Ухвала

від 03.12.2013 по справі 806/6579/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"03" грудня 2013 р. Справа № 806/6579/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

представників позивача Кулик Т.Б., Шапіро Г.А.,

представника відповідача Самохвала А.Ю., Савченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" жовтня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія" до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте 11 вересня 2013 року Лугинською ОДПІ № 0000492200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 108297,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 54149,00 грн. Позов обґрунтовано тим, що формування податкового кредиту відбулося на підставі господарських операцій з ПП "Транс-інвестбуд", які підтверджені належними первинними документами та відбувалися в дійсності.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано прийняте Лугинською ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 11.09.2013 р. №0000492200.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що договір на виконання ремонту нежитлових будівель та договір про поставку дизельного пального з ТОВ "Транс-Інвестбуд" є правочинами, які порушують публічний порядок та є нікчемними. Вказує, що контрагент має ознаки фіктивності, поставка товару та виконання робіт не підтверджені.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували. Просили відмовити в задоволенні. Вважають рішення суду законним та обґрунтованим.

Представники відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримали. Просили задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд встановив, що уповноваженими особами Лугинської ОДПІ було проведено виїзну документальну перевірку ТОВ "Промбудспортіндустрія" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Транс-інвестбуд" за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт № 79/22-16/13580039 від 30.08.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Промбудспортіндустрія" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року по взаємовідносинах з ПП "Транс-інвестбуд" в сумі 108297,00 грн., в тому числі за лютий 2012 року в сумі 26667,00 грн. та березень 2012 року в сумі 81630,00 грн.

Відповідач дійшов до такого висновку з підстав невстановлення отримання послуг щодо ремонту нежитлових будівель АЗС та приймання дизельного палива за кількістю та якістю. Посилається на лист ДПІ в Печерському районі м.Києва від 28.03.2013 року № 6115/7/22.4-11 та акт від 20.12.2012 року № 5567/22-4/34808707, згідно яких не підтверджено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Транс-інвестбуд" за період з лютого по квітень 2012 року. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг).

11.09.2013 року Лугинською об'єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000492200 від 11.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 108297,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 54149,00 грн.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд встановив, що 01.09.2011 року між ТОВ "Промбудспортіндустрія" та ПП "Транс-інвестбуд" було укладено договір № 6/1, відповідно до якого Замовник (ТОВ "Промбудспортіндустрія") доручає, а Підрядник (ПП "Транс-інвестбуд") приймає на себе зобов'язання виконати ремонт нежитлових будівель АЗС за адресою автодорога Київ-Ковель-Ягодин 234 км .

ТОВ "Промбудспортіндустрія" орендує у ТОВ "Нафторесурс" нежитлову будівлю АЗС - кафе на підставі договору оренди № 27/04 від 01.01.2011 року.

Згідно довідки, виданої сектором з питань наглядово-профілактичної діяльності Олевського РВ УМНС в Житомирській області від 14.03.2011 року № 113 22.02.2011 року в кафе - бар "Транзит" виникла пожежа, внаслідок якої пошкоджено кафе-бар, нежитлову будівлю АЗС, знищено перекриття, покрівлю будівлі кафе, обладнання та майно.

Твердження представника відповідача щодо відображення позивачем в податковому обліку витрат на ремонт будівлі АЗС, а в бухгалтерському обліку витрат на капітальний ремонт кафе, адреса якого відсутня, спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі АЗС від 30.07.2009 р. серія САС №501763, згідно якого до об'єкту нежитлові будівлі АЗС, розташованого на 234 км автодороги Київ-Ковель-Яготин, Лопатицька с/рада, Олевський район, Житомирська область відносяться автозаправна станція з кафе, станція технічного обслуговування, насосна станція. Отже позивачем проводився ремонт кафе, яке входить до об'єкту "нежитлові будівлі АЗС" і яке не має самостійної адреси.

З поданих в судовому засіданні документів вбачається, що ТОВ "Промбудспортіндустрія" здійснює господарську діяльність у кафе-барі, що підтверджується рішенням № 3 від 16.01.2012 року виконавчого комітету Лопатицької сільської ради, довідки № 0617000508 "Р" про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій, реєстраційним посвідченням, ліцензіями на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, асортиментом товару.

Крім того 27.03.2012 року між ТОВ "Промбудспортіндустрія" та ПП "Транс-інвестбуд" було укладено договір № 12 постачання товару, відповідно до якого Постачальник (ПП "Транс-інвестбуд") зобов'язується поставити Покупцю (ТОВ "Промбудспортіндустрія") певний товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору. Предметом постачання є дизельне паливо. Відповідно до п. 2 даного Договору, постачання товару здійснюється транспортом Покупця.

Факт виконання робіт по договору № 6/1 та отримання на підставі договору № 12 товару підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, актами приймання виконаних робіт, рахунками-фактури, підсумковими відомостями ресурсів, даними бухгалтерського обліку підприємства.

Також на підтвердження придбання дизельного палива позивач надав в судовому засіданні: паспорт в„– 1220 , сертифікат відповідності, товарно-транспортну накладну №1 від 27.03.2012р. та витяг про реєстрацію вантажного автомобіля.

Суд вважає, що твердження апелянта, щодо нікчемності угод є безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угоди, укладені між ТОВ "Промбудспортіндустрія" та контрагентами спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Судом встановлено, що приймання ремонтних робіт позивач здійснював згідно актів приймання-передачі виконаних робіт, які складені відповідно типової форми № КБ-2в, затвердженої наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5, і містять у собі всі необхідні реквізити, що свідчить про правильне оформлення актів та прийняття за ними робіт за вказаним договором від 01.09.2011 року № 6/1.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару та робіт від контрагенту підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Одночасно, слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків, викладених в акті перевірки, оскільки формування податкового кредиту здійснене на підставі сплачених сум податку на додану вартість за підтверджені господарські операції.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "05" грудня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія" пров. 3-й Московський,3, м.Олевськ, 11000

3- відповідачу/відповідачам: Лугинська об"єднана державна податкова інспекція (Олевське відділення) Головного управління Міндоходів у Житомирської області вул.Горького,8/42, смт.Лугини, Лугинський район, Житомирська область,11301