Постанова

від 29.11.2013 по справі 809/2654/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2013 р. справа № 809/2654/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: приватного підприємства фірма "Теплодар" - Святненка С.В.

представника відповідача: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області - Саранчук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства фірма "Теплодар" до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000112201 від 15.08.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма "Теплодар" (далі по тексту - позивач, ППФ "Теплодар") звернулося в суд з адміністративним позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі по тексту - відповідач, Коломийське ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000112201 від 15.08.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків товариством з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" (далі по тексту ТзОВ "Едветайзинг-Експерт"), їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень 2011 року, складено акт №138/22-01/32699570 від 08.08.2013 року, яким, на думку позивача, протиправно встановлено порушення вимог статей 198, 201 Податкового кодексу України, що ні бито призвело до завищення суми податкового кредиту на 4 039,00 грн., в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 4 039,00 гривень та застосовано штрафну санкцію в сумі 2 019,50 гривень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснив суду, що підставою для висновків вищевказаного акту перевірки і в свою чергу винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали безпідставні доводи відповідача про безтоварність і нікчемність господарських операцій між приватним підприємством фірма "Теплодар" та товариством з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт". Зокрема, 12 жовтня 2011 року з вказаним контрагентом позивач уклав договір купівлі-продажу №041/11, згідно якого останній на підстав податкової накладної №1110 від 11.10.2011 року поставив приватному підприємству фірма "Теплодар" пом'якшувач води для системи опалення та таблетовану сіль на загальну суму 24 235,20 гривень, в тому числі податок на додану вартість (даті по тексту - ПДВ) - 4 039,20 гривень. В подальшому позивач, виконуючи роботи із капітального ремонту котельні Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв (далі по тексту - Інститут), вмонтував придбаний пом'якшувач води у систему опалення котельні даного Інституту і використав таблетовану сіль. Про факт монтування такого обладнання свідчить акт прийняття виконаних підрядних робіт №11-02-1-1 форми КБ-2в "капітальний ремонт обладнання котельні Інституту". Безпідставними вважає представник позивача твердження перевіряючих про не підтвердження факту реальності придбання обладнання та доводи про набуття позивачем податкової вигоди, і протиправного формування податкового кредиту на суму ПДВ 4 039,00 гривень. Позивач з даними припущеннями не погоджується, оскільки господарські взаємовідносини між ППФ "Теплодар" та ТзОВ "Едветайзинг-Експерт" носили реальний характер, призвели до зміни в активах позивача, що підтверджується первинними документами, результатами робіт в натурі, а тому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000112201 від 15.08.2013 року.

Відповідач позову не визнав, подав до суду письмове заперечення щодо його задоволення, яке мотивував тим, що за наслідками проведеної у липні-серпні 2013 року перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового та цивільного законодавства, допущення і виявлення яких стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке є законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, викладених в письмовому запереченні та пояснила, що перевіркою встановлено безпідставне формування позивачем у жовтні 2011 року податкового кредиту із податку на додану вартість по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт". Зокрема, із змісту акту іншого податкового органу (Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва), використаного відповідачем при проведенні у липні-серпні 2013 року перевірки, по вказаному контрагенту встановлено відсутність останнього за його місцем юридичної реєстрації, не надання відповідей на запити податкової інспекцій під час перевірки по операціях за перевіряємий період, що, в свою чергу, дало можливість дійти висновку про відсутність у контрагента достатньої кількості трудових ресурсів, складських приміщень, машин і механізмів, виробничих потужностей, адміністративно-господарських можливостей для здійснення будь-якого виду діяльності. Засновник, директор і головний бухгалтер ТзОВ "Едветайзинг-Експерт" ОСОБА_3 надала письмове пояснення ГВПМ ДПІ в Печерському районі м. Києва, за змістом якого у березні-квітні 2011 року вона за грошову винагороду перереєструвала на себе вказане товариство. Підприємницьку і фінансово-господарську діяльність фактично як керівник товариства не здійснювала, печатки підприємства не мала, коштів не отримувала. Знала, що робить це з метою прикриття незаконної діяльності невідомих їй осіб. В свою чергу, основним постачальником ТзОВ "Едветайзинг-Експерт" в період з квітня по листопад 2011 року (98,4% від загального обсягу поставки) було товариство з обмеженою відповідальністю "Вестлан-Груп" (надалі по тексту - ТзОВ "Вестлан-Груп"). Допитаний як свідок директор і головний бухгалтер ТзОВ "Вестлан-Груп" ОСОБА_4 показав, що він очолив дане підприємство за грошову винагороду, до фінансово-господарської діяльності даного товариства ніякого відношення не мав, участі у виробництві, купівлі, продажу товарів не брав, роботи не виконував, послуги не надавав. Створюючи підприємство у ОСОБА_4 наміру займатися підприємницькою діяльністю не було. Таким чином, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на час спірних відносин не були належними посадовими особами, а первинні документи бухгалтерського обліку підписані від їхнього імені не можуть брати участь у формуванні податного обліку таких контрагентів та їх покупців товару, отримувачів послуг і робіт по ланцюгу. На підтвердження товарності і реальності господарської операції із придбання пом'якшувача води для системи опалення та таблетованої солі на загальну суму 24 235,20 гривень, позивач під час перевірки документів про транспортування чи переміщення даних товарів не представив. Такі обставини вказують на проведення контрагентом позивача транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не мають реального товарного характеру, що свідчить, на думку контролюючого органу, про фіктивність характеру угод. У спірних господарських операціях відсутній об'єкт оподаткування, який підпадає під визначення Податкового кодексу України. В сукупності зібраних доказів Коломийське ОДПІ винесло оскаржуване рішення. Вважає, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту із податку на додану вартість по операціях з ТзОВ "Едветайзинг-Експерт" на суму 4 039,00 гривень, висновки, викладені в акті перевірки від 08.08.2013 року обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення №0000112201 від 15.08.2013 року, правомірним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Приватне підприємство фірма "Теплодар" 24.11.2003 року рішенням Коломийської міської ради зареєстровано як юридичну особу та 28.11.2003 року взяте на податковий облік в органах державної податкової служби, є платником податку на додану вартість.

З 26.07.2013 року по 01.08.2013 року Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства фірма "Теплодар" (код ЄДРПОУ 32699570) з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків товариством з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" (код ЄДРПОУ 35195412), їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень 2011 року (а.с. 11-16).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.08.2013 року №138/22- 01/32699570 та зроблено висновок про встановлені порушення:

1. Позаплановою невиїзною перевіркою приватного підприємства фірма "Теплодар" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" за жовтень 2011 року на загальну суму 24 235,20 гривень.

2. В порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України та частини 1, частини 5 статті 203, частини 1, частини 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України, оскільки зазначені правочини є нікчемними, завищено суму податкового кредиту на 4 039,00 гривень, в результаті чого донараховано податку на додану вартість 4 039,00 гривень, в тому числі:

- жовтень 2011 року в сумі 2 339,00 грн.,

- листопаді 2011 року в сумі 1 700,00 грн.

Для проведення звірки по господарських відносинах приватного підприємства фірма "Теплодар" з товариством з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" Коломийською ОДПІ надано запит керівнику приватного підприємства фірма "Теплодар" (вих. №2010/10/220-037 від 13.06.2012 року "Про надання пояснень та їх документального підтвердження") з проханням надати належним чином завірені копії первинних бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювались, для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" за період з 01.04.2011 року по 30.11.2011 року.

На вказаний запит позивачем підготовлено письмову відповідь за №030 від 03.07.2012 року (а.с. 23) та надано відповідачу копії наступних документів:

- відомість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за жовтень 2011 року (а.с. 22),

- банківську виписку по особовому рахунку №26000118923 приватного підприємства фірма "Теплодар" за 11.10.2011 року та платіжне доручення №186 від 11.10.2011 року на суму 24 235,20 гривень (а.с. 21),

- видаткову і податкову накладні №3 від 12.10.2011 року і №1110 від 11.10.2011 року на загальну суму 24 235,20 грн. в тому числі ПДВ - 4 039,20 грн. (а.с. 19-20).

У відповіді приватного підприємства фірма "Теплодар" від 03.07.2012 року №030, наданої відповідачу, вказано: "…в жовтні 2011 року проведено розрахунки із товариством з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" (код ЄДРП 35195412) згідно договору №041/11 від 12.10.2011 року" (а.с. 18).

Однак копію вказаного договору для перевірки не представлено.

Відповідно до податкової накладної №1110 від 11.10.2011 року і видаткової накладної №3 від 12.10.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" для приватного підприємства фірма "Теплодар" згідно договору поставки від 12.10.2011 року №041/11 здійснило поставку товарів, а саме: сіль таблетована в кількості (50 шт.) по ціні за штуку - 2,67 гривень і пом'якшувач води (1 шт.) за ціною 20 062,50 гривень. Загальна вартість товарів склала - 24 235,20 гривень, з яких ПДВ - 4 039,20 гривень (а.с. 20).

У видатковій накладній №3 від 12.10.2011 року у графі "за довіреністю" вказано: "№17 від 11.10.2011 року", втім такої довіреності позивач ні під час перевірки, ні його представник у судовому засіданні не представили.

До перевірки і у судовому засіданні позивач представив платіжне доручення №186 від 11.10.2011 року на сумі 24 235,20 гривень (в тому числі ПДВ - 4 039,20 гривень), відповідно до якого приватне підприємство фірма "Теплодар" оплатило товариству з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" за отримані товари згідно рахунку №72 від 11.10.2011 року (а.с. 21). Однак, такого рахунку позивач ні під час перевірки, ні його представник у судовому засіданні також не представили.

Суму податку на додану вартість в розмірі 4 039,20 гривень за податковою накладною №1110 від 11.10.2011 року приватним підприємством фірма "Теплодар" включено до податкового кредиту за жовтень 2011 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за жовтень 2011 року.

Перевіряючи реальність фінансово-господарських операцій платників податку на рівні ДПА України, на адресу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції 07.06.2012 року (за вхідним №292/7) з Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва надійшов акт від 31.05.2012 року №1630/22-8/35195412 "Про неможливі проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" (код ЄДРПОУ 35195412) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2011 року по 30.11.2011 року" (а.с. 87-99).

Даним актом перевірки встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" частини 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.04.2011 року по 30.11.2011 року, які підпадають під визначення статті 3 Закону України Закону України "Про податок на додану вартість" статей 22 і 185 Податкового кодексу України.

Перевіряючі дійшли висновку, що задекларовані товариством з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.04.2011 року по 30.11.2011 року за результатами перевірки зменшений і становить - "0". Крім того, задекларований податковий кредит контрагентів-покупців товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" за період з 01.04.2011 року по 30.11.2011 року сформований неправомірно та підлягає зменшенню до "0".

В акті перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" за №1630/22-8/35195412 від 31.05.2012 року зафіксовано:

"...ГВПМ Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва проведено обстеження податкової адреси товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт": м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6а, офіс 808. За наслідками обстеження встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" за податковою адресою, вказаною в установчих документах, не знаходиться, про що складено акт обстеження місцезнаходження підприємства за податковою адресою від 22.05.2012 року.

Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" не знаходиться за податковою адресою: м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6а, офіс 808.

По обліку бази даних АІС "РПП" податкової служби з 07.11.2011 року стан товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" визначено як "прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)".

За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності такою перевіркою встановлено:

- у штаті товариства 0 працівників (за період з 01.04.2011 року по 30.11.2011 року звіти за формою 1-ДФ до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби не подавались);

- основні фонди відсутні (згідно поданої до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби за період з 01.04.2011 року по 30.11.2011 року однієї декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року);

- транспортні засоби відсутні (згідно поданої до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби за період з 01.04.2011 року по 30.11.2011 року однієї декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року).

Згідно даних інформаційних баз Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби у періоді, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" (директором і головним бухгалтером) була ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

У письмовому поясненні, відібраного 23.05.2012 року старшим оперуповноваженим ГВПМ Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, капітаном податкової міліції Павленко Є.Є. у засновника, директора та головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт", ОСОБА_3 вказала, що приблизно у березні-квітні 2011 року до неї звернувся колишній знайомий на ім'я ОСОБА_6, який запропонував їй, в рахунок зменшення суми боргу на 1 000,00 доларів США, стати засновником та директором товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт". ОСОБА_3 разом з юристом ОСОБА_8 (залученим за участю ОСОБА_6) у приватного нотаріуса підписала документи, із змістом яких не знайомилась. До статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" грошових коштів не вносила, печатки підприємства у ОСОБА_3 ніколи не було та нею не користувалась. Час від часу... вона підписувала документи товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт". Хто саме вів фінансово-господарську діяльність від її імені, ОСОБА_3 не відомо. Чим займалось товариство з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" вона не знає. При перереєстрації на своє ім'я підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" ОСОБА_3 розуміла, що робить це з метою прикриття незаконної діяльності невідомих їй осіб, втім у зв'язку із скрутним матеріальним становищем погодилась на це (а.с. 115-116).

Згідно баз даних АІС ОР (для ДПІ у районах м. Києва), ЦБД юридичних осіб ДПА України (ПДС) та "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлено, що основним постачальником товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" (98,4% від загального обсягу поставки) в період з 01.04.2011 року по 30.11.2011 року було товариство з обмеженою відповідальністю "Вестлайн-Груп" (код за ЄДРПОУ 37402660).

Відповідачем на підставі зустрічної звірки з'ясовано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Вестлайн-Груп" знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва. Основний вид діяльності - "інші види оптової торгівлі".

Згідно бази даних АІС "РПП" податкової служби стан товариство з обмеженою відповідальністю "Вестлайн-Груп" - "припинено", але і не знято з обліку.

Постановою Слідчого відділу Податкової міліції Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 02.12.2011 року порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, за фактом створення невстановленими слідством особами товариства з обмеженою відповідальністю "Вестлайн-Груп" (код за ЄДРПОУ 37402660) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно (а.с. 112). Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи листом ДПІ в Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 27.11.2013 року №5339/9/26-58-10-38.

Відповідно показів засновника, директора та головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю "Вестлайн-Груп" ОСОБА_4, відображених у протоколі допиту свідка, відібраного 02.12.2011 року старшим слідчим СВ ПМ Державної податкової інспекції Солом'янському районі м. Києва майором податкової міліції Скирдою Р.В., допитаний ОСОБА_4 показав, що на пропозицію свого знайомого ОСОБА_6, за грошову винагороду 4 000,00 гривень в місяць, зареєстрував та став директором товариства з обмеженою відповідальністю "Вестлайн-Груп". Він підписував якісь документи товариства з обмеженою відповідальністю "Вестлайн-Груп" не читаючи їх..., будучи засновником та директором товариства з обмеженою відповідальністю "Вестлайн-Груп" до діяльності цієї фірми ніякого відношення не мав: товари не закупляв, не виготовляв та не продавав, роботи не виконував, послуги не надавав. Можливості перераховувати гроші по розрахунковому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Вестлайн-Груп" у нього не було і як це робиться йому не відомо... Створюючи це товариство у нього не було наміру займатись підприємницькою діяльністю і чим фактично займалась ця фірма ОСОБА_4 не відомо (а.с. 113-114).

Згідно частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

На переконання суду, так як, при здійсненні товариством з обмеженою відповідальністю "Вестлайн-Груп" фінансово-господарської діяльності була відсутня дійсна воля і волевиявлення засновника та директора цього підприємства, то первинні бухгалтерські документи та податкові декларації товариства з обмеженою відповідальністю "Вестлайн-Груп" підписані від імені ОСОБА_4 для формального оформлення угод є згідно статті 234 Цивільного кодексу України правочином, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися ним.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до свідчення наданого під час допиту засновника, директора і головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю "Вестлайн-Груп", податкові накладні підписані від імені ОСОБА_4, не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг- Експерт" суми ПДВ у розмірі 9 603 740,00 гривень в бухгалтерському та податковому обліку в період з 01.04.2011 року по 30.11.2011 року.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає підставними висновки податкових органів про те, що у товариства з обмеженою відповідальністю "Едветайзинг-Експерт" (контрагент позивача) відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з контрагентами-постачальниками в розумінні Податкового кодексу України, в тому числі з ТзОВ "Едветайзинг-Експерт" (98,4% від загального обсягу поставки в період з квітня по листопад 2011 року).

Провівши аналіз первинних документів приватного підприємства фірма "Теплодар", наданих на запит Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 04.11.2011 року № 11373/10/23-114, по взаємовідносинах із ТзОВ "Едветайзинг-Експерт", необхідно відмітити наступне.

Згідно Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦКУ) загальними вимогами, додержання яких необхідне для чинності правочину є обставина, за якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (стаття 203 ЦКУ).

У письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами (стаття 208 ЦКУ).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (стаття 207 ЦКУ).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (стаття 216 ЦКУ).

Аналіз описової частини акта перевірки від 08.08.2013 року №138/22-01/32699570 вказує на те, що всі порушення стосуються одного контрагента - ТзОВ "Едветайзинг-Експерт".

По вказаному контрагенту перевіряючими в акті перевірки від 08.08.2013 року зроблено висновок про те, що приватне підприємство фірма "Теплодар" прийняла до обліку первинні документи, виписані ТзОВ "Едветайзинг-Експерт", які не відповідають вимогам чинного законодавства, так як складені по операціях, які фактично не відбувалися.

Досліджуючи такі первинні документи на їх відповідності змісту господарських відносин, суд зазначає наступне.

Судом вже відмічено, що на підтвердження формування податкового кредиту по відносинах із ТзОВ "Едветайзинг-Експерт" у жовтні 2011 року представник позивача подав договір купівлі-продажу №041/11 від 12.10.2011 року, видаткову накладну №3 від 12.10.2011 року, податкову накладну №1110 від 11.10.2011 року, які зі сторони продавця підписані керівником товариства - ОСОБА_3

Інших документів представник позивача не представив. На пропозицію суду представником приватного підприємства фірма "Теплодар" не подано документи, які засвідчують факт транспортування чи переміщення із м. Києва до м. Коломия придбаного у ТзОВ "Едветайзинг-Експерт" товару.

Виходячи із змісту письмового пояснення ОСОБА_3 від 23.05.2012 року, суд приходить до переконання, що договір купівлі-продажу №041/11 від 12.10.2011 року, видаткова накладна №3 від 12.10.2011 року, податкова накладна №1110 від 11.10.2011 року зі сторони ТзОВ "Едветайзинг-Експерт", підписані не уповноваженою не те посадовою особою, яка як формальний керівник і головний бухгалтер ТзОВ "Едветайзинг-Експерт" хоча і мала юридичне право на підписання таких документів бухгалтерського і податкового обліку товариства, втім здійснювала це без реальної мети на зайняття підприємницької діяльності, без настання правових наслідків, які обумовлені таким правочином, та розуміння змісту таких документів.

Така обставина дає суду підстави вважати достатніми доводи перевіряючих, що підтверджені вказаними вище доказами про відсутність реального характеру господарської операції між позивачем і ТзОВ "Едветайзинг-Експерт", зокрема, про неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва і господарської діяльності, виконання робіт або надання послуг; відсутність у платника податку (контрагента) необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 згаданого вище Закону господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підстави виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту із 01.01.2011 року регламентовано розділом V Податкового кодексу України.

Згідно абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 коментованого Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, зарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного додаткового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення визначених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є придбання товарів та послуг, що підтверджується відповідною податковою накладною.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом вимог пункту 201.4 статті 201 даного Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені обов'язкові реквізити до податкової накладної.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Вимоги щодо оформлення податкових накладних, на момент виникнення спірних правовідносин, включно по 01.11.2011 року, регулювалися наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" від 21.12.2010 року за №969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1401/18696.

На час розгляду справи вищенаведені вимоги врегульовані чинним наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 01.11.2011 року №1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071 (надалі по тексту - Порядок).

Оскільки всі вищеперераховані правові акти, що у відповідний період встановлювали вимоги щодо порядку заповнення податкових накладних, в частині застосованих судом посилань на окремі їх пункти, відрізняються виключно нумерацією, а за своїм змістом є аналогічні, суд при обґрунтуванні правової позиції та застосуванні правової норми посилається на Порядок, чинний на момент розгляду та вирішення даної адміністративної справи.

Так, за змістом пункту 1 Порядку податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 16 Порядку усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів /послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Відповідно до абзацу 8 пункту 1 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Представники позивача в судовому засіданні на підтвердження належного оформлення первинних документів припускали можливість їх підписання іншими особами, уповноваженими представляти інтереси перелічених контрагентів, проте свої доводи жодними належними доказами не підтвердили.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач формував податковий кредит за операцією оформленою з ТзОВ "Едветайзинг-Експерт" на підставі податкової накладної та інших первинних документів, які підписані не уповноваженою особою, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства-постачальника, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів із метою здійснення підприємницької діяльності. Отже, виписана від імені ОСОБА_3 спірна податкова накладна та інші первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення позивачем відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту в сумі 4 039,20 гривень, є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі №21-421а11.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Таким чином, первинні документи, які складені ТзОВ "Едветайзинг-Експерт" по спірній операції не відповідають сутності правочину і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Відсутність повної інформації щодо фактичних обставин здійснених спірної фінансово-господарської операції не дає можливості суду зробити висновки про зв'язок такої операції із господарською діяльністю підприємства.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність зібраних і досліджених доказів, судом не встановлено реальна можливість ТзОВ "Едветайзинг-Експерт" здійснювати господарську діяльність по поставці товару ППФ "Теплодар", що підтверджує доводи відповідача про факт безтоварності господарських операцій позивача з його контрагентом у жовтні 2011 року.

За наведених підстав та вказаних правових норм, доводи позивача не спростовують висновків відповідача, встановлених судом обставин, підтверджених належними доказами, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Складання постанови в повному обсязі було відкладено на 5 днів, у зв'язку із чим постанова в повному обсязі виготовлена 04.12.2013 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.