Ухвала

від 28.11.2013 по справі 2а-374/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 р. Справа № 30474/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Сапіги В.П., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року у справі за позовом торгово-виробничої фірми "Збруч" до державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Торгово-виробнича фірма «Збруч» звернулась до суду з позовом до державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, із залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору публічне акціонерне товариство «Банк національний кредит», в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення.

В обгрунтуваня позовних вимог зазначає те, що відповідачем незаконно винесено податкові повідомлення-рішення та не враховано рішення Господарського суду Львівської області у справі №22/20, та приписи п. 16.5.1. п.п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який покладає відповідальність за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів на банк, при цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року позов задоволено частково. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області: - від 01.06.2009 р. №0002811502/0 в частині визначення податкового зобов»язання розмірі 6 964,8 грн.; - від 31.07.2009 р. №0002811502/1 в частині визначення податкового зобов»язання розмірі 6 964,8 грн.; - від 31.12.2009 р. №0006841502/0 визначення податкового зобов»язання розмірі 1 550,86 грн; - від 31.12.2009 р. №0006821502/0 визначення податкового зобов»язання розмірі 5 974,12 грн; - від 31.12.2009 р. №0006831502/0 визначення податкового зобов»язання розмірі 3 314,96 грн; - від 30.12.2009 р. №0006771502/0 визначення податкового зобов»язання розмірі 2 414,00 грн; - від 30.12.2009 р. №0006761502/0 визначення податкового зобов»язання розмірі 3 256,38 грн; - від 30.12.2009 р. №0006781502/0 визначення податкового зобов»язання розмірі 72,17 грн; - від 28.01.2010 р. №0000561502/0 визначення податкового зобов»язання розмірі 1 422,78 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи постанову у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що дії платника, спрямовані на виконання обов'язку по сплаті податку були вчинені своєчасно, а порушення строку зарахування коштів податку до бюджету відбулося з вини банку.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі Львівської області, яка просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає те, що податковий обов»язок виникає у платника за кожним податком та збором. Оскільки позивачем не було належним чином виконано податкові зобов»язання, то щодо нього правомірно винесено податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних міркувань.

Згідно актів перевірок видно те, що відповідач виносив податкові повідомлення-рішення, мотивуючи тим, що позивач, в порушення п.п. 5.3.1. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» порушив строки сплати узгодженого зобов»язання за платежем податок на додану вартість. За порушення строків сплати, у відповідності до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем нараховано штрафні санкції.

Згідно Податкової декларації з податку на додану вартість від 22.12.2008 р. позивач задекларував позитивне значення податку на додану вартість в сумі 34549 грн. як ПДВ за листопад 2008 р., яке згідно зазначених призначень в платіжних дорученнях сплачував в наступному порядку: платіжне доручення №736 від 30.12.08 (ПДВ за листопад 2008 р.) в сумі 20000,00 грн., отримано банком 30.12.08 р.; платіжне доручення №11 від 22.01.09 (ПДВ за листопад 2008 р.) в сумі 1000,00 грн., отримано банком 22.01.09 р.; платіжне доручення №11 від 02.02.09 (ПДВ за листопад 2008 р.) в сумі 5549,00 грн., отримано банком 02.02.09 р.; платіжне доручення №20 від 05.02.09 (ПДВ за листопад 2008 р.) в сумі 3000,00 грн., отримано банком 05.02.09 р.; платіжне доручення №12 від 06.02.09 (ПДВ за листопад 2008 р.) в сумі 5000,00 грн., отримано банком 06.02.09 р.

Позивачем подано до філії публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» в м. Дрогобич платіжне доручення № 736 від 30.12.2008р. для списання з поточного рахунку коштів та перерахування їх до державного бюджету м. Дрогобич як податок на додану вартість за листопад 2008 року в розмірі 20000,00 грн., що підтверджується відміткою банківської установи про отримання платіжного доручення. Однак, дані кошти банком не перераховано до бюджету, мотивуючи введенням тимчасової адміністрації та мораторію.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», від 05.04.2001 р. банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п. 22.4 ст.22 цього закону при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що визначальним у даному випадку є те, з чиєї вини не відбулося повного внесення податку, збору (обов»язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Коли це не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред»явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів чи державних цільових фондів.

Таким чином, на думку апеляційного суду, дії платника були спрямовані на сплату податку та були вчинені своєчасно, а порушення строку зарахування коштів податку до бюджету відбулося з вини банку.

Згідно розрахунку позивача, що підтверджується матеріалами справи, останній визнає штрафні санкції в сумі 2988,8 грн. Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення №0002811502/0 та №0002811502/1 видані на суму 9953,60 грн. кожне, то відповідно позовні вимоги позивача правомірно задоволено частково і визнано податкові повідомлення-рішення №0002811502/0 та №0002811502/1 нечинними в частині 6964,8 грн. кожне.

Судом першої інстанції встановлено те, що відповідач зараховував сплату податку на додану вартість наступних звітних періодів в рахунок погашення заборгованості за попередній звітний період, тобто без врахування сплати позивачем податку на додану вартість згідно платіжного доручення №736 від 30.12.08 в сумі 20000,00 грн.

На підставі п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Вказана норма не встановлює право чи обов'язок органу державної податкової служби будь-яким чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Таке право податкового органу не передбачено і будь-якими іншими нормами зазначеного Закону, а також інших законів з питань оподаткування.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено зобов'язання податкового органу по веденню особових рахунків платників податків чи внесення змін до цих рахунків у будь-яких випадках.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування відповідачем сплачених позивачем податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування коштів до бюджету, є неправомірним.

Враховуючи наведене, позовні вимоги торгово-виробничої фірми "Збруч" до державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про скасування податкових повідомлень - рішень є обґрунтованими та підставними, відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року у справі № 2а-374/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя: Р.Б. Хобор

Судді : В.П. Сапіга

І.О. Яворський