Постанова
від 31.01.2014 по справі 913/2735/13
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.01.2014р. справа №913/2735/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий: Дучал Н.М.

Судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.

При секретарі Сабада Г.О.

За участю представників сторін:

від позивача - Сутугін А.О., за довіреністю

від відповідача - не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології», м.Луганськ

на рішення господарського суду Луганської області

від 03.12.2013 р. (підписане 05.12.2013р.)

у справі №913/2735/13 (суддя Секірський А.В.)

за позовом - Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Луганськ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології», м.Луганськ

про стягнення 103 700,00 грн.

Позивач, Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології», м.Луганськ про стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та пені у розмірі 35 700,00 грн.

В підставу позову позивачем покладено невиконання відповідачем рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.2013р. №01-24/122 у справі №135 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.12.2013р у справі №913/2735/13 позов задоволений повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології», м. Луганськ: 68000 грн. 00 коп. штрафу та 35700 грн. 00 коп. пені, зарахувавши стягнуті грошові суми до загального фонду Державного бюджету України за місцем знаходження відповідача на рахунок казначейства № 31116106700005, банк одержувача УДКС у Кам'янобродському районі м. Луганську, код одержувача 37991503, МФО 804013, код податку 21081100; на користь Державного бюджету України на рахунок № 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Луганській області, отримувач: УДК СУ у м. Луганську, МФО: 804013, ОКПО: 37991503, по коду класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" Державна судова адміністрація України - 050, символ звітності банку: 206, код суду: 02844564, судовий збір в сумі 2 074 грн. 00 коп.

Судове рішення мотивовано невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології», м.Луганськ рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/122 від 26.06.2013р., яке відповідно до ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є обов'язковим до виконання.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології», м.Луганськ звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 03.12.2013р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає рішення господарського суду прийнятим з порушенням норм процесуального права у зв'язку з тим, що судом було відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, внаслідок чого справу було розглянуто за відсутності відзиву на позовну заяву, доказів з боку відповідача. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не були з'ясовані обставини справи в повному обсязі. Повідомив, що господарським судом Луганської області у справі №913/417/13-г призначено судову правову експертизу з приводу використання відповідачем позначення «Клиника доктора Авершина», результати якої є вирішальними для визначення обґрунтованості рішення позивача про накладання штрафу на відповідача.

Позивач проти апеляційних вимог заперечив з підстав, викладених у запереченнях №06-10/3674 від 25.12.2013р. на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду законним, обґрунтованим, прийнятим без порушень норм матеріального та процесуального права. Вказав, що у відповідача була можливість надати суду відзив на позовну заяву, втім він не скористався своїм правом на захист. Зазначив про безпідставність посилань апелянта на призначення судової експертизи у справі №913/417/13-г, оскільки справа №913/417/13-г жодним чином не пов'язана з даною справою № 913/2735/13. Просить апеляційну скаргу не задовольняти.

На час судового засідання до Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання від 22.01.2014р. про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю участі в судовому засіданні представника відповідача через відпустку, та відсутністю іншого представника.

Судом апеляційної інстанції не задоволене означене клопотання.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження фактів, викладених у клопотанні про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації; адвокати. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Отже, позивач не був позбавлений вирішити питання щодо участі керівника та/або іншого представника, згідно ст. 28 ГПК України, в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Положеннями ст.77 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право відкладення розгляду справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Обставини, зазначені відповідачем у клопотанні не створюють будь-яких перешкод для розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Ухвалою від 11.01.2014р. про порушення апеляційного провадження сторони не зобов'язувалися забезпечити участь представників в судовому засіданні, крім того сторін було попереджено, що у разі нез'явлення їх представників у судове засідання, апеляційну скаргу буде розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Позиція ТОВ «Клініка «Нові медичні технології» є викладеною в апеляційній скарзі, отже, зазначені документи в сукупності з матеріалами судової справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 03.12.2013р., тому згідно зі ст. ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2, , 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

За результатами розгляду справи №135 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології», керуючись ст.ст. 12-1, 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», п. 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 р. № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482 зі змінами та доповненнями, п. 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994р. №5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994р. за №90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року №169-р) (із змінами), адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 26.06.2013р. прийнято рішення №01-24/122 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким вирішено:

1. Визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології» з повідомлення невизначеному колу осіб неточних відомостей шляхом розміщення на телеканалі товариства з обмеженою відповідальністю незалежна телерадіокомпанія «Ірта» реклами щодо назви «Клиника доктора Авершина» (мова оригіналу), що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання, порушенням, передбаченим ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману;

2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології» припинити порушення, зазначене в пункті 1 шляхом приведення реклами товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології», що транслюється на телеканалі товариства з обмеженою відповідальністю незалежна телерадіокомпанія «Ірта» у відповідність до діючого законодавства;

3. За порушення, вказане у пункті 1, відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», на товариство з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології» накласти штраф у розмірі 68 000,00 грн.

В рішенні зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання копії рішення адміністративної колегії

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу. Рішення може бути оскаржено до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

З листом № 06-07/1758 від 27.06.2013р. копію Рішення було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології» для виконання. Рішення №01-24/122 отримано відповідачем 05.07.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Проте, рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/122 від 26.06.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології» виконано не було, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України.

Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції, тощо ( ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Правові засади захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції визначені Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції», який спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні господарської діяльності в умовах ринкових відносин.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» відносини, пов'язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

За приписами ст. 27 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема, розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 30 Закону України «Про захист від економічної конкуренції» передбачено, що органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі.

За положеннями ст. 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2 - 4 цього Закону.

Відповідно до ст. 15-1 «Про захист від недобросовісної конкуренції» поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

При цьому, для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція, або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання. Вказана правова позиція викладена Пленумом Вищого господарського суду України в пункті 14 Постанови від 26.12.2011р. №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства».

Статтею 20 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено, що вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом.

Вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету (ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).

Як встановлено адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в рішенні №01-24/122 від 26.06.2013р., на телеканалі товариства з обмеженою відповідальністю незалежна телерадіокомпанія «Ірта» транслюється рекламний ролік: «Клиника доктора Авершина».

За інформацією ТОВ НТРК «Ірта» (лист №109 від 30.05.2013р., адресований Голові Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України) трансляція рекламного ролику «Клиника доктора Авершина» відбувалася з 01.03.2013р. по 31.05.2013р. згідно з медіа планом, на підставі договору на надання інформаційних послуг №1 від 02.01.2013р., укладеного між ТОВ НТРК «Ірта» та ТОВ НТРК «Ірта Плюс».

В свою чергу ТОВ НТРК «Ірта Плюс» розмістило зазначений рекламний ролік відповідно до договору про надання інформаційних послуг з товариством з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології» від 09.01.2013р. №3.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 жовтня 2002 року N 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» визначено, що клінічним є лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, який не менше ніж на 50 відсотків використовується для розташування структурних наукових і навчальних підрозділів (кафедри, лабораторії та ін.) вищих медичних навчальних закладів III, IV рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних інститутів і спільної роботи із забезпечення лікувально-діагностичного процесу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних кадрів та проведення і впровадження в практику медичних наукових досліджень. Лікувально-профілактичні заклади (лікарні, пологові будинки та інші), що входять до складу медичних науково-дослідних закладів або підпорядковані медичним науково-дослідним закладам, називаються клініками.

Адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в ході розгляду конкурентної справи №135 встановлено, що у Луганській області відсутні науково-дослідницькі установи. Інформація щодо входження ТОВ "Клініка "Нові медичні технології" до складу науково-дослідницьких закладів України або підпорядкування відповідачем не підтверджена.

У зв'язку з цим, адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №01-24/122 від 26.06.2013 р. «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено . Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Вищим господарським судом України в пункті 2 Постанови Пленуму від 26.12.2011р. №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» наголошено, що аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію.

Відповідачем не надано доказів оскарження в порядку, визначеному ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/122 від 26.06.2013 р. у справі №135. Рішення господарського суду про визнання недійсним рішення №01-24/122 від 26.06.2013 р. адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до матеріалів справи також не представлено. На час порушення господарським судом Луганської області провадження у справі №913/2735/13 строк для оскарження Рішення №01-24/122 від 26.06.2013 р. закінчився.

За приписами ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з ч. ч. 3, 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Як вже зазначалося, копію рішення Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/122 від 26.06.2013р., що направлено з листом №06-07/1758 від 27.06.2013р., отримано ТОВ «Клініка «Нові медичні технології» 05.07.2013 р. Отже, кінцевим терміном сплати штрафу є 05.09.2013 р.

Відповідач Рішення №01-24/122 від 26.06.2013р. не виконав, чим порушив норми ст.22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Докази перерахування відповідачем до бюджету штрафу в сумі 68 000,00 грн. у встановлений законодавством строк, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

На підставі наведених положень за прострочення сплати штрафу, накладеного на ТОВ «Клініка «Нові медичні технології», позивачем за період з 06.09.2013р. по 10.10.2013р. нараховано пеню в сумі 35 700,00 грн.

На момент вирішення судом спору доказів сплати штрафу в сумі 68 000,00 грн., застосованого Рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/122 від 26.06.2013р., пені в сумі 35 700,00 грн. за прострочення сплати штрафу, відповідачем до матеріалів справи не представлено.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології» про стягнення штрафу у розмірі 68 000,00грн. та пені у розмірі 37 500,00грн.

Стосовно посилань апелянта на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 10.10.2013 року порушено провадження у справі №913/2735/13, зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву по суті спору, документальне підтвердження і нормативне обґрунтування викладених у відзиві доводів, при наявності заперечень щодо суми штрафу та пені - надати детальний та обґрунтований контррозрахунок, при наявності - докази часткового/повного погашення заявленої до стягнення суми штрафу та пені тощо. Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.10.2013р. у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача та невиконання ним вимог ухвали господарського суду Луганської області від 10.10.2013р. розгляд справи відкладався, відповідача було повторно зобов'язано надати відзив на позовну заяву та інші необхідні документи.

Тим самим сторонам надавалася можливість представити всі необхідні докази та пояснення, однак відповідач не скористався, наданим йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України, правом подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, давати письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи (ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідача було достатньо часу для надання до справи доказів, які останній вважав необхідними.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи про безпідставність відхилення місцевим господарським судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, призначеного на 03.12.2013р., через неможливість прибуття його представника в судове засідання.

Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації; адвокати. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Отже, позивач не був позбавлений вирішити питання щодо участі керівника та/або іншого представника, згідно ст. 28 ГПК України, в судовому засіданні 03.12.2013р.

Крім того, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження фактів, викладених у клопотанні про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви (ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи наведене, достатність в матеріалах справи документів для розгляду справи по суті, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість тверджень скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Не приймаються апеляційним господарським судом посилання апелянта на не з'ясування судом першої інстанції тієї обставини, що ухвалою господарського суду Луганської області у справі №913/417/13-г призначено судову правову експертизу з приводу використання відповідачем позначення «Клініка доктора Авершина», результати якої є вирішальними для визначення обґрунтованості рішення позивача про накладання штрафу на відповідача у даній справі.

Виходячи з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, предметом спору у справі №913/417/13-г є визнання недійсним рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/152 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», прийнятого 26.07.2012р.

Підставою для стягнення штрафу у сумі 68 000,00 грн. та пені у сумі 35 700,00 грн., що є предметом позову у цій справі № 913/2735/13, є невиконання відповідачем рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/122 у справі №135, прийнятого 26.06.2013р.

Отже, справа №913/417/13-г про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/152 від 26.07.2012р. не є пов"язаною зі справою № 913/2735/13, та не створює будь-яких перешкод для вирішення по суті спору та закінчення апеляційного провадження у справі № 913/2735/13.

З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 03.12.2013р. (підписано 05.12.2013р.) у справі №913/2735/13 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології», м.Луганськ.

Результати апеляційного провадження у справі №913/2735/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології», м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 03.12.2013р. (підписано 05.12.2013р.) у справі №913/2735/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 03.12.2013р. (підписано 05.12.2013р.) у справі №913/2735/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО

СудДонецький апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення31.01.2014
Оприлюднено31.01.2014
Номер документу36903081
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —913/2735/13

Ухвала від 16.06.2014

Господарське

Господарський суд Луганської області

Седляр О.О.

Ухвала від 12.06.2014

Господарське

Господарський суд Луганської області

Седляр О.О.

Ухвала від 14.05.2014

Господарське

Господарський суд Луганської області

Седляр О.О.

Ухвала від 06.05.2014

Господарське

Господарський суд Луганської області

Секірський А.В.

Ухвала від 06.05.2014

Господарське

Господарський суд Луганської області

Секірський А.В.

Постанова від 31.01.2014

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Дучал Н.М.

Ухвала від 11.01.2014

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Дучал Н.М.

Рішення від 03.12.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Секірський А.В.

Ухвала від 21.10.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Секірський А.В.

Ухвала від 10.10.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Секірський А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні