Постанова

від 09.04.2009 по справі 45/447-31/246

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

45/447-31/246

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 квітня 2009 р.                                                                                    № 45/447-31/246  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Остапенка М.І.

суддів :Борденюк Є.М.Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргуЗАТ "РодАн-Капітал"          

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року

у справі за позовом

допрота за зустрічним позовомдо

проТОВ сільськогосподарського підприємства "Нібулон"ЗАТ "РодАн-Капітал"стягнення коштівЗАТ "РодАн-Капітал"ТОВ сільськогосподарського підприємства "Нібулон"визнання договору та додаткових угод недійсними

      В С Т А Н О В И В:

у серпні 2006 року, ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з ЗАТ Родан-капітал" 135130 грн. 20 коп.. штрафних санкцій за порушення умов договору № 836/2005 від 05.12.2005р.

ЗАТ "Родан-капітал" позов не визнало та заявило зустрічний позов про визнання договору поставки № 836/2005 від 05.12.2005, додатку № 1 та додаткової угоди  № 1 від 10.01.2006р. недійсними. В обґрунтування зустрічних вимог, ЗАТ "Родан-капітал" зазначило про невідповідність укладених угод  вимогам чинного законодавства, відсутність наміру у сторін на настання  правових наслідків, передбачених цими угодами, а тому, посилаючись на ч.1 статтю 215 ЦК України, просить суд визнати договір, додаток № 1 до нього та додаткову угоду недійсними, а в задоволенні первісного позову відмовити.

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.08.2007 року у задово ленні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено договір поставки № 836/2005 від 05.12.2005, додаток № 1 до нього та додаткову уго ду № 1 від 10.01.2006р., укладені між ТОВ "Сільськогосподарське підприєм ство "Нібулон" та ЗАТ "Родан-капітал", визнано недійсними.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2008 року судові рішення скасовано, а справу  передано на новий судовий розгляд.

При  повторному розгляді справи, рішенням господарського суду  міста Києва від 10.11.2008 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року первісний позов задоволено, а у зустрічному відмовлено.

Судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 02.03.2009 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку судами обставин даної справи, безпідставність відмови йому у позові та визнання спірного договору чинним і просить рішення місцевого господарського суду і постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати  на новий судовий розгляд.

Заслухавши  суддю-доповідача, перевіривши  матеріали  справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія не вбачає підстав для  зміни чи скасування судових рішень, з огляду на наступне.

Згідно пунктів 2, 3 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю,  законами, іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Передбачена пунктом 3 цієї норми письмова згода сторін на використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засо бів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису є лише формою підтвердження відпо відного факсимільного відтворення підпису його власноручному аналогу і відсутність такої письмової угоди при визнанні однією із сторін дійсності підпису, а іншою вчинення дій по виконанню угоди, відповідності  факсимільного відтворення підпису його власноручному аналогу не може  бути умовою недійсності частково виконаного договору і господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд обґрунтовано визнали посилання  позивача на непідписання договору з їх сторони, як умову недійсності договору та додатків до нього безпідставними.  

При цьому, суди враховували, що за наявними у справі матеріалами, відповідач приступив до виконання договору № 836/2005 від 05.12.2005 року з додатком № 1 та додаткової угоди № 1 від 10.01.2006р. про що свідчать його листи від 06.12.2005р. № 221/КО, від 11.01.2006р. про погодження умов поставки зерна, договір про купівлю зерна у ТОВ "Укрторг-ЛТД" від 05.01.2006, з додатками від 09.01.2006р., постачання зерна вантажо-відправником за накладними з посиланням на спірний договір, надання видаткової накладної № РН-0000001 від 16.01.2006р. за вла сноручним підписом керівника відповідача, отримання останнім коштів в оплату поставленого позивачу зерна, звернення відповідача з проектом угоди від 20.09.2006р. про розірвання угоди № 836/2005 від 05.12.2005, додатку № 1 та додаткової угоди № 1 від 10.01.2006р. з мотивів істотної зміни обставин після укладання договору (п. 1 угоди).

З огляду на  зазначені обставини, наявність підписаних керівником відповідача видаткових накладних, додатку до договору, проекту угоди про розірвання спірного договору, яким підтверджено дійсність договору, суди прийшли до правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання його недійсним, обґрунтовано відмовили у зустрічному позові, задовольнивши первісний, і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

    П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року –без змін.

Головуючий                                                                                  М.І. Остапенко

Судді                                                                                             Є.М. Борденюк                                                                                                        

                                                                                            В.М. Харченко