Постанова

від 02.12.2013 по справі 817/3923/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3923/13-а

02 грудня 2013 року 11год. 48хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Лисаченко Ю.В.

відповідача: представник Ситай М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунальне підприємство "Міські електричні мережі" до Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство «Міські електричні мережі» звернулося з позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - Кузнецовська ОДПІ) при визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.11.2013 року № 0000642200.

Позовні вимоги полягають у наступному.

01 листопада 2013 року Кузнецовською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000642200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 18540,00 грн., в тому числі основне зобов'язання - 14832,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 3708,00 грн. у зв'язку з порушенням КП «Міські електричні мережі» п.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.2, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Завищення податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року в сумі 11124,00 грн. та за липень 2011 року в сумі 3708,00 грн. (усього 14832,00) відбулося по безтоварним операціям з ТОВ «НК МЕТРІКС» (код ЄДРПОУ 35626730).

Вважає, що у позивача на підставі укладеного господарського договору з ТОВ «НК МЕТРІКС» виникло право на включення до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням тепловізору «MIKRON 7816 DV», що підтверджується податковими накладними від 09.02.2011 року № 1 та від 07.07.2011 року № 2, видатковою накладною, актом прийому-передачі товару, рахунками на оплату, платіжними дорученнями та витягами з банківського рахунку позивача. Придбаний товар використовується у господарській діяльності КП «Міські електричні мережі».

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала з наведених у ньому підстав та, зокрема, пояснила, що господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «НК МЕТРІКС» носили реальний характер та будь-яких правових підстав вважати укладений договір нікчемним, недійсним чи таким, що містить ознаки фіктивності, немає. Отже податковий орган не мав права робити висновок про завищення податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року в сумі 11124,00 грн. та за липень 2011 року в сумі 3708,00 грн. При обґрунтуванні своєї правової позиції по справі представник позивача покликалася на вимоги ст.ст.204 та 228 Цивільного кодексу України, ст.198 та 201 Податкового кодексу України, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заявив, що позивачем було порушено вимоги п.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.2,198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Завищення податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року в сумі 11124,00 грн. та за липень 2011 року в сумі 3708,00 грн. відбулося по безтоварним операціям з ТОВ «НК МЕТРІКС». Вказує, що операції, які оформлені договором поставки від 07.02.2011 року між останнім та Комунальним підприємством «Міські електричні мережі», носять ознаки фіктивності, мають безтоварний характер, що підтверджується відсутністю товарно-транспортної накладної на перевезення товару. Також згідно з інформацією Горлівської ДПІ ГУ Міндоходів Донецької області не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «НК МЕТРІКС» з ТОВ «КАРРОНАДА», ТОВ «Стройеко - Трейд», ТОВ «Юніонвей». Просив у задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що з 10 по 16 жовтня 2013 року Кузнецовською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку КП «Міські електричні мережі» з питань правильності нарахування та своєчасності оплати ПДВ за лютий та липень 2011 року та податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «НК МЕТРІКС», за наслідками якої складено акт від 22.10.2013 року № 150/22/32631004 (а.с.8-14). За висновками акту позивачем порушено вимоги п.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.2, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит з ПДВ за лютий 2011 року в сумі 11124,00 грн. та за липень 2011 року в сумі 3708,00 грн. по безтоварним операціям з ТОВ «НК МЕТРІКС» (код ЄДРПОУ 35626730).

Листом від 01.11.2013 року № 758/22 Кузнецовська ОДПІ відмовила у задоволенні заперечень позивача та 01 листопада 2013 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000642200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 18540,00 грн., в тому числі основне зобов'язання - 14832,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 3708,00 грн. (а.с.15-19,20).

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство «Міські електричні мережі» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 23.10.2003 року № 0054, взято на податковий облік Кузнецовським відділенням Володимирецької ОДПІ з 29.10.2003 року за № 26, є платником ПДВ згідно з свідоцтвом від 02.07.2008 року № 100125393 НБ №176617, має право здійснювати види діяльності згідно з КВЕД, в т.ч.: 40.12.00 - передача електроенергії (а.с.21,22).

Судом встановлено, що 07.02.2011 року між КП «Міські електричні мережі» та ТОВ «НК МЕТРІКС» було укладено договір постачання № 10211/12, предметом якого є придбання тепловізору «MIKRON 7816 DV» (а.с.33-37). Відповідно до рахунків на передоплату, платіжних доручень та банківських виписок вартість даної продукції - 88992,00 грн. була повністю сплачена позивачем шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок контрагента (а.с.38-51). Крім того, ТОВ «НК МЕТРІКС» видано для позивача податкові накладні від 09.02.2011 року № 1 та від 07.07.2011 року № 2, в тому числі ПДВ 11124,00 грн. та 3708,00грн. відповідно (а.с.52,53).

Придбаний тепловізор використовується у господарській діяльності позивача для оперативного виявлення пошкоджених електричних мереж, що підтверджується Свідоцтвом про державну метрологічну атестацію від 17.09.2013 року № 05/0591 та технічними звітами (а.с.54,63-64).

Суд зазначає, що згідно з п.198.1. Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом. 198.2. Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, продавцем - ТОВ «НК МЕТРІКС» податкові накладні від 09.02.2011 року № 1 та від 07.07.2011 року № 2, в тому числі ПДВ 11124,00 грн. та 3708,00грн. відповідно, були виписані в момент виникнення відповідних податкових зобов'язань з ПДВ як у постачальника товару.

На момент здійснення господарських операцій та на даний час ТОВ «НК МЕТРІКС» було включено до Єдиного державного реєстру, а також перебуває на обліку як платник податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дослідженими в судовому засіданні первинними документами, а саме: видатковою накладною від 07.07.2011 року № 4, податковими накладними від 09.02.2011 року № 1 та від 07.07.2011 року № 2, рахунками на передоплату, платіжними дорученнями та банківськими виписками, актом прийому - передачі товару підтверджується фактичне здійснення позивачем господарських операцій з придбання тепловізору «MIKRON 7816 DV», що є підставою для формування податкового кредиту у лютому та липні 2011 року.

Крім того, зазначені вище та досліджені у судовому засіданні первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що однією з підстав вважати вказані господарські операції безтоварними є факт не підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ «НК МЕТРІКС» з іншими контрагентами у ланцюгах постачання, а саме: ТОВ «КАРРОНАДА», ТОВ «Стройеко - Трейд», ТОВ «Юніонвей». Так, на думку суду, при дослідженні факту здійснення господарських операцій, які були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Що стосується висновків відповідача про непідтвердження факту придбання товару у зв'язку з ненаданням до перевірки документів, що підтверджують транспортування товару, а саме: товарно-транспортних накладних, то суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" №363 від 14.10.1997р. №363, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати оплату вартості його поставки, тобто був вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що «НК МЕТРІКС» передавало призначений для КП «Міські електричні мережі» товар будь-яким транспортним організаціям для перевезення і, відповідно, було вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних за наявності інших документів, якими підтверджено факт приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару.

Також суд зважає на незначну вагу та об'єм тепловізору «MIKRON 7816 DV», що дозволяє безперешкодно його транспортувати у будь-якому, в т.ч. пасажирському транспорті.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, проте позивач належними та допустимими доказами повністю довів обґрунтованість заявлених позовних вимог.

За наведених обставин адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кузнецовської ОДПІ від 01.11.2013 року № 0000642200.

Судові витрати по справі у розмірі 172 грн. 05 коп. стягуються на користь позивача на підставі ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 01.11.2013 року № 0000642200.

Присудити на користь позивача Комунальне підприємство "Міські електричні мережі" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.