Рішення

від 04.12.2013 по справі 199/7302/13-ц

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/7302/13-ц

(2/199/2747/13)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31 жовтня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.,

при секретарі Голубніченко В.О.,

за участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа Гаражно-будівельний кооператив «Нижньодніпровець», про визнання права власності на гараж в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року позивачка звернулась до суду з позовом до територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа Гаражно-будівельний кооператив «Нижньодніпровець», про визнання права власності на гараж в порядку спадкування за заповітом, в обґрунтування позову зазначивши, що вона є рідною донькою ОСОБА_2. За своє життя ОСОБА_2 26 квітня 1996 року склав заповіт, яким все своє майно він заповідав своїй доньці ОСОБА_1

07 червня 2011 року ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на гараж №209 розташований в Гаражно-будівельному кооперативі «Нижньодніпровець», членом якого був ОСОБА_2.

Позивач після смерті ОСОБА_2 в установленому законом порядку звернулася до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак державним нотаріусом ОСОБА_3 25.01.2013 була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки позивачем не надано правовстановлюючих документів на спадкове майно. На підставі викладеного позивач просить визнати за нею право власності на гараж №209 розташований в Гаражно-будівельному кооперативі «Нижньодніпровець» в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2, померлого 07 червня 2011 року.

У судовому засіданні позивачка надала пояснення аналогічні змісту позовних вимог, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв’язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Представник 3-ї особи Гаражно-будівельного кооперативу «Нижньодніпровець», у судове засідання не з’явився, про слухання справи повідомлений належним чином, по причини не явки суд не повідомив.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Дана норма права кореспондується з положеннями ст.19-1 Закону України «Про кооперацію».

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.11 своєї постанови №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» при вирішенні спорів про право власності на жилий будинок, на квартиру в житлово-будівельному або житловому кооперативі, на інші будівлі судам слід виходити з роз'яснень, які дані Пленумом Верховного Суду України у прийнятих ним постановах з цих питань. Крім цього, слід враховувати, що: б) при повному внесені пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської райради депутатів трудящих від 10 червня 1970 року організовано кооператив з будівництва комплексу авто гаражів в Амур-Нижньодніпровському районі по вулиці Реконструкції.

Рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської райради депутатів трудящих від 12 серпня 1977 року №709/3 ОСОБА_2 включено до членів кооперативу «Нижньодніпровець».

Довідкою Гаражно-будівельного кооперативу «Нижньодніпровець» підтверджено, що ОСОБА_2 був членом даного кооперативу та побудував гараж №209 за власні кошти.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно заповідав ОСОБА_4, яка на підставі свідоцтва про шлюб змінила прізвище на ОСОБА_1, що підтверджується заповітом від 26 квітня 1996 року, посвідченого Державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем і посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст. ст. 1251 -1252 цього Кодексу.

07 червня 2011 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №1079 від 24 червня 2011 року.

У абз. 2 п. 8 своєї постанови від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді гаражу №209 розташованого в Гаражно-будівельному кооперативі «Нижньодніпровець». Спадкоємцями згідно із заповітом є позивач ОСОБА_1.

Як, вбачається з матеріалів справи позивачка ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 25 січня 2013 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки нею не надано правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Таким чином, в матеріали справи надано достатньо доказів того, що ОСОБА_2 набув право власності на гараж №209 розташований в Гаражно-будівельному кооперативі «Нижньодніпровець», а отже після його смерті відкрилася спадщина на це майно і позивачка ОСОБА_1 прийняла це майно, а тому позовні вимоги про визнання за нею права власності на зазначений гараж є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З урахуванням того, що позивач просила віднести судові витрати на її рахунок, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 214, 215, 222, 224-226, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа Гаражно-будівельний кооператив «Нижньодніпровець», про визнання права власності на гараж в порядку спадкування за заповітом - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж №209 розташований в Гаражно-будівельному кооперативі «Нижньодніпровець» (ідентифікаційний код юридичної особи 24225212) в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2, померлого 07 червня 2011 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.

Суддя О.Б.Подорець