду з позовом у даній справі не враховано перерахування відповідачем позивачу за договором між сторонами: 03.08.2012р. - 1000 доларів США; 14.09.2012р. - 1000 доларів США та 24.10.2012р. - 1000,00 доларів США. Тобто, відповідачем повернуто частково позивачу кошти, перераховані останнім в якості передплати за договором; сума повернутих коштів загалом становить 6 тис. доларів США, а не 3 тис., як зазначено позивачем у позовній заяві.

На підтвердження своїх доводів представником відповідача подано суду для огляду та долучення до матеріалів справи довідку ПАТ "Брокбізнесбанк" за вих.№48/047-НВ від 10.10.2013р. про рух коштів згідно контракту №12 від 16.02.2011р. з Бюро Технологічних Послуг (Польща), виписку по особовому рахунку №26006024327001 за 03.08.2012р., виписку по особовому рахунку №26006024327001 за 14.09.2012р., виписку по особовому рахунку №26006024327001 за 24.10.2012р. та виписку по особовому рахунку №26004003694001 за 29.08.2011р. Вказані документи долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача вказує, що неврахування позивачем здійснених у 2012 році відповідачем платежів в рахунок повернення коштів передоплати призвело до неправильного визначення як суми основного боргу (в гривневому еквіваленті), про стягнення якої заявлено позов, так і заявленої до стягнення суми нарахувань (3% річних).

Представник відповідача подала письмове клопотання про продовження розгляду спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, у зв'язку з необхідністю подати додаткові докази по справі та письмовий відзив на позовну заяву.

За наведених обставин, враховуючи необхідність подання сторонами додаткових доказів по справі з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття правильного рішення, зважаючи на клопотання представника відповідача про продовження строку вирішення спору, ухвалою господарського суду від 14.11.2013р. продовжено строк розгляд справи згідно ч.3 ст.69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 28.11.2013 р.

В засіданні суду 28.11.2013р. представником позивача подано письмові пояснення (вх.19183/13 від 28.11.2013р., а.с.65), в яких зазначено, що позивач повністю підтверджує доводи відповідача про повернення 6 тисяч доларів США, та повідомлено, що повернення частини передплати внаслідок великого розриву у часі між платежами та зміни бухгалтерської фірми, обслуговуючої підприємство позивача, не була врахована при зверненні з даним позовом до суду.

Згідно довідки від 28.11.2013р. позивач підтвердив, що заборгованість відповідача з неповернутої суми попередньої оплати за контрактом №12, на момент пред'явлення позову складала 70050 доларів США, яка не повернута відповідачем позивачу і станом на 28.11.2013р. (вх.№19186/13 від 28.11.2013 р., а.с.66).

З врахуванням того, що позивачем визнано часткове повернення суми передоплати до звернення з позовом у даній справі, відповідно, й зменшення неповернутої суми передплати, позивачем здійснено новий розрахунок 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України (вх.№19219/13, а.с.67), а також подано заяву про зменшення позовних вимог (вх.№19220 від 28.11.2013р., а.с.68), відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача по справі в гривневому еквіваленті не повернуту суму попередньої оплати 70050 доларів США та 4962 доларів США нарахованих 3% річних, що становить 559909,65 грн. та 39661,27 грн. відповідно, а всього 599570,92 грн.

Враховуючи приписи ст.22, ст.55 Господарського процесуального кодексу України щодо права позивача визначати ціну позову та зменшувати позовні вимоги, господарський суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, подану в судовому засіданні 28.11.2013р.; розгляд справи здійснюється в межах позовних вимог згідно вказаної заяви (вх.№19220/13 від 28.11.2013р.).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначені у заяві про зменшення позовних вимог, у повному обсязі та просить позов задовольнити. При цьому, представник позивача підтвердив, що банківські комісії та витрати, пов'язані з перерахуванням коштів відповідачем в якості повернення попередньої оплати, позивач прийняв на себе.

Відповідач письмового відзиву на позов до суду не надав.

Представник відповідача при розгляді справи в судовому засіданні зазначила, що дійсно, відповідач не мав можливості виконати зобов'язання з поставки обумовленого контрактом №12 товару, тому повністю визнає необхідність повернення сплаченої суми попередньої оплати за контрактом. Відповідач визнає позовні вимоги в межах, визначених у заяві про зменшення позовних вимог, зокрема, визнає заборгованість з неповернутої суми попередньої оплати у розмірі 70050 доларів США, а також, правомірність, відповідно до чинного законодавства, нарахування 3% річних на вищевказану суму.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2011 року між Бюро технічних послуг Кшиштоф Новіцкі (Лежани, місцевість Пястове, Польща) (покупець, позивач) та Приватним підприємством "Укрхольц" (м.Новоград-Волинський Житомирської області) (продавець, відповідач) укладено контракт №12 (а.с.12-16) щодо поставки товару - холоднокатаної сталі в рулонах марки сталі 08КП за ДСТУ 1050-88 погоджених розмірів та кількості (всього 195), за ціною 780 доларів США та на умовах поставки DAF Мостиска/Медика відповідно до правил Інкотермс 2000 року.

Позивачем у справі є іноземний суб'єкт господарювання, створений відповідно до законодавства Польщі, відповідачем - юридична особа, яка створена за законодавством України.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст.124 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право", у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

За змістом контракту №12 від 16.02.2011р., щодо права, яке застосовується зазначено, що всі спори, суперечності або вимоги, що виникатимуть з або у зв'язку з даним договором, у тому числі його укладення, обов'язкової сили, змін, порушень або припинення, підлягають розгляду в господарському суді.

При цьому, у позовній заяві, позивачем - суб'єктом господарювання Польщі, з посиланням на договір між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах (ратифікований Постановою Верховної Ради України №3941-ХІІ від 04.02.1994р.), згідно якої у справах компетентним є суд тієї сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач, а також, положення ст.ст.1,4,5 Закону України "Про міжнародне приватне право" чітко виражено вибір права, що має бути застосовано у даних правовідносинах, а саме, позивач просить розглядати даний спір згідно національного матеріального права (законодавства) України.

Враховуючи умови укладеного між сторонами контракту та положення зазначених законів, суд вважає правомірним звернення позивача до господарського суду Житомирської області, а даний спір підвідомчим та підсудним господарському суду Житомирської області.

Як уже зазначалось, за умовами контракту №12 від 16.02.2011 р., продавець зобов'язався на умовах поставки DAF Мостиска/Медика відповідно до правил Інкотермс 2000 року передати у власність покупця товар - холоднокатану сталь в рулонах марки сталі 08КП за ДСТУ 1050-88 погоджених розмірів та кількості (всього 195), за ціною 780 доларів США.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Контрактом №12 від 16.02.2011р. визначено, що загальна його сума 152100 доларів США.

Умови оплати сторони визначили наступним чином: 50% передоплати (76050 доларів США) та 50% (76050 доларів США) рівномірними платежами по балансовим інвойсам та залізничним накладним.

Сторони визначили строк поставки товару - на протязі 60 днів з моменту отримання попередньої оплати, до випуску матеріалу у виробництво.

Змістом контракту сторони також передбачили право будь-якої із сторін у випадку затримки або відкладення будь-якого відвантаження за даним контрактом припинити дію даного договору стосовно таких відвантажень, письмово повідомивши про це іншу сторону.

Позовними вимогами, що розглядаються у даній справі, згідно заяви про зменшення позовних вимог, є стягнення з відповідача заборгованості у сумі 559909,65грн., що еквівалентно 70050 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 09.09.2013р., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами контрактом №12 від 16.02.2011р. щодо поставки Бюро технічних послуг Кшиштоф Новіцкі (Польща) товару на суму здійсненої останнім 02.03.2011р. попередньої оплати, а також, 39661,27 грн. - еквіваленту 4962 доларів США нарахованих 3% річних, що разом складає 599570,92 грн.

Розглядаючи питання про законність позовних вимог у даній справі, господарський суд приймає до уваги вищевикладене, а також, наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом з поданих до справи матеріалів, а також, не заперечується сторонами у справі, на виконання умов контракту №12 від 16.02.2011р., відповідно до виставленого рахунку-фактури №5 від 21.02.2011р. (а.с.17) на суму152100 доларів США, позивачем 02.03.2011р. було здійснено попередню оплату за контрактом, а саме, перераховано відповідачу 76050 доларів США (підтвердження виконаної операції, з перекладом - а.с.18,19-20).

До справи не подано письмових доказів, які б підтверджували відмову відповідача від поставки позивачу обумовленого контрактом №12 від 16.02.2011р. товару, в т.ч. на суму попередньої оплати, проте, факт неможливості виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару за контрактом підтверджено й представником відповідача при розгляді справи в судових засіданнях.

Водночас, згідно матеріалів справи, 25.08.2011р. між сторонами у справі підписано акт звірки розрахунків по контракту №12 від 16.02.2011р., за яким ПП "Укрхольц" визнало свою заборгованість перед Бюро технічних послуг Кшиштоф Новіцкі (Польща) за договором №12 від 16.02.2011р., яка станом на 25.08.2011р. складала 76050,00 доларів США (а.с.24).

В матеріалах справи міститься також лист ПП "Укрхольц" по контракту №12 від 16.02.2011р., датований 30.09.2011р., за змістом якого ПП "Укрхольц" ґарантувало повернення коштів по невиконаному контракту №12 від 16.02.2011р. на рахунок Бюро технічних послуг Кшиштоф Новіцкі, до 25.10.2011р. В цьому ж листі підприємство відповідача визнало свою заборгованість перед позивачем по договору №12 від 16.02.2011р. станом на 30.09.2011р. у сумі 76050 доларів США (а.с.23).

Проте, сума попередньої оплати за невиконаним зобов'язанням була лише частково повернута відповідачем позивачу, а саме: 29.08.2011р. - в сумі 3000,00 доларів США, 03.08.2012р. - в сумі 1000,00 доларів США, 14.09.2012р. - в сумі 1000,00 доларів США та 24.10.2012р. - в сумі 1000,00 доларів США (довідка ПАТ "Брокбізнесбанк" за вих.№48/047-НВ від 10.10.2013р. про рух коштів згідно контракту №12 від 16.02.2011р. з Бюро Технічних Послуг (Польща), виписка по особовому рахунку №26006024327001 за 03.08.2012р., виписка по особовому рахунку №26006024327001 за 14.09.2012р., виписка по особовому рахунку №26006024327001 за 24.10.2012р. та виписка по особовому рахунку №26004003694001 за 29.08.2011р., а.с.55-59).

Таким чином, відповідач свої договірні зобов'язання щодо поставки оплаченого позивачем товару у повному обсязі не виконав, суму попередньої оплати у повному обсязі не повернув, сплативши лише загалом 6 тис. доларів США.

Судом враховується також те, що витрати банку відповідача за здійснення банківських операцій з часткового повернення суми попередньої оплати позивач прийняв на себе, про що зазначив представник позивача при розгляді справи в судовому засіданні.

З вищевикладених встановлених судом обставин справи вбачається, що на даний час у відповідача існує заборгованість перед позивачем, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки оплаченого позивачем товару, на суму 70050 доларів США (76050-6000).

У відповідності до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

В листі від 30.09.2011р. ПП "Укрхольц" зобов'язалось повернути позивачу кошти по невиконаному контракту №12 від 16.02.2011р. до 25.10.2011р. Отже, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 76050 доларів США у строк до 25.10.2011р. Проте, взяті на себе зобов'язання у повному обсязі не здійснив.

Згідно довідки позивача від 28.11.2013р., станом на вказану дату заборгованість відповідачем - Приватним підприємством "Укрхольц" в сумі 70050 доларів США не сплачена (а.с.66).

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зазначеної норми та зважаючи на те, що у відповідача виникло грошове зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати внаслідок невиконання умов контракту щодо поставки товару, яке у строк, визначений самим відповідачем, виконано належним чином не було, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4962 доларів США, гривневий еквівалент якої за офіційним курсом НБУ станом на 09.09.2013 р. становить 39661,27 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд встановив його правомірність та, відповідно, обґрунтованість позову щодо стягнення зазначеної суми 3% річних.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У даному випадку, відповідач не подав суду доказів сплати боргу та/або інших доказів у спростування позовних вимог.

З огляду на викладене, оскільки зобов'язання щодо поставки товару відповідачем на суму здійсненої передоплати, як і, в подальшому, зобов'язання з повернення вказаної суми позивачу, відповідачем не виконані, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з неповернутої попередньої оплати в сумі - 559909,65 грн., що еквівалентно сумі 70050 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 09.09.2013р., а також, щодо стягнення 39661,27 грн. (еквіваленту 4962 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 09.09.2013 р.) є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідно, такими, що підлягають задоволенню господарським судом.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Укрхольц" (11700, Житомирська обл., м.Новоград-Волинський, вул.Пушкіна, буд.3, офіс 42, ідентифікаційний код 35375688) на користь Бюро технічних послуг Кшиштоф Новіцкі (38-423, Польща, місцевість Пястове, Лежани, вул.Гр.Яна Потоцкєго,97, ідентифікаційний номер REGON 370337075):

- 559909,65 грн. (еквівалент 70050 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 09.09.2013р.) заборгованості з неповернутої попередньої оплати;

- 39661,27 грн. (еквівалент 4962 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 09.09.2013 р.);

- 11991,42 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути на користь Бюро технічних послуг Кшиштоф Новіцкі (38-423, Польща, місцевість Пястове, Лежани, вул.Гр.Яна Потоцкєго,97, ідентифікаційний номер REGON 370337075) з Державного бюджету України:

- 512,58 грн. судового збору, сплаченого згідно квитанції №С4-1470 від 16.09.2013р. на суму 12504,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.12.13

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу (реком.)