Постанова

від 02.12.2013 по справі 910/15017/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. Справа№ 910/15017/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:ОСОБА_2, довіреність б/н від 02.09.2013;

відповідача:не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія КСБ"

на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013

у справі № 910/15017/13 (суддя: Ониськів О.М. )

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія КСБ"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія КСБ" про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2013 у справі № 910/15017/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія КСБ" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 суму основного боргу в розмірі 39300,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія КСБ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013 у справі № 910/15017/13 і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального права.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2013 № 910/15017/13 у справі № 910/15017/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2013 прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 910/15017/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 02.12.2013 об 11:15.

28.11.2013 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу.

02.12.2013 відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

02.12.2013 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013 у справі № 910/15017/13 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується Актами про надання послуг № 1 від 02.01.2013 на суму 9600,00 грн., № 17 від 17.01.2013 на суму 7200,00 грн., № 18 від 21.01.2013 на суму 7200,00 грн., № 28 від 28.01.2013 на суму 14400,00 грн. та № 38 від 04.02.2013 на суму 15300,00 грн., що в січні 2013 року на підставі усної домовленості між сторонами, позивач надав відповідачу послуги екскаватора всього на загальну суму 53700,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями п. п. 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, позивач отримав підтвердження укладення Договору шляхом прийняття відповідачем послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами про надання послуг, які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь яких зауважень і застережень та скріплений їх печатками.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За твердженнями позивач скаржник лише частково оплатив отримані послуги в розмірі 14400,00 грн.

В зв'язку з несплатою, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № б/н від 24.05.2013, в якій просив погасити заборгованість протягом 5 робочих днів з моменту отримання претензії в розмірі 39300,00 грн.

Хоча, відповідачем отримано претензію під розпис 24.05.2013, але претензія залишилась без виконання, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Заперечуючи проти позову скаржник стверджує, що між сторонами відносини ґрунтуються на підставі договору про надання послуг № 020113/1 від 02.01.2013, а не на усній домовленості.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не мав зауважень щодо кількості та якості отриманих послуг, так-як акти про надання послуг підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками без будь-яких зауважень та застережень.

До того ж, проаналізувавши матеріали справи, суд відмічає, що скаржником не доведено і судом не встановлено, що надання позивачем послуг відповідачу відбувалось саме на підставі договору про надання послуг № 020113/1 від 02.01.2013

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на зазначене вище останнім днем виконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті отриманих від позивача послуг було 31.05.2013.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення боргу визнаються судом обґрунтованими, а тому правомірно були задоволені судом першої інстанції в розмірі 39300,00 грн.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову повністю.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013 у справі № 910/15017/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія КСБ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013 у справі № 910/15017/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/15017/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді О.Ф. Синиця

Е.О. Шевченко