Постанова

від 28.04.2009 по справі б-39/112-08     

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б-39/112-08     

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 квітня 2009 р.                                                                                    № Б-39/112-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

суддів :Білошкап О. В., Заріцька А. О.

розглянувши матеріали касаційної скарги   Державної податкової інспекції у Київському районі  м. Харкова

на  постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 року

у справі№ Б-39/112-08

за  заявою боржника Приватної фірми "Росток"

про Банкрутство

Представники сторін та учасників судового провадження в судове засідання не з'явились

                                               В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Харківської області від  04.09.2008 року було порушено провадження по справі № Б-39/112-08 про банкрутство Приватної фірми "Росток", відповідно до ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом".

  Постановою господарського суду Харківської області від 15.09.2008 року  по справі  № Б-39/112-08 визнано боржника -  Приватну фірму "Росток" код 30289322 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено  Філатову В. К.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2008 року (суддя Швидкін А.О.) у справі № Б-39/112-08  затверджено наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу –Приватну фірму "Росток", зареєстровану виконкомом Харківської міської ради, номер запису № 14801200000037612 від 01.02.1999 року, код ЄДРПОУ 30289322, за адресою: м. Харків, вул. Калова, 9-а. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна вирішено вважати погашеними. Провадження у справі припинено. Зобов'язано реєструючий орган і інші державні органи, в яких знаходився на обліку банкрут, виключити його з державних реєстрів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Київському районі  м. Харкова звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.10.2008 року про затвердження звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припинення провадження у справі №Б-39/112-08.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі  м. Харкова залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 30.10.2008 року у справі №Б-39/112-08 залишити без змін.

Державна податкова інспекція у Київському районі  м. Харкова не згодна також з рішеннями суду попередніх інстанції та подала до Вищого господарського суду України  касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 року у справі №Б-39/112-08, з посиланням на порушення судом норм процесуального та матеріального права та просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 30.10.2008 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 року у справі №Б-39/112-08 та передати  справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.03.2009 року прийнято касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі  м. Харкова на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 року у справі №Б-39/112-08 до провадження та призначено касаційну скаргу до розгляду.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з  урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

 Відповідно ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.  

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав підчас розгляду їх грошових вимог , доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11).

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої та постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається із матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство Приватної фірми  "Росток"  було порушене господарським судом   Харківської області на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 4, ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для  якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами  ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Після розміщення комісією з припинення юридичної особи в друкованих засобах інформації повідомлення про припинення юридичної особи, в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, цей факт стає загальновідомим.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що тільки після оцінки  вартості наявного майна боржника,  в порядку ст. 60 ГК України,  публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію товариства та складання проміжного ліквідаційного балансу можливе з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, заяви голови ліквідаційної комісії  про порушення справи про банкрутство, до неї не додані докази здійснення комісією з припинення юридичної особи повідомлення в друкованих засобах масової інформації у порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України.

Вищезазначеним фактам суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки чим порушив вимоги закону, зокрема  роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови  від 29.12.1976 року  № 11  “Про судове рішення ”, відповідно до якого рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

          Окрім того, суди попередніх інстанцій встановили, що ліквідатором боржника  подала  до суду першої інстанції звіт та ліквідаційний баланс банкрута, який свідчить про незадоволення грошових вимог   кредиторів  у справі за відсутністю  будь-якого майна у банкрута.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ліквідатором боржника, проведено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку ліквідаційну процедуру банкрута, складено   ліквідаційний  баланс підприємства  та звіт, які свідчать про  те, що на час завершення ліквідаційної процедури, майно і грошові кошти у банкрута відсутні, а тому задоволення вимог кредиторів є неможливим, відповідно до п.6 ст.31 Закону України  “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними, а отже, провадження по справі підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

       Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2008 року звіт ліквідатора призначено до розгляду на 30.10.2008 року на 10-30, явка ліквідатора визнана обов'язковою.

Вищезазначена ухвала про призначення звіту ліквідатора до розгляду направлена  лише ліквідатору, про що зазначено в ухвалі та підтверджується штампом вихідної кореспонденції суду на зворотньому аркуші  ухвали від 23.10.2008 року (т. 3 а.с.43).

До звіту ліквідатора поданого в порядку ст. 32 Закону додано реєстр вимог кредиторів боржника, до якого входять ТОВ "НВП "Південбудпром", ПП "Росток+", Харківський міський центр зайнятості, ДПІ у Київському районі.

З протоколу судового засідання від 30.10.2008 року (т. 3 а. с. 47) вбачається, що в судовому засіданні в якому було затверджено поданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс та припинено провадження у справі про банкрутство Приватної фірми "Росток" був присутній лише ліквідатор боржника  Філатова В. К.

Згідно ст. 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

ТОВ "НВП "Південбудпром", ПП "Росток+", Харківський міський центр зайнятості, ДПІ у Київському районі не були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання на якому затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватної фірми "Росток" та припинено провадження у справі №Б-39/112-08.

Отже, судом не було досліджено думки кредиторів про складання ліквідатором звіту щодо проведеної роботи по ліквідації підприємства-банкрута  та балансу та винесення комітетом кредиторів протоколу з цього питання.

Таким чином, норми законодавства, чинні на час розгляду даної справи судом першої інстанції були порушені, оскільки ухвала господарського суду  Харківської області від 30.10.2008 року була  винесеною за відсутністю представників кредиторів, які були позбавлені можливості прийняти участь у судовому засіданні та висловити свою думку про затвердження звіт та ліквідаційний баланс, оскільки не були повідомлені належним чином про дату та місце судового засідання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в порушення вимог ст.ст. 4-3,22 ГПК України, судом першої інстанції,в даному випадку не створені сторонам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а суд апеляційної інстанції на вказане порушення вимог закону уваги не звернув.

Відповідно до вимог ст.111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

За таких обставин, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 року та ухвалу господарського суду Харківської області  від 30.10.2008 року по справі №Б-39/112-08 не можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і тому підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та  всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та учасників провадження у даній справі і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване  рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1115, 1117, п. 3 ч. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

                                        П О С Т А Н О В И В:          

 Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі  м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2008 року та ухвалу господарського суду Харківської област від 30.10.2008 року у справі №Б-39/112-08 скасувати.

Справу направити на розгляд до господарського суду Харківської області.

         Головуючий -                                                               Короткевич О. Є.

         Судді -                                                                            Білошкап О. В.

                                                                                                 Заріцька А. О.