Ухвала

від 21.11.2013 по справі 825/3148/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 825/3148/13-а

м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Геопласт-північ» до державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Геопласт-північ» (надалі за текстом - «ТОВ «Геопласт-північ») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004102200 від 08 серпня 2013 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 64 000 грн. та зобов'язано сплатити суму податку у цьому розмірі, а також штрафні санкції в розмірі 16 000 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (надалі за текстом - «ДПІ у м. Чернігові»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 11.07.2013 р. по 17.07.2013 р. посадовцями ДПІ у м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Геопласт-північ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.02.2011 р. по 11.07.2013 р., іншого законодавства за період з 17.02.2011 р. по 11.07.2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 165/22/37487896 від 24.07.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок віднесення у грудні 2012 р. до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Новітні технології модернізації» у складі вартості послуг.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

03.10.2012 р. між ТОВ «Геопласт-північ» та ТОВ «Новітні технології модернізації» укладено договір на виконання роботи по наданню послуг.

За умовами цього договору ТОВ «Новітні технології модернізації» зобов'язалось зібрати матеріали з регіональної геологічної вивченості дніпровсько-Донецького басейну (палеогеографічні карти основних підрозділів кам'яновугільного розрізу), а позивач - прийняти і оплатити їх.

Факт виконання робіт підтверджується актами здачі-прийняття робіт на загальну суму 384 000 грн., у тому числі 64 000 ПДВ.

Оплату позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості послуг податок включив до податкового кредиту.

Разом з тим, за даними за результатами автоматизованого співставлення даних, задекларованих ТОВ «НВП «Геопласт-північ» в деклараціях з податку на додану вартість, встановлено розбіжності з ТОВ «Новітні технології модернізації» за грудень 2012 року на суму 64 000 грн., яка виникла в наслідок отримання від ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі акту про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 1549/22-6/37069382 від 12.06.2013 р.

За таких обставин, на думку органу державної податкової служби, позивач завищив суму податкового кредиту на вказану суму.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення №0004102200 від 08 серпня 2013 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 64 000 грн. та зобов'язано сплатити суму податку у цьому розмірі, а також штрафні санкції в розмірі 16 000 грн.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарської операції) дійшов висновку про реальність надання послуг ТОВ «Новітні технології модернізації».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, ТОВ «Геопласт-північ» було надано копії: договору № 3Б/12 від 05.10.2012 р. на виконання робіт по наданню послуг, договору № 3В/12 від 10.10.2012 р. на виконання робіт по наданню послуг, договору № 4А/12 від 05.10.2012 р. на виконання робіт по наданню послуг, протоколів узгодження договірної ціни, календарних планів виконання робіт, інформаційних звітів за договорами, актів здавання-приймання робіт, податкових накладних, банківських виписок, які свідчать про те, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі та про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з контрагентом, які були предметом перевірки.

Таким чином, на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентові.

Посилання відповідача на те, що за результатами автоматизованого співставлення даних, задекларованих ТОВ «НВП «Геопласт-північ» в деклараціях з податку на додану вартість, встановлено розбіжності з ТОВ «Новітні технології модернізації», обґрунтовано не взято судом до уваги.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 26 листопада 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.