Постанова

від 03.12.2013 по справі 910/14537/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. Справа№ 910/14537/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Жук Г.А.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання: Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ярош Ю.В., дов. б/н від 05.07.13р.;

від відповідача: Зарубайко П.І., дов. № 1192 від 29.10.13р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Основа»,

на рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року,

у справі № 910/14537/13 (суддя: Зеленіна Н.І.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Металева Покрівля», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Основа», м. Київ,

про стягнення заборгованості в сумі 203 710,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Металева Покрівля» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Основа» про стягнення заборгованості в сумі 299 391,84 грн. (а.с. 3-9).

28 серпня 2013 року ТОВ «Металева Покрівля» звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про зменшення розміру позовних вимог, де просить стягнути з ТОВ «Основа» 203 710,35 грн. (а.с. 97-99).

Рішенням господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року по справі № 910/14537/13 позовні вимоги задоволено (а.с. 124-128).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року по справі № 910/14537/13 та постановити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції безпідставно відмовлено в клопотанні про відкладення розгляду справи чим суд обмежив відповідача подати додаткові докази, а також не взято до уваги, що затримка оплати за виконані роботи трапилась з вини замовника, який вчасно не розрахувався з відповідачем.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ТОВ «Основа» по справі № 910/14537/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. від 20 листопада 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/14537/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2013 року, апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 03 грудня 2013 року.

В судовому засіданні 03 грудня 2013 року представник відповідача надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року по справі № 910/14537/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник позивача в цьому ж засіданні теж надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року по справі № 910/14537/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

21 березня 2012 року між ТОВ «Основа» (генпідрядник) та ТОВ «Металева Покрівля» (субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 21-03/12 (надалі - договір), (а.с. 18-29).

Відповідно до п. 2.1. договору, субпідрядник за завданим генпідрядника, повністю ознайомлений з усіма технічними, проектними рішеннями і деталями проекту, зобов'язується в порядку та на умовах, обумовлених у цьому на свій ризик, своїми і залученими силами та засобами, у відповідності з діючими в Україні будівельними нормами і правилами та в обумовлені сторонами строки виконати в повному обсязі роботи на об'єкті по «влаштуванню покрівлі на техногологічній споруді», передбачені проектом, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, обумовлених цим Договором.

Згідно з п. 3.1. договору, сума договору визначена в ринкових договірних цінах і орієнтовно становить 1 670 959,83 грн. Склад, об'єми, вартість робіт визначені в «Протоколі погодження договірної ціни» (Додаток № 1 до Договору).

Генпідрядник перед початком робіт перераховує на розрахунковий рахунок субпідрядника перший авансовий платіж у порядку і в розмірі, погодженому сторонами, який становить 988 113,77 грн. протягом 3-х днів з моменту підписання цього Договору. Подальше авансування проводиться відповідно до письмових заявок субпідрядника. За письмовою згодою сторін розмір авансового платежу і строки його оплати можуть бути змінені (п. 5.1 договору).

В пункті 5.3. договору сторони погодили, що щомісяця вартість фактично виконаних робіт визначається Актом прийому виконаних робіт та Довідкою по ф. № КБ-3, які є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи. Оплата за Актами проводиться за фактично виконані роботи протягом 5-ти робочих (банківських) днів з моменту підписання Акта виконаних робіт з урахуванням раніше перерахованого авансу та положень п. 3.9.

Також 21 березня 2012 року сторони підписали додаткову угоду № 1, відповідно до п. 2 якої, генпідрядник щомісячно утримує оплату послуг генпідряду в розмірі 5 % від договірної вартості виконаних робіт за Договором субпідряду при перерахуванні грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника за виконані роботи згідно Акту виконаних робіт та Довідки за ф. № КБ-3 звітного місяця. Про надання субпідряднику послуги генпідряду складається двосторонній Акт прийому-передачі послуг. Акт є підставою для зняття даної суми з вартості виконаних субпідрядником робіт наприкінці звітного місяця (а.с. 40-41).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується Актами приймання виконаних робіт:

№ 43 за квітень 2012 р. на суму 41 401,99 грн.,

№ 57 за травень 2012 р. на суму 817 797,29 грн.,

№ 66/1 за червень 2012 р. на суму 150 780,83 грн.,

№ 66/2 за червень 2012 р. на суму 50 319,36 грн.,

№ 66/3 за червень 2012 р. на суму 58 060, 80 грн.,

№ 66/4 за червень 2012 р. на суму 44 314,47 грн.,

№ 85 за липень 2012 р. на суму 172 575,83 грн.,

№ 103 за серпень 2012 р. на суму 147 220,98 грн.,

№ 151 за грудень 2012 р. на суму 80 340,37 грн.,

№ 17 за лютий 2013 р. на суму 35 219,41 грн.,

та довідками про вартість робіт та витрат на загальну суму 1 598 031,33 грн. (а.с. 42-59).

Як зазначає позивач, в супереч умов договору, відповідач частково виконав грошове зобов'язання по оплаті вартості виконаних будівельних робіт у розмірі 1 336 409,30 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по банківському рахунку (а.с. 70-79, 108).

Крім того, позивач зазначив, що відповідач надав йому послуги генпідряду на загальну суму 79 901,57 грн. Надання зазначених послуг підтверджується актами здачі прийняття робіт (а.с. 59-65).

Отже, загальна сума виконаних позивачем робіт становить 1 598 031,33 грн., враховуючи оплату відповідачем 1 336 409,30 грн. та надані позивачу послуги генпідряду на суму 79 901,57 грн. сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 181 720,46 грн.

За своєю правовою природою договір, який укладений між позивачем та відповідачем є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України: «За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.»

Положеннями ст. 838 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

ТОВ «Металева Покрівля» виконало роботи відповідно до умов договору, що підтверджено актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість робіт.

Відповідачем покладені на нього зобов'язання в частині оплати за виконанні роботи не виконано в повному обсязі. Доказів сплати заявленої позивачем заборгованості чи спростування такої заборгованості відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача, а відтак про необхідність їх задоволення.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 10.2 договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт за певний етап та інших виплат за договором, генпідрядник виплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочки платежу.

Провівши повторний математичний розрахунок за допомогою «калькулятора підрахунку ЛІГА:ЗАКОН», колегія суддів київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума 3% річних, яка підлягає до стягнення становить 3 752,53 грн. та сума пені 18 232,65 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що затримка оплати за виконані роботи трапилась з вини замовника, який вчасно не розрахувався з відповідачем.

Вказаний довід скаржника є безпідставний та не підлягає задоволенню оскільки, виконання боржником своїх зобов'язань не може ставитись в залежність від виконання своїх зобов'язань перед боржником третіми особами.

Щодо посилань в апеляційній скарзі на порушення норм процесуального права, оскільки не задоволено клопотання про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає, що до заявленого клопотання про відкладення розгляду справи відповідач не надав жодних доказів неможливості прибуття в судове засідання його представника. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у даній справі вже відкладалось судове засідання 29 серпня 2013 року за клопотанням відповідача.

Також, суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання відповідача на платіжне доручення № 704 від 01 жовтня 2013 року (а.с. 143), яким, як зазначає відповідач, оплачено 100 000 грн. за вищевказані роботи, оскільки зазначене платіжне доручення не є належним доказом перерахування грошових коштів, так як на ньому відсутня відмітка банківської установи про його виконання.

Крім того, колегія суддів звертає уваги, що вказане платіжне доручення не було предметом розгляду в суді першої інстанції.

Частина 1 ст. 101 ГПК передбачає, що додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Обґрунтованих причин не подання відповідачем до господарського суду міста Києва платіжного доручення № 704 від 01 жовтня 2013 року, останній суду не навів.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року, по справі № 910/14537/13 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ «Основа» на рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» на рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року по справі № 910/14537/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року по справі № 910/14537/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/14537/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Г.А. Жук

В.Г. Суховий