Рішення

від 04.12.2013 по справі 913/2599/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

04 грудня 2013 року Справа № 913/2599/13

Провадження №8пд/913/2599/13

За позовом Прокурора Кам'янобрідського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ,

до Приватного підприємства "Техно-торговий центр "Укрпром-консоль"", м. Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Держземагентства у м. Луганську Луганської області, м. Луганськ, -

про внесення змін до договору оренди землі.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Скоковій К.Л.,

у засіданні брали участь:

від прокурора (заявника) - Голоденко К.О. - прокурор відділу, - посвідчення №020155 від 03.09.2013;

від позивача - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи, - довіреність №И01/03-31/5347/0/2-13 від 28.08.2013;

від відповідача - представник не з'явився;

від 3-ї особи - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача заявлено вимогу про внесення змін до договору оренди землі, укладеного між Луганською міською радою (далі - міськрада, орендодавець) та Приватним підприємством "Техно-торговий центр "Укрпром-консоль"" (далі - ПП "ТТЦ "Укрпром-консоль"", орендар) 20.10.2006, у нотаріальній формі, за реєстром №3402, державна реєстрація від 19.10.2006 №040640200170, предметом якого є земельна ділянка площею 0,3019 га, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Победоносна, 3, надана в оренду терміном на 49 років під будівництво та розміщення 14-ти поверхового житлового будинку, а саме:

пункт 4.1 розділу "4.Орендна плата" договору викласти у новій редакції: "4.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

Датою внесення змін вважати дату набрання чинності рішення суду.

Позов мотивовано ухиленням відповідача від приведення договору у відповідність до чинного законодавства.

У зв'язку з надходженням позову господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №913/2599/13.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.09.2013 та з його ініціативи до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Управління Держземагентства у м. Луганську Луганської області.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 14.10.2013 до 20.11.2013 та з 20.11.2013 до 04.12.2013 - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали в частині надання витребуваних документів та доказів.

20.11.2013 позивач, посилаючись на ч.3 ст. 69 ГПК України, подав заяву про продовження терміну розгляду справи на 15 днів (а.с.77), яка судом задоволена шляхом його продовження на 15 днів, - до 15.12.2013 (а.с.83-84).

До початку судового засідання 04.12.2013 від прокурора та позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні вони заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1-2;34-35;83-84; та ін.).

Позивач у позовній заяві вказав наступну адресу місцезнаходження відповідача: м. Луганськ, вул.Кропивницького,1, кв. 3 (а.с.3-6), на яку судом були спрямовані ухвали про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду, а також про відкладення останнього.

Оператор поштового зв'язку повернув до суду поштове відправлення, яке містить ухвалу суду від 30.09.2013 про порушення провадження у справі та призначення її до слухання, з доданням довідки "повернення за закінченням терміну зберігання" (а.с.60-63), а також поштове відправлення від 14.10.2013, яке містить ухвалу про відкладення розгляду справи, з доданням довідки "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з витягом з ЄДР №17364552 від 14.10.2013 25 (а.с.48-51; та ін.) юридичною адресою відповідача є місто Луганськ, вул. Рабочая, 25, - на яку судом спрямовано ухвалу про відкладення розгляду справи, але до судового засідання, призначеного на 04.12.2013, відповідач не з'явився без пояснення причин.

З огляду на викладене суд при вирішенні цього спору керується:

приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України, де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві; у разі відсутності сторін за адресою, вказаною у ЄДР, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином;

пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Отже, у суду є підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Третя особа до судового засідання не з'явилася, але 16.10.2013, через канцелярію суду, подала відзив на позовну заяву від 15.10.2013 за вих. №1-4-14/1508, згідно якому позов вважає обґрунтованим; питання щодо його задоволення залишила на розсуд суду; просить здійснити розгляд справи за відсутності її представника (а.с.36-37).

Прокурор та позивач не заперечили проти розгляду справи за відсутності відповідача та третьої особи.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,27,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача та третьої особи, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши прокурора та позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

12.10.2006 між Луганською міською радою (орендодавець) та відповідачем (орендар), у нотаріальній формі (за реєстром №3402) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Луганської міської ради від 13.12.2005 №37/376 (а.с.9-10) надає, а орендар приймає у строкове платне користування терміном на 49 років (п.7) земельну ділянку площею 0,3019 га (п.2), нормативною грошовою оцінкою 483372,09 грн. (п.4), під будівництво та розміщення 14-типоверхового житлового будинку (пункти 1 та 15), яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул.Побєдоносная, 3 (п.1).

Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях, збільшеного на коефіцієнт 2,5 (п.8), яка на день укладення договору становить 362,53 грн. (п.14) та сплачується безготівково за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно, впродовж 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця (п.11); щороку, станом на 1 січня поточного року, орендна плата індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України (п.9); обчислення розміру річної орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції (п.10).

Сторони домовилися, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у т.ч. внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом (п.12).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку (п.31).

Зі змісту договору вбачається, що сторони досягли домовленості щодо усіх інших його істотних умов.

Державна реєстрація договору здійснена 19.10.2006 за № 040640200170 (а.с.11-12;13-17).

Орендована земельна ділянка передана орендареві 20.10.2006, що підтверджується двостороннім актом її приймання-передачі (а.с.17).

Цей спір виник з наступних підстав.

01.01.2011 набув чинності Податковий кодекс України (далі - ПКУ) у редакції Закону України від 02.12.2010 №2755-УІ, що господарський суд визнає в якості загальновідомого факту, який в силу приписів частини 1 ст.35 ГПК України не потребує доказування.

З метою вжиття заходів до виконання цього Кодексу та на підставі п.34 ч.1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 №№280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" 27.05.2011 Луганська міська рада прийняла рішення №9/12 "Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м. Луганську", - пунктом 1 якого визначено, що у разі укладення нових договорів оренди землі або внесення змін до раніше укладених розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосування до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення, при цьому розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим, ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку), передбачений Податковим кодексом України, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Дане рішення ради доведене до відома Луганської міської територіальної громади шляхом його опублікування у газеті "Жизнь Луганска" від 01.06.2011 №23(1095) (а.с.72).

Крім того, з цією ж метою міською радою 30.06.2011 прийнято рішення №10/21 "Про деякі питання щодо землекористування у м.Луганську (а.с.74)

З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач обізнаний з приводу прийняття першого рішення (від 27.05.2011 №9/12), оскільки звернувся до Луганської міської ради з заявою від 13.02.2013, у якій просив привести вищезгаданий договір у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с.73); позивач цю заяву отримав 13.02.2013 (а.с.73).

Як сказано у абзаці 11 підпункту в) пункту 2.2.3 Узагальнення Вищого господарського суду України від 01.01.2010 щодо практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами, - установивши, що законодавче змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренду землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.

Відповідач не заперечив та не спростував факт доведення до його відома як змісту Податкового кодексу України, так і вищезгаданих рішень міської ради, - але не вжив заходів до їх виконання шляхом внесення змін до договору оренди землі від 12.10.2006, за реєстром №3402, - що підтверджується довідкою Департаменту з питань земельних ресурсів Луганської міської ради від 19.11.2013 за №6221 (а.с.75) та стало підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши прокурора та позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання (ст. 629 ЦКУ).

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що спірний договір належить до категорії господарських, оскільки укладений з метою забезпечення здійснення господарської (підприємницької) діяльності відповідача (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

В силу частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу (ст.180 ГКУ) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір, укладений між сторонами по цій справі, належить до категорії орендних.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) (ст.1 спеціального Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІУ "Про оренду землі") право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").

В силу ст.125 ЗКУ право оренди землі підлягає державній реєстрації.

Укладений сторонами договір відповідає приписам вищецитованого законодавства.

За загальним правилом (ст.651 ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наявних у справі доказів вбачається, що підставою для позову стала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Такою істотною зміною позивач вважає зміну

встановленого чинним законодавством України рівня орендної плати за користування землею (ст.288 Податкового кодексу України).

У частинах 1 та 2 ст. 632 Цивільного кодексу України сказано, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, передбачена можливість застосування цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У абзаці 3 п.2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (далі - Постанова №6) наведена правова позиція, згідно якій судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Сторони договору передбачили можливість внесення змін до нього (п.31).

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При вирішенні цього спору суд керується приписами частини 2 названої статті Кодексу, відповідно до якої, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У даному випадку позивачем належним чином доведена наявність сукупності передбачених даною нормою закону 4-х обставин.

Як зазначено у частині 4 ст. 652 Цивільного кодексу, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку, що заявлена прокурором та позивачем вимога повністю узгоджується з приписами ч.4 ст.652 названого Кодексу.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на день укладення спірного договору) грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 01 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як уже сказано вище у цьому рішенні, на день виникнення та вирішення даного спору по суті розмір орендної плати встановлено абзацом 3 підпункту 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 (Закон "Про плату за землю" того ж дня втратив чинність), а саме: для земель інших категорій (крім сільськогосподарських) - на рівні 3-кратного розміру земельного податку, а відповідно до підпункту 288.5.2 п.288.5 цієї статті орендна плата не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки - залежно від її призначення.

Оцінивши дії позивача, спрямовані на врегулювання цього спору, суд дійшов висновку, що вони, крім вищевикладених підстав, відповідають приписам чинного законодавства України ще і з огляду на таке.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад (п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку згадувана у рішенні земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Луганська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Луганська міська рада.

Як сказано вище у цьому рішенні, правовідносини щодо оренди землі врегульовані низкою спеціальних нормативних актів, у тому числі - Законом України від 06.10.1998 №161-ХІУ "Про оренду землі", Земельним та Цивільним кодексами України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення земельних питань віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України та ст.ст.59 і 73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

З огляду на викладене рішення Луганської міської ради від 27.05.2011 №9/12 "Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м. Луганську" повністю відповідає приписам чинного законодавства.

Отже, суд факт законодавчої зміни розміру орендної плати за землю вважає належним чином доведеним, про що орендар був повідомлений, але ухилився від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренду землі.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Згідно частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору у сумі 1147,00 грн. покладає на відповідача шляхом стягнення його на користь Державного бюджету України з урахуванням наступних обставин.

Відповідно до приписів п.11 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-УІ "Про судовий збір" органи прокуратури звільнені від сплати судового збору на користь Державного бюджету України у разі звернення до суду з позовом в інтересах держави.

За приписами п/п 2 п.2 ч.2 ст. 4 цього Закону у разі звернення до господарського суду з позовом немайнового характеру (до їх категорії належить спір по цій справі) на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет на 2013 рік" на 1 січня 2013 року (1147,00 грн.).

На підставі викладеного, ст.ст.19,144 Конституції України, ст.ст.11,16,202,626,651-654 Цивільного кодексу України; ст.ст.93, 125 Земельного кодексу України; ст.ст.179-181,188 Господарського кодексу України; ст.ст.1,13,20,30 Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі"; ст.ст. 26,59,73 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.ст.4 3 ,4 7 ,22,27,32-34,43,44,49,75,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Прокурора Кам'янобрідського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради до Приватного підприємства "Техно-торговий центр "Укрпром-консоль"" - про внесення змін до договору оренди землі - задовольнити повністю.

2.Внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Луганською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Техно-торговий центр "Укрпром-консоль"" (орендар) 16 жовтня 2006 року, у нотаріальній формі, за реєстром №3402, державна реєстрація від 19 жовтня 2006 року №040640200170, - предметом якого є земельна ділянка площею 0,3019 га, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул.Побєдоносная, 3, надана в оренду терміном на 49 років під будівництво та розміщення 14-типоверхового житлового будинку, а саме:

пункт 4.1 розділу "4.Орендна плата" договору викласти у новій редакції: "4.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

2.1.Відповідно до приписів ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України від 01.07.2004 №1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зміни до договору оренди землі, про які йдеться у пункті 2 цього рішення, підлягають державній реєстрації.

3.Стягнути з Приватного підприємства "Техно-торговий центр "Укрпром-консоль", ідентифікаційний код 33432760, яке знаходиться за адресою: юридична: місто Луганськ, вул.Рабочая, 35; поштова: м. Луганськ, вул. Кропивницького,1, кв. 3, - на користь Державного бюджету України на рахунок: №31214206783006, банк - ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, ККД - 22030001, символ звітності банку - 206, - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) у сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.; після набрання рішенням законної сили видати наказ Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у місті Луганську Головного управління Міндоходів України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 04.12.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 06 грудня 2013 року.

Суддя А.П.Середа