Рішення

від 03.12.2013 по справі 913/2735/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 грудня 2013 року Справа № 913/2735/13

Провадження №3/913/2735/13

За позовом Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології», м. Луганськ,

про стягнення 103 700 грн. 00 коп.,

суддя Секірський А.В.,

секретар судового засідання Хухрянська І.В.

у засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув ;

від відповідача - представник не прибув ,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Луганським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології» (далі - відповідач) штрафу в розмірі 68000,00 грн. та пені - 35700,00 грн. за рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.2013 №01-24/122.

Представник позивача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач, відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення.

03.12.2013 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання по вказаній справі у призначений час.

Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Згідно з приписами пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Крім того, відповідачем не надано до клопотання будь-яких документів, які б свідчили про поважність причин неможливості прибуття в судове засідання.

Неможливість відкладення розгляду справи також пов'язана з закінченням строків передбачених ст. 69 ГПК України, що унеможливлює належне повідомлення сторін про відкладення розгляду справи.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.2013 № 01-24/122 (далі - Рішення) дії суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології», з повідомлення невизначеному колу осіб неточних відомостей шляхом розміщення на телеканалі товариства з обмеженою відповідальністю незалежна телерадіокомпанія «Ірта» реклами щодо назви «Клиника доктора Авершина» (мова оригіналу), що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання, порушенням, передбаченим статтею 15 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману (а.с. 5-7).

Відповідно до абзацу другого статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» за вчинення вищезазначеного порушення на відповідача було накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Так, згідно ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. Зокрема, статтею 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено, що за вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

На виконання вищенаведених норм позивач направив відповідачу копію рішення від 26.06.2013 № 01-24/122 про накладення штрафу поштою з супроводжувальним листом від 27.06.2013 №06-07/1758 (а.с. 8).

Рішення було отримано відповідачем 05.07.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №9100201154100 (а.с. 9).

Отже, строк для виконання рішення позивача від 26.06.2013 № 01-24/122 закінчився 05.09.2013.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, відповідач накладений на нього штраф ані в встановлений строк, ані станом на час вирішення спору так і не сплатив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідач у встановлений законом строк рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.2013 № 01-24/122 до господарського суду не оскаржив.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції в частині своєчасної сплати штрафу накладеного рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 68000 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Оскільки відповідач допустив прострочення сплати штрафу, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства нараховано та заявлено до стягнення пеню за період з 06.09.2013 по 10.10.2013 в розмірі 35700 грн. 00 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Із врахуванням викладеного вище, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судового збору у справі на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки заявник звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології», 91002 м. Луганськ, вул. Рабочая, 25, код 33619653:

- 68000 грн. 00 коп. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) штрафу та 35700 грн. 00 коп. (тридцять п'ять тисяч сімсот гривень 00 копійок) пені, зарахувавши стягнуті грошові суми до загального фонду Державного бюджету України за місцем знаходження відповідача на рахунок казначейства № 31116106700005, банк одержувача УДКС у Кам'янобродському районі м. Луганську, код одержувача 37991503, МФО 804013, код податку 21081100, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

- на користь Державного бюджету України на рахунок № 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Луганській області, отримувач: УДК СУ у м. Луганську, МФО: 804013, ОКПО: 37991503, по коду класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" Державна судова адміністрація України - 050, символ звітності банку: 206, код суду: 02844564, судовий збір в сумі 2074 грн. 00 коп. (дві тисячі сімдесят чотири гривні 00 копійок), видати наказ після набрання рішенням законної сили

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2013.

Суддя А.В. Секірський