Постанова

від 26.11.2013 по справі 801/5495/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/5495/13-а

26.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Миронова Є.А.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпорій"- Топчий Олександр Сергійович, довіреність № б/н від 03.10.13,

представник відповідача- Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим- не з'явився,

розглянувши матеріали справи № 801/5495/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 23.07.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпорій" (вул. Дніпровська, 5,смт.Відрадне,м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98654)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул.Васильєва,буд.16,м.Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0006501503 від 24.07.2012,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 у справі 3801/5495/13-а задоволений адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Емпорій» до Державної податкової інспекції у м. Ялті Державної податкової служби. Постановлено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2012 №0006501503 Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника застосуванням судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.05.2012 посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Емпорія».

За результатами перевірки було складено акт №723/15-03/34556977 від 31.05.2012, відповідно до якого в результаті перевірки було виявлено методологічну помилку у податковій декларації за 2012 №2201 від 08.02.2012, а саме: при складанні податкової декларації орендної плати за земельну ділянку на 2012 рік ТОВ «Емпорій» не було враховано коефіцієнт індексації з урахуванням індексу інфляції.

За результатами перевірки 24.07.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0006501503, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 112767,84 грн., у тому числі основний платіж - 90214,28 грн., штрафна санкція - 22553,56 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що застосування коефіцієнту індексації при нарахуванні позивачеві грошового зобов`язання з орендної плати можливе лише при внесенні відповідних змін до договору оренди.

Судова колегія вважає такі висновки суду помилковими у зв`язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2007 між орендодавцем - Радою Міністрів АР Крим та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Емпорій" було укладено договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в користування земельну ділянку загальною площею 112, 7500 га із земель рекреаційного призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради м. Ялти для будівництва та експлуатації гольф-клубу.

Згідно до пункту 5 вказаного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 10 649 902,73грн. Орендна плата вноситься орендарем в сумі, що відповідає 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 9 договору).

Відповідно до пункту 10 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації.

Колегією суддів встановлено, що позивач сплачує орендну плату у сумі, визначеній в договорі, не застосовуючи при цьому коефіцієнт індексації.

Донараховуючи грошове зобов'язання, податковий орган виходив з того, що позивачем, при визначенні орендної плати за січень-квітень 2012 року не дотримано вимог ст. 289 Податкового кодексу України, оскільки при складанні податкової декларації, не було враховано коефіцієнт індексації грошової оцінки землі, в зв'язку з чим сума орендної плати нарахована та сплачена у меншому розмірі, ніж того вимагають приписи ст.289 ПК України, ЗУ «Про оренду землі» та умови договору.

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 15 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру та індексації.

Розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю, відповідно до ст.21 Закону, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно до вимог ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Як вбачається з податкової декларації позивача з орендної плати за землю за 2012 рік, орендну плату за землю було розраховано у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеного у договорі оренди і вона склала за рік 1 064 990 грн. Проте, такий розрахунок був здійснений позивачем без відповідної індексації, в порушення умов договору та приписів ст.289 ПК України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавчо встановлений коефіцієнт індексації грошової оцінки землі тягне за собою автоматичну зміну розміру орендної плати. При цьому, визначена нормативно-грошова оцінка землі не змінюється, а лише індексується на відповідний коефіцієнт, в зв'язку з чим відсутня потреба у внесенні змін до договору. .

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду, викладені в постанові, суперечать нормам матеріального права та спростовуються доводами апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 у справі 3801/5495/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко