Рішення

від 03.12.2013 по справі 537/5331/13-ц

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/1559/2013

Справа № 537/5331/13-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2013 року Крюківський райсуд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Степури А.А., при секретарі - Грицьковій Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь», третя особа Кременчуцька міська рада про виселення та стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом згідно якого прохав суд винести рішення яким виселити товариство охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» з самовільно занятого приміщення будівлі човнової станції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язати товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 5264 кв.м., кадастровий номер 5310436500:08:006:0040, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути з товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у сумі 229248 грн. Стягнути з товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди у сумі 10000 грн. Стягнути з товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2521 грн. 78 коп.

Свої вимоги мотивував тим, що згідно договору купівлі - продажу, укладеного між ним та ОСОБА_2, 22 квітня 2011 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 він є власником будівлі човнової станції, що знаходиться АДРЕСА_1 на земельній ділянці, загальною площею 5264, яка перебуває у комунальній власності. Увесь цей час зазначені приміщення човнової станції та земельну ділянку незаконно займає відповідач. Він неодноразово звертався до відповідача у тім числі і письмово з вимогами звільнити вказане приміщення, на що ТОВ «Вітязь» відповідало відмовою. Через такий стан він не має можливості використовувати свою власність з метою заради якої вона придбавалась, через що зазнає значних збитків. Відповідач своїми протиправними діями порушують його право на вільне користування приватною власністю. У добровільному порядку відповідач це питання навіть не бажає розглядати. Придбаваючи вищевказану човнову станцію, він мав намір здавати її у оренду з метою отримання прибутку. Згідно довідки від 22.04.2013 року № 39 виданої СПД ФО ОСОБА_4 вартість оренди одного квадратного метру нежитлового приміщення в районі АДРЕСА_1 в період 2011-2013 роках становила 60-80 грн. на місяць. Якщо брати за основу найменшу суму орендної плати, то вартість неотриманого ним прибутку за увесь цей період складе 229248 грн., згідно розрахунку. Окрім того, він також зазнав значної моральної шкоди, яка полягає у порушенні його права власності, переживаннях та викликаному ними погіршенні стосунків з його рідними і близькими, порушенні душевної рівноваги, необхідністю постійно думати як врегулювати це питання, відвідинами юристів, неприємними розмовами з відповідачем і як наслідок - погіршення стану його здоров'я. Загалом він моральну шкоду завдану відповідачем він оцінює у 10000 грн.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав їх задовольнити.

Представник відповідача товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» в особі голови товариства Коваль С.В. та його представник Митрофанов І.І. позовні вимоги не визнали та надали до суду свої заперечення згідно яких, вказали наступне: товариство охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» не займає приміщення будівлі човнової станції, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Підтвердженням того, що наше товариство могло б користуватися вказаним приміщенням міг би свідчити оплатний договір оренди. Проте, вказаного договору не існує, так як не існують протиправних дій відповідача щодо перешкод користуватися приміщенням ОСОБА_1 Позивач не надав до суду жодного доказу, що товариство охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» якимось чином не допускає власника будівлі до користування приміщенням або чинить йому перешкоди. Наскільки відомо нашому товариству вказана будівля збудована самовільно та знаходиться в непридатному для використання стані, тобто там відсутні оздоблення, електроенергія, водопостачання та опалення. Тому, доводи позивача про використання відповідачем приміщення не відповідає дійсності враховуючи вказані причини та відсутність необхідних умов для його використання. Отже позивач не довів суду наявність порушених своїх прав на володіння та користування приміщенням будівлі човнової станції, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з боку нашого товариства. Земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 передана товариству охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» в оренду власником земельної ділянки Кременчуцькою міською радою за договором оренди землі від 26.04.2006 року для експлуатації та обслуговування човнової станції АДРЕСА_1. Виходячи з схеми земельної ділянки, кадастрового плану земельної ділянки і акту визначення меж земельної ділянки будівля човнової станції, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не розташована на земельній ділянці, яка передана нам в оренду. До того ж будівля належна позивачу знаходиться поруч з переданою ним земельною ділянкою, загальною площею 5264 кв.м. До того ж у відповідності до положень ст.. 152 ЗК України витребувати у товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» земельної ділянки має право її власник - Кременчуцька міська рада. У зв'язку з фактичним користуванням земельною ділянкою товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь», сплатою орендної плати та не повернення її власнику за актом прийому - передачі, вказана земельна ділянка перебуває у них в оренді на законних підставах. Крім того, у відповідності до ст.. 120 ЗК України на яку в позові посилається позивач право користування земельною ділянкою загальною площею 5264 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 до позивача не перейшло та права користування за договором оренди від 26.04.2006 року, оскільки будівля човнової станції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не розташована на орендованій ними земельній ділянці і їхнє товариство не відчужувало цю будівлю човнової станції ОСОБА_1 Тому враховуючи відсутність порушених прав позивача щодо користування земельною ділянкою, яка знаходиться під будівлею човнової станції, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Представник третьої особи Кременчуцької міської ради - Келембет О.М. у судовому засіданні заявив, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки придбавши будівлю човнової станції, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 позивач не набув права власності чи користування земельною ділянкою площею 5264 кв.м., тому його права щодо земельної ділянки відповідачем не порушувались і підстав для звернення до суду у ОСОБА_1 не було.

Суд вислухавши сторін, пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши та проаналізувавши представлені докази, приходить до наступних висновків:

В судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будівля човнової станції, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка в цілому складається із будівлі човнової станції літ. А, загальною площею 159,2 кв.м., розташовану на земельній ділянці, що перебуває в комунальній власності загальною площею 5264 кв.м., кадастровий номер 5310436500:08:006:0040, що підтверджується договором купівлі - продажу від 22.04.2011 року.

Згідно до листа від 29.04.2011 року встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою про звільнення приміщення будівлі човнової станції АДРЕСА_1, але відповідачем звернення позивача було проігноровано.

Відповідно до довідки від 22.04.2013 року виданою ріелторською компанією встановлено, що середньо ринкова вартість оренди одного квадратного метру нежитлового приміщення в районі АДРЕСА_1 в період 2011-2013 року становила 60-80 грн. на місяць.

Згідно договору купівлі - продажу встановлено, що будівля човнової станції, яка знаходиться в АДРЕСА_1 має загальну площу 159,2 кв.м.

Відповідно до розрахунку вказаного позивачем в позові встановлено, що 159,2 кв.м. х 60 грн. х 24 місяці матеріальна шкода становить 229248 грн.

Договором оренди землі від 26.04.2006 року та листом від 2.12.2013 року виданим заступником начальником управління Держземагентства у м.Кременчуці Полтавської області Цигановою О.О. встановлено, що товариство охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» орендувало у Кременчуцької міської ради земельну ділянку загальною площею 5264,00 кв.м., кадастровий номер 5310436500:08:006:0040, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, строк дії договору до 01.05.2011 року.

Пунктом 8 Договору оренди землі від 26.04.2006 року визначено, що після закінчення строку на який було укладено договір оренди, Орендар, який належним чином виконував обов*язки відповідно до умов договору, за відсутності письмових заперечень Орендодавця, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі Орендар зобов*язаний не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити Орендодавця про намір поновлення договору оренди - продовження строку дії договору. Поновлення договору оренди здійснюється шляхом укладання додаткової угоди між сторонами та її державної реєстрації. Письмове заперечення Орендодавця про поновлення договору оренди є відмовою в продовженні строку дії договору оренди землі з усіма правовими наслідками.

Згідно листа від 23.11.2011 року виданого першим заступником міського голови виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Погрібним А.М. встановлено, що відповідач звертався до міського голови про поновлення договору оренди землі для експлуатації та обслуговування човнової станції по АДРЕСА_1, але у задоволенні даного звернення було відмовлено.

Таким чином, враховуючи, що строк дії договору оренди сплинув 01.05.2011 року і Орендодавець - Кременчуцька міська рада відмовив в продовження договору оренди землі, товариство охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» незаконно займає земельну ділянку загальною площею 5264,00 кв.м., кадастровий номер 5310436500:08:006:0040, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. 2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Тому, враховуючи, що згідно договору купівлі - продажу від 22.04.2011 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будівля човнової станції, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка в цілому складається із будівлі човнової станції літ. А, загальною площею 159,2 кв.м., розташовану на земельній ділянці, що перебуває в комунальній власності загальною площею 5264 кв.м., кадастровий номер 5310436500:08:006:0040, позивачу переходить право користування земельною ділянкою на якій розміщена будівля човнової станції, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача - товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь».

Позивач звертався з заявою від 29.04.2011 року до Кременчуцької міської ради Полтавської області з заявою про надання земельної ділянки несільськогосподарського призначення кадастровий номер 5310436500:08:006:0040, у користування (в оренду) терміном на п'ять років, для експлуатації та обслуговування човнової станції АДРЕСА_1, але до цього часу дана заява не розглянута.

Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 3 ст. 386 ЦК передбачено, що власник права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ч.2 п.2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа,якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи. Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Разом з тим, відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підстав для звільнення сторін від доказування судом не встановлено.

Суд не приймає доводів відповідача, оскільки доказів, щодо підтвердження кожної обставини якої він виклав в своєму запереченні він суду так і не надав.

Так, представники відповідача заперечуючи проти позову зазначили у судовому засіданні що відповідач законно займає земельну ділянку що перебуває в комунальній власності загальною площею 5264 кв.м., кадастровий номер 5310436500:08:006:0040, зазначили, що відповідно до наявної схеми земельної ділянки товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь», будівля човнової станції належна ОСОБА_1 не перебуває на території земельної ділянки площею 5264 кв.м., з кадастровим номером 5310436500:08:006:0040, а договір купівлі - продажу від 22.04.2011 року, де зазначено про перебування будівлі човнової станції літ. А, загальною площею 159,2 кв.м., на земельній ділянці площею 5264 кв.м., з кадастровим номером 5310436500:08:006:0040, є незаконним, оскільки не відповідає дійсності, і будівля човнової станції на спірній земельній ділянці не перебуває.

Однак, у суду немає підстав для прийняття цих доводів, оскільки договір купівлі - продажу від 22.04.2011 року є дійсним, в даний час ніким не оспорювався, і його зміст щодо знаходження будівлі човнової станції на земельній ділянці площею 5264 кв.м., з кадастровим номером 5310436500:08:006:0040, не змінювався.

З підстав відсутності належних доказів, суд також не приймає доводи представників відповідача про законність утримання ним земельної ділянки, з підстав сплати ним коштів за оренду земельної ділянки. Однак, доказів оплати коштів за оренду спірної земельної ділянки суду не надано.

В судовому засіданні представник відповідача також заперечував щодо суми упущеної вигоди, але в судовому засіданні клопотання про проведення експертизи відповідно до постанови КМ України від 10.09.2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», щодо встановлення незалежної оцінки ринкової вартості нерухомості нежитлової будівлі човнової станції АДРЕСА_1 на предмет встановлення вартості оцінки оренди 1 кв.м. вказаного приміщення в період з 2011 -2013 роки не заявляв, а також і не надав іншої довідки щодо встановлення незалежної оцінки ринкової вартості нерухомості нежитлової будівлі човнової станції АДРЕСА_1 на предмет встановлення вартості оцінки оренди 1 кв.м. вказаного приміщення в період з 2011 -2013 роки.

Тому, суд не приймає заперечення представників відповідача щодо неналежності довідки від 22.04.2013 року виданої ріелторською компанією про середньо ринкову вартість оренди одного квадратного метру нежитлового приміщення в районі АДРЕСА_1 в період 2011-2013 року, оскільки будь-яких інших належних доказів дійсної вартості оренди нежитлового приміщення за вказаною адресою представники відповідача не надали.

Факт незаконного зайняття земельної ділянки та неможливості користування будівлею човнової станції відповідачем підтвердили і свідки сторони відповідача, які пояснили, що вся територія мала огорожу, охоронялась членами товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь», і сторонні особи на дану територіє не допускались.

Тому, суд приходить до висновку, що даними діями відповідача, позивачу завдано збитків у результаті порушення його цивільного права на користування майно, як він бажає, в тому числі і здати його в оренду, тому позивач має право на відшкодування збитків, тобто доходів, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущену вигода), у відповідності до ст.22 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, а також, те що будівля човнової станції ОСОБА_1 належить на праві власності та в період 2011-2013 років позивач міг би отримувати доходи, а у зв'язку з тим, що відповідач у вказаний період незаконно займав будівлю човнової станції та земельну ділянку АДРЕСА_1, доступу до земельної ділянки, а відповідно і до належної йому будівлі човнової станції не мав, звернення позивача ігнорував, тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині виселення товариство охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» з самовільно занятого приміщення будівлі човнової станції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язання товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 5264 кв.м., кадастровий номер 5310436500:08:006:0040, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнення з товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у сумі 229248 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 1167 ЦК України визначені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, які полягають у тому, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою, згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди відповідно до ст.23 ЦК України визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не надано об'єктивних, беззаперечних доказів, наявності спричинення йому моральної шкоди саме з вини відповідача, а тому в позовних вимогах щодо відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

У відповідності до частини 1 статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення суд, присуджує з другої сторони понесенні нею і документально підтвердженні судові витрати.

Позивачем надано суду квитанції про сплату судового збору у сумі 2521 грн. 78 коп., яку необхідно стягнути з товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст.10,11, 60, 79, 88, 212, 213, 215, ЦПК України, ст..ст.386,387,391,1166 ЦК України, ст.. 120 ЗК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» про виселення та стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Виселити товариство охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» з самовільно занятого приміщення будівлі човнової станції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 5264 кв.м., кадастровий номер 5310436500:08:006:0040, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у сумі 229248 грн.

Стягнути з товариства охороняємої на добровільних засадах човнової станції «Вітязь» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2521 грн. 78 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області через Крюківський райсуд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 6.12.2013 року.

Суддя: Степура А.А.