Рішення

від 27.11.2013 по справі 910/12167/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12167/13 27.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім"

про стягнення 4 282 944,64 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Суденко Р.В. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 27.11.13 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім" заборгованості в сумі 4 282 944,64 грн., з яких заборгованість по процентах за користування кредитом у сумі 4 254 203,13 грн., пеня за прострочку сплати процентів - 8 741,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2013р. порушено провадження у справі №910/12167/13, призначено розгляд справи на 22.07.2013 року.

19.07.2013 року представник позивача подав до відділу діловодства суду документи по справі.

В судовому засіданні 22.07.2013р. позивач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надав суду письмові обґрунтування позовних вимог та документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 19.08.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 19.08.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/12167/13 передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 р. справу № 910/12167/13 прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 30.09.2013 р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 р., у зв"язку з поверненням з лікарняного судді Шаптали Є.Ю., справу № 910/12167/13 передано для розгляду судді Шапталі Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2013р. справу №910/12167/13 прийнято до свого провадження суддею Шапталою Є.Ю. та призначено до розгляду на 30.09.2013р.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 27.09.2013р. за №04-1/824, у зв'язку з обранням судді Шаптали Є.Ю. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи №910/12167/13.

В результаті повторного автоматичного розподілу вказана справа була передана для розгляду судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2013р. справу № 910/12167/13 прийнято до свого провадження суддею Гулевець О.В. та призначено до розгляду на 23.10.2013р.

17.10.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшла заява про доповнення (зміну) підстав позову, збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 40 000 000,00 грн. - заборгованості по кредиту, 20996550,95 грн. - заборгованості по відсотках, 681 387,57 грн. - пені, а всього - 61 677 938,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2013р. виправлено в ухвалі від 27.06.2013р., в ухвалі від 22.07.2013р., в ухвалі від 19.08.2013р., в ухвалі від 30.08.2013р., в ухвалі від 30.09.2013р. у справі № 910/12167/13 допущену технічну описку щодо найменування відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2013р. розгляд справи №910/12167/13 відкладено на 13.11.2013р.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в судовому засіданні 13.11.2013р. надав пояснення по суті позовних вимог.

Представники відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім" в судове засідання 13.11.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав.

В судовому засіданні 13.11.2013р, суд розглянувши заяву позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про доповнення (зміну) підстав позову, збільшення розміру позовних вимог, встановив наступне.

У позові позивачем було заявлено вимогу про стягнення заборгованості в сумі 4 282 944,64 грн., з яких: заборгованість по процентах за користування кредитом у сумі 4 254 203,13 грн., пеня за прострочку сплати процентів - 8 741,51 грн.

В заяві про доповнення (зміну) підстав позову, збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 40 000 000,00 грн. - заборгованості по кредиту, 20 996 550,95 грн. - заборгованості по відсотках, 681 387,57 грн. - пені, а всього - 61 677 938,52 грн., посилаючись на те, що на час подання даної заяви відповідачем перевищено ліміт кредитної лінії та збільшився розмір нарахованих відсотків і пені.

Пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"). Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Водночас, в заяві про доповнення (зміну) підстав позову, збільшення розміру позовних вимог позивач заявлено вимогу про стягнення з відповідача 40 000 000,00 грн. - заборгованості по кредиту, про яку не йшлося в позовній заяві.

Також, відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи №910/12167/13 розгляд справи по суті розпочато 23.10.2013р., про що зазначено в протоколі судового засідання 23.10.2013р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про доповнення (зміну) підстав позову, збільшення розміру позовних вимог суперечить положенням Господарського процесуального кодексу, у зв'язку з чим, суд не приймає її до розгляду.

Таким чином, розгляд позовних вимог здійснюється за первісно заявленою в позовній заяві вимогою.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що він може звернутись до суду з окремим позовом за захистом порушеного права шляхом заявлення відповідних позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013р., з метою належного повідомлення відповідача у справі №910/12167/13, розгляд даної справи відкладено на 27.11.2013р.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в судовому засіданні 27.11.2013р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім" в судове засідання 27.11.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 27.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім" (позичальник, відповідач) укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №20-2300/2-1 (Кредитний договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався надати відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 700 000 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим Договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору, кредит надається для придбання інвестиційних сертифікатів.

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, кредит надається шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку № 2063035114479/980 відкритого банком в ПАТ Промінвестбанк безпосередньо на поточний рахунок позичальника, відкритий в ПАТ Промінвестбанк в межах суми та відповідно до строку, визначеного договором на підставі заяви про одержання кредиту.

На виконання умов Кредитного договору в період з 10.05.2012р. по 30.04.2013р. на підставі письмових заявок відповідача, позивачем було надано кредит в розмірі 487 960 658,60 грн., що підтверджується банківськими виписками та довідками про рух коштів на позичковому рахунку.

Пунктом 2.2. Кредитного договору, в редакції Додаткової угоди від 26.06.2012р. кінцевий термін повернення кредиту 07 травня 2014р.

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору, в редакції Додаткової угоди від 11.06.2012р., за користування кредитом нараховуються проценти, виходячи із встановленої процентної ставки у розмірі 10,35% по день повного погашення кредиту на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за кредитом.

Проценти сплачуються позичальником щомісячно 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось нарахування процентів.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, стверджує, що станом на 20.06.2013р. в зв'язку із несплатою відповідачем відсотків за травень 2013р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем із сплати відсотків (процентів) за користування кредитом в сумі 4 254 203,13 грн.

Відповідач п. 4.2.2. Кредитного договору своєчасно сплачувати за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також суми передбаченої цим Договором неустойки.

Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору з позичальника за несвоєчасну сплату кредиту та/або відсотків за користування кредитом відповідач сплачує позивачу пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

За розрахунком позивача, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасну оплату відсотків (процетів) за користування кредитом, нарахованих за травень 2013р, в період з 01.06.2013р. по 11.06.2013р. складає 8 741,51 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2300/2-1 від 22.08.2011 року, в розмірі 4 282 944,64 грн., з яких заборгованість по процентах за користування кредитом у сумі 4 254 203,13 грн., пеня за прострочку сплати процентів - 8 741,51 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З системного аналізу вищевикладених положень, суд дійшов висновку, що між сторонами склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

На виконання умов Кредитного договору в період з 10.05.2012р. по 30.04.2013р. позивач надав кредитні кошти відповідачу в загальному розмірі 487 960 658,60 грн., що підтверджується випискою з позичкового та поточного рахунку відповідача, що підтверджується банківськими виписками та довідками про рух коштів на позичковому рахунку.

За користування кредитними коштами, у відповідності до умов Договору, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" здійснено нарахування відсотків (процентів) за користування кредитом за травень 2013р. в сумі 4 254 203,13 грн.

У відповідності до положень Кредитного договору, відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати сплату процентів щомісячно 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось нарахування процентів.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати процентів відсотків (процентів) за користування кредитом нарахованих за травень 2013р., у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 4 254 203,13 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості по відсотках (процентах) за користування кредитом, нарахованих за травень 2013р., в розмірі 4 254 203,13 грн., визнаються судом обґрунтованими.

Позивачем, також, заявлено про стягнення пені за прострочення сплати відсотків (процентів) за користування кредитом в розмірі 8741,51 грн.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору з позичальника за несвоєчасну сплату кредиту та/або відсотків за користування кредитом відповідач сплачує позивачу пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Розрахунок позивача пені за прострочення сплати відсотків (процентів) за користування кредитом є арифметично вірним, у зв'язку з чим, стягненню підлягає пеня за прострочення сплати відсотків (процентів) за користування кредитом в розмірі 8741,51 грн.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що розмір невиконаного зобов'язання за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-2300/2-1 від 22.08.2011 року в частині сплати відсотків (процентів) за користування кредитом підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований, позовні вимоги про стягнення заборгованості в загальному розмірі 4 282 944,64 грн., з яких: заборгованість по процентах за користування кредитом у сумі 4 254 203,13 грн., пеня за прострочку сплати процентів - 8 741,51 грн., підлягають задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім" (юридична адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, будинок, 3, код ЄДРПОУ 32485564) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (юридична адреса: 01001, м. Київ, провулок Шевченка, будинок 12, код ЄДРПОУ 00039002) заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 4 254 203 (чотири мільйони двісті п'ятдесят чотири тисячі двісті три) грн. 13 коп., пеню за прострочення сплати процентів в розмірі 8741 (вісім тисяч сімсот сорок одну) грн. 51 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 02.12.2013р.

Суддя О.В. Гулевець