Постанова
від 26.11.2013 по справі 909/623/13
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. Справа № 909/623/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Гриців В.М.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Теплохолдинг", м. Івано-Франківськ б/н від 27.08.2013р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2013р.

у справі № 909/623/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Візард-ЛТД", м.Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Теплохолдинг", м.Івано-Франківськ

про стягнення 111 164,67 грн.

за участю представників:

від позивача : Монастирський С.В. - представник;

від відповідача : не з"явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 ГПК України, учасником судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2013р. у справі №909/623/13 (суддя Максимів Т.В.) позовні вимоги ТОВ "Візард-ЛТД" до ТОВ "Теплохолдинг" задоволено частково. Стягнено з ТОВ "Теплохолдинг" на користь ТзОВ "Візард-ЛТД" 104 326,07грн. основного боргу, 5 516,48 грн. пені, 1 103,29 грн. 3% річних та 2 218,92грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

ТОВ "Теплохолдинг" подано апеляційну скаргу б/н від 27.08.2013р., в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду, прийняте з порушенням норм матеріального права. Зокрема, скаржник вважає, що договір поставки повинен містити строки й порядок проведення розрахунків, а також умови приймання-передачі товару від постачальника покупцеві, що повинно підтверджуватись відповідними документами, які й формують доказову базу у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов»язань за договором поставки. Однак, документи, які підтверджують факт поставки товару згідно умов договору взагалі відсутні у скаржника та ніколи не передавалися ТОВ «Візард-ЛТД» на адресу скаржника, що дає підставу вважати, що товар згідно специфікації, яка додана до договору, не був навіть відвантажений. Отже. на думку скаржника, позивач не довів в суді виконання своїх зобов»язань за договором поставки №04/12-12 від 04.12.2012р. належним чином.

ТОВ "Візард-ЛТД» у поясненні на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2013р. у зв'язку із зайнятістю судді Юрченка Я.О. в іншому судовому засіданні, у склад колегії суддів для розгляду справи №909/623/13 введено замість судді Юрченка Я.О.. - суддю Гриців В.М..

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ "Візард-ЛТД" та ТОВ "Теплохолдинг" укладено договір поставки №04/12-12 від 04.12.2012р.

За умовами даного договору постачальник (позивач) зобов"язався поставити та передати у власність покупця продукцію, а покупець (відповідач), в свою чергу, - прийняти цю продукцію та оплатити її загальну вартість на умовах та у порядку, передбачених цим договором.

Строк дії договору - до 31.12.2012р., а в частині взаєморозрахунків - до повного їх завершення (п.8.1 договору).

Розділом 2 даного договору сторони погодили ціну та вартість продукції: вартість договору складає 254000,00 грн.; ціна одиниці виміру продукції та загальна вартість кожної партії продукції є незмінними протягом усього періоду поставки; ціна продукції може змінюватися лише за взаємною згодою сторін і буде застосовуватися до тих поставок продукції, які будуть здійснюватися постачальником після узгодження та підписання сторонами відповідної специфікації; в окремих випадках, за взаємною згодою сторін, загальна кількість продукції та кількість продукції у кожній партії може відрізнятись від узгодженої у відповідній специфікації.

Як вбачається із матеріалів справи, специфікація (додаток №1 до договору поставки №04/12-12), узгоджена сторонами договору 04.12.2012р. на суму 254 326,07грн. (а.с.24).

Сторонами також погоджено (п.3.6 договору), що факт передачі продукції за договором посвідчується підписанням покупцем видаткової накладної постачальника.

Матеріалами справи, а саме копією видаткової накладної №12 від 25.01.2013р. (а.с.25), підтверджується, що позивачем поставлено відповідачу продукції на загальну суму 254 326,07грн..

Розділом 5 даного договору сторони визначили, що оплата продукції покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок чи в касу постачальника на підставі виставлених ним рахунків-фактур на кожну окрему партію продукції. Поставка продукції виконується постачальником після одержання ним від покупця 100% оплати вартості поставки. Оплата за цим договором проводиться в два етапи: покупець зобов"язується перерахувати 150 000,00грн. на протязі трьох банківських днів після її погодження та підписання сторонами (перший етап); покупець зобов"язується виконати повний розрахунок, а саме перерахувати 104000,00грн. до 31.01.13 (другий етап).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що ТОВ "Теплохолдинг" 06.12.2012р. та 14.01.2013р. всього сплачено позивачу 150 000,00грн., тобто проведено оплату в повній сумі першого етапу. Таким чином, залишок заборгованості відповідача за поставлену позивачем продукцію згідно договору поставки №04/12-12 становить 104 326,07грн.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлені договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 ЦК України).

Як вбачається із п.5.2 договору поставки граничний строк оплати відповідачем поставленої позивачем продукції - 31.01.2013р.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати поставленої позивачем продукції, вимоги позивача про стягнення 104 326,07грн. основного боргу є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею).

У відповідності до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.6.2 договору поставки сторони узгодили, що у разі несвоєчасного виконання умов оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

З огляду на викладене, позивачем нараховано 5 585,57грн. пені, 1117,12грн. 3% річних та 135,91 втрат від інфляції, з яких за період з 10.12.2012р. по 15.01.2013р. - 912,33 грн. пені, 182,47грн. 3% річних та 240,24грн. втрат від інфляції; за період з 01.02.2013р. по 20.05.2013р. - 4 673,24 грн. пені та 934,65грн. 3% річних.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції перевірено правильність нарахування 3 % річних, штрафу та пені та здійснивши перерахунок, судом правомірно присуджено до стягнення 886,12 грн. пені та 177,22 грн. 3% річних. за перший етап та зменшено розмір пені ( з 4673,24 грн. до 4630,36 грн.) та 3% річних (з 934,65грн. до 926,07грн.) за другий етап оплати за період з 01.02.2013 по 20.05.2013р.р.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що інфляційні втрати, які нараховані на суму боргу 60 000,00 грн. у розмірі 135,91 грн. за період з 10.12.2012р. по 13.01.2013р. не підлягають до стягнення з відповідача, оскільки на заборгованість, яка виникла у грудні місяці 2012 року має застосовуватися індекс інфляції, визначений у січні місяці 2013 року. Оскільки відповідачем заборгованість у січні місяці погашена 14 числа, то відсутні правові підстави для задоволення позову за цей період.

Також, оскільки позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховано Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 362-97р., судом правомірно відмовлено у задоволенні інфляційних втрат за період з 01.02.2013р. по 20.05.2013р., нарахованих на суму заборгованості 104 326,07 грн. в сумі 104,33 грн.

Згідно із ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (абз.2 ст. 34 ГПК України).

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зокрема, не беруться до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що документи, які підтверджують факт поставки товару згідно умов договору взагалі відсутні у скаржника та ніколи не передавалися ТОВ «Візард-ЛТД» на адресу скаржника, оскільки факт поставки та належне виконання договірних зобов»язань позивачем підтверджується матеріалами справи, а скаржником не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували позовні вимоги, а також докази виконання скаржником договірних зобов»язань.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2013р. у справі №909/623/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.12.2013р.

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Гриців В.М.

Суддя Орищин Г.В.

СудЛьвівський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення26.11.2013
Оприлюднено06.12.2013
Номер документу35784014
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —909/623/13

Ухвала від 13.08.2013

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т. В.

Ухвала від 25.07.2013

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т. В.

Постанова від 26.11.2013

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Галушко Н.А.

Ухвала від 12.11.2013

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Галушко Н.А.

Ухвала від 22.10.2013

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Галушко Н.А.

Ухвала від 26.09.2013

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Галушко Н.А.

Рішення від 19.08.2013

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т. В.

Ухвала від 11.06.2013

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т. В.

Ухвала від 28.05.2013

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні