Ухвала

від 25.11.2013 по справі 2а-7585/12/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7585/12/0170/15

25.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воробйової С.О.,

суддів Кобаля М.І. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Жабенко І.М.

за участю сторін:

представник прокуратури АР Крим - Негеля Марина Олександрівна, службове посвідчення № 005829, видане 25.09.2012 року;

представник позивача, Ради Міністрів АР Крим - Яковець Олександр Іванович, довіреність № 01-01/564 від 06.03.2012 року;

третя особа, ОСОБА_4 - паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гурзуфським ВМ Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму 19.11.1996 року;

представник третьої особи, ОСОБА_4 - ОСОБА_5, витяг з договору доручення № 87;

представник відповідача, Гурзуфської селищної ради - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача, Управління Держземагенства у м. Ялта АР Крим - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора АР Крим Шапкіна Ігоря Станіславовича на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 16.07.2013 року у справі № 2а-7585/12/0170/15

за позовом Заступника прокурора АР Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим (пр. Кірова, 13 м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95005)

до Гурзуфської селищної ради (вул. Подвойського, 9, смт. Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98640),

Управління Держземагенства у м. Ялті АР Крим (вул. Руданського, 7, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600),

третя особа, ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 98600),

про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Заступника прокурора АР Крим в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим до Гурзуфської селищної ради, Управління Держземагенства у м. Ялті АР Крим, третя особа: ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, заступник прокурора АР Крим Шапкін І.С. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 року у справі №2а-7585/12/0170/15 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 25.11.2013 року представник прокуратури АР Крим підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі з підстав у ній викладених, просила задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача - Ради Міністрів АР Крим у судовому засіданні 25.11.2013 року підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 року.

Третя особа ОСОБА_4 та її представник у судовому засіданні 25.11.2013 року заперечували проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представники відповідачів - Гурзуфської селищної ради, Управління Держземагенства у м. Ялті АР Крим у судове засідання 25.11.2013 року не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Судова колегія, вислухавши пояснення заявника апеляційної скарги, представника позивача, третьої особи та її представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з матеріалів справи, заступник прокурора АР Крим звернувся в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Гурзуфської селищної ради, Управління Держкомзему у м. Ялті АР Крим, третя особа: ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування пункту 17 рішення 51 сесії 4 скликання Гурзуфської селищної ради від 30.08.2005 року №40, яким ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку кадастровий номер 0111946800:03:001:0019 за адресою: АДРЕСА_2, з земель Гурзуфської селищної ради площею 0,1500 га не наданих у приватну власність і не наданий у постійне користування в межах населеного пункту для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, вартістю 486690,00 грн., зобов'язання Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим вчинити дії щодо скасування державної реєстрації запису державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 0111946800:03:001:0019, вартістю 486690,00 грн., виданого ОСОБА_4, серії ЯА №531602, який зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010502100173. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі ч.2 ст.121 Конституції України, ч.2 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом, що полягає у зверненні до суду з позовами або заявами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Пред'явлення Прокуратурою АР Крим позову в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим викликано винятково захистом державних інтересів через надання земельної ділянки у порушення вимог земельного законодавства України органом місцевого самоврядування з перевищенням повноважень. Так, пунктом 17 рішення 51 сесії 4 скликання Гурзуфської селищної ради від 30.08.2005 року №40 ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку кадастровий номер 0111946800:03:001:0019, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, з земель Гурзуфської селищної ради площею 0,1500 га не наданих у приватну власність і не наданих у постійне користування в межах населеного пункту для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_4 28.09.2005 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №531602, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010502100173. Перевіркою додержання вимог земельного законодавства, проведеної фахівцями Управління Держземінспекції Рескомзему АР Крим 26.05.2011 року встановлено, що пункт 17 рішення 51 сесії 4 скликання Гурзуфської селищної ради від 30.08.2005 року №40 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки передана у власність ОСОБА_4 земельна ділянка площею 0,1500 га розташована за затвердженими межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради. Факт знаходження земельної ділянки площею 0,1500 га, наданої у власність ОСОБА_4, за межами населеного пункту Гурзуфської селищної ради підтверджено також висновком судової будівельно-технічної експертизи у кримінальній справі №12011011770165. На думку заступника прокурора АР Крим, у порушення вимог земельного законодавства України Гурзуфською селищною радою передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1500 га з перевищенням повноважень, у зв'язку з чим пункт 17 рішення 51 сесії 4 скликання Гурзуфської селищної ради від 30.08.2005 року №40 підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Також, враховуючи, що ОСОБА_4 28.09.2005 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №531602, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010502100173, на підставі рішення 51 сесії 4 скликання Гурзуфської селищної ради від 30.08.2005 року №40, яке підлягає визнанню протиправним та скасуванню, судовий захист порушених прав та інтересів Ради міністрів АР Крим полягає також у покладанні на Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим обов'язку щодо скасування державної реєстрації запису державного акту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 року замінено відповідача - Управління Держкомзему в м. Ялта АР Крим на правонаступника - Управління Держземагенства у м. Ялта АР Крим (Т.2 а.с.14-15).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради, у зв'язку з чим суд не знайшов підстав для визнання протиправним і скасування пункту 17 рішення 51 сесії 4 скликання Гурзуфської селищної ради від 30.08.2005 року №40, а тому не підлягають задоволенню й позовні вимоги про зобов'язання Управління Держземагенства у м. Ялта АР Крим вчинити дії щодо скасування державної реєстрації запису державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 0111946800:03:001:0019 вартістю 486690,00 грн., виданого ОСОБА_4, серії ЯА №531602, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010502100173.

Судова колегія погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, згідно з частиною 1 статті 12 Земельного кодексу України належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пункту 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частинами 1 та 2 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Матеріали справи містять відомості про те, що рішенням Верховної Ради АР Крим від 25.12.2003 року №770-3/03 встановлені межі населених пунктів Гурзуфської селищної ради (м. Ялта) загальною площею 672,3005 га (Т.1 а.с.153).

Рішенням Верховної Ради АР Крим від 16.06.2004 року №1001-3/04 внесені зміни до рішення Верховної Ради АР Крим від 25.12.2003 року №770-3/03, встановлено межі населених пунктів Гурзуфської селищної ради (м. Ялта) загальною площею 699,1504 га (Т.1. а.с.139-140).

Пунктом 17 рішення 51 сесії 4 скликання Гурзуфської селищної ради від 30.08.2005 року №40 ОСОБА_4 передано у притну власність земельну ділянку, кадастровий номер 0111946800:03:001:0019 за адресою: АДРЕСА_2, з земель Гурзуфської селищної ради площею 0,1500 га не переданих у приватну власність та не наданих у постійне користування в межах населеного пункту для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (Т.1 а.с.16).

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №531602 від 28.09.2005 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010502100173 (Т.1 а.с.17).

При цьому, колегія суддів зазначає, що у 2005 році Комунальним підприємством «Проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро» на підставі договору №11 від 24.01.2005 року було розроблено проект землеустрою з відведення земельної ділянки ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд, який був узгоджений з усіма органами державної влади. Крім того, з матеріалів проекту землеустрою вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах с. Партизанське.

Належних та допустимих доказів, які б спростували вказані обставини, на порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурором та позивачем не надано.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор та позивач посилаються на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим від 26.05.2011 року, згідно якого на час проведення перевірки фахівцями Управління Держземінспекції Рескомзему АР Крим спільно з землевпорядником Гурзуфської селищної ради Дороховим І.В. встановлено, що передана ОСОБА_4 рішенням 51 сесії 4 скликання Гурзуфської селищної ради від 30.08.2005 року №40 у приватну власність земельна ділянка площею 0,1500 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за затвердженими межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради, у зв'язку з чим рішення 51 сесії 4 скликання Гурзуфської селищної ради від 30.08.2005 року №40 прийнято з перевищенням повноважень, визначених статтею 12 Земельного кодексу України (Т.1 а.с.18-22).

Також, на підтвердження факту знаходження земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_4, за межами населеного пункту Гурзуфської селищної ради заступником прокурора АР Крим наданий висновок судової будівельно-технічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз №3350 від 22.03.2012 року у кримінальній справі №12011011770165 відносно посадових осіб Гурзуфської селищної ради, Ялтинського міського управління земельних ресурсів, Управління головного архітектора Ялтинської міської ради за фактом зловживання службовим становищем та посадового підлогу при наданні земельних ділянок громадянам, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, яким встановлено, що вказана земельна ділянка частково знаходиться за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради (Т.1 а.с.191-239).

Виходячи з того, що підставою для звернення з адміністративним позовом стало недотримання, на думку заступника прокурора АР Крим та позивача, Гурзуфською селищною радою вимог законодавства щодо порядку розпорядження землями за межами населених пунктів, оскільки спірна земельна ділянка не входить в межи населених пунктів Гурзуфської селищної ради, внаслідок чого відповідачем неправомірно було прийнято рішення про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_4, то предметом доказування у даному спорі є встановлення обставин щодо знаходження спірної земельної ділянки в межах населеного пункту чи за її межами.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 та 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про те, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим від 26.05.2011 року, а також висновок судової будівельно-технічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз №3350 від 22.03.2012 року у кримінальній справі №12011011770165 не є належними та допустимими доказами, виходячи з положень статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі яких можливо встановити певні обставини, а саме розташування спірної земельної ділянки за затвердженими межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради чи в цих межах.

Так, як вірно було зазначено судом першої інстанції, обставини, викладені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.05.2011 року, є думкою окремих посадових осіб, яка не підтверджена жодним доказом, а відтак вказаний акт не містить достеменних обставин щодо знаходження спірної земельної ділянки за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради. Також, зі змісту зазначеного акту неможливо встановити на підставі чого державними інспекторами по контролю за використанням та охороною земель Управління Держземінспекції Рескомзему АР Крим зроблено висновок про розташування земельної ділянки, наданої у приватну власність ОСОБА_4, за затвердженими межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради.

Щодо висновку судової будівельно-технічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз №3350 від 22.03.2012 року у кримінальній справі №12011011770165 колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Проте, на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій рішення у кримінальній справі не ухвалене, а висновок експертизи, проведеної в межах вказаної справи є лише одним із доказів, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом під час винесення остаточного рішення у справі у сукупності з іншими доказами, у зв'язку з чим не може бути належним та допустимим доказом у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції для вирішення питання про те, чи входила спірна земельна ділянка в межі населених пунктів Гурзуфської селищної ради, встановлені станом на дату винесення оскаржуваного рішення Гурзуфської селищної ради №40 від 30.08.2005 року, призначалась судова земельно-технічна експертиза (Т.1 а.с.260), проте у зв'язку з ненаданням прокурором та позивачем документів необхідних для проведення експертизи, матеріали справи разом з повідомленням про неможливість надання висновку були повернені до суду (Т.1 а.с.262-263).

Отже, судова колегія приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради.

При цьому, судова колегія керується вимогами статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням всього вищенаведеного у сукупності, приймаючи до уваги те, що нормами земельного законодавства України, чинного на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, розгляд питань щодо передачі у власність громадянам земельної ділянки із земель державної або комунальної власності віднесено до повноважень селищної ради, а також того, що виходячи з вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд не може керуватися припущеннями, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову Заступника прокурора АР Крим в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим до Гурзуфської селищної ради, Управління Держземагенства у м. Ялті АР Крим, третя особа: ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій.

При цьому, доводи апелянта щодо того, що судом першої інстанції, на порушення вимог п.4 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України, не було зупинено провадження у справі до розгляду кримінальної справи №12011011770165, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції від 16.07.2013 року у справі № 2а-7585/12/0170/15, колегія суддів не приймає до уваги як неспроможні.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною 3 статті 24, статтями 160, 167, частиною 1 статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора АР Крим Шапкіна Ігоря Станіславовича на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 року у справі № 2а-7585/12/0170/15 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 року у справі № 2а-7585/12/0170/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Суддя С.О. Воробйова