cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-34/6734-2012 25.11.13 За позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Боско»
2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Віто-Фарм»
3)Товариства з обмеженою відповідальністю
«Виробниче об'єднання «Укрфарм»
4)Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка холдінг інвест»
5)Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»
6)Товариства з обмеженою відповідальністю «Здоров'я»
про стягнення 1607860,01 грн.
Та за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрфарм»
до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
третя особа 1 - товариства з обмеженою відповідальністю «Боско»
третя особа 2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Віто-Фарм»
третя особа 3 - товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка холдінг інвест»
третя особа 4 - товариства з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»
третя особа 5 - товариства з обмеженою відповідальністю «Здоров'я»
про визнання недійсним Договору поруки №12/14/1009 від 19.10.2010,
Та за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою
відповідальністю «Здоров'я»
до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
третя особа 1 - товариства з обмеженою відповідальністю «Боско»
третя особа 2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Віто-Фарм»
третя особа 3 - товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче
об'єднання «Укрфарм»
третя особа 4 - товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка холдінг інвест»
третя особа 5 - товариства з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»
про визнання недійсним Договору поруки №12/14/1024 від 19.10.2010.
Головуючий суддя Сташків Р.Б.
Судді: Ващенко Т.М.;
Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача (відповідач за зустрічним позовом) - Семеняка В.В. (представник за довіреністю);
від відповідачів 1-3 та 5-6 - не з'явились
від відповідача-4 - Абросімов С.С. (представник за довіреністю).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» (далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Боско» (далі - Відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю «Віто-Фарм» (далі - Відповідач-2), товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрфарм» (далі - Відповідач-3), товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка холдінг інвест» (далі - Відповідач-4), товариства з обмеженою відповідальністю «Альфафарм» (далі - Відповідач-5), товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «КФК» (далі - Відповідач-6) про стягнення 2005289,39 грн. заборгованості та штрафних санкцій за Генеральною кредитною угодою № 010/14/209 від 16.11.2007, з врахуванням укладеного в її рамках з Відповідачем-1 Кредитного договору № 010/14/226 від 27.11.2007, та з Відповідачами з 2 по 6 договорів поруки №12/14/1035, №12/14/1009, № 12/14/1016, №12/14/1022 та №12/14/1024 від 19.10.2010.
Розгляд справи неодноразово відкладався та зупинявся, склад колегії суду по розгляду справи змінювався.
Крім того, як вбачається з наданих Позивачем письмових доказів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «КФК» без здійснення правонаступництва або зміни організаційно-правої форми, змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Здоров'я», і дана інформація враховується судом при розгляді справи та винесенні рішення.
На виконання ухвали суду від 12.06.2013 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було виконано судово-економічну експертизу, за результатами якої надано висновок за № 6930/9686/9687/13-45 від 27.09.2013.
Позивачем під час розгляду справи неодноразово уточнювались заявлені позовні вимоги та відповідально до заяви від 22.11.2013 Позивач просить суд солідарно стягнути з Відповідачів 1354221,11 грн. заборгованості за кредитом та 253638,90 грн. заборгованості за відсотками; вимоги про стягнення штрафних санкцій Позивач вже не заявляє.
Судом вищевказана заява Позивача прийнята до розгляду, а відтак, у відповідності до ст.ст. 22, 55 ГПК України має місце нова ціна позову, з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням Відповідачами своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором та договорами поруки.
Відповідач-1 проти позову заперечує, зазначаючи на відсутність з його боку порушень умов кредитного договору, а відтак на неправомірність звернення Позивача до суду з даним позовом про дострокове повернення кредиту, стягнення відсотків та нарахування штрафних санкцій. Також Відповідач-1 вважає неправильним наданий Позивачем розрахунок позовних вимог, оскільки він не містить всіх здійснених оплат.
Відповідач-3 проти позову також заперечує, та звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання недійсним Договору поруки № 12/14/1009 від 19.10.2010, оскільки він не був підписаний Відповідачем-1, а отже на думку заявника всупереч вимогам закону не відбулося поєднання волі боржника і поручителя відповідати спільно. Відповідач-6 також заперечує проти первісного позову та звернувся до суду зі своїм зустрічним позовом про визнання недійсним Договору поруки № 12/14/1024 від 19.10.2010.
Позивачем подано відзиви на зустрічні позови Відповідачів 3 та 6, відповідно до яких він відхиляє пред'явлені ними позовні вимоги, оскільки за його обґрунтуваннями волевиявлення боржника не є істотною умовою договору поруки та не потрібно при його укладенні, та оскільки не сплив строк пред'явлення вимог до поручителів, а отже порука не є припиненою, та не доведені інші підстави недійсності оскаржуваних договорів поруки.
Відповідачем-4 подано відзив на первісний позов, відповідно до якого він заперечує проти заявлених вимог зокрема з тих підстав, що на його думку Договорами поруки забезпечені не дійсні зобов'язання, а певні невизначені майбутні зобов'язання, які ще не виникли, а лише можуть виникнути в майбутньому.
Інші відповідачі письмових заперечень проти первісного позову не подали.
В судове засідання представники Відповідачів 1-3 та 5-6 не з'явились, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення їх про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду про призначення розгляду справи в судовому засіданні були надіслані на адреси їх місцезнаходження згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП.
Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, що були присутніми в судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
16.11.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (назву змінено на публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль», Позивач, Банк), як кредитором, та Відповідачами 1-4, як позичальниками, було укладено генеральну кредитну угоду № 010/14/209, з подальшими змінами та доповненнями (далі - Генеральна кредитна угода) про надання кредитних коштів у порядку та на умовах, визначених Генеральною кредитною угодою та кредитних договорах, укладених в її рамках.
3 урахуванням додаткових угод (належним чином засвічені копії залучені до справи), укладених в рамках Генеральної кредитної угоди, до складу позичальників з тими самими зобов'язаннями також увійшли Відповідачі 5 та 6.
Відповідно до п. 1.2 Генеральної кредитної угоди в редакції додаткової угоди від 25.11.2010, загальний розмір основної (позичкової) заборгованості Відповідачів перед Позивачем по договорам, укладеним в рамках даної угоди, в будь-який момент дії даної угоди не може перевищувати суми, еквівалентної 4770000 дол.США, за курсом НБУ на дату надання кредитних коштів, з наступними сублімітами:
- 1859933,65 грн. - на фінансування поточної діяльності Відповідача-1 (субліміт-1);
- 549916 дол.США - на фінансування поточної діяльності Відповідача-1 (субліміт-2);
- 2100000 грн. - на фінансування поточної діяльності Відповідача-3 (субліміт-3);
- 2627451 дол.США - на придбання та рефінансування витрат на придбання нежилих приміщень корпоративних прав та основних засобів для Відповідача-4 (сублімгг-4);
- 789337 дол.США - на придбання та рефінансування витрат на придбання земельних ділянок для Відповідача-4 (субліміт-5);
- 3000000 грн. - на поповнення обігових коштів для Відповідача-5 (субліміт-6);
- 2692500 грн. - на поповнення обігових коштів для Відповідача-6 (субліміт-7).
При цьому для Відповідачів 1, 3, 5 та 6 умовами Генеральної кредитної угоди в редакції додаткової угоди від 25.11.2010 встановлені обмеження, що загальна заборгованість за відновлювальними кредитними лініями у національній валюті в рамках Генеральної кредитної угоди не повинна перевищувати суми 7790000 грн., а надання кредитних коштів для Відповідачів 5 та 6 здійснюється при пропорційному погашенні Відповідачем-1 кредиту за Кредитним договором № 010/14/226 від 27.11.2007.
Відповідно до п. 1.3 Генеральної кредитної угоди, в редакції додаткової угоди від 27.07.2011, встановлені наступні строки користування кредитними коштами:
- за сублімітами з 1 по 3 - до 19.10.2012;
- за сублімітами 4 та 5 - до 15.11.2012;
- сублімітами 6 та 7 - до 26.10.2012.
Відповідно до п. 2.1 Генеральної кредитної угоди, кредитні кошти надаються на умовах забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
За приписами п. 4.1 Генеральної кредитної угоди, на умовах цієї угоди на підставі письмових заяв Позичальників, Кредитор укладає кредитні договори в рамках лімітів та сублімітів, встановлених п. 1.2 угоди (належним чином засвідчені копії договорів залучені до справи), відкриває позичкові рахунки та надає кредитні кошти згідно умов кредитних договорів.
Відповідно до п. 5.1 Генеральної кредитної угоди, Позичальники зобов'язуються використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів, сплату нарахованих відсотків та комісійної винагороди відповідно до умов Угоди та Договорів, укладених в її рамках.
Так, в матеріалах справи наявні заяви Відповідача-1, щодо перерахування кредитних коштів згідно Кредитного договору № 010/14/226 від 27.11.2007, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди, з подальшим укладанням додаткових угод до нього (надалі - Кредитний договір), предметом якого є відкриття Банком Позичальнику відновлювальної кредитної лінії.
На підставі вищевказаних заяв та за умовами Кредитного договору (з врахуванням додаткових угод) Позивачем було перераховано на поточний рахунок Відповідача-1 7879048 грн., про що свідчать наявні у справі копії платіжних доручень з відповідним призначенням платежу.
Відповідно до додаткових угод, що укладались до Кредитного договору, та належним чином копії яких залучені до матеріалів справи, за погодженням сторін змінювався строк користування кредитом, розмір відсотків річних, ліміт кредитування тощо.
Так, на підставі узгоджених сторонами згідно Додаткових угод від 25.11.2010 та від 27.07.2011 змін до Кредитного договору, Позивач відкрив Відповідачу-1 відновлювальну кредитну лінію з лімітом 1859933,65грн., з кінцевим терміном погашення кредиту - 19.10.2012, та з платою за користування кредитом в розмірі:
- з 27.11.2007 по 09.11.2008 - 12,5% річних;
- з 10.11.2008 по 09.11.2009 - 20,0% річних;
- з 10.11.2009 по 31.08.2010 - 23,0% річних;
- з 01.09.2010 по 30.09.2010 - 21,0% річних;
- з 01.10.2010 - 18,0% річних.
Згідно п. 2.1 Кредитного договору, кредитні кошти призначені для фінансування поточної діяльності та на рефінансування кредитної заборгованості Відповідача-1. Позивач надає кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п. 3.1 Кредитного договору).
Відповідно до п. 3.2 та 6.1 Кредитного договору, обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по Кредитному договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, і Позичальник зобов'язаний забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків, комісій та штрафних санкцій, в разі їх виникнення.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з залучених до матеріалів справи банківських виписок, повернення коштів за Кредитним договором здійснювалось з порушенням встановлених цим договором строків оплат і не в повному обсязі.
Крім того, на виконання ухвали суду від 12.06.2013 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було виконано судово-економічну експертизу, за результатами якої надано висновок за № 6930/9686/9687/13-45 від 27.09.2013 з питання визначення розміру заборгованості Відповідача-1 по кредиту та нарахованим відсоткам за користування кредитом, та відповідності цих розмірів залученим до справи платіжним документам і документам про рух коштів між сторонами.
Викладені у вказаному висновку відомості та встановлені експертом обставини визнаються Позивачем та не спростовані Відповідачем належними засобами доказування, а відтак, вказаний висновок судової експертизи у відповідності до ст.ст. 33, 34, 41 ГПК України приймається судом як належний доказ по справі щодо встановлення розміру заборгованості Відповідача-1 по Кредитному договору.
Так, висновком КНДІСЕ та залученими до справи платіжним документами і документами про рух коштів між сторонами, підтверджується заборгованість Відповідача-1 за тілом кредиту станом на 31.05.2012 в розмірі 1 356 133,65 грн.
При цьому в матеріалах справи наявні платіжні доручення, які не увійшли у період, зазначений у виписках банку та в розрахунок заборгованості за Кредитним договором станом на 19.06.2013, а саме за період з 27.06.2012 по 31.10.2012 було погашено заборгованість за тілом кредиту на суму 1595,04 грн. Крім того, Відповідачем-1 здійснювалось подальше часткове погашення боргу за тілом кредиту в період з 11.01.2013 по 29.05.2013 на загальну суму 317,50 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, залученими до матеріалів справи.
Також, висновком КНДІСЕ та залученими до справи платіжним документами і документами про рух коштів між сторонами, підтверджується заборгованість Відповідача-1 за нарахованими, але не сплаченими відсотками станом на 31.05.2012 в сумі 253638,90 грн.
Доказів подальшого погашення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками матеріали справи не містять.
Відтак, заборгованість Відповідача-1 за тілом кредиту по Кредитному договору становить 1354221,11 грн. (з розрахунку: 1356133,65 - 1595,04 - 317,50 = 1354221,11), а по нарахованим, але сплаченим відсоткам станом на 31.05.2012 становить 253638,90 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Так, в забезпечення виконання Кредитного договору, Позивачем було укладено наступні договори поруки (далі - Договори поруки) з поручителями:
- Договір поруки № 12/14/1035 від 19.10.2010 з Відповідачем-2;
- Договір поруки № 12/14/1009 від 19.10.2010 з Відповідачем-3;
- Договір поруки № 12/14/1016 від 19.10.2010 з Відповідачем-4;
- Договір поруки № 12/14/1022 від 19.10.2010 з Відповідачем-5;
- Договір поруки № 12/14/1024 від 19.10.2010 з Відповідачем-6.
Відповідно до п.п 1.1 Договорів поруки, Поручителі зобов'язуються відповідати перед Позивачем солідарно з Боржником (Відповідачем-1) за виконання кредитних зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору, а саме: повернути кредит в розмірі 5587200 грн.; сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 21% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов Кредитного договору, у тому числі і на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності Договорами поруки; сплатити пені, штрафи, передбачені Кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов'язані з неналежним виконанням Боржником умов Кредитного договору.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником (Відповідачем-1) всіх або окремих кредитних зобов'язань, Поручителі та Боржник відповідають як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником всіх або окремих кредитних зобов'язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Банк набуває права вимоги до Поручителів щодо сплати заборгованості за порушеними кредитними зобов'язаннями (п.п. 2.1 Договорів поруки).
Відповідно до п.п. 2.2 Договорів поруки, Поручителі зобов'язується здійснити виконання порушених кредитних зобов'язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від Позивача та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителями кредитних зобов'язань в розмірі, визначеному Позивачем у вимозі. Позивач має право направляти вимоги Поручителям будь-яку кількість разів до повного виконання кредитних зобов'язань.
Так, в матеріалах справи наявні претензії (вимоги) Позивача до Відповідачів про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором до Генеральної кредитної угоди, які отримані Відповідачами, однак залишені без визнання та виконання.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, Позивач, користуючись наданим йому законом правом, вимагає виконання встановленого Кредитним договором обов'язку від Відповідача-1 як боржника, та від Відповідачів 2-6 як він солідарних поручителів за Договорами поруки, в обсязі, встановленому п. 1.1 цих договорів.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, та не надано доказів виконання ними, як позичальником та поручителями, зобов'язань, які виникли на підставі Кредитного договору, та в межах згідно п. 1.1 Договорів поруки.
Відтак, заявлені позовні вимоги первісного позову є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрфарм» про визнання недійсним Договору поруки № 12/14/1009 від 19.10.2010, суд зазначає наступне.
За змістом приписів статей 553, 554 ЦК України договір поруки укладається кредитором за зобов'язанням, яке забезпечується порукою, і поручителем. Що ж до боржника, то він стороною договору поруки не виступає, а є учасником (стороною) в зобов'язанні, забезпеченому порукою. Законодавством України не передбачено і не випливає зі змісту правовідносин поруки обов'язку кредитора або поручителя за договором поруки отримувати згоду боржника на укладення такого договору
Тому, з огляду на відсутність передбаченого законом обов'язку укладати договір поруки лише за згодою боржника, відсутність згоди боржника на укладення договору поруки не порушує умови дійсності договору поруки і не є підставою недійсності зазначеного правочину. Аналогічну правову позицію викладено в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1624/2011 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», та в постановах Вищого господарського суду України від 07.09.2010 у справі №53/86-09 та від 07.09.2010 у справі № 14/212пд.
Відтак, заявлені позовні вимоги зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрфарм» про визнання недійсним Договору поруки № 12/14/1009 від 19.10.2010 є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Щодо зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Здоров'я» про визнання недійсним Договору поруки № 12/14/1024 від 19.10.2010, суд зазначає наступне.
Відповідно до змін, внесених Додатковими угодами від 25.11.2010 та від 27.07.2011 до Кредитного договору, встановлено ліміт кредитної лінії в розмірі 1859933,65грн., з кінцевим терміном погашення кредиту - 19.10.2012.
За приписами ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
При цьому, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, та зокрема, відповідно до умов договору.
Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково, і таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Аналогічні правові позиції викладено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».
Отже, оскільки Кредитним договором визначено кінцевий термін погашення кредиту до 19.10.2012, то в даному випадку не сплинув шестимісячний строк пред'явлення вимоги.
