Ухвала

від 02.07.2014 по справі 199/7302/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4904/14 Справа № 199/7302/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Подорець О. Б. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія 37

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.

суддів - Глущенко Н.Г., Деркач Н.М.,

при секретарі - Бец Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради

на рішення Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа Гаражно-будівельний кооператив «Нижньодніпровець», про визнання права власності на гараж в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2013 року задоволено позов ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради, третя особа ГБК «Нижньодніпровець», про визнання права власності на гараж в порядку спадкування за заповітом

Визнано за ОСОБА_3 право власності на гараж НОМЕР_1 розташований в ГБК «Нижньодніпровець» в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Не погодившись із рішенням суду, міська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилалася на порушення судом норм матеріального права, та відсутність підстав для задоволення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін із наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд застосував приписи статті 41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції, а також роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.11 постанови №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», абз. 2 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Суд встановив, що рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської райради депутатів трудящих від 10 червня 1970 року організовано кооператив з будівництва комплексу авто гаражів в Амур-Нижньодніпровському районі по вулиці Реконструкції.

Рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської райради депутатів трудящих від 12 серпня 1977 року №709/3 ОСОБА_4 включено до членів кооперативу «Нижньодніпровець».

Довідкою ГБК «Нижньодніпровець» підтверджено, що ОСОБА_4 був членом цього кооперативу та побудував гараж НОМЕР_1 за власні кошти.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно заповідав ОСОБА_5, яка на підставі свідоцтва про шлюб змінила прізвище на ОСОБА_3, що підтверджується заповітом від 26 квітня 1996 року, посвідченого Державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Блажновою Н.Ф.

До вказаних правовідносин суд застосував положення ст.ст. 1233,1247 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 24 червня 2011 року.

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді гаражу НОМЕР_1 розташованого в ГБК «Нижньодніпровець». Спадкоємцями згідно із заповітом є позивач ОСОБА_3

Позивачка ОСОБА_3 у встановлений законом шестимісячний строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 25 січня 2013 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки нею не надано правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Позивачкою надано достатньо доказів того, що ОСОБА_4 набув право власності на гараж НОМЕР_1 розташований в ГБК «Нижньодніпровець», а отже після його смерті відкрилася спадщина на це майно і позивачка ОСОБА_3 прийняла це майно, а тому суд позов задовольнив.

Не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що суд порушив норми матеріального права, а також не врахував обставини у справі:

Доводи міської ради про відсутність документів про право власності та відсутність державної реєстрації цього права не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про власність» (який був чинний на час перебування спадкодавця у членах ГБК) член гаражного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за гараж, набуває права власності на це майно. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської райради депутатів трудящих від 12 серпня 1977 року №709/3 ОСОБА_4 включено до членів кооперативу «Нижньодніпровець».

Довідкою ГБК «Нижньодніпровець» підтверджено, що ОСОБА_4 був членом цього кооперативу та побудував гараж НОМЕР_1 за власні кошти.

Посилання міської ради на положення ст.ст.19,19-1,21 Закону України «Про кооперацію» не може бути застосовано до вказаних правовідносин, оскільки ці норми регулюють правовий режим майна кооперативу, а не майна членів кооперативу.

Ці доводи суперечать і роз'ясненням абзацу 2 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у якій зазначається: якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається гараж.

Суд першої інстанції повністю зясував обставини у справі, а також правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим відсутні підстави для відмови спадкоємцю у задоволенні позову.

Таким чином, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради відхилити.

Рішення Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів із моменту проголошення.

Судді: