Ухвала

від 25.11.2013 по справі 2а-7695/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2013 р. м. Київ К/800/11455/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Фоміні А.Ю.

за участю представника позивача - Кепич І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області Державної податкової служби

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013

та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2011

у справі № 2а-7695/11/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»

до Державної податкової інспекції у м. Трускавець Львівської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Трускавець Львівської області, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Трускавці Львівської області Державної податкової служби, № 0000091501/0 від 29.04.2011.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2011, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної камеральної перевірки даних ТОВ «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року, складено акт № 73/15-01/34358195 від 08.04.2011, в якому зафіксовано порушення п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2011 року на суму 1 149 115 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 29.04.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000091501/0 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 149 116 грн., в т.ч.: 1 149 115 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи грошове зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням відповідач виходив з нікчемності операцій позивача з контрагентом ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»», з посиланням на акт невиїзної документальної перевірки цього контрагента за період з 01.04 по 31.12.2010 № 52/23-0/34358195 від 25.03.2011, у якому зазначено, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, та не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит» підприємствам - покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 200.10 ст. 200 зазначеного Кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Матеріалами справи встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації позивача за січень 2011 року, яка була подана до податкового органу 21.02.2011, проведена відповідачем 08.04.2011, тобто з порушенням встановлених строків.

Порушення, які зазначені в акті камеральної перевірки, виявлені відповідачем шляхом використання інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПІ у м. Трускавець: ЛРМ «ОБЛІК», АРМ «ТАХ», АРМ «Бест-звіт for ORACLE», системи розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів та на підставі акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит» за період з 01.04 по 31.12.2010.

Однак, як встановлено матеріалами справи, дана камеральна перевірка позивача відповідачем проводилася за січень 2011 року, отже висновки податкового органу, що викладі в акті перевірки про нікчемність правочинів ґрунтуються на висновках про порушення, що виявлені за інший період, ніж перевірявся.

Також судами обох інстанцій встановлено, що 27.10.2011 між ТОВ «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття» (замовник) та ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит» (виконавець) укладено договір № 2712/11 про розповсюдження реклами, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовнику послуги з розміщення в ефірі Телеканалу Рекламних матеріалів замовника та/або клієнта Замовника, а Замовник зобов'язується приймати ці послуги та оплачувати їх на умовах передбачених цим Договором.

Факт виконання вказаного правочину судами попередніх інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: актами здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг), ефірними довідками за січень 2011 року, податковими накладними.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Таким чином, для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит, що в даному випадку судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

За встановлених обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний