Постанова

від 02.12.2013 по справі 801/8810/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/8810/13-а

02.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 801/8810/13-а за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 23.10.2013

за позовом Управління освіти та у справах дітей Красноперекопської районної державної адміністрації (пл. Героїв Перекопу, 1, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

до Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим (бульвар Леніна, 5/7, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2013 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано п.3 вимоги Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим від 22.04.2013 за №01-03-14-14/3748, щодо усунення виявленого порушення, стягнуто з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим на користь Управління освіти та у справах дітей Красноперекопської районної державної адміністрації витрати зі сплати судового збору у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одну копійку).

Не погодившись з даним рішенням суду, Державна фінансова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

02.12.2013 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке судовою колегією було задоволено.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління освіти та у справах дітей Красноперекопської районної державної адміністрації (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги від 22.04.2013 за №01-03-14-14/3748, відповідно до якого встановлено необхідність внести зміни у штатний розпис в частині скорочення посади методиста районного кабінету та стягнення шкоди на підставі Наказу Міністерства просвіти СРСР №209 від 05.12.1985 «Про затвердження типових штатів районних і міських методичних кабінетів системи освіти», що, на думку позивача, є протиправним оскільки не враховані також положення норм діючого законодавства.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено законність винесення пункту 3 вимоги від 22.04.2013 за №01-03-14-14/3748, а саме: приймаючи зазначений пункт відповідач діяв не на підставі чинного законодавства України, що є протиправним.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 22.04.2013 відповідачем прийнято вимогу №01-03-14-14/3748, в пункті 3 якої зазначено: в порушення вимог пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2002 № 228, із змінами та Типових штатів районних і міських (міських, що не мають районного ділення) методичних кабінетів системи освіти", затверджених наказом Міністерства освіти СРСР від 05.12.1985 № 209 до штатних розписів методичного кабінету Управління освіти та у справах дітей Красноперекопської районної державної адміністрації зайво включена 1 штатна одиниця методиста методичного кабінету, що призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати із загального фонду бюджету на загальну суму 47997,00 грн. та як наслідок, зайво перераховано до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату на суму 17436,65 грн. Внаслідок допущенного порушення Управлінням освіти та у справах дітей Красноперекопської районної державної адміністрації завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 65433,65 грн. У зв'язку з чим, зазначено про необхідність внести зміни у штатний розпис в частині скорочення посади методиста районного кабінету та стягнення шкоди з осіб винних у прийняті наказу, що суперечать вимогам законодавства, в порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

Передумовою прийняття вимоги №01-03-14-14/3748 став акт від 15.03.2012 №03-21/32 ревізії фінансово - господарської діяльності позивача за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

Ревізією з питань наявності фактів утримання понадштатних та понаднормативних посад працівників встановлено, що в штатному розписі позивача затверджено 8,5 штатних одиниць методистів методичного кабінету. Разом з тим, встановлено, що відповідно до Наказу Міністерства освіти СРСР № 209 від 05.12.1985 «Про затвердження типових штатів районних і міських (міст, що не мають районного ділення) методичних кабінетів системи освіти» необхідно затвердити в штатному розписі 7,5 штатних одиниць методистів методичного кабінету, через що штатним розписом зайво затверджена 1 посада методистів методичного кабінету, яка була фактично зайнята весь ревізійний період.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на той факт, що неврегульованість питання кількості посад методистів у наказі Міністерства освіти України від 08.12.2008 №1119 навпаки свідчить про юридичне значення наказу Міністерства освіти СРСР від 05.12.1985 №209 та необхідність його прямого застосування, оскільки саме він, на думку відповідача, без колізійних ознак діючому законодавству України встановлює нормативи чисельності методистів, які були порушені позивачем, через наступне.

Відповідно до 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з Положенням про управління освіти та у справах дітей Красноперекопської районної державної адміністрації затвердженого розпорядженням Красноперекопської районної державної адміністрації 25.07.2008 за № 230, Управління освіти та у справах дітей фінансується за рахунок коштів державного бюджету, структурні підрозділи управління та навчальні заклади-з районного бюджету за рахунок власних надходжень. Гранична чисельність, фонд оплати праці працівників управління, його структурних підрозділів та видатки на їх утримання затверджуються головою районної державної адміністрації.

До того ж, Положення про Красноперекопський районний методичний кабінет затверджений розпорядженням Красноперекопської районною державною адміністрацією 03.06.2013 засновником методкабінету є Красноперекопська районна державна адміністрація, яка, зокрема, затверджує структуру та штатний розпис методкабінету.

З урахуванням вказаних норм чинного законодавства, у зв'язку з тим, що Положенням "Про районний методичний кабінет", затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 за № 1119 не визначено, що посади методистів повинні встановлюватися із будь якого розрахунку та через те, що відповідно до постанови Верховної ради України №1545 від 12.09.1991 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем саме в межах діючого законодавства України включено у штатний розпис одиницю методиста, а тому Наказ Міністерства освіти СРСР № 209 від 05.12.1985, з урахуванням зазначеної вище постанови Верховної ради України №1545 від 12.09.1991, до даних правовідносин не повинен застосовуватись в тій частині питання, яке вже врегульовано законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення .

Оцінюючи дії Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим щодо прийняття пункту 3 вимоги від 22.04.2013 за №01-03-14-14/3748, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що відповідач при прийнятті стосовно позивача пункту 3 вимоги від 22.04.2013 за №01-03-14-14/3748 діяв неправомірно, тобто не в рамках чинного законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом першої інстанції помилково зазначено про стягнення судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунку відповідача, у зв'язку з тим, що відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильно по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норми процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає зміні.

Керуючись частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 2 частини першої статті 198, статтею 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2013 у справі № 801/8810/13-а змінити.

Викласти пункт 3 резолютивної частини у наступній редакції:

"3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління освіти та у справах дітей Красноперекопської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 02144341; адреса місцезнаходження: пл. Героїв Перекопу, 1, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000) судовий збір у розмірі 34,41 грн."

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2013 у справі № 801/8810/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко