Постанова

від 29.11.2013 по справі 2а-7274/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2013 року 09:58 № 2а-7274/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Стецюк Б.О. (довіреність від 12.08.2013 р. № 79)

від третьої особи: Трофименко М.Є. (довіреність від 20.06.2013 р. № 6/18-733)

від прокуратури: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФізичної особи - підприємця - ОСОБА_1 до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особаЛьвівська митниця Міндоходів

за участіПрокуратури Солом'янського району м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва, в якому, з урахуванням поданих позивачем під час розгляду справи заяв, які він просив врахувати у сукупності, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 0000271704/0 від 06.02.2009 р., а також: № 0000271704/1 від 15.04.2009 р., № 0000271704/2 від 06.07.2009 р., які прийняті за результатами адміністративного оскарження та відповідно до яких позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 227 178 грн. за основним платежем та у розмірі 113 589 грн. за штрафними санкціями,

- № 0000281704/0 від 06.02.2009 р., а також: № 0000281704/1 від 15.04.2009 р., № 0000281702/2 від 06.07.2009 р., які прийняті за результатами адміністративного оскарження та відповідно до яких позивачу збільшено податкове зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб, що є СПД ) у розмірі 1 150 712,50 грн. за основним платежем, які прийняті на підставі акту перевірки № 773/17-4-2763316448 від 05.02.2009 р.

Листом від 19.08.2010 р. № 17/41/40а-10 прокуратура Солом'янського району м. Києва повідомила про вступ у справу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2011 року позовні вимоги СПД ОСОБА_1 було задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000271704/0 від 06.07.2009 р., № 0000271704/1 від 15.04.2009 р. в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 326 255,50 грн., в т. ч. 217 257,00 грн. основного платежу та 108 968,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; скасовано податкові повідомлення - рішення № 0000281704/0 від 06.07.2009р., № 0000281704/1 від 15.04.2009р. в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, що є СПД у розмірі 940 797,40 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року апеляційну ДПІ у Солом'янському районі міста Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.09.2011 - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2013 року касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі міста задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.09.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012р. - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до ухвали від 19.08.2013 р. справу прийнято до провадження суддею Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіним О.А.

Цією ухвалою витребувано від осіб, які беруть участь у справі, додаткові докази та пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень з урахуванням вказівок ВАС України.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою у судові засідання осіб, які беруть участь у справі, та у зв'язку з витребуванням від ТОВ «Львівзовніштранс» (декларант), ТОВ «Богдан» (декларант), Львівської митниці Міндоходів, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Прокуратури Солом'янського району м. Києва додаткових матеріалів, які мають значення для правильного вирішення спору.

У зв'язку із змінами, що сталися у структурі податкових та митних органів, під час розгляду справи на підставі ст. 55 КАС України ухвалено здійснити заміну відповідача та третьої особи на їх правонаступників.

Представники прокуратури жодного разу у судові засідання не з'явилися, інтереси держави не представили, доказів поважності причин неприбуття не надали.

У позовній заяві позивач зазначає, що 04.06.2008 р. ним отримано лист із Солом'янської прокуратури за № 5900 з приводу оформлення вантажу (плазмові телевізори) пункт пропуску «Дорохуськ» 01.02.2008 р. та 03.02.2008 р., транспортні засоби з державними номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3. В прокуратурі, як зазначає позивач, він надав пояснення, що не має відношення до цього вантажу. Цього ж листа було направлено до ДПІ у Солом'янської ДПІ, де була проведена позапланова перевірка від 04.09.2008 р. № 1582/17-4-2763316448, згідно якої порушень і його причетності виявлено не було.

Також, як зазначає позивач, згідно даних митниці за період з 22.01.2008 р. по 10.03.2008 р. у Львівській області здійснено митне оформлення вантажу (побутова техніка) на загальну суму 5 865 926,30 грн. (одержувач товару - ОСОБА_1.).

По цьому факту, як зазначає позивач, ДПІ була розпочата планова перевірка.

Як надалі зазначає позивач, на початку 2008 року він надав типові довіреності громадянину Польщі, з яким познайомився у Києві та який працює водієм вантажівки, щоб він привіз позивачу комплект для ремонту у квартирі. Окрім нього, у довіреностях були записані його колеги, котрі також є водіями і незалежно один від одного могли перевезти вантаж. У довіреностях, як зазначає позивач, зазначені номери паспортів та адреси цих громадян.

На основі цих довіреностей, як зазначає позивач, митних декларацій та інших документів, які надійшли з Львівської митниці, ДПІ Солом'янського району 05.02.2009 р. склала акт № 773/17-4-2763316448 та надала податкове повідомлення-рішення.

Щодо невідповідності почерку та підпису позивача на митних деклараціях, інспектор ДПІ повідомила позивачу, що це було зроблено позивачем навмисно для того, щоб не сплачувати податки та уникнути покарань. А також, як зазначає позивач, ДПІ не відреагувала на відсутність вантажовідправника у документах, відсутність контрактів, договорів зі складом відправника, договорів з перевізниками, валютних та гривневих рахунків, складів та інших документів, які б могли підтвердити його причетність до цього вантажу.

Будучи СПД, як зазначає позивач, весь 2008 р. не здійснював комерційної діяльності. Контрактів з іноземними партнерами не має. Зовнішньоекономічну діяльність не здійснює, валютних та гривневих рахунків не має. Останній раз у Польщі був у 2003 році.

Приймаючи до уваги те, що акт перевірки ДПІ, як зазначає позивач, не містить посилань на те, що переміщувані через митний кордон товари на адресу ОСОБА_1, отримувались останнім на підставі конкретних угод, ДПІ дійшла цілком хибного висновку про те, що позивачем за 1, 2 кв. 2008 року був отриманий чистий дохід у сумі 7 671 416,64 грн., з якого був донарахований податок з доходів фізичних осіб у сумі 1 150 712,50 грн.

У заяві від 08.12.2010 року позивача наполягає, що на всіх митних деклараціях почерк та підпис є підробленими, не мають нічого спільного з його особистим почерком та підписом.

Враховуючи наведене позивач вважає, що відсутні підстави для визначення йому податкових зобов'язань.

ДПІ з підстав, викладених в акті перевірки та запереченнях на позов, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування не вбачає.

Митниця (третя особа) підтримавши позицію відповідача, зазначила, що наявний у справі висновок судово-почеркознавчої експертизи про те, що у певних митних деклараціях у графі «особистий підпис» підписи від імені ОСОБА_1 виконано не ОСОБА_1, а іншою особою з деяким наслідуванням підпису ОСОБА_1, не є обов'язковим для суду.

Митниця зазначила, що позивач міг свідомо виконати дані підписи таким способом, який би засвідчив в подальшому, що дані підписи йому не належать.

У той же час, як зазначає митниця, причетність позивача до імпорту підтверджується довіреностями на право представляти його інтереси в митних органах, прибутковими касовими ордерами про сплату податків і зборів від ОСОБА_1 та його представників, митними деклараціями, оформленими на ім'я ОСОБА_1, CMR, актами проведення митного огляду, інвойсами та самими ВМД.

При митному оформленні, як зазначає митниця, згідно із ст. 81 МК України (2002), надається документ, що посвідчує особу, товарні чеки, ярлики, рахунки, тощо, ТТН, інші документи. При цьому, митниця зазначає про здійснення митного оформлення на підставі договорів про декларування з ТОВ «Богдан» та ТОВ «Львівзовніштранс» (брокерами). Третя особа також наголошує, що при сплаті коштів на суму більше 50 000 грн., банком здійснюється ідентифікація клієнта, що за висновком митниці у сукупності вказує на оформлення імпорту в інтересах позивача.

Під час розгляду справи представник митниці, у той же час, зазначив, що не має претензій до позивача щодо сплати податків і зборів під час митного оформлення, а також зазначив, що всі необхідні платежі під час митного оформлення були сплачені.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.11.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, правонаступником якої є ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, проведено планову виїзну перевірку суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1; зареєстрований відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 03.09.2003 р. № 18021) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2008 р.

За результатами перевірки складено акт від 05.02.2009 р. № 773/17-4-2763316448 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначається, що позивач не зареєстрований платником ПДВ, але, як зазначається ДПІ в Акті перевірки, відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» є платником ПДВ.

В Акті перевірки відсутні відомості щодо перебування позивача на спрощеній системі оподаткування. Таких доказів не надано сторонами і під час розгляду справи.

Зазначається, що інформація про отримання доходів з 01.01.2008 р. по 30.09.2008 р. суб'єктом підприємницької діяльності не надавалась.

У той же час, зазначається про отримання від ГВПМ ДПІ інформації про встановлення митного оформлення вантажу (побутової техніки) за період з 01.09.2008 р. по 10.03.2008 р. на загальну фактурну вартість 6 778 232,33 грн. (одержувач - ОСОБА_1.).

Крім того, зазначається, що згідно листа прокуратури Солом'янського району м. Києва від 06.08.2008 р. за № 845 на пункті пропуску «Дорохуськ» 01.02.2008 р. було здійснено митне оформлення вантажу (плазмові телевізори) на загальну вартість 232 530 доларів США. Одержувачем товару в декларації зазначено ОСОБА_1

Згідно даних АРМу «Митниця» за період з 22.01.2008 р. по 10.03.2008 р. здійснено митне оформлення вантажу (побутова техніка) на загальну суму 5 865 926,30 грн. (одержувач товару - ОСОБА_1.).

Надалі зазначається, що згідно пояснень суб'єкта господарювання вантаж він не отримував, не оплачував та не реалізовував.

Крім того, зазначається про отримання з листом ГВПМ ДПІ від 15.01.2009 р. завірених копій ВМД (форми МД-2), типу ІМ-40 Г разом з товарно-супровідними документами, що служили підставою для переміщення через митний кордон на адресу ОСОБА_1

Згідно наданих документів, як зазначається в Акті перевірки, встановлено митне оформлення вантажу (побутова техніка) за період з 09.01.2008 р. по 10.03.2008 р. на загальну фактурну вартість 6 778 232,33 грн. (одержувач товару - ОСОБА_1.).

Декларантом/представником зазначені ТОВ «Богдан» (код з ЄДР 19171566), ТОВ «Львівзовніштранс» (код з ЄДР 13817272).

Зокрема, встановлено оформлення наступних ВМД:

№Тип ВМД (ІМ40, ІМ74)Номер ВМДДата (дата перетину митного кордону для CMR)Загальна фактурна вартість, грн., згідно графи 22 в ВМДЗагальна фактурна вартість в іноз.вал. 1іm40 Г 209080214/8/000045 09.01.2008 219008,40 43368,00 2іm40 Г 209080213/8/000047 10.01.2008 181663,00 35972,87 3іm40 Г 209080213/8/000098 12.01.2008 203993,74 40394,80 4іm40 Г 209080213/8/000124 14.01.2008 307640,95 60919,00 5іm40 Г 209080216/8/000249 22.01.2008 436342,22 86404,40 6іm40 Г 209080216/8/000250 22.01.2008 489824,75 96995,00 7іm40 Г 20908021378/000301 01.02.2008 380318,03 75310,50 8іm40 Г 209080213/8/000329 03.02.2008 301586,00 59720,00 9іm40 Г 209080213/8/000328 03.02.2008 196303,60 38872,00 10іm40 Г 209080213/8/000505 09.02.2008 283602,95 56159,00 11іm40 Г 209080213/8/000601 13.02.2008 165801,6 32832,00 12іm40 Г 209080213/8/000803 25.02.2008 215130,00 42600,00 13іm40 Г 209090326/8/001658 29.02.2008 944148,00 186960,00 14іm40 Г 209090326/8/001662 29.02.2008 228780,91 45303,15 15іm40 Г 209090326/8/001663 29.02.2008 615696,00 121920,00 16іm40 Г 209090326/8/001828 02.03.2008 203616,00 40320,00 17іm40 Г 209090326/8/001816 02.03.2008 135996,50 26930,00 18іm40 Г 209090326/8/001819 02.03.2008 223008,00 44160,00 19іm40 Г 209090326/8/001821 02.03.2008 214524,00 42480,00 20іm40 Г 209090328/8/001911 04.03.2008 208279,68 41243,50 21іm40 Г 209090326/8/002034 06.03.2008 184830,00 36600,00 22іm40 Г 209090326/8/002162 10.03.2008 201798,00 39960,00 23іm40 Г 209090326/8/002166 10.03.2008 236340,00 46800,00 Всього 6 778 232,33 1 342 224,22 Як зазначається ДПІ та встановлено під час розгляду справи, в усіх вищенаведених ВМД у графі 8 одержувачем зазначено ОСОБА_1 , декларантами ТОВ «Богдан» та ТОВ «Львівзовніштранс» , в графі 2 «відправник» інформація відсутня. Також, митними органами надано платіжні документи про сплату офіційних платежів по ввезеному товару згідно ВМД та інвойсів, які зазначені у графі 44 ВМД, під кодом 3105. Покупцем по даним інвойсам зазначено саме ОСОБА_1 Усі розрахунки здійснювались готівковими коштами через Львівську ОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 325570. При цьому, на стор. 8 Акту перевірки зазначається, що митними органами надано платіжні документи про сплату офіційних платежів по ввезеному товару на суму 1 104 281,51 грн. (згідно таблиці, наведеній на стор. 8 - 11 Акту перевірки).

Слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 були видані наступні нотаріально посвідчені довіреності: довіреність від 09.01.2008 року на ім'я громадянина Республіки Польща Хенріка Предкієвича з терміном дії до 20.01.2008 року; довіреність від 21.01.2008 р. на ім'я громадянина України ОСОБА_7 та громадянина Республіки Польща ОСОБА_2 з терміном дії до 21.04.2008 р. Крім того, згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 25.10.2010 р., від 08.12.2010 р., від 26.10.2012 р., що залучені до матеріалів справи, позивачем також були надані довіреності від 21.01.2008 р. строком на 1 місяць на ім'я громадян Республіки Польща ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Вказаними довіреностями повіреним особам надано право представляти інтереси довірителя (ОСОБА_1.) у відповідних митних органах державного митного контролю України, підприємствах, організаціях, в тому числі установах, які видають сертифікати, з питань, пов'язаних з митним оформленням та отриманням вантажу, який надійшов на ім'я ОСОБА_1 Для чого надано повіреним право подавати від імені довірителя необхідні документи, включаючи заяви, одержувати сертифікати, необхідні довідки та документи, митну декларацію, розписуватись на документах та і їх отриманні, сплачувати у разі необхідності ввізне мито чи інші митні збори та платежі, підписувати документи, що стосуються довірителя і які виходять від митних або інших органів, виконувати всі інші дії, пов'язані з цією довіреністю. Викладений перелік не є вичерпним, і не виключає вчинення інших юридично значимих дій, пов'язаних з цим дорученням, зміст, умови і обсяг яких визначаються представником на його розсуд.

В контексті наведеного слід зазначити, що митницею надано митні декларації: від 09.01.2008р. на суму 43368 дол. США оформлена за довіреністю на представника ОСОБА_3; від 22.01.2008 на суму 86404,40 дол. США оформлена за довіреністю на ОСОБА_9; від 22.01.2008 на суму 76640,40 дол. США, оформлювач - ОСОБА_9; від 22.01.2008 на суму 96995 дол. США оформлена за довіреністю на ОСОБА_8; від 25.02.2008 на суму 42600 дол. США оформлена за довіреністю на є ОСОБА_7. При цьому, митне оформлення проведено декларантом/представником ТОВ «Львівзовніштранс».

Між тим, у п. 3.1.1. Акту перевірки зазначається за період 01.01.2008 - 30.06.2008 р.:

- за даними платника податків: валовий дохід - 0, валові витрати - 0, оподатковуваний дохід -0, сума податкового зобов'язання -0;

- за даними перевірки : валовий дохід 9 211 305,23 грн., валові витрати - 1 539 888,59 грн., оподатковуваний дохід - 7 671 416,64 грн., сума податкового зобов'язання - 1 150 712,50 грн.

Відтак зазначається про встановлення заниження валового доходу на 9 211 305,23 грн.

Розрахунок суми валового доходу наведений у додатку № 1 до Акту перевірки (т. 1, а.с. 95) та складається з фактурної вартості імпортованої продукції - 6 778 232,33 грн., ПДВ - 1 531 892,98 грн., мита - 884 727,98 грн., митних зборів - 14 717,98 грн., єдиного збору 1 733,96 грн.

Зазначається про порушення п/п. «а» п. 19.1. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Зазначається, що відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» встановлено оподатковуваний дохід та згідно ст. 14 Декрету проведено перерахунок податку з доходів фізичних осіб.

Відносно валових витрат визначено статті витрат за перевіркою - 1 539 888,59 грн.: мито - 884 727,98 грн., митні збори - 14 717,98 грн., ПДВ 638 708,67 грн., єдиний збір - 1733,96 грн.

Зазначається, що при митному оформленні сплачені ПДВ (з 01.01.2008 р. по 22.01.2008 р. на загальну суму ПДВ 411 530,67 грн.), митні податки і збори на загальну суму 1 312 710,59 грн. До валових витрат приймається чиста сума зобов'язань по ПДВ з 01.02.2008 по 31.03.2008 р. у розмірі 227 178 грн.

Відносно розрахунку правильності нарахування ПДВ зазначається, що згідно наявних документів, у т.ч. ВМД, встановлено митне оформлення побутової техніки на 9 211 305 грн. На стор. 6 - 7 Акту перевірки в контексті наведено таблицю, де по періодам (по датам з 09.01.2008 р. по 10.03.2008 р.) визначено валовий дохід - 9 211 305,23 грн., ПДВ (починаючи з 01.02.2008 р.) - 1 347 539,60 грн.

Перевіркою встановлено: згідно з п/п. 2.3.1. Закону України «Про податок на додану вартість» ОСОБА_1 підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку.

Відповідно до п. 9.4., Закону України «Про податок на додану вартість» підприємець не здійснив реєстрацію платником ПДВ (термін: 17.05.2006 р. - 06.06.2006 р. ), чим порушив п. 2.1., п/п. 2.3.1., 4.1. (база оподаткування), п. 9.6. Закону України «Про ПДВ».

Зазначається, що підприємцем не задекларовано податкові зобов'язання за лютий, березень 2008 року, чим порушено п. 6.1. (щодо ставки податку), п/п. 7.3.1. (щодо дати виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів) Закону України «Про ПДВ»

Зокрема, у таблиці на стор. 7 Акту перевірки зазначається, що податкове зобов'язання за лютий - 907 410 грн., за березень 2008 року - 440 130 грн., а всього - 1 347 540 грн.); податковий кредит за лютий - 754 293 грн., за березень 2008 р. - 366 069 грн.,а всього 1 120 362 грн.; чиста сума зобов'язань: за лютий 2008 р. - 153 117 грн., за березень 2008 р. - 74 061 грн., а всього: 227 178 грн.

Зазначається також в Акті перевірки, що згідно з п/п. 7.4.1., п. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість» приймається до податкового кредиту сплата ПДВ при митному оформленні вантажу на загальну суму 1 120 362 грн. за період з 01.02.2008 р. по 31.03.2008 р. ДПІ також зазначається, що підприємцем не надані податкові декларації з ПДВ за лютий, березень 2008 року.

З урахуванням наведеного зазначається, що порушено: п. 2.1., п/п. 2.3.1., п. 4.1., п. 4.3. (щодо бази оподаткування для товарів, які імпортуються на митну територію України ) п/п. 6.1.1., п/п. 7.3.1., п/п. 7.3.6. (щодо дати виникнення податкових зобов'язань при імпорті ), 7.8.1. (податковий період), п. 9.6. Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі зазначених висновків Акту перевірки та з урахуванням результатів адміністративного оскарження прийнято оскаржувані рішення.

Суть позиції податкового органу, як вбачається з пояснень представника відповідача, полягає у тому, що оскільки позивач не звітував перед податковою щодо реалізації товарів та не вів облік руху товарів, вважається, що ввезений товар реалізований, у зв'язку з чим нараховані вищевказані податкові зобов'язання.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

(1) Так, щодо обставин митного оформлення, слід зазначити, що відповідно абзацу третього пункту 2 Положення про вантажну митну декларацію, затверджену постановою КМ України від 9 червня 1997 р. № 574 (в редакції на час митного оформлення), вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів .

Під прийняттям вантажної митної декларації для оформлення розуміється закріплення посадовою особою митного органу факту внесення до ВМД декларантом усіх потрібних для митного оформлення товарів і транспортних засобів відомостей і наявності всіх доданих до декларації комерційних супровідних та інших документів, проставлення на ВМД штампа "Під митним контролем" та реєстрації декларації у журналі обліку вантажних митних декларацій.

ВМД застосовується під час декларування транспортних засобів і товарів , що переміщуються через митний кордон України юридичними або фізичними особами, яким вони належать, або уповноваженими ними особами.

Достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом.

ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

В даному випадку з наявних у справі копій вантажних митних декларацій (далі - ВМД) вбачається, що у всіх випадках декларантами/представниками позивача, тобто особами, які здійснюють декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, виступали підприємства-декларанти: ТОВ «Богдан» та ТОВ «Львівзовніштранс» (копія договору брокерського обслуговування від 08.01.2008 р. у справі). При цьому, частина вищезгаданих ВМД оформлена за участю вищезгаданих фізичних осіб - представників позивача на підставі виданих позивачем нотаріально посвідчених довіреностей, факт чого позивачем визнається та не спростовується, доказів відкликання зазначених довіреностей на дати митного оформлення позивачем не надано.

В контексті наведеного слід зазначити, що під час розгляду справи не надано жодних судових рішень або ж внутрішніх рішень митних органів, якими б встановлювались обставини протиправного оформлення митними органами вищевказаних ВМД , недотримання процедури, обставин порушення декларантами вимог митного законодавства, як власне і будь-яких відомостей щодо порушення кримінальних справ відносно посадових осіб митниці та/або посадових осіб вищезгаданих підприємств-декларантів за обставинами оформлення вказаних ВМД.

Враховуючи наведене, а також зміст документів, які супроводжували митне оформлення, а також виходячи з положень ст. 81 МК України («Процедура декларування»), відсутні підстави для невизнання юридичної значимості вищезгаданих вантажних митних декларацій (ВМД) , відповідно до яких оформлено імпорт вказаних вище товарів та в яких одержувачем визначений позивач.

Що стосується митних декларацій (не ВМД ) , складених за формою та в порядку, передбаченому постановою КМ України від 15 липня 1997 р. № 748, відносно яких складено висновок судово-почеркознавчої експертизи від 14.06.2011 р. та в якому зазначено, що підписи у митних деклараціях виконано не ОСОБА_1, а іншою особою з деяким наслідуванням підпису ОСОБА_1, слід зазначити, що зазначений висновок не стосується вищевказаних ВМД на підставі яких проведено митне оформлення товарів та товар випущений у вільний обіг, не позбавляє юридичної значимості вказані ВМД та наведених у них відомостей, не скасовує правових наслідків, які настали внаслідок їх оформлення.

(2) У взаємозв'язку з наведеним та щодо розмежування функцій між контролюючими органами у сфері оподаткування , їх сфери компетенції , слід зазначити, що відповідно до п/п. 2.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181) митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Відповідно до ст. 15 МК України (2002) митниця є митним органом , який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Відповідно до п. 5. ч. 1 ст. 41 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки , зокрема, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Відповідно до п/п. 2.1.4. Закону № 2181 податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту (Закону № 2181).

Згідно з п/п. 2.2.1. Закону № 2181 контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом .

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі за запитами правоохоронних органів (п/п. 2.2.2. Закону № 2181).

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення товарів під контролем митного органу сплачені митні платежі, ПДВ.

Відносно податків і зборів, які нараховуються/сплачуються при ввезенні товарів на митну територію України податкові органи не є контролюючими органами та, відповідно, не здійснюють контроль за правильністю їх нарахування та сплати. Відтак, в даному випадку не є предметом спору нарахування та сплата податків і зборів під час митного оформлення, контролюючим органом щодо чого є митні органи та, відповідно, обставини нарахування спірних сум податкових зобов'язань розглядаються виходячи із сфери компетенції податкових органів.

(3) Відносно нарахованого позивачу податковим органом податкового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб, що є СПД» , слід зазначити, що згідно з приписами пункту 22.10 статті 22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон № 889-IV) правовідносини з оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю врегульовувались положеннями розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (далі - Декрет), який підлягав застосуванню з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону.

Зокрема, згідно з розділом IV Декрету (ст. 13) оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами , безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У свою чергу, відповідно до ст. 13 (розділ IV) Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженій наказом Наказ ГДПІ України від 21 квітня 1993 року № 12 та зареєстрованій в Мінюсті України 9 червня 1993 р. за № 64 (із змінами) оподаткуванню підлягають доходи , одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

При цьому, згідно з п/п. 9.12.1. пункту 9.12. («Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або фізичною особою, яка сплачує ринковий збір») Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (Закон про ПДФО) оподаткування доходів , отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Відтак, виходячи з аналізу наведених норм у їх взаємозв'язку, слід дійти висновку, що оподаткуванню підлягають та для цілей визначення валового доходу враховуються доходи, одержані від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт).

Проте, під час розгляду справи ДПІ, в порядку виконання обов'язку визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено та судом не встановлено обставин продажу позивачем товарів, отримання ним виручки від реалізації товарів, безоплатної передачі товарів та, відповідно, підстав для визначення валового доходу, а відтак відсутні підстави для висновку про визначення оподатковуваного (чистого) доходу та, відповідно, нарахування податку.

(4) Окрім того, що стосується визначення позивачу податкових зобов'язань з ПДВ , то, виходячи із сфери компетенції податкових органів, як контролюючих органів , слід зазначити наступне.

Відповідно до п/п. 3.1. Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ) об'єктом оподаткування є , крім іншого, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України , в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно з п. 4.1. Закону про ПДВ база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Згідно з п. 1.6. Закону про ПДВ податкове зобов'язання , це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

У взаємозв'язку з наведеним, слід додати, що згідно з п. 7.1. закону про ПДВ поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість .

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг), згідно з п/п. 7.3.1. Закону про ПДВ, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці , а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів , а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відтак, виходячи з компетенції та контрольних функцій податкових органів та враховуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що в контексті спірних відносин об'єктом оподаткування є операції з поставки товарів на митній території України.

При цьому особою, яка нараховує ПДВ та додає його до ціни товару, у якої виникають податкові зобов'язання, є постачальник .

Проте, під час розгляду справи в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, ДПІ не доведено та судом не встановлено обставин продажу/поставки позивачем товарів, отримання ним коштів від реалізації товарів, безоплатної передачі товарів та, відповідно, не встановлено обставин та підстав для визначення податкових зобов'язань та прийняття оскаржуваних рішень про нарахування ПДВ та штрафних санкцій.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, доводи ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, а відтак, виходячи із вищевикладеного у сукупності, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування спірних рішень. На поверненні судового збору позивач у судовому засіданні не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69 - 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1; адреса: 03048, АДРЕСА_1) задовольнити повністю .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 0000281704/0 від 06.02.2009 р., № 0000281704/1 від 15.04.2009 р., № 0000281702/2 від 06.07.2009 р. («податок з доходів фізичних осіб, що є СПД» );

- № 0000271704/0 від 06.02.2009 р., № 0000271704/1 від 15.04.2009 р., № 0000271704/2 від 06.07.2009 р. (з податку на додану вартість ),

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови суду складено та підписано 03.12.2013 р.