Так, 23.09.2011 Позивач звернувся до Відповідача-1 з претензією № 84-10-0-00/8/5 про погашення чергового платежу, а саме нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за серпень 2011 року. Будь-якої іншої вимоги про погашення заборгованості або про дострокове повернення кредиту вказана претензія не містить.
Відтак, заявлені позовні вимоги зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Здоров'я» про визнання недійсним Договору поруки № 12/14/1024 від 19.10.2010 є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Щодо обґрунтувань відзиву Відповідача-4 про недійсність Договорів поруки, так як ними забезпечені не дійсні зобов'язання, а ті які можуть виникнути в майбутньому, суд зазначає, що в даному випадку має місце невірне тлумачення Відповідачем-4 положень п.п 1.1 Договорів поруки.
Так, відповідно до п.п 1.1 Договорів поруки, Поручителі зобов'язуються відповідати перед Позивачем солідарно з Боржником (Відповідачем-1) за виконання кредитних зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору, а саме: повернути кредит в розмірі 5587200 грн.; сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 21% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов Кредитного договору, у тому числі і на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності Договорами поруки; сплатити пені, штрафи, передбачені Кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов'язані з неналежним виконанням Боржником умов Кредитного договору.
При цьому, вказане положення Договорів поруки треба розуміти в сукупності з обставиною, що всі Відповідачі є сторонами Генеральної кредитної угоди, п. 1.2 якої всиновлений загальний розмір основної (позичкової) заборгованості Відповідачів в розмірі 4770000 дол.США, а для Відповідачів 1, 3, 5 та 6 загальна заборгованість за відновлювальними кредитними лініями у національній валюті в рамках Генеральної кредитної угоди не повинна перевищувати суми 7790000 грн.
Тобто, покладення на Відповідачів як на солідарних поручителів обов'язку з повернення невиконаних грошових зобов'язань за Кредитним договором, в будь-якому разі обмежено умовами Генерального кредитного договору, з яким Відповідачі обізнані, сторонами якого Відповідачі є, та який є обмежуючим по відношенню до наступних договорів.
А відтак, умова п.п 1.1 Договорів поруки є визначеною та дійсною в рамках Генеральної кредитної угоди, оскільки обмежуються вищенаведеними в рішенні умовами Генерального кредитного договору, та не може перевищувати або суперечити передбаченим ним обсягам.
Відтак, зобов'язання за Кредитним договором, укладеним в рамках Генерального кредитного договору, є дійсним з моменту отримання позичальником кредитних коштів, а отже укладені в подальшому Договори поруки направлені на забезпечення саме дійсного зобов'язання, та подальших зобов'язань, що можуть виникнути з невиконання основного зобов'язання за Кредитним договором, але тільки в межах, визначених Генеральним кредитним договором.
Доказів недійсності Кредитного договору або Генерального кредитного договору матеріали справи не містять.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 60, 75, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Боско» (м. Вінниця, вул. 1-го травня, 60; ідентифікаційний код 31903432), товариства з обмеженою відповідальністю «Віто-Фарм» (м. Київ, вул. Вишгородська, 14; ідентифікаційний код 33546114), товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрфарм» (м. Київ, вул. Святошинська, 30-А; ідентифікаційний код 33998641), товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка холдінг інвест» (м. Київ, вул. Саксаганського, 38-А; ідентифікаційний код 33442427), товариства з обмеженою відповідальністю «Альфафарм» (м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кімната 414; ідентифікаційний код 35756311), товариства з обмеженою відповідальністю «Здоров'я» (м. Київ, вул. Харківське шосе, 2; ідентифікаційний код 35848187) на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (м. Київ, вул. Лєскова, 9; ідентифікаційний код 14305909) 1354221 (один мільйон триста п'ятдесят чотири тисячі двісті двадцять одну) грн. 11 коп. заборгованості за кредитом, 253638 (двісті п'ятдесят три тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 90 коп. заборгованості за процентами, а також 32157 (тридцять дві тисячі сто п'ятдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.
Видати накази.
В задоволенні зустрічних позовів товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрфарм» та товариства з обмеженою відповідальністю «Здоров'я» відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.12.2013
Головуючий суддя Р.Б. Сташків
судді Т.М. Ващенко
М.Є. Літвінова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2013 |
Оприлюднено | 05.12.2013 |
Номер документу | 35754355 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